Постанова

від 27.07.2006 по справі 3/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.07.06                                                                                 Справа № 3/235.

Судова колегія у складі суддів Доманської М.Л. - головуючої, Василенко Т.А.,                      Яресько Б.В., розглянувши матеріали  справи за позовом

Кремінського районного центру зайнятості, м. Кремінна Луганської області

до Закритого акціонерного товариства "Кремінмаш", м. Кремінна  Луганської області

про стягнення 7207 грн.  57  коп.

у присутності представників:

від позивача –Сериця Н.Ю. (дов. від 06.06.06 № 17/7-622),

від  відповідача –Гатижський А.П.,

встановив:

           Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої заборгованості у розмірі 7207 грн. 57 коп., у тому числі недоїмки –5591 грн. 75 коп. та пені –1615 грн. 82 коп.

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом розглянуто та підлягає до задоволення.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.06 згідно з Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору,  де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

          Розпорядженням заступника голови суду від 14.07.06 для розгляду справи № 3/235 призначено колегію у складі суддів:  Доманської М.Л. –головуючої,  Василенко Т.А., Яресько Б.В..

          Згідно з довідкою головного управління статистики у Луганській області повним найменуванням відповідача слід вважати: Закрите акціонерне товариство завод "Кремінмаш".

          Відповідач  у відзивах на позовну заяву, зданих до суду 08.06.06 та 11.07.06, позовні вимоги не визнає, проти позову заперечує, посилаючись на наступне: вимоги позивача слід вважати погашеними, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення з відповідною письмовою заявою до господарського суду у справі про банкрутство відповідача, та на те, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня);

          -  відповідно до Акту перевірки № 20 від 21 березня 2006 року попередня  перевірка була  проведена  з 01.01.2001р.     по    01.12.2002р.     і     виявленими     недоліками     визначені     несвоєчасність перерахування до  Фонду  коштів  з  визначенням,  що  нарахована  пеня   1346,15  грн.  та прострочена заборгованість у сумі 4417,99 грн. „до теперішнього часу на рахунок Фонду не надійшли";  „На    початок    перевірки    станом    на 01.12.2002р. заборгованість за платником складає 6308,62 грн., в. тому числі прострочена-4417,99 гривень"; у розділі „Висновки" зазначено, що  підприємство відповідача повинно перерахувати до Фонду у 10-денний

строк прострочену заборгованість 5591,75 грн. та пеню 267,67 грн.

- в період розгляду справи 03.07.2006 року було зроблено „Акт звірки взаєморозрахунків із платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття", відповідно до якого сума заборгованості була поділена за виникненням на три етапи:

1)   етапом   на   14.09.2001р.   -   на  момент  початку  справи  про   банкрутство   та   відкриття мораторію на задоволення вимог кредиторів сума заборгованості визначена - 4417,85 грн. в т.ч. недоїмка 3897,32 грн. та пеня 520,53 грн.;

2)   за період з   15.09.2001р.  по 08.08.2002р. - на день публікації в ,.Урядовому кур'єрі" оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ЗАТ завод „Кремінмаш" -сума заборгованості визначена - 1529,51 грн. в т.ч. недоїмка 916,48 грн. та пеня - 613,03грн.;

3)   за період з 09.08.2002р. по 21.03.2006р. - день перевірки і складання акту № 20 від 21 березня 2006 року - недоїмка визначена у сумі 177,05грн., яка відповідно до пункту 4 вказаного Акта звірки від 03.07.2006р. вже перерахована позивачу за платіжним дорученням № 58 від 13.06.2006р.

- між відповідачем та позивачем складений розрахунок нарахованих та перерахованих страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття станом на березень 2006 року (без дати його складання), відносно якого заборгованості нашого підприємства з недоїмки за період 06.08.2002р. по березень 2006р. немає, а вбачається тільки переплата більш ніж були нарахованими суми обов'язкових платежів на суму 770,20грн. за вказаний період; мова йде про заборгованість, яка виникла до публікації оголошення в № 142 „Урядового кур'єра" від 6 серпня 2002 року про порушення справи про банкрутство відносно ЗАТ завод „Кремінмаш";

- 14 листопада 2001 року господарським судом Луганської області була порушена справа № 10/316 про банкрутство підприємства відповідача  та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою виявлення всіх кредиторів ЗАТ завод «Кремінмаш»6 серпня 2002 року в газеті «Урядовий кур'єр»№ 142 було надруковане оголошення про порушення справи про банкрутство відносно закритого акціонерного товариства завод «Кремінмаш».

- згідно з п. 1 ст. 14 вказаного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують; в п. 2 даної статті зазначається, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів; зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає; яких-небудь винятків для кредиторів або їх окремих видів вказаним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не встановлюється, і позивач на які-небудь особливі обставини у своєму позові не посилається;

-  заборгованість перед позивачем, яка є предметом позову, виникла за період до 06.08.2002р. та продовжувала існувати на момент публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр»про порушення справи про банкрутство відносно закритого акціонерного товариства завод «Кремінмаш»; однак, позивачем не було вчасно подано заяву до господарського суду про стягнення зазначеної заборгованості;

- 15 вересня 2003 року господарський суд Луганської області своєю ухвалою затвердив реєстр кредиторів ЗАТ завод «Кремінмаш», до якого позивач включений не був, оскільки своєчасно не подав відповідної заяви; тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити;

-  в господарському суді Луганської області вже розглядалася аналогічна справа за позовом відділу виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кремінському районі Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам, з визначенням періоду виникнення такої заборгованості до дня публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр»про порушення справи про банкрутство відносно нашого підприємства; рішенням Господарського суду Луганської області від 23.01.2006р. в задоволенні такого позову було відмовлено і на даний час це рішення вступило в силу.

- слід відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог відносно стягнення з нашого підприємства суми коштів у розмірі 7207,57 грн. як прострочену заборгованість.

          Заявою про часткову відмову від позову від 26.07.06 № 17/7-812 позивач в порядку ст.ст.112, 136 КАС України відмовився від  позовних вимог в частині стягнення недоїмки у сумі 177 грн. 05 коп., що виникла за період з15.09.01 по 08.08.02, у зв'язку зі сплатою її відповідачем.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Кремінському районному центрі зайнятості.

На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.

        За результатами проведеної 21.03.06  перевірки  за період з 01.12.02 по 21.03.06 встановлено, що попередня перевірка проводилась за період з 01.01.01 по 01.12.02 та нарахована пеня у сумі 1346 грн. 15 коп. і прострочена заборгованість –4417 грн. 99 коп. на рахунок Фонду не надійшли, та що за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) у сумі 5591 грн. 75 коп., у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у сумі 269 грн. 67 коп., про що складений акт перевірки від 21.03.06 № 20.

Зазначені недоїмка та пеня несплачені відповідачем, у зв'язку з чим позивач  просить стягнути з відповідача на свою користь недоїмку у сумі 5591 грн. 75 коп. та пеню у сумі 1615 грн. 82 коп..

         Відповідач позовні вимоги не визнав, та заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзивах.

         Оцінивши обставини справи та доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у акті звірення взаєморозрахунків від 12.07.06 станом на 14.09.01  заборгованість відповідача перед позивачем становила 4417 грн. 85 коп., з них недоїмка –3897 грн. 32 коп. та пеня 520 грн. 53 коп..

          За період з 15.09.01 по 08.08.02 утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 1529 грн. 51 коп., з них пеня – 613 грн. 03 коп. та 916 грн. 48 коп. –недоїмка, з якої до 21.03.06 відповідач погасив  суму 739 грн. 43 коп..  На час пред'явлення позову недоїмка відповідача перед позивачем, що утворилась за період з 15.09.01тпо 08.08.02 складала 177 грн. 05 коп., та була погашена відповідачем після пред'явлення позову за платіжним дорученням від 13.06.06 № 58.

          На  вищевказану суму недоїмки позивачем відповідачеві була нарахована пеня за період з 09.08.02 по 21.03.06 у сумі 254 грн. 33 коп., 15 грн. 34 коп. –пеня, нарахована за період з 27.05.05 по 21.03.06, нарахована на суму недоїмки –177 грн. 05 коп., що виникла за відповідачем, як зазначалось вище, за період  з 15.09.01 по 08.08.02.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.09.01 порушено справу № 10/31 б про банкрутство  відповідача та цією ж ухвалою з 14.09.01  введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

06.08.02 у газеті „Голос України” (№ 142) було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача та ухвалою від 15.09.03 по справі № 10/31б затверджено реєстр кредиторів, та зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені у строк, передбачений для їх подання, вважаються погашеними.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.05.05 по справі № 10/31б скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Кремінмаш" припинено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у справі звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась за останнім за період  до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача у справі, до 14.09.01, та за період після порушення справи про банкрутство відповідача у справі.

          Враховуючи викладене, заборгованість, яка утворилась за відповідачем за період  до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача у справі, до 14.09.01, у сумі 4417 грн. 85 коп, з них недоїмка –3897 грн. 32 коп. та пеня 520 грн. 53 коп. є кредиторською заборгованістю у розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка, як вбачається з матеріалів справи, не була заявлена у справі про банкрутство відповідача № 10/31б, тому

вважається погашеною, та у задоволені позову в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Недоїмка, що виникла за відповідачем за період з 15.09.01 по 08.08.02 до 21.03.06 частково погашена відповідачем до пред'явлення позову до суду.  Залишок недоїмки - 177 грн. 05 коп.,  був погашений відповідачем після пред'явлення позову до суду за платіжним дорученням від 13.06.06 № 58. Заявою про часткову відмову від позову від 26.07.06 № 17/7-812 позивач в порядку ст.ст.112, 136 КАС України відмовився від  позовних вимог в частині стягнення недоїмки у сумі 177 грн. 05 коп., що виникла за період з 15.09.01 по 08.08.02.

Згідно зі ст.ст. 51, 136 КАС України позивач вправі  відмовитись  від адміністративного позову, а суд прийняти відмову  від адміністративного позову за умови, що ці дії не суперечать закону та не  порушують чиї-небудь права, свободи чи  інтереси. Позивач у судовому засіданні 27.07.06 був ознайомлений з наслідками часткової відмови від позову. З огляду на наведене, вказана часткова відмова позивача від позову прийнята судом, за таких обставин, провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення недоїмки у сумі 177 грн. 05 коп., що виникла за період з 15.09.01 по 08.08.02, слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

Враховуючи викладене, у задоволені позову в частині стягнення решти недоїмки, що виникла  за період з 15.09.01 по 08.08.02 слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій - це припинення виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання саме цих зобов'язань.

Відповідно до п.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на протязі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не здійснюється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, на підставі яких здійснюється стягнення згідно з законодавством, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань по сплаті податку та зборів (обов'язкових платежів). Вказана   норма  визначає   конкретний   проміжок   часу,   протягом   якого   не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство дія мораторію поширюється на нараховану позивачем пеню. Тобто у задоволені позову в частині стягнення пені, нарахованої на суму заявленої у позові недоїмки у період дії мораторію з 14.09.01 по 27.05.05, слід відмовити за необґрунтованістю.

До стягнення підлягає заявлена у позові пеня у сумі 15 грн. 34 коп. (розрахунок якої наданий до суду позивачем 11.07.06), яка нарахована за період з 27.05.05 по 21.03.06 (після скасування мораторію) на суму недоїмки 177 грн. 05 коп., що виникла за період з 15.09.01 по 08.08.02, тобто на суму поточної  заборгованості, яка виникла після порушення справи про банкрутство відповідача № 10/31б.

З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення частково, у сумі 15 грн. 34 коп. –пені.

Провадження у справі щодо позовних вимог в частині стягнення недоїмки у сумі 177 грн. 05 коп., що виникла за період з 15.09.01 по 08.08.02, слід закрити відповідно до п. 2 ч.1 ст. 157 КАС України.

У задоволені решти позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 87, 94, 98, 112, 136, п. 2 ч.1 ст. 157 , ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства завод "Кремінмаш", Луганська  область, м.Кремінна, вул.Дзержинського,33, код 05810399,  

              - на користь Кремінського районного центру зайнятості, Луганська область,  м. Кремінна, пл. Красна, 6 , код 13392728, пеню - 15 грн. 34 коп.

          3.Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення недоїмки у сумі 177 грн. 05 коп..

          4. Відмовити у задоволені решти позову.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28.07.06 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                               М.Л.Доманська

Суддя                                                                                                Б.В.Яресько

Суддя                                                                                                  Т.А.Василенко