Постанова

від 23.08.2017 по справі 810/1418/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2017 року м.Київ № 810/1418/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпак (далі - позивач ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач ), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0011021404, винесене на підставі акта №100/10-36-14-04/25268212 від 03.03.2017, яким встановлене порушення ст. 134, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п.198.2, 198.3 та 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на 13525,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0010911404, винесене на підставі акта №100/10-36-14-04/25268212 від 03.03.2017, яким встановлене порушення пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 270000,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0011011404, винесене на підставі акта №100/10-36-14-04/25268212 від 03.03.2017, яким встановлене порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на суму 1087472,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Позивач зазначив про те, що в акті перевірки від 03.03.2017 №100/10-36-14-04/2526 8212 зазначено про заниження ТОВ Інпак податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 10820,00 грн., заниження податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік - ІІІ квартал 2016 року на суму 1010522,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2016 року на суму 270000,00 грн., у зв'язку з відсутністю господарських відносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фьюженс , оскільки реальність господарських операцій з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентами. Позивач зазначає, що до перевірки відповідачеві були надані всі первинні документи, які засвідчують реальність господарських операцій, а тому донарахування податкових зобов'язань вважає протиправним.

Крім того, позивач зазначив про те, що наказ Головного управління ДФС у Київській області про проведення перевірки від 07.12.2016 №755 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Інпак був фактично отриманий ТОВ Інпак 20.12.2016, а наказ Головного управління ДФС у Київській області від 20.12.2016 №803 Про внесення змін до п.1 наказу ГУ ДФС у Київській області №755 від 07.12.2016 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Інпак - 17.01.2017, у той час як фактично податкова перевірка, за результатами якої було складено акт від 24.01.2017 №14/10-36-14-04/25268212, була проведена 26.12.2016, що на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та зумовлює необґрунтованість висновків про порушення ТОВ Інпак вимог податкового законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що під час здійснення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Інпак з питань, що стали предметом оскарження на акт планової виїзної документальної перевірки від 24.01.2017 №14/10-36-14-04/25268212, було встановлено порушення позивачем ряду вимог податкового законодавства.

Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що в ході перевірки було встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 5893381,00 грн. по господарським операціям з ТОВ Сіріус-С .

Відповідач вказав, що ТОВ Інпак не було надано до перевірки витребувані у запиті Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2017 №872/10/10-36-14-04 первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Сіріус-С (код ЄДРПОУ 37333990) за 2013 рік, оскільки відповідні документи були вилучені у позивача в рамках кримінального провадження №12031311007006449 на підставі ухвали, в якій було зазначено, що невстановленими особами протягом 2012 року було створено фіктивні суб'єкти господарювання, у тому числі, ТОВ Сіріус-С .

Відповідач зауважив, що вказаний контрагент позивача податкову звітність 2013 року не подає, а у ТОВ Сіріус-С відсутні складські приміщення, відсутні наймані працівники та транспортні засоби, що на думку відповідача, свідчить про неможливість здійснення вказаною юридичною особою господарської діяльності, у тому числі, з ТОВ Інпак .

Також відповідач зазначив про те, що в ході перевірки було встановлено, що взаємовідносини між ТОВ Інпак та ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Фьюженс не спричинили настання реальних господарських операцій, оскільки вищевказані контрагенти позивача не здійснюють господарську діяльність.

Так, зокрема, відповідач зазначив, що оформлені між позивачем та ФОП ОСОБА_1 акти виконаних робіт в рамках виконання умов договорів про надання послуг від 08.01.2014 №0801/14, від 01.04.2015 №0104/15 та від 29.12.2014 №2912/14 не містять детальну інформацію щодо виду наданих позивачу комп'ютерних послуг, способу та часу їх виконання, а також інші відомості, за допомогою яких є можливою конкретизація відповідних послуг.

Крім того, відповідач зазначив про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що акти прийому-передачі послуг, які були складені між ТОВ Інпак та ФОП ОСОБА_2 під час виконання договору від 28.04.2015 №2804/15, не містять інформацію щодо пошуку клієнтів (покупців) на товар, щодо здійснення комерційно - маркетингової та/або переддоговірної роботи, відомостей щодо аналізу платоспроможності потенційних покупців та ведення переговорів з ними.

Також відповідач зазначив про те, що позивачем не було надано до перевірки звіти про хід виконання договору, як то встановлено пп.2.2.4 договору від 28.04.2015 №2804/15, що на думку відповідача, також ставить під сумнів реальність проведення відповідних господарських операцій.

Окрім того, відповідач зазначив про те, що в ході дослідження господарських операцій між ТОВ Інпак та ТОВ Фьюженс було встановлено, що позивачем в порушення п.3.1 договору на виконання робіт від 15.06.2015 №95 не було надано до перевірки акт про надання консультаційних послуг, отриманих від ТОВ Фьюженс . Відповідач зауважив, що відповідно до інформації з баз даних АІС Податковий блок щодо ТОВ Фьюженс (колишня назва ТОВ Бріар-Трейдінг ) остання податкова звітність з ПДВ за листопад 2015 року містила нульові показники, а з аналізу задекларованого податкового кредиту ТОВ Фьюженс вбачається, що в Єдиному реєстрі податкових накладних серед контрагентів-постачальників не міститься жодного товару із зазначеною номенклатурою товару, придбаного ним у відповідній кількості.

Також відповідач зазначив про відсутність у вказаного контрагента позивача трудових ресурсів в достатній кількості, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині виробництва, монтажу, зборки, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що на думку відповідача, свідчить про неможливість здійснення вказаним контрагентом позивача господарської діяльності.

На думку відповідача, вказане свідчить про неможливість здійснення ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Фьюженс господарських операцій з будь-яким суб'єктом господарювання, у тому числі, і з ТОВ Інпак .

Представники позивача в судових засіданнях 15.06.2017, 18.07.2017 та 21.08.2017 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 15.06.2017, 18.07.2017 та 21.08.2017 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 21.08.2017 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 21.08.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2016 Головним управлінням ДФС у Київській області було видано наказ №755, яким визначено провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак , тривалістю 10 робочих днів з 19.12.2016, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 (т.2, а.с.180).

На підставі вказаного наказу Головним управління ДФС у Київській області було виписано направлення від 07.12.2016 №167 (т.2, а.с.179).

Наказом головного управління ДФС у Київській області від 20.12.2016 №803 було внесено зміни до п.1 наказу №755 від 07.12.2016 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ Інпак , код ЄДРПОУ 25268212 в частині дати початку перевірки та встановлено викласти його в наступній редакції: Провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ Інпак , код ЄДРПОУ 25268212 тривалістю 10 робочих днів з 26.12.2016 за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (т.2, а.с.182).

У період з 26.12.2016 по 10.01.2017 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області та Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак (код за ЄДРПОУ 25568212) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2013 по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт від 24.01.2017 №14/10-36-14-04/25268212 (т.1, а.с.14-89).

У вказаному акті посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення ТОВ Інпак наступних вимог чинного законодавства:

- ст.134, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено податок на додану вартість на загальну суму 993045,00 грн., а саме по періодах: березень 2013 року на суму 129913,00 грн., квітень 2013 року на суму 257236,00 грн., травень 2013 року на суму 60346,00 грн., червень 2013 року на суму 115680,00 грн., липень 2013 року на суму 56208,00 грн., серпень 2013 року на суму 209259,00 грн., вересень 2013 року на суму 147597,00 грн., жовтень 2013 року на суму 5986,00 грн. та червень 2015 року на суму 10820,00 грн. та завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 117 232,00 грн.;

- пп.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 2130264,00 грн., а саме за період: за 2013 рік на суму 1119742,00 грн., за 2014 рік на суму 151200,00 грн., за 2015 рік на суму 702722,00 грн., за І півріччя 2016 року на суму 102600,00 грн., за три квартали 2016 року на суму 156600,00 грн. та було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2016 року на 270000,00 грн.;

- пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено суму податку з доходів нерезидента в І кварталі 2016 року в сумі 2513,76 грн. З матеріалів справи слідує, що позивач, не погоджуючись з правомірністю висновків контролюючого органу, які викладені у вказаному висновку, звернувся до Головного управління ДФС у Київській області із запереченнями на акт перевірки від 24.01.2017 №14/10-36-14-04/25268212, за результатами розгляду яких відповідач листом Про розгляд заперечення від 15.02.2017 №663/10/10-36-14-04-01 повідомив позивачу про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Інпак з 20.02.2017 року на п'ять робочих днів (т.1, а.с.90).

17.02.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області було видано наказ №268, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку з питань, що стали предметом оскарження на акт планової виїзної перевірки від 24.01.2017 №14/11-36-14-04/25268212, з 20.02.2017 на 5 робочих днів (т.1, а.с.196).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДФС у Київській області було виписано направлення на перевірку від 20.02.2017 №320, яким уповноважено провести з 20.02.2017 документальну позапланову перевірку ТОВ Інпак головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Київській області - ОСОБА_3 (т.2, а.с.197).

У період з 20.02.2017 по 24.02.2017 на підставі вказаних наказу та направлення на перевірку головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак (код за ЄДРПОУ 25268212) з питань, що стали предметом оскарження на акт планової виїзної документальної перевірки від 24.01.2017 р. №14/10-36-14-04/25268212, за результатами якої складено акт від 03.03.2017 №14/10-36-14-04/25268212 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.92-154).

В акті перевірки посадовою особою контролюючого органу встановлено, що ТОВ Іпанк було занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 5893381,00 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ Інпак не було надано до перевірки витребувані у запиті Головного управління ДФС у Київській області від 22.02.2017 №872/10/10-36-14-04 первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Сіріус-С (код ЄДРПОУ 37333990) за 2013 рік, оскільки відповідні документи були вилучені у позивача в рамках кримінального провадження №12031311007006449 на підставі ухвали Подільського районного суду м.Києва від 09.04.2014.

Так, у вказаному судовому рішенні було зазначено про те, що невстановленими особами протягом 2012 року було створено фіктивні суб'єкти господарювання, у тому числі, ТОВ Сіріус-С .

Відповідач зазначив про те, що з аналізу баз даних вбачається, що ТОВ Сіріус-С має стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку перебуває на обліку у Луганській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області).

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.07.2016, а декларації з податку на прибуток не були подані з 2013 року. Також в акті перевірки зазначено, що в ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ Сіріус-С , встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, відсутні звіти 1 ДФ, що свідчить про відсутність найманих працівників, не встановлено наявність автомобільного чи іншого транспорту, основних засобів, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідач вказав про неможливість встановлення факту здійснення операцій на користь ТОВ Інпак , з урахуванням факту створення невстановленими особами фіктивного суб'єкта господарювання, шляхом реєстрації на підставних осіб .

У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про те, що господарські операції, які були здійснені між ТОВ Інпак та ТОВ Сіріус-С мають безтоварний характер, оскільки у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності (відсутність працюючих, відсутність основних фондів).

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік на загальну суму 840 000,00 грн.

Посадовою особою контролюючого органу було зазначено, що в ході проведення перевірки відображення показника за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 у сумі 14783933,00 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 10 Основні засоби , 11 Інші необоротні матеріальні активи , 13 Знос необоротних активів , 31 Рахунки в банках , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , 93 Витрати на збут , 94 Інші витрати операційної діяльності , договорів, накладних, звітів, банківських виписок, відомостей про нарахування заробітної плати, табелів обліку робочого часу, наказів на призначення та звільнення з посади було встановлено завищення задекларованих ТОВ Інпак показників у рядку 06.2 декларацій витрати на збут на загальну суму 840 000,00 грн. Так, в акті перевірки зазначено про те, що ГУ ДФС у Київській області надано запит від 22.02.2017 №872/10/10-36-14-04 про надання первинних документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) та ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

Відповідач вказав на те, що надані до перевірки акти приймання-виконання робіт ФОП ОСОБА_1 за 2014 рік містять загальну інформацію, що дублює п.1.1 договору про надання послуг від 08.01.2014 №0801/14, в якому зазначено загальний перелік послуг. В актах виконаних робіт не вказано: вид, способи та часовий проміжок часу, в якому здійснювались виконавцем забезпечення стабільної роботи локальної мережі офісу, методи установки та об'єкти настройки і обслуговування операційних систем, їх вид, не вказано які саме дії вчинені виконавцем щодо забезпечення безперебійного доступу до мережі Інтернет з локальної мережі офісу, не зазначено види, консультацій, теми консультацій з питань інтерактивного маркетингу компанії в мережі Інтернет, не зазначено вид та характер консультацій з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем, не конкретизовано види послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших специфічних послуг у сфері інформатизації, не зазначено дій щодо розроблення стандартного програмного забезпечення, його вид, назва, відсутня інформація щодо виду, часового проміжку по послугам установки, настройка нової комп'ютерної техніки та оргтехніки, не вказано види комп'ютерної техніки та деталей, що підлягали установці та відсутня інформація в актах виконаних робіт щодо виду ремонту комп'ютерної техніки та безпосереднього переліку об'єктів техніки, що унеможливлює ідентифікацію комп'ютерної техніки та приналежність її до ТОВ Інпак .

Також в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки було встановлено штучний (уявний) характер документально оформленої послуги.

Окрім того, посадовою особою контролюючого органу було вказано про те, що до перевірки не було надано звіти про фактично виконаний характер послуг за договором та докази використання наданих контрагентом позивача послуг у власній господарській діяльності ТОВ Інпак , а наданий ФОП ОСОБА_1 позивачу лист з переліком, нібито виконаних робіт містить також загальний характер. У зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку про те, що надані вказаним контрагентом позивача послуги не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Інпак . Також в акті перевірки зазначено про те, що позивачем за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 було занижено податок на прибуток на загальну суму 4774011,00 грн. (у тому числі, за 2015 рік - 3904011,00 грн.; за І квартал 2016 року - 270000,00 грн.; за І півріччя 2016 року - 570 000,00 грн.; за три квартали 2016 року на суму 870000,00 грн.).

Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що надані до перевірки акти приймання-виконання робіт за 2015-2016 рр. містять загальну інформацію, що дублює основні завдання, що вказані в технічному завданні до договору №2912/14 від 29.12.2014, а акти приймання-виконання робіт за 2015 рік містять загальну інформацію, що дублює п.1.1 договору 0801/14 від 08.01.2014.

В акті перевірки зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 у відповідь на запит контролюючого органу про надання документів надано лист ФОП ОСОБА_1, який адресований ТОВ Інпак без номера та без дати з переліком виконаних робіт, а саме: послуги з адміністрування мереж, інформаційних ресурсів, технічна підтримка та консультаційна підтримка, розробка індивідуального програмного забезпечення та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника, супровід інтернет-сайту. До перевірки не надано перекладу даного договору, відсутні докази використання вказаних послуг у фінансово-господарській діяльності ТОВ Інпак , необхідність їх придбання для отримання прибутку.

Також в акті перевірки зазначено про встановлення наявності господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №2804/15 від 28.04.2015, за яким позивачу було надано посередницькі послуги в сфері торгівлі товарами. Посадовою особою контролюючого органу було вказано на те, що акти приймання-виконання робіт, які були складені на виконання умов вказаного договору, не містять інформацію щодо проведення переговорів, проміжків часу, за який проводились переговори, найменування договорів купівлі-продажу товарів (дата, номер), найменування реалізованих товарів. В порушення п.1.2, пп.2.2.3 договору №2804/15 від 28.04.2015 вищевказані пункти приймання-передачі послуг не містять інформацію щодо пошуку клієнтів (покупців) на товар, відсутня інформація щодо здійснення комерційно-маркетингових та/або переддоговірних робіт, щодо аналізу платоспроможності потенційних покупців, ведення переговорів з потенційними покупцями, а також відсутні звіти про хід виконання договорів, що не відповідає п.2.2.4 договору.

Контролюючим органом було зазначено про штучний (уявний) характер документально оформленої послуги та наявність загальної інформації про надані послуги. Крім того, відповідач вказав про те, що ТОВ Інпак не було надано до перевірки первинні документи по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4, які б підтверджували фактичне отримання даних послуг та використання їх у господарській діяльності підприємства.

Також в акті перевірки було зазначено про те, що 15.06.2015 між ТОВ Інпак та ТОВ Фьюженс було укладено договір на виконання робіт №95. Проте, як зазначив відповідач, в порушення умов п.3.1 договору позивачем не було надано до перевірки акт про надання консультаційних послуг, отриманих від ТОВ Фьюженс . Посадовою особою контролюючого органу було встановлено, що згідно з інформаціє з баз даних АІС Податковий блок щодо ТОВ Фьюженс (колишня назва ТОВ Бріар-Трейдінг ) остання податкова звітність з ПДВ за листопад 2015 року містила нульові показники.

Крім того, відповідач зазначив, що з аналізу задекларованого податкового кредиту ТОВ Фьюженс вбачається, що в Єдиному реєстрі податкових накладних серед контрагентів-постачальників не міститься жодного товару із зазначеною номенклатурою товару, придбаного ним товару у відповідній кількості.

Також відповідач зазначив про відсутність у вказаного контрагента позивача трудових ресурсів в достатній кількості, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині виробництва, монтажу, зборки, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що на думку відповідача, свідчить про неможливість здійснення вказаним контрагентом позивача господарської діяльності. Посадовою особою податкового органу зазначено, що фінансово-господарські та бухгалтерські документи, які підтверджують отримання позивачем від ТОВ Фьюженс товарів, оформлені з порушенням ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, відповідач зауважив, що надані до перевірки звіти про надання консалтингових носять загальний характер, у зв'язку з чим неможливо встановити доцільність даних послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ Інпак .

З огляду на вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновку про штучний характер документально-оформлених консультаційних послуг ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Фьюженс , які носять переважно інформацію загального характеру. Також в акті перевірки посадовою особою контролюючого органу зазначено про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 2130264,00 грн., а саме по періодам: за 2013 рік на суму 1119742,00 грн., за 2014 рік на суму 151 200,00 грн., за 2015 рік на суму 702 722,00 грн., за І півріччя 2016 року на суму 102600,00 грн., за три квартали 2016 року на суму 156600,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкт оподаткування за І квартал 2016 року на суму 270000,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення ТОВ Інпак суми податкового кредиту за 2015 рік на суму 10820,00 грн. по господарським операціям з ТОВ Фьюженс , які на думку відповідача, мають фіктивний характер.

Як вбачається з акта перевірки, на думку податкового органу позивачем також було занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 993045,00 грн. та завищено від'ємне значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 117 232,00 грн.

У висновках акту перевірки зазначено про підтвердження встановлених в акті перевірки від 24.01.2017 №14/10-36-14-04/2528212 порушень з боку ТОВ Інпак , а саме:

- ст.134, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було завищено податок на додану вартість на загальну суму 993045,00 грн., а саме по періодах: березень 2013 року на суму 129913,00 грн.; квітень 2013 року на суму 257236,00 грн.; травень 2013 року на суму 60346,00 грн.; червень 2013 року на суму 115680,00 грн.; липень2013 року на суму 56208,00 грн.; серпень 2013 року на суму 209259,00 грн.; вересень 2013 року на суму 147597,00 грн.; жовтень 2013 року на суму 5986,00 грн.; червень 2015 року на суму 10820,00 грн. та завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 117 232,00 грн.;

- пп.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.135.1, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 2130264,00 грн., а саме за період: за 2013 рік на суму 1119742,00 грн.; за 2014 рік на суму 151200,00 грн.; за 2015 рік на суму 702722,00 грн.; за І півріччя 2016 року на суму 102600,00 грн.; за три квартали 2016 року на суму 156600,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2016 року на 270000,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю викладених у вказаному акті перевірки висновків, ТОВ Інпак звернулось до Головного управління ДФС у Київській області із запереченнями від 13.03.2017 №170313/1, в яких позивач просив контролюючий орган врахувати зміст вказаного документу під час прийняття рішень на підставі висновків перевірки (т.3, а.с.153-155).

За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач листом від 23.03.2017 №1427/ 10/10-36-14-04 повідомив позивача про залишення висновків акта перевірки від 03.03.2017 №100/10-36-14-04/25268212 без змін, а заперечень позивача - без задоволення (т.1, а.с.156-168).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі викладених в акті перевірки висновків Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 28.03.2017 №0011021404, яким позивачу за встановлене порушення ст.134, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) у розмірі 13525,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 10820,00 грн., сума за штрафними санкціями 2705,00 грн. (т.2, а.с.98);

- форми Р від 28.03.2017 №0011011404, яким позивачу за встановлене порушення пп.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.135.1, ст.135, п.137.1, ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138. п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 1087472,00 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням складає 1010522,00 грн., сума за штрафними санкціями 76950,00 грн. (т.2, а.с.99). Відповідно до розрахунку до штрафних санкцій до акту перевірки (т.4, а.с.33) сума податкового зобов'язання у розмірі 1010522,00 грн. складається з наступних епізодів: за 2014 році по господарським операціям з ФОП ОСОБА_5 на суму 151 200,00 грн.; за 2015 рік по господарським операціям з: ФОП ОСОБА_5 на суму 274698,00 грн.; з ФОП ОСОБА_2 на суму 418286 грн.; з ТОМ Фьюженс на суму 9738,00 грн.; за три квартали 2016 року по господарським операціям з ФОП ОСОБА_5 на суму 156600,00 грн.;

- форми П від 28.03.2017 №0010911404, яким позивачу за встановлене порушення пп.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.135.1, ст.135, п.137.1, ст.137, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138. п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 270000,00 грн. (т.2, а.с.100).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, повивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх неправомірними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Щодо господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак з Товариством з обмеженою відповідальністю Фьюженс , суд зазначає наступне.

15.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фьюженс (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Замовник) було укладено договір на виконання робіт №95, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати за дорученням замовника наступні роботи: Надання консультацій з питань виконання державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виконання організаційного супроводу, підготовка матеріалів для проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали функціонування підприємства з виробництва політетиленової плівки та виробів з неї (у складі комплексу виробничо-складських та офісних приміщень) ТОВ Інпак на вул.Білоцерківській, буд.3, а м.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського район Київської області .

Відповідно до п.1.2 договору термін здачі за договором - 31 грудня 2015 року. Згідно з п.2.1 договору за виконану роботу згідно чинного договору замовник перераховує виконавцю у відповідності до протоколу про договірну ціну 54100,00 (п'ятдесят чотири тисячі сто) грн. 00 коп. + НДС 20% - 10820,00 (десять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Загальна вартість складає 64920,00 грн. (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять) гривень.

Пунктом 3.1 договору визначено, що завершення робіт за чинним договором оформлюється актом здачі-прийомки робіт.

Передача оформленої в установленому порядку документації відповідно до предмету договору здійснюється із супроводжуючими документами виконавця (п.3.2 договору) (т.2, а.с.14).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ Фьюженс було виконано, а ТОВ Інпак прийнято роботи Надання консультацій з питань виконання державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виконання організаційного супроводу, підготовка матеріалів для проекту висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на матеріали функціонування підприємства з виробництва політетиленової плівки та виробів з неї (у складі комплексу виробничо-складських та офісних приміщень) ТОВ Інпак на вул.Білоцерківській, буд.3, а м.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського район Київської області , про що сторонами було складено та підписано акт здачі-прийомки робіт від 03.07.2015 (т.3, а.с.152).

З матеріалів справи слідує, що вказаним контрагентом позивача в рамках зазначеного договору було виготовлено наступну документацію:

- Звіт про надання консалтингових послуг на матеріали Функціонування підприємства з виробництва поліетиленової плівки та виробів з неї (у складі комплексу виробничо-складських та офісних приміщень) ТОВ Інпак на вул.Білоцерківській, буд.3 в с.Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області (т.2, а.с.15-30);

- Технічні умови Соломка коктейльна з поліпропілену ТУ У 22.2-25268212-003:2016 (т.2, а.с.33-44);

- Технічні умови Контейнери полімерні одноразового використання для харчових продуктів ТУ У 22.2-25268212-006:2016 (т.2, а.с.46-61).

З матеріалів справи слідує, що ТОВ Інпак розрахувався за отримані послуги на суму 64920,00 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 10820,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2015 №251 (т.2, а.с.172).

Сума ПДВ у розмірі 10820,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за звітний період за червень 2015 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 16.07.2015 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.4, а.с.54-57).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135 ПК України).

Таким чином, оподатковуваний прибуток розраховуються за даними бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 31.12.1999, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 11 цього ж Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №336/22868 від 28.02.2013, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за результатом здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Фьюженс ґрунтується на підставі тверджень про те, що господарські операцій позивача з вказаним контрагентом носять фіктивний характер, оскільки ТОВ Інпак не було надано до перевірки акти здачі - прийому робіт, як то передбачено договором на виконання робіт №95 від 15.06.2015.

Проте, суд не може погодитися з таким твердженням, оскільки сторони під час здійснення правочинів керуються принципом свободи договору, а тому відступлення від його положень за взаємною згодою сторін, у тому числі, в частині оформлення господарських операцій, не є підставою для визнання відповідного правочину недійсним.

При цьому, як зазначено вище, між ТОВ Фьюженс та ТОВ Інпак було підписано акт здачі-прийомки за договором на виконання робіт №95 від 15.06.2015, відповідно до якого сума виконаних робіт становить 64 920,00 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 10820,00 грн.).

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. N 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що договори, видаткові і податкові накладні, рахунки є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. N 996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 N 742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- тимчасова поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст.43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом під час дослідження господарської мети при укладенні та виконанні позивачем договору з ТОВ Фьюженс встановлено таке.

Відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.05.2017 №1002632619 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є, зокрема : код КВЕД 22.22 Виробництво тари з пластмас; код КВЕД 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; код КВЕД 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; код КВЕД 82.92 Пакування; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (т.2, а.с.81).

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання укладеного з позивачем договору на виконання робіт №95 від 15.06.2015, ТОВ Фьюженс було розроблено та передано позивачу відповідні документи.

Так, зокрема, вказаним контрагентом позивача було розроблено Звіт про надання консалтингових послуг на матеріали Функціонування підприємства з виробництва поліетиленової плівки та виробів з неї (у складі комплексу виробничо-складських та офісних приміщень) ТОВ Інпак на вул.Білоцерківській, буд.3 в с.Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області .

Вказаний звіт був затверджений Комісією з питань державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної установи Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України , що підтверджується протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 24.06.2015 №1480 (т.2, а.с.31-32).

Також ТОВ Фюьженс було розроблено Технічні умови Соломка коктейльна з поліпропілену ТУ У 22.2-25268212-003:2016.

З матеріалів справи вбачається, що Державною установою Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України за результатами розгляду вказаного документу було складено Звіт до протоколу санітарно - епідеміологічної експертизи продукції №666 від 10.08.2016, в якому зазначено, що проект "Технічні умови ТУ У 22.2-25268212-003:2016 Соломка коктейльна з поліпропілену містить необхідні вимоги щодо продукції і виробництва і може бути погодженим (т.2, а.с.45).

Крім того, судом встановлено, що Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів ДП Укрметртестстандарт було перевірено вказані Технічні умови на відповідність вимогам чинного законодавства, що підтверджується відбитком штампу від 16.08.2016 на вказаних Технічних умовах (т.2, а.с.33-44).

Також попередньо було зазначено, що ТОВ Фьюженс було підготовлено Технічні умови Контейнери полімерні одноразового використання для харчових продуктів ТУ У 22.2-25268212-006:2016.

Судом встановлено, що Державною службою України з питань безпечності харчування продуктів та захисту споживачів було складено висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.12.2016 №602-123-20-2/5643, в якому зазначено про відповідність вказаних Технічних умов вимогам діючого законодавства України і про можливість їх погодження (т.2, а.с.62).

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2017 вказані Технічні умови також були перевірені на відповідність вимогам чинного законодавства Державним підприємством Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП Тернопільстандартметрологія , про що свідчить відбиток штампу підприємства на вказаному документі (т.2, а.с. 46-61).

Отже, розроблені контрагентом позивача документи були погоджені у встановленому законом порядку.

У поясненнях по справі позивач, обґрунтовуючи необхідність складання вказаної документації, зазначив про те, що ТОВ Інпак має на меті запустити виробництво виробів із поліетиленової плівки, продаж яких на даний момент є основним видом господарської діяльності позивача.

Судом встановлено, що 01.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Джуна (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Продавець) було укладено Додатокову угоду до договору поставки №31 від 01.04.2017, за умовами якої постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві товар у кількості і в строки згідно з умовами договору та додатків до нього, а покупець - прийняти та своєчасно сплатити вартість товару.

Відповідно до п.1.2 угоди найменування, одиниця виміру, штрих-код товару, що відповідає стандартам (EAN), ціна за одиницю товару та загальна ціна товару вказуються у видаткових накладних постачальника на товар, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.11.1 угоди цей договір набуває чинності з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє до 31.12.2017, а у частині виконання зобов'язань - до їх повного виконання (т.4, а.с.58-64).

З метою виконання умов вказаної угоди, ТОВ Інпак було передано, а ТОВ Джуна прийнято товар (у тому числі контейнери з кришкою прямокутною), про що свідчать видаткові накладні №10037 від 09.08.2017 на суму 9462,33 грн., №7464 від 15.06.2017 на суму 5569,58 грн. та №8510 від 06.07.2017 на суму 14532,72 грн., які підписані представниками підприємств та скріплені їх печатками (т.4, а.с.67-69).

Також з матеріалів справи слідує, що 17.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Покупець) та Winko Shanghai Plastics Co., LTD (Китайська Народна Республіка, Продавець) було укладено контракт купівлі-прожажу від 17.06.2017 №YTXI2017060099, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність і оплатити товар (Bop sheet/Плівку для термоформування) в порядку і на умовах, визначених контрактом.

Відповідно до п.4.1 контракту загальна вартість контракту складає 28900,82 доларів США (двадцять вісім тисяч дев'ятсот доларів 82 центи).

Згідно з п.12.1 контракту даний контракт діє з моменту його підписання сторонами і по 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (т.4, а.с.43-47). На виконання умов вказаного договору Winko Shanghai Plastics Co., LTD (Китайська Народна Республіка) було поставлено позивачу відповідний товар загальною вартістю 786243,51 грн., що підтверджується вантажно-митною декларацією №UA100020/2017/306884 від 03.08.2017, яка містить відбиток печатки митного органу (т.4, а.с.49-50).

Крім того, як вбачається з митної декларації №100250005/2016/155429 від 05.12.2016 (т.4, а.с.70) Zhejiang Hoghua Machіnery Plastic & Rubber Co., LTD (Китайська Народна Республіка) було поставлено позивачу термоформувальний верстат - HSC50570 (здане обладнання, призначене для власного виробництва).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснює виробництво поліетиленової плівки та виробів з неї (зокрема, пластмасових контейнерів), технічна документація щодо виготовлення яких була безпосередньо розроблена ТОВ Фьюженс .

При цьому, судом встановлено, що з метою виготовлення відповідних товарів, ТОВ Інпак було придбано у Winko Shanghai Plastics Co., LTD (Китайська Народна Республіка) та у Zhejiang Hoghua Machіnery Plastic & Rubber Co., LTD (Китайська Народна Республіка) відповідне обладнання та сировину.

Отже, матеріалами справи підтверджується безпосередній зв'язок між правочинами, вчиненими позивачем з контрагентом ТОВ Фьюженс та власною господарською діяльністю позивача.

Таким чином, з урахуванням руху активів позивача, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ Фьюженс , їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому за сукупністю наведених обставин суд вважає, що висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту в червні 2015 року на суму 10820,00 грн. є необґрунтованим з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин у сукупності.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо фіктивності господарських операцій між ТОВ Інпак та ТОВ Фьюженс , у той час як матеріали справи підтверджують реальний характер господарських відносин позивача з вказаним контрагентом та правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 10820,00 грн., що свідчить про безпідставність донарахування відповідачем відповідної суми грошового зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0011021404 на загальну суму грошового зобов'язання 13525,00 грн., з яких сума за основним зобов'язанням складає 10820,00 грн. та сума за штрафними санкціями - 2705,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Крім того, враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган дійшов необгрунтованих висновків щодо завищення позивачем у 2015 році витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарським операціям з ТОВ Фьюженс на суму 54100,00 грн.

Дослідивши розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, який є Додатком до акта перевірки від 03.03.2017 №100/10-36-14-04/25268212 (т.2, а.с.176-178), судом встановлено, що контролюючим органом не було нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму заниженого позивачем податку на прибуток у 2015 році на загальну суму 702722,00 грн., в тому числі і по епізоду податкового правопорушення по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Фьюженс", оскільки відповідно до п.31 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

У зв'язку з цим, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0011011404, яким позивачу визначені грошові зобо'вязання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 1087472,00 грн., з яких сума за основним зобов'язанням складає 1010522,00 грн. та сума за штрафними санкціями - 76950,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 9738,00 грн., тобто в частині визначення основного зобов'язання (54100,00 грн. х 18% : 100%).

Щодо господарських відносин ТОВ Інпак з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Замовник) було укладено договори про надання послуг, за умовами яких виконавець зобов'язався надати замовнику послуги, які визначені у договорі.

Так, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Інпак було укладено договори про надання послуг №0801/14 від 08.01.2014 та №0104/15 від 01.04.2015.

Відповідно до п.1.1 договорів виконавець надає замовнику наступні послуги:

- забезпечення стабільної роботи локальної мережі офісу;

- установка і настройка програмного забезпечення на комп'ютерах і забезпечення їх стабільної роботи;

- установка, настройка і обслуговування операційних систем;

- налагодження та технічне обслуговування серверів;

- забезпечення безперебійного доступу до мережі Інтернет з локальної мережі офісу;

- консультації з питань інтерактивного маркетингу компанії в мережі Інтернет;

- консультації з питань придбання технічного і програмного забезпечення;

- консультації з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем;

- розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника;

- надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших спеціалізованих послуг у сфері інформатизації;

- розроблення стандартного програмного забезпечення;

- установка та настройка нової комп'ютерної техніки та оргтехніки, а також нових деталей до комп'ютерів;

- ремонт комп'ютерної техніки та оргтехніки.

Згідно з п.1.2 договорів здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. Пунктом 3.1 договорів встановлено, що розмір щомісячної оплати за наданні послуги по даному договору становить суму в розмірі: 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень.

Оплата за послуги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі наданих послуг (п.3.2 договорів).

Відповідно до п.6.1 договорів цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

З метою виконання умов вказаних договорів, ФОП ОСОБА_1 було надано, а ТОВ Інпак прийнято послуги (забезпечення стабільної роботи локальної мережі офісу; установка і настройка програмного забезпечення на комп'ютерах і забезпечення їх стабільної роботи; установка, настройка і обслуговування операційних систем; налагодження та технічне обслуговування серверів; забезпечення безперебійного доступу до мережі Інтернет з локальної мережі офісу; консультації з питань інтерактивного маркетингу компанії в мережі Інтернет; консультації з питань придбання технічного і програмного забезпечення; консультації з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника; надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших спеціалізованих послуг у сфері інформатизації; розроблення стандартного програмного забезпечення; установка та настройка нової комп'ютерної техніки та оргтехніки, а також нових деталей до комп'ютерів; ремонт комп'ютерної техніки та оргтехніки), про що сторонами складено та підписано наступні акти прийому - передачі послуг:

- за договором про надання послуг №0801/14 від 08.01.2014:

- від 31.01.2014 №1 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.218);

- від 28.02.2014 №2 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.219);

- від 31.03.2014 №3 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.220);

- від 28.04.2014 №4 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.221);

- від 30.05.2014 №5 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.222);

- від 27.06.2014 №6 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.223);

- від 31.07.2014 №7 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.224);

- від 29.08.2014 №8 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.225);

- від 29.09.2014 №9 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.226);

- від 31.10.2014 №10 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.227);

- від 28.11.2014 №11 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.228);

- від 30.12.2014 №12 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.229);

- за договором про надання послуг №0104/15 від 01.04.2015:

- від 30.04.2015 №1 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.231);

- від 29.05.2015 №2 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.232);

- від 30.06.2015 №3 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.233);

- від 31.07.2015 №4 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.234);

- від 31.08.2015 №5 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.235);

- від 30.09.2015 №6 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.236);

- від 30.10.2015 №7 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.237);

- від 30.11.2015 №8 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.238);

- від 30.12.2015 №9 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.239).

Отже, загальна сума отриманих позивачем послуг становить 1470000,00 грн., у тому числі за договором про надання послуг №0801/14 від 08.01.2014 у сумі 840000,00 грн. та за договором про надання послуг №0104/15 від 01.04.2015 у сумі 630000,00 грн.

29.12.2014 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Консультант) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Бенефіціар) було укладено договір №2912/14, за умовами якого консультант зобов'язався за завданням бенефіціара надати послуги і виконувати роботи, які визначені у договорі.

Відповідно до п.1.2 договору перелік послуг і робіт, які надаються по даному договору на замовлення бенефіціара, їх технічні особливості, правила і строки їх надання визначаються сторонами в Технічному завданні і Додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п.4.8 договору після завершення проекту консультант готує звіт про завершення роботи, який містить відомості про процес виконання робіт по проекту, проблем, які виникли (у випадку їх наявності), шляхів їх вирішення, а також про їх вплив на графік робіт.

Виконання робіт та надання послуг по кожному етапу завершується підписанням акта здачі-прийому виконаних робіт і наданих послуг і оплатою бенефіціаром вартості робіт та/або послуг по даному етапу у повному обсязі (п.4.11 договору).

Пунктом 4.14 договору визначено, що загальна орієнтовна ціна договору розраховується на підставі Технічного завдання, яке є невід'ємною частиною даного договору і складає на момент підписання договору 896100,00 грн. (вісімсот дев'яносто шість тисяч сто гривень 00 коп.), що в еквіваленті складає 46592,02 Євро по курсу Національного банку України на дату підписання договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків у повному обсязі (п.9.1 договору) (т.2, а.с.154-157).

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було погоджено бюджет "Проекту по автоматизації на базі типового програмного продукту 1С: Підприємство 8.2 управління торговим підприємством для України", відповідно до якого загальна сума Проекту становить 50320,00 євро. (т.2, а.с.158), та Технічне завдання до проекту "Автоматизація на базі програмного продукту 1С: Підприємство 8.2 управління торговим підприємством для України" (т.2, а.с.159-165).

З метою виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 було виконано, а ТОВ Інпак прийнято послуги на загальну суму 896100,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг від 30.01.2015 №1 на суму 255150,00 грн. (т.2, а.с.166), від 27.02.2015 №2 на суму 304820,00 грн. (т.2, а.с.167) та від 31.03.2015 №3 на суму 336130,00 грн. (т.2, а.с.168), які підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача.

04.01.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Замовник) було укладено договір про надання послуг №0401/16, за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги, які визначені у договорі.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець надає замовнику наступні послуги:

- забезпечення стабільної роботи локальної мережі офісу;

- установка і настройка програмного забезпечення на комп'ютерах і забезпечення їх стабільної роботи;

- установка, настройка і обслуговування операційних систем;

- налагодження та технічне обслуговування серверів;

- забезпечення безперебійного доступу до мережі Інтернет з локальної мережі офісу;

- консультації з питань інтерактивного маркетингу компанії в мережі Інтернет;

- консультації з питань придбання технічного і програмного забезпечення;

- консультації з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем;

- розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника;

- надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших спеціалізованих послуг у сфері інформатизації;

- розроблення стандартного програмного забезпечення;

- установка та настройка нової комп'ютерної техніки та оргтехніки, а також нових деталей до комп'ютерів;

- ремонт комп'ютерної техніки та оргтехніки;

- установка та настройка регістраторів систем відео нагляду;

- налагодження програмного забезпечення систем відео нагляду.

Згідно з п.1.2 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. Пунктом 3.1 договору встановлено, що сума щомісячної оплати за надані послуги по даному договору визначається та підлягає сплаті згідно підписаних сторонами актів прийому-передачі.

Оплата за послуги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на протязі 15-ти банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі наданих послуг (п.3.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Згідно з п.6.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2016 року (т.1, а.с.240).

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_1 було виконано та передано ТОВ Інпак за період з січня по вересень 2016 року послуги (забезпечення стабільної роботи локальної мережі офісу; установка і настройка програмного забезпечення на комп'ютерах і забезпечення їх стабільної роботи; установка, настройка і обслуговування операційних систем; налагодження та технічне обслуговування серверів; забезпечення безперебійного доступу до мережі Інтернет з локальної мережі офісу; консультації з питань інтерактивного маркетингу компанії в мережі Інтернет; консультації з питань придбання технічного і програмного забезпечення; консультації з питань створення програмного забезпечення та надання допомоги щодо технічних аспектів комп'ютерних систем; розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника; надання послуг з системного аналізу, програмування та супроводу, а також інших спеціалізованих послуг у сфері інформатизації; розроблення стандартного програмного забезпечення; установка та настройка нової комп'ютерної техніки та оргтехніки, а також нових деталей до комп'ютерів; ремонт комп'ютерної техніки та оргтехніки; установка та настройка регістраторів систем відео нагляду; налагодження програмного забезпечення систем відео нагляду) на загальну суму 870000,00 грн., про що сторонами складено та підписано наступні акти прийому - передачі послуг:

- від 29.01.2016 №1 на суму 70000,00 грн. (т.1, а.с.241);

- від 29.02.2016 №2 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.242);

- від 31.03.2016 №3 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.243);

- від 29.04.2016 №4 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.244);

- від 27.05.2016 №5 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.245);

- від 30.06.2016 №6 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.246);

- від 29.07.2016 №7 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.247);

- від 31.08.2016 №8 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.248);

- від 30.09.2014 №9 на суму 100000,00 грн. (т.1, а.с.249).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ТОВ Інпак , обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначило про те, що понесені ним витрати під час здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_1 підтверджуються належним чином оформленою документацією.

Проте, суд не приймає до уваги вказану позицію позивача у зв'язку з наступним.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, аналіз вищевказаних положень законодавства дає підстави для висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, в тому випадку, якщо належним чином оформлена первинна документація не відображає зміни майнового стану суб'єкта господарювання, то відповідно, остання не є належним доказом, який підтверджує реальність здійснення відповідної господарської операції.

Проаналізувавши вищевказані документи, які були долучені позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що договори про надання послуг, акти прийому-передачі послуг не є достатніми доказами фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Інпак та ФОП ОСОБА_1, оскільки вказана документація не відображає реального факту зміни майнового стану позивача.

Так, вищевказані акти, складені ФОП ОСОБА_1 містять лише загальну інформацію щодо наданих позивачу послуг, яка дублюється з п.1.1 відповідних договорів про надання послуг, без їх деталізації, наданих послуг, кількості витраченого часу, кількості залучених працівників, виду комп'ютерної техніки, яка була відремонтована та встановлена.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач на підтвердження надання ФОП ОСОБА_1 позивачу відповідних послуг долучив до матеріалів справи видаткові накладні (т.3, а.с.159-182), в яких міститься інформація про придбання ТОВ Інпак комп'ютерної техніки та її складових частин.

Проте, на думку суду, вказані видаткові накладні не підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про те, що перерахована у таких видаткових накладних комп'ютерна техніка була використана саме ФОП ОСОБА_1 під час здійснення відповідних господарських операцій.

Щодо актів прийому-передачі в рамках договорів від 29.12.2014 №2912/14, від 08.01.2014 №0801/14, від 01.04.2015 №0104/15 та від 04.01.2016 №0401/16, то суд звертає увагу на те, що вказані акти також містять виключно загальну інформацію щодо видів наданих позивачу послуг, що в свою чергу, позбавляє можливість встановити зміст та обсяг таких послуг.

Суд звертає увагу на те, що окрім актів прийому-передачі послуг, будь-які документи, які можуть підтвердити фактичне надання послуг, відсутні.

Крім того, позивачем не було надано доказів на підтвердження використання наданих ФОП ОСОБА_1 на підставі вказаних договорів послуг у власній господарській діяльності ТОВ Інпак .

Щодо посилань позивача на лист ФОП ОСОБА_6 як на доказ, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій, то суд ставиться критично до вказаного документу, з огляду на наступне.

Так, ФОП ОСОБА_6 у листі б/н б/д (т.3, а.с.18-19) на запит позивача повідомив про послуги, які були ним надані на виконання умов договорів від 08.01.2014 №0801/14, від 01.04.2015 №0104/15 та від 04.01.2016 №0401/16, зокрема, послуги з адміністрування мереж, інформаційних ресурсів; технічна та консультаційна підтримка; розробка індивідуального програмного забезпечення та адаптування пакетів програм до специфічних потреб замовника; супровід інтернет-сайту.

Проте, суд звертає увагу на те, що у вказаному листі наведено виключно перелік наданих вказаним контрагентом позивача послуг. Проте, зазначений документ не містить конкретної інформації щодо вартості кожної із наданих послуг, часу на їх виконання, кількості залучених до їх виконання осіб.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що вказаний лист не є належним та допустимим доказом, який підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Щодо господарських відносин ТОВ Інпак з фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

28.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Сторона 1) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 (Сторона 2) було укладено договір про надання посередницьких послуг №2804/15, за умовами якого сторона 2 зобов'язується за дорученням сторони 1 здійснити посередництво в торгівлі товарами, а сторона 1 прийняти та оплатити стороні 2 винагороду за надані посередницькі послуги, в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до п.1.2 договору сторона 1 доручає стороні 2: здійснити від імені та в інтересах сторони 1, пошук клієнтів (покупців) на товари сторони 1; укласти за рахунок та від імені сторони 1, один або декілька правочинів з продажу (поставки) товарів; сприяти в укладенні договорів купівлі-продажу (поставки) між стороною і покупцями; здійснювати всю необхідну комерційно-маркетингову та/або переддоговірну роботу.

Згідно з п.п.2.2.4 договору обов'язком сторони 2 є: надання стороні 1 актів про надання послуг за місяць, звіти про хід виконання цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що розмір винагороди (вартість послуг по даному договору) встановлюється у відсотках від суми грошових коштів, отриманих стороною 1 від реалізації товарів покупцям по договорам купівлі-продажу (поставки) товару, укладеним за посередництвом сторони 2.

Сторони у додатках, які є невід'ємною частиною даного договору, встановлюють певний розмір винагороди сторони 2 у відсотках від суми грошових коштів, отриманих стороною 1 від реалізації товарів певним покупцям (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору винагорода виплачується стороні 2 після підписання сторонами акту про надання послуг.

Згідно з п.9.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печаткою сторони 1.

Пунктом 9.2 договору визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього договору та діє до 31 грудня 2015 року (т.2, а.с.4).

Також між сторонами було складено та підписано Додаток №1 договору про надання посередницьких послуг №2804/15 від 28.04.2015, в якому сторонами було затверджено винагороду сторони 2 в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих стороною 1 від реалізації товарів певним покупцям (т.1, а.с.5).

З метою виконання умов вказаного договору, ФОП ОСОБА_2 було надано, а ТОВ Інпак прийнято посередницькі послуги на загальну суму 2323810,96 грн., про що сторонами було складено та підписано акти прийому-передачі послуг:

- №02 від 29.05.2015 на суму 156639,32 грн. (т.2, а.с.6);

- №04 від 30.06.2015 на суму 301789,33 грн. (т.2, а.с.7);

- №06 від 30.07.2015 на суму 138258,66 грн. (т.2, а.с.8);

- №55 від 31.08.2015 на суму 261283,63 грн. (т.2, а.с.9);

- №194 від 30.09.2015 на суму 336 401,49 грн. (т.2, а.с.10);

- №267 від 30.10.2015 на суму 402172,61 грн. (т.2, а.с.11);

- №326 від 30.11.2015 на суму 354851,03 грн. (т.2, а.с.12);

- №389 від 31.12.2015 на суму 372414,89 грн. (т.2, а.с.13).

Зі змісту вищевказаних актів прийому-передачі вбачається, що ФОП ОСОБА_2 було виконано функцію посередника під час здійснення правочинів ТОВ Інпак з відповідними контрагентами.

Як вбачається зі змісту акта прийому-передачі від 31.12.2015 №389, одним із контрагентів позивача, якому ТОВ Інпак було здійснено відвантаження товару за участю посередника вказаного контрагента, є ТОВ Новус України (т.3, а.с.207).

З матеріалів справи слідує, що Головне управління ДФС у Київській області зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю Новус Україна із листом від 24.03.2017 №1450/10/10-36-14-04 про надання інформації щодо реальності господарських відносин вказаного суб'єкта господарювання з ФОП ОСОБА_7 щодо передпродажної підготовки товарів від імені ТОВ Інпак (т.3, а.с.33-34).

Товариство з обмеженою відповідальністю Новус Україна листом від 03.04.2017 №04 повідомило контролюючому органу про те, що вказана юридична особа не отримувала від ФОП ОСОБА_8 послуги і не має укладених з ним договорів (т.3, а.с.35). Дослідивши вказані листи, суд дійшов висновку про те, що вони не є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт участі ФОП ОСОБА_7 в якості посередника між ТОВ Інпак та його контрагентом.

Крім того, суд вбачає за доцільне звернути увагу на штатні розписи Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак за 2013-2016 рр., з яких вбачається, що в штаті товариства у вказаний період були наявні посади старшого торгівельного представника та торгівельного представника, а саме:

- у 2013 році: старший торгівельний представник (1 одиниця) та торгівельний представник (2 одиниці) (штатний розпис, введений в дію з 02.01.2013) (т.3, а.с.185);

- у 2014 році: торгівельний представник (загальна кількість - 3 одиниці) (штатний розпис, введений в дію з 02.01.2014) (т.3, а.с.186);

- у 2015 році: торгівельний представник (загальна кількість - 2 одиниці) (штатний розпис, введений в дію з 02.01.2015) (т.3, а.с.187);

- у 2016 році: торгівельний представник (загальна кількість - 4 одиниці) (штатний розпис, введений в дію з 02.01.2016) (т.3, а.с.183).

Отже, проаналізувавши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що у штаті ТОВ Інпак у період з 2013 по 2016 року були наявні посади старшого торгівельного представника та торгівельного представника, тобто осіб, які безпосередньо виконують функцію посередника між компанією-постачальником і суб'єктом господарювання, в торговій мережі якого планується розміщення відповідного товару (виконання робіт та надання послуг), а також функцію пошуку нових клієнтів, що, на думку суду, ставить під сумнів економічну раціональність та доцільність залучення позивачем ФОП ОСОБА_2 для надання послуг з посередництва, а отже й наявність ділової мети, тобто розумної економічної причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, що слідує з пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України.

В свою чергу, позивачем під час розгляду справи не було надано жодних пояснень з обґрунтуванням необхідності додаткового залучення суб'єктів господарювання для надання посередницьких послуг.

Таким чином, на думку суду, податковий орган дійшов правильних висновків щодо відсутності зв'язку між послугами, наданими ФОП ОСОБА_9, з господарською діяльністю позивача.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що Верховний Суд України в постанові від 22.09.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зазначив, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищезазначеного господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У вказаній постанові Верховний Суд України зауважив, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання повинен подати всі наявні докази на підтвердження своїх доводів.

Верховний Суд України погодився з твердженням суду касаційної інстанції про те, що договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правова позиція Верховного Суду України, викладена у вищевказаній постанові Верховного Суду України, підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Отже, проаналізувавши вищевказані матеріали справи, суд дійшов висновку про непідтвердження фактичного отримання позивачем послуг від контрагентів ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_7, відсутність економічної доцільності в частині понесення позивачем витрат на придбання цих послуг та відсутність причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, направленої на максимізацію доходів/мінімізацію витрат, через що суд не вбачає зв'язку між понесеними позивачем витратами на оплату таких послуг та власною господарською діяльністю платника податків .

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про фіктивний характер господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи позивачем всупереч вказаному положенню Кодексу, не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами та, відповідно, не обґрунтовано правомірність віднесення вартості придбаних послуг до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та формування податкового кредиту, суд вважає, що податковим органом було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0010911404 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 270000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0011011404 в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1077734,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 1000784,00 грн. (1010522,00 грн. - 9738,00 грн.) та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 76950,00 грн.

Щодо посилань відповідача в запереченнях проти позову на заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2013 рік на суму 5893381,00 грн. по господарським операціям з ТОВ Сіріус-С , то встановлення правильності висновків контролюючого органу в частині вказаного порушення не є предметом дослідження у даній справі, оскільки відповідно до розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій до акта перевірки (т.2, а.с.176-178) контролюючим органом на підставі спірних податкових повідомлень-рішень не визначено податкового зобов'язання та не нараховано штрафних санкцій за даним епізодом податкового правопорушення.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 20564,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16935 від 07.04.2017, оригінал якого знаходиться в матеріалах адміністративної справи (том 1, а.с.2).

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області становить 348,95 грн. (23263,00 грн. (13525,00 грн. + 9738,00 грн.) х 20564,96 грн.) : 1370997,00 грн.)

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 28.03.2017 №0011021404.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 28.03.2017 №0011011404 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інпак" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 9738,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 9738,00 грн. (дев'ять тисяч сімсот тридцять вісім грн. 00 коп.).

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог у позові відмовити.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 348,95 грн. (триста сорок вісім грн. 95 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак (ідентифікаційний код: 25268212, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул.Білоцерківська, буд.3) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5-А).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.