Ухвала

від 12.09.2017 по справі 461/11017/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року м. Київ К/800/409/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -Мойсюка М.І., суддів:Загороднього А.Ф.,Рецебуринського Ю.Й., при секретарі - Крапивка Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, відділ Держгеокадастру у м. Львові, Міністерство оборони України, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, комунальне підприємство Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування , Товариство з обмеженою відповідальністю БК Львівська мрія , Автогаражний кооператив Зірка , Державне підприємство МО України ЛЗЗК , Гаражно-будівельний кооператив № 1, АТ ЗТ фірми Львів - Петроль , Громадське об'єднання Товариство автомобілістів Вогник , Відкрите акціонерне товариство НВП Каскад , Відкрите акціонерне товариство ЛЗ Автонавантажувач , Приватне підприємство 2000-Престиж , Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранс - Електрон про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу на постанову Галицького районного суду м. Львова від 7 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, -

у с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (далі - Об'єднання, Представництво відповідно) звернулися з позовом до Львівської міської ради (далі - Міськрада), виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - виконком), департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (далі - департамент), треті особи: Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), Міністерство культури України, управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, відділ Держгеокадастру у м. Львові, Міністерство оборони України, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, комунальне підприємство Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування , Товариство з обмеженою відповідальністю БК Львівська мрія , Автогаражний кооператив Зірка , Державне підприємство МО України ЛЗЗК , Гаражно-будівельний кооператив № 1, АТ ЗТ фірми Львів - Петроль , Громадське об'єднання Товариство автомобілістів Вогник , Відкрите акціонерне товариство НВП Каскад , Відкрите акціонерне товариство ЛЗ Автонавантажувач , Приватне підприємство 2000-Престиж , Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранс - Електрон в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просили: визнати незаконними дії щодо невиконання вимог розпорядження КМУ від 20 липня 1998 року № 604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України (далі - розпорядження КМУ № 604-р), а саме: не взяття на облік місць давніх поховань - Єврейської частини Янівського кладовища, що розташоване по вул. Єрошенка у м. Львові; не вжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря XIX ст. на вул. Єрошенка у м. Львові; не замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Новий юдейський цвинтар, XIX, вул. Єрошенка , в порядку визначеному постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1094 Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - постанова КМУ № 1094, Порядок № 1094 відповідно); визнання незаконними дій щодо відмови у замовленні проекту землеустрою та ненаданні дозволу Представництву Американського Об'єднання комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Новий юдейський цвинтар, XIX, вул. Єрошенка , в порядку визначеному постановою КМУ № 1094; зобов'язати виконати вимоги розпорядження КМУ № 604-р; зобов'язання замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Новий юдейський цвинтар, XIX ст., вул. Єрошенка , в порядку визначеному постановою КМУ № 1094.

В обґрунтування своїх вимог зазначали, що спірні дії та бездіяльність відповідачів не ґрунтуються на вимогах закону, порушують їх права, а тому Об'єднання та Представництво просили про задоволення позову.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 7 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міськради та виконкому щодо невиконання вимог розпорядження КМУ № 604-р в частині невжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка у м. Львові, а також зобов'язано відповідачів виконати вимоги наведеного розпорядження КМУ щодо вжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території цвинтаря. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Оскаржуваною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, скасовано та прийнято нову постанову про відмову в позові в цій частині. В решті оскаржуване рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, в частині відмови у позові, просить ухвалені судові рішення скасувати та задовольнити позов повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі встановлених ними обставин справи, підтверджених доказами, правильно виходили з відсутності визначених законом правових підстав для вчинення дій, з приводу яких виник даний спір.

Такі висновки судів відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 16 жовтня 1969 року № 522 (далі - рішення № 522) об'єднано території Янівського та Єврейського (Юдейського) кладовищ та створено єдину службу по експлуатації Янівського кладовища.

Також рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 19 червня 1980 року № 268 (далі - рішення № 268) Янівський цвинтар закрито та заборонено захоронення на ньому.

В подальшому, ухвалою Львівської міської ради від 17 квітня 2003 року № 395 Про користування комунальним підприємством Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування (ухвала Міськради № 395) земельною ділянкою на вул. Шевченка, 128 у м. Львові зазначена земельна ділянка передана у постійне користування КП Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування для обслуговування цвинтаря Янівське кладовище .

На виконання зазначеної ухвали Львівської міської ради КП Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування було видано Державний акт на право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою.

В свою чергу, пунктом 2 розпорядженням КМУ № 604-р визначено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин у 1998 - 1999 роках взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень через засоби масової інформації.

Пунктом 4 цього ж Розпорядження визначено, з терміном виконання - постійно, не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ. Виконання цього пункту покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування.

Як правильно встановили суди, на території Янівського кладовища, де розташоване Єврейське (Юдейське) кладовище, не виявлено слідів давніх поховань, натомість таке є закритим кладовищем, охорона, догляд і утримання якого здійснюється третьою особою у цій справі згідно ухвали Міськради № 395.

Таким чином, пункт 2 розпорядження КМУ № 604-р не поширює свою дію на спірні правовідносини, оскільки, у даному випадку в межах кладовища відсутній об'єкт обстеження та вивчення у розумінні цього пункту розпорядження.

Вирішуючи спір сторони не довели, а суди не встановили обставин справи, які б свідчили про проведення будівельних робіт на території зазначеного кладовища.

За змістом пункту 1 Порядку № 1094, такий визначає механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - проект землеустрою).

При цьому, за визначенням статті 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї -садиби.

Пам'яткою культурної спадщини, у розумінні абзацу 6 статті 1 Закону України від 8 червня 2000 року № 1805-III Про охорону культурної спадщини є об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Процедуру обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та форм власності визначає Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2013 року за № 528/23060 (далі - Порядок № 158).

У відповідності до пунктів 1.2. - 1.3. Порядку № 158 облік об'єктів культурної спадщини - заходи, що здійснюють спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини), спрямовані на виявлення, наукове вивчення, класифікацію, державну реєстрацію об'єктів культурної спадщини. Облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр).

Разом з тим, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, Єврейське кладовище (частина Янівського кладовища) не внесене за встановленою Порядком № 158 процедурою до Реєстру, тобто не є пам'яткою культурної спадщини у розумінні національного законодавства, а відтак і земля, на якій розташоване кладовище не належить до земель історико-культурного призначення, згідно визначення статті 53 Земельного кодексу України, оскільки на ній не розташований жоден з об'єктів, передбачений цією правовою нормою.

Більше того, за змістом пункту 2 Порядку № 1094 проект землеустрою розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та розробником проекту землеустрою; судового рішення, однак, під час розгляду справи судами не встановлено обставин щодо наявності вищевказаних документів.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав заснованих на законі для задоволення даного позову.

Такі висновки судів попередніх інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновку не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 7 вересня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.І. Мойсюк

Судді: А.Ф. Загородній

Ю.Й. Рецебуринський