Постанова

від 23.01.2020 по справі 489/4305/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

23.01.20

22-ц/812/88/20

Єдиний унікальний номер судової справи: 489/4305/16-ц

Провадження № 22-ц/812/88/20 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

23 січня 2020 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Бондаренко Т.З., Прокопчук Л.М.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участі: представників ОСББ Чайка - Шемчук Л.В., Нікітіної Ю ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Тихонової Н.С., в приміщенні того ж суду, за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги,

встановила:

У серпні 2016 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка (далі - ОСББ Чайка ) звернулось до суду з позов до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСББ Чайка забезпечує надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_2 та є споживачем даних комунальних послуг.

Власником вказаної квартири була мати відповідачки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері саме відповідачка фактично проживає в квартирі та отримує за вказаною адресою житлово-комунальні послуги, однак протягом тривалого часу не оплачує ці послуги, у зв`язку з чим виникла заборгованість з грудня 2013 року по серпень 2016 року.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Посилаючись на викладене, ОСББ Чайка просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані послуги в розмірі 9 314 грн. 54 коп., інфляцію у розмірі 8 257 грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 745 грн. 67 коп.

Повторним заочним рішенням Ленінський районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка заборгованість за комунальні послуги в розмірі 9 314 грн. 48 коп., інфляцію в розмірі 8 257 грн. 59 коп., три проценти річних в розмірі 745 грн. 67 коп., а всього - 18 317 грн. 74 коп.

Також стягнуто з Діамент на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка витрати по сплаті судового збору - 609 грн., а також в дохід держави - 769 грн.

-2-

Суд вважав доведеним факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати вартості наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що є підставою для стягнення заборгованості, інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просила повторне заочне рішення скасувати, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права зокрема, суд не врахував, що вона не перебуває в договірних відносинах з позивачем, не є членом ОСББ, послуги, які надаються позивачем неякісні, розмір оплати цих послуг завищено, не досліджено судом і фактів затримки виплати її заробітної плати, а також безпідставно стягнуто збитки та судовий збір.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 08 вересня 2017 року повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 378 грн. судових витрат.

В іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком районного суду про наявність підстав для задоволення позову, визнавши його законним і обґрунтованим. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що при поданні позову ОСББ Чайка не сплатило судовий збір.

Постановою Верхового суду від 20 листопада 2019 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 08 вересня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову апеляційного суду та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд в постанові зазначив, що у порушення вимог статей 213-215 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) апеляційний суд належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не з`ясував, чи є ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_2 , внаслідок чого зробив передчасний висновок про можливість покладення на неї обов`язку щодо сплати вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Повідомлені причини неявки відповідачки вдруге в судове засідання визнані судом неповажними, тому справу розглянуто за її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд враховує те, що відповідно до положень частини 1 статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_3 . Попереднім власником особового рахунку за вказаною адресою була матір відповідача ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Для з`ясування обставин, хто був власником зазначеної квартири чи прийнято відповідачем спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , судом апеляційної інстанції витребувано у Комунального підприємства Миколаївське міжміське БТІ та у приватного нотаріуса Міщенко М.В. відповідні документи.

Відповідно до реєстраційної справи БТІ право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано за матір`ю відповідача ОСОБА_3 в цілому на підставі свідоцтва про право власності від 29 березня 1994 року. З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №58657059 від 09 грудня 2019 року слідує, що у Спадковому реєстрі щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 інформація відсутня. Інформація у реєстрі заповітів про заповіт спадкодавця також відсутня (т.3 а.с.148-149, 172-175).

-3-

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України. Зокрема частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач постійно проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем за адресою місця розташування вищезазначеної квартири на час відкриття спадщини.

За такого ОСОБА_2 слід вважати такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, вона не заявила про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1297, статті 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця.

Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Аналізуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнявши спадщину відповідач набула право на квартиру, успадкувавши також права та обов`язки спадкодавця.

Тому незалежно від того чи отримала відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснила реєстрацію права власника на успадковане нерухоме майно, вона мала належним чином утримувати майно, що належить їй.

Судом установлено, що ОСББ Чайка є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 . Відповідачка не є членом зазначеного ОСББ.

Згідно довідки ОСББ Чайка від 19 серпня 2016 року № 176 відповідач зареєстрована у вказаній квартирі. Вказаний будинок перебуває на обслуговуванні ОСББ Чайка , яке є виконавцем житлово-комунальних послуг, що надаються за вказаною адресою. До складу цих послуг входять: централізоване постачання холодної води, водовідведення; газо- та електропостачання; централізоване опалення; вивезення побутових відходів; утримання будинку та при будинкової території; освітлення місць загального користування; ремонт приміщень; послуги з управління будинком (т.1 а.с. 19).

Відповідно тарифи на послуги, що надаються ОСББ Чайка , за положеннями Статуту ОСББ Чайка затверджені загальними зборами членів цього ОСББ (т.1 а.с.36-39).

Договір про надання послуг між ОСББ Чайка та ОСОБА_2 не укладався. Разом з тим, відповідач не відмовлялася від таких послуг, що надав позивач.

Згідно із розрахунком ОСББ Чайка заборгованість відповідачки по оплаті послуг ОСББ Чайка за період з 01 грудня 2013 року по 01 серпня 2016 року складає 9314,54 грн. - сума боргу, 8257, 59 грн. - сума інфляційного збільшення, 745, 67 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

В силу Закону України Про житлово-комунальні послуги - під житлово-комунальними послугами слід розуміти - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

-4-

Утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; а також це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання.

До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносяться послуги з: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків передбачених законодавством. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкової території встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

За положеннями частини 5 статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року (надалі - Закон), основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. За Законом власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши факт надання з боку позивача житлово-комунальних послуг відповідачці, дійшов правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги, оскільки вона успадкувавши нерухоме майно зобов`язана його утримувати та є споживачем вказаних послуг. При цьому районний суд обґрунтовано врахував, що відсутність між сторонами укладеного договору, не звільняє споживача комунальних послуг від сплати за такі послуги.

-5-

За такого, доводи відповідача про відсутність між ними та позивачем договірних правовідносин безпідставні.

Крім того, згідно ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Твердження відповідача про неправильність та неповноту розрахунків заборгованості за надані комунальні послуги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останньою не надано за правилами ст. 81 ЦПК України доказів, які б свідчили про інший розмір заборгованості та підтверджували б неправильне нарахування складових заборгованості.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідачки про не доведеність позивачем якості наданих послуг, оскільки саме відповідачка у разі незгоди з якістю наданих послуг або їх відсутністю повинна надати суду докази на підтвердження таких фактів.

Незгода відповідачки з розміром оплати за надані комунальні послуги не звільняє її від обов`язку їх сплати, оскільки розмір оплати за послуги, що надає ОСББ Чайка затверджені рішеннями загальних зборів, однак ці рішення відповідачкою не оспорювалися, вони не скасовані та не визнані незаконними.

Не підлягають задоволенню посилання заявника на безпідставність інфляційних нарахувань на суму боргу, а також стягнення трьох відсотків річних від суми боргу з огляду на таке.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

-6-

За такого, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому колегія суддів погоджується з посиланнями відповідача в апеляційній скарзі на не дотримання районним судом процедури її виклику та надіслання на її адресу процесуальних документів, що передбачено нормами ЦПК України. Проте, ці порушення не є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки справу судом розглянуто за відсутності відповідача, проте, остання була належним чином повідомлена про дату, час і місце засідання суду (т.1 а.с.214). Крім того, суд першої інстанції при розгляді спору врахував заперечення відповідача та відповідні докази, надані на їх підтвердження.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач пропустив строки пред`явлення вимог про стягнення заборгованості, що утворилась до 14 квітня 2014 року, до ОСОБА_2 як спадкоємця ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини другої, третьої статті 1281 ЦК України (в редакції статті на час виникнення спірних правовідносин) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Частиною четвертою статті 1281 ЦК України передбачено, що кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою, третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що до квітня 2014 року власник квартири ОСОБА_3 мала борги за житлово-комунальні послуги, а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, про що ОСББ Чайка було відомо.

19 листопада 2015 року ОСББ Чайка зверталось до суду до ОСОБА_2 із заявою про видачу судового наказу. 10 грудня 2015 року судовим наказом Ленінського районного суду м. Миколаєва стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ Чайка борг за комунальні послуги 5 769 грн. 08 коп. Ухвалою цього ж суду від 01 липня 2016 року було скасовано судовий наказ (т.1 а.с. 46-49).

-7-

З наведеного вбачається, що ОСББ Чайка про смерть ОСОБА_3 дізналось у квітні 2014 року, а з заявою про видачу судового наказу щодо боржника ОСОБА_2 звернулось 19 листопада 2015 року, з даним позовом 31 серпня 2016 року, тобто строк пред`явлення вимог кредитором до спадкоємця було пропущено.

За таких обставин, з урахуванням положень статей 1268, 1281 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для стягнення утвореної заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 за період з 14 квітня 2014 року по 31 липня 2016 року у розмірі 5 268 грн. 37 коп., яка визначена за відрахуванням від суми боргу 8 627, 57 грн. за вказаний період зарахованих за згодою сторін в рахунок погашення боргу відповідача 3 359, 20 грн.

Крім того, як зазначалось колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що з урахуванням посилання позивача у позовній заяві на статтю 625 ЦК України, відповідач повинна сплатити відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач повинна сплатити позивачу суму боргу відповідно до положень ст. 625 ЦК України, проте допустив помилку в підрахунках, оскільки нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних проводяться за кожен місяць окремо з урахуванням тих сум, які встановлювалися кожного місяця за період прострочення.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути за період з квітня 2014 року по липень 2016 року суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 111 грн. 77 коп. (25,87 грн. + 63,74 грн. + 22,16 грн.)

(За період з 01.04.2014 по 31.10.2014 року розмір інфляції складає 25,87 грн . (4,13 + 5,30 + 1,30 + 0,91 + 2,26 +5,40 + 6,57 = 25,87 грн.)

квітень 2014 року (125,13 грн. х 103,3% - 125,13 грн. = 4,13 грн.)

травень 2014 року (139,37 грн. х 103,8% - 139,37 грн. = 5,30 грн.)

червень 2014 року (129,94 грн. х 101% - 129,94 грн. = 1,30 грн.)

липень 2014 року (227,61 грн. х 100,4% - 227,61 грн. = 0,91 грн.)

серпень 2014 року (282,93 грн. х 100,8% - 282,93 грн. = 2,26 грн.)

вересень 2014 року (186,04 грн. х 102,9% - 186,04 грн. = 5,40 грн.)

жовтень 2014 року (274,08 грн. х 102,4% - 274.08 грн. = 6,57 грн.)

Інфляція за період з 01.11.2014 до 31.03.2015 року не нараховується у зв`язку з відсутністю заборгованості за вказаний період через сплату ОСОБА_2 у жовтні 2014 року 3 359, 20 грн.

За період з 01.04.2015 по 31.12.2015 року розмір інфляції складає 63,74 грн. (39,94 + 6,28 + 0,93 + 4,80 + 7,70 + 4,09 = 63,74 грн.):

квітень 2015 року (298,01 грн. - 12,72 грн. переплати = 285,29 грн.) х 114% - 298,01 грн. = 39,94 грн.)

травень 2015 року (285,36 грн. х 102,2% - 285,36 грн. = 6,28 грн.)

червень 2015 року (232,85 грн. х 100,4% - 232,85 = 0,93 грн.)

липень 2015 року (індекс інфляції встановлений у розмірі 99%, тому не враховується)

серпень 2015 року(індекс інфляції встановлений у розмірі 99,2%, тому не враховується)

вересень 2015 року (208,59 грн. х 102,3% - 208,59 грн. = 4,80 грн.)

жовтень 2015 року (індекс інфляції встановлений у розмірі 98,7%, тому не враховується)

листопад 2015 року (385,07 грн. х 102% - 385,07 грн. = 7,70 грн.)

грудень 2015 року (584,61 грн. х 100,7% - 584,61 грн. = 4,09 грн.)

За період з 01.01.2016 по 31.07.2016 року розмір інфляції складає 22,16 грн. (6 + 3,81 + 12 + 0,35 = 22,16 грн.)

січень 2016 року (667,04 грн. х 100,9% - 667,04 грн. = 6 грн.)

лютий 2016 року (індекс інфляції встановлений у розмірі 99,6%, тому не враховується)

березень 2016 року (381,69 грн. х 101% - 381,69 грн. = 3,81 грн.)

-8-

квітень 2016 року (342,96 грн. х 103,5% - 342,96 грн. = 12 грн.)

травень 2016 року (350,54 грн. х 100,1% - 350,54 грн. = 0,35 грн.)

червень 2016 року (індекс інфляції встановлений у розмірі 99,8%, тому не враховується)

липень 2016 року (індекс інфляції встановлений у розмірі 99,9%, тому не враховується))

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних за період з квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та з 01 квітня 2015 року по 31 липня 2016 року у розмірі 118 грн. 08 коп. (11,68 грн. +76,12 грн.+30,28 грн.)

За період з 01.04.2014 по 31.10.2014 року розмір 3% річних складає 11,68 грн. (2,14 + 2,05 + 1,59 + 2,24 + 2,08 + 0,90 + 0,68):

квітень 2014 року (125,13 грн. х 214 днів (30+31+30+31+31+30+31) х 0,008 % (3% : 365 дні = 0,008%.) = 2,14 грн.))

травень 2014 року (139,37 грн. х 184 дні х 0,008% = 2,05 грн.)

червень 2014 року (129,94 грн. х 153 дні х 0,008% = 1,59 грн.)

липень 2014 року (227,61 грн. х 123 дні х 0,008% = 2,24 грн.)

серпень 2014 року (282,93 грн. х 92 дні х 0,008% = 2,08 грн.)

вересень 2014 року (186,04 грн. х 61 день х 0,008% = 0,90 грн.)

жовтень 2014 року (274,08 грн. х 31 день х 0,008% = 0,68 грн.)

За період з 01.11.2014 до 31.03.2015 року 3 % річних не нараховується у зв`язку з відсутністю заборгованості за вказаний період через сплату ОСОБА_2 у жовтні 2014 року 3 359, 20 грн.

За період з 01.04.2015 по 31.12.2015 року розмір 3% річних складає 76,12 грн. (11,13 + 10,46 + 7,95 + 6,50 + 6,26 + 5,59 + 8,38 + 8,44 + 11,41):

квітень 2015 року (298,01 грн. - 12,72 грн. переплати = 285,29) х 488 днів х 0,008 % = 11,13 грн.)

травень 2015 року (285,36 грн. х 458 днів х 0,008% = 10,46 грн.)

червень 2015 року (232,85 грн. х 427 днів х 0,008% = 7,95 грн.)

липень 2015 року (204,62 грн. х 397 днів х 0,008% = 6,50 грн.)

серпень 2015 року(213,95 грн. х 366 днів х 0,008% = 6,26 грн.)

вересень 2015 року (208,59 грн. х 335 днів х 0,008% = 5,59 грн.)

жовтень 2015 року (343,4 грн. х 305 днів х 0,008% = 8,38 грн.)

листопад 2015 року (385,07 грн. х 274 дні х 0,008% = 8,44 грн.)

грудень 2015 року (584,61 грн. х 244 дні х 0,008% = 11,41 грн.)

За період з 01.01.2016 по 31.07.2016 року розмір 3% річних складає 30,28 грн . (11,37 + 6,76 + 4,67 + 3,35 + 2,58 + 1,16 + 0,39 =30,28 грн.)

січень 2016 року (667,04 грн. х 213 х 0,008% = 11,37 грн.)

лютий 2016 року (464,55 грн. х 182 дні х 0,008% = 6,76 грн.)

березень 2016 року (381,69 грн. х 153 дні х 0,008% = 4,67 грн.)

квітень 2016 року (342,96 грн. х 122 дні х 0,008% = 3,35 грн.)

травень 2016 року (350,54 грн. х 92 дні х 0,008% = 2,58 грн.)

червень 2016 року (237,65 грн. х 61 день х 0,008% = 1,16 грн.)

липень 2016 року (161,29 грн. х 31 день х 0,008% = 0,39 грн.)

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та повністю задовольнив позов, то на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з викладенням його резолютивної частини в іншій редакції про часткове задоволення позову. При цьому саме по собі посилання відповідача на погашення заборгованості після ухвалення оскаржуваного рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки не є підставою для відмови у задоволенні позову.

У зв`язку з переглядом справи доводи ОСОБА_2 щодо невірного розподілу районним судом судових витрат заслуговують на увагу з огляду на таке. За рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ Чайка витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовом - 609 грн., а також в дохід держави - 769 грн.

-9-

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи судовий збір при зверненні до суду позивачем не сплачувався, оскільки він вважав, що був звільнений районним судом.

Розмір судового збору при подачі в суд позову ОСББ Чайка становив 1378 грн.

Оскільки ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2017 року відповідач звільнена від сплати судового збору в сумі 1515 грн. 80 коп. за подачу апеляційної скарги (т. 2 а.с. 96), то судовий збір покладається на позивача пропорційно до розміру позовних вимог у задоволенні яких відмовлено. Отже з ОСББ Чайка в дохід держави підлягає стягненню судовий збір розмірі 1060 грн. 91 коп. (1515,80 грн. х 69,99% : 100%) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 964 грн. 46 коп. (1378 грн. х 69,99% :100) за розгляд справи в суді першої інстанції, а всього 2 025 грн. 37 коп.

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 в дохід держави за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню судовий збір у розмірі 413 грн. 54 коп. (1378 грн х 30,01% : 100%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2017 року скасувати на ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за надані житлово - комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка (ЄДРПОУ 23038465, 54034, вул. Чайковського, 8 м. Миколаїв, ТВБВ №10014/0187 філії МОУ в АТ Ощадбанк р/р НОМЕР_1 МФО 326461) 5498 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 22 коп. заборгованості, з яких: 5 268 (п`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 37 коп. заборгованість за житлово - комунальні платежі; 111 грн. 77 коп. втрати від інфляції; 118 грн. 08 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 413 (чотириста тринадцять) грн. 54 коп. судового збору.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чайка в дохід держави 2 025 (дві тисячі двадцять п`ять) грн. 37 коп. судового збору в обох судових інстанціях.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, за правилами, передбаченими статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Т.З. Бондаренко

Л.М. Прокопчук

Повний текст постанови складено 23 січня 2020 року.