Рішення

від 08.09.2017 по справі 489/4305/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/4305/16-ц 08.09.2017 08.09.2017 08.09.2017

Провадження №22-ц/784/1703/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/784/1703/17 Головуючий першої інстанції Тихонова Н.С.

Справа №489/4305/16-ц Доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

8 вересня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участі: представників ОСББ Чайка - Шемчук Л.В., Нікітіної Ю.В.,

відповідачки - ОСОБА_4,

її представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка (далі - ОСББ Чайка ) звернулось до суду з позов до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСББ Чайка забезпечує надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем даних комунальних послуг.

Власником вказаної квартири була мати відповідачки - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері саме відповідачка фактично проживає в квартирі та отримує за вказаною адресою житлово-комунальні послуги, однак протягом тривалого часу не оплачує ці послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість з грудня 2013 року по серпень 2016 року.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Посилаючись на викладене, ОСББ Чайка просило суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за надані послуги в розмірі 9 314 грн. 54 коп., інфляцію у розмірі 8 257 грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 745 грн. 67 коп.

Повторним заочним рішенням Ленінський районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка заборгованість за комунальні послуги в розмірі 9 314 грн. 48 коп., інфляцію в розмірі 8 257 грн. 59 коп., три проценти річних в розмірі 745 грн. 67 коп., а всього - 18 317 грн. 74 коп.

Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка витрати по сплаті судового збору - 609 грн., а також в дохід держави - 769 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, просила повторне заочне рішення скасувати, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права зокрема, суд не врахував, що вона не пербуває в договірних відносинах з позивачем, не є членом ОСББ, послуги, які надаються позивачем неякісні, розмір оплати цих послуг завищено, не досліджено судом і фактів затримки виплати її заробітної плати, а також безпідставно стягнуто збитки та судовий збір.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1. Попереднім власником особового рахунку за вказаною була матір відповідачки - ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла.

ОСББ Чайка є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1. Відповідачка не є членом зазначеного ОСББ.

Згідно довідки ОСББ Чайка від 19 серпня 2016 року № 176 відповідачка зареєстрована у вказаній квартирі. Вказаний будинок перебуває на обслуговуванні ОСББ Чайка , яке є виконавцем житлово-комунальних послуг, що надаються за вказаною адресою. До складу цих послуг входять: централізоване постачання холодної води, водовідведення; газо- та електропостачання; централізоване опалення; вивезення побутових відходів; утримання будинку та при будинкової території; освітлення місць загального користування; ремонт приміщень; послуги з управління будинком ( а.с. 19).

Відповідно тарифі на послуги, що надаються ОСББ Чайка , за положеннями Статуту ОСББ Чайка затверджені загальними зборами членів цього ОСББ (а.с.36-39).

Договір про надання послуг між ОСББ Чайка та ОСОБА_8 не укладався. Разом з тим, відповідачка не відмовлялася від таких послуг, що надає позивач.

Згідно із розрахунком ОСББ Чайка заборгованість відповідачки по оплаті послуг ОСББ Чайка за період з 1 грудня 2013 року по 1 серпня 2016 року складає 9314.54 грн. - сума боргу, 8257 грн. 59 коп. - сума інфляційного збільшення, 745 грн.67 - три проценти річних від простроченої суми.

В силу Закону України Про житлово-комунальні послуги - під житлово-комунальними послугами слід розуміти - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; а також це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться послуги з: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків передбачених законодавством. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкової території встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

За положеннями ч. 5 ст. 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року (надалі - Закон), основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

За Законом власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши факт надання з боку позивача житлово-комунальних послуг відповідачці, дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за спожиті послуги у розмірі 9314.54 грн., оскільки вона є споживачем вказаних послуг.

При цьому районний суд обґрунтовано врахував, що відсутність між сторонами укладеного договору, не звільняє споживача комунальних послуг від сплати за такі послуги.

За такого, доводи відповідачки про відсутність між ними та позивачем договірних правовідносин безпідставні.

Крім того, згідно ст. 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Твердження відповідача про неправильність та неповноту розрахунків заборгованості за надані комунальні послуги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останньою не надано за правилами ст.ст. 58,59 ЦПК України доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості та підтверджували б неправильне нарахування складових заборгованості.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідачки про не доведеність позивачем якості наданих послуг, оскільки саме відповідачка у разі незгоди з якістю наданих послуг або їх відсутністю повинна надати суду докази на підтвердження таких фактів.

Незгода відповідачки з розміром оплати за надані комунальні послуги не звільняє її від обов'язку їх сплати, оскільки розмір оплати за послуги, що надає ОСББ Чайка затверджені рішеннями загальних зборів, однак ці рішення відповідачкою не оспорювалися, вони не скасовані та не визнані незаконними.

Не підлягають задоволенню посилання заявника на безпідставність інфляційних нарахувань на суму боргу, а також стягнення трьох відсотків річних від суми боргу з огляду на таке.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

За такого, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з посиланнями відповідачки в апеляційній скарзі на не дотримання районним судом процедури її виклику та надіслання на адресу її процессуцальниїх документів, що передбачено нормами ЦПК України. Проте, ці порушення не вплинули на правильного по суті судового рішення, оскільки суд першої інстанції при розгляді спору врахував заперечення відповідачки та відповідні докази, надані на їх підтвердження.

Доводи ОСОБА_4 щодо невірного розподілу районним судом судових витрат заслуговують на увагу з огляду на таке.

За рішенням суду стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ Чайка витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовом - 609 грн., а також в дохід держави - 769 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи будь-яких документальних підтверджень щодо сплати позивачем судового збору при звернення до суду першої інстанції з вказаним позовом матеріали справи не містять.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснював, що судовий збір при зверненні до суду позивачем не сплачувався, оскільки вважалося, що позивач був звільнений районним судом.

За таких обставин судовий збір, який повинно було сплатити при подачі позову ОСББ Чайка , на користь якого винесено рішення, підлягає стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір , а саме у розмірі 1378 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, в частині розподілу судових витрат слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про

стягнення з ОСОБА_4 в дохід держави 1 378 грн. судових витрат.

В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 1 378 грн. судових витрат.

В іншій частині зазначене рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: В.І. Козаченко

Т.Б. Кушнірова