Постанова

від 11.04.2018 по справі 461/11017/15-а

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 461/11017/15-а

Провадження № 11-129за18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про перегляд судових рішень у справі № 461/11017/15 за позовом Об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, відділ Держгеокадастру у місті Львові, Міністерство оборони України, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Комунальне підприємство Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Львівська мрія , Автогаражний кооператив Зірка , Державне підприємство Міністерства оборони України Львівський завод збірних конструкцій , Гаражно-будівельний кооператив № 1, АТ ЗТ фірми Львів-Петроль , Громадське об'єднання Товариство автомобілістів Вогник , Відкрите акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Каскад , Відкрите акціонерне товариство Львівський завод Автонавантажувач , Приватне підприємство 2000-Престиж , Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранс-Електрон , про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року Об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництво американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - Представництво) звернулися до суду з позовом, у якому з урахуванням змінених позовних вимог просили:

1) визнати незаконними дії щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року № 604-р Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України (далі - розпорядження КМУ № 604-р), а саме: невзяття на облік місць давніх поховань єврейської частини Янівського кладовища, що розташована на вул. Єрошенка в місті Львові; невжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря XIX ст. на вул. Єрошенка в місті Львові; незамовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення Новий юдейський цвинтар, XIX, вул. Єрошенка у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1094 Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - постанова КМУ № 1094);

2) визнати незаконними дії щодо відмови в замовленні проекту землеустрою та ненадання дозволу Представництву на замовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення Новий юдейський цвинтар, XIX, вул. Єрошенка у порядку визначеному постановою КМУ № 1094;

3) зобов'язати виконати вимоги розпорядження КМУ № 604-р;

4) зобов'язати замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення Новий юдейський цвинтар, XIX ст., вул. Єрошенка у порядку, визначеному постановою КМУ № 1094.

Галицький районний суду міста Львова постановою від 07 вересня 2016 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради щодо невиконання вимог розпорядження КМУ № 604-р у частині невжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території Нового юдейського цвинтаря ХІХ ст. на вул. Єрошенка в місті Львові, а також зобов'язав відповідачів виконати вимоги розпорядження КМУ № 604-р щодо вжиття заходів, спрямованих на організацію обстеження та вивчення території цвинтаря. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовив у позові в цій частині. У решті оскаржуване рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 вересня 2017 року залишив без змін постанови Галицького районного суду міста Львова від 07 вересня 2016 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року.

Не погодившись з таким рішенням касаційного суду, 13 грудня 2017 року Представництво подало до Верховного Суду України заяву про перегляд цього рішення з підстав, установлених п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду).

Згідно з підп. 1 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

На підставі розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 11 січня 2018 року № 17/0/19-18 вказану заяву супровідним листом від 12 січня 2018 року № 21-2324а17 передано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07 лютого 2018 року зазначену адміністративну справу передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на ч. 2 ст. 241 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду), та на підп. 2 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII).

За приписами підп. 2 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України (у редакції

Закону № 2147-VIII) якщо адміністративна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним адміністративним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Оскільки справа за заявою Представництва згідно із ч. 2 ст. 241 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду) підлягала розгляду на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України в адміністративних та господарських справах, то її відповідно до підп. 2 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) передано до Великої Палати Верховного Суду для розгляду, який відповідно до підп. 1 п. 1 зазначеного розділу КАС України здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2018 року відкрила провадження за заявою Представництва про перегляд судових рішень у цій справі .

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 16 жовтня 1969 року № 522 території Янівського та Єврейського (Юдейського) кладовищ об'єднано та створено єдину службу з експлуатації Янівського кладовища. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 19 червня 1980 року № 268 Янівський цвинтар закрито та заборонено захоронення на ньому.

Надалі, Львівська міська рада ухвалою від 17 квітня 2003 року № 395 Про користування комунальним підприємством Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування земельною ділянкою на вул. Шевченка, 128 у місті Львові зазначену земельну ділянку передала в постійне користування Комунальному підприємству Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування для обслуговування Янівського кладовища. На виконання цього рішення було видано державний акт на право постійного користування вказаною вище земельною ділянкою.

03 квітня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли додаткові пояснення Представництва та документи, які заявник просив долучити до матеріалів справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами п. 1, 5 ч. 1 ст. 237 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду) підставами перегляду Верховним Судом України судових рішень у адміністративних справах є, зокрема, неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Підставою звернення із цією заявою до суду Представництво зазначило неоднакове, на його думку, застосування Вищим адміністративним судом України, Вищим господарським судом України та Верховним Судом України в побідних правовідносинах норм матеріального права, а саме положень: ст. 9 Конституції України, ст. 53, 54 Земельного кодексу України, ст. 2, 47 Закону України Про землеустрій , ст. 1, 2, 34 Закону України Про охорону культурної спадщини , ст. 23, 24 Закону України Про поховання та похоронну справу , Угоди, укладеної між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки Про охорону і збереження культурної спадщини від 04 березня 1994 року, ст. 4 Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16 листопада 1972 року, Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16 січня 1972 року, розпорядження КМУ № 604-р, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878, постанови КМУ № 1094.

На підтвердження вказаного Представництво додало до заяви такі копії судових рішень: ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року у справі № 2а/7780/11 (2а/705/2/13) та від 01 грудня 2010 року у справі № К-31325/10; постанови Вищого господарського суду України від 01 серпня 2017 року у справі № 910/5477/16 і від 02 серпня 2017 року у справі № 910/9670/14 та постанову Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 3-497г15.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

У справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін судові рішення судів попередніх інстанцій, погодився з їх висновком про необґрунтованість вимог про визнання неправомірною бездіяльності Львівської міської ради та її виконавчого комітету стосовно незамовлення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Нове юдейське кладовище, XIX, вул. Єрошенка , та про визнання незаконними дій щодо відмови в замовленні згаданого проекту землеустрою та ненаданні дозволу Представництву на замовлення цього проекту землеустрою, оскільки на момент розгляду цієї справи, об'єкт Нове юдейське кладовище, XIX ст. на вул. Єрошенка в місті Львові - не набув статусу об'єкта культурної спадщини та не внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток а також до Переліку об'єктів культурної спадщини. На час розгляду справи Консультативною радою лише погоджено включення цього об'єкту до переліку щойно виявлених пам'яток історії в сучасних межах кладовища.

Разом з тим межі Янівського кладовища винесені в натурі (на місцевість), що підтверджується актами встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування Комунального підприємства Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування , установлено та визначено межі Янівського кладовища (до складу якого в 1969 році включено й територію Єврейського кладовища).

Натомість у судових рішеннях, які надані Представництвом на підтвердження наведених у заяві доводів (в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2010 року у справі № К-31325/10, постановах Вищого господарського суду України від 01 серпня 2017 року у справі № 910/5477/16 та від 02 серпня 2017 року у справі № 910/9670/14 та в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 3-497г15) підставами для звернення до суду стали інші правовідносини, а саме оспорювання рішень Київської міської ради відчуження та передача в оренду земельних ділянок у Шевченківському районі м. Києва, розташованих у межах центрального історичного ареалу міста, у межах Державного історико-культурного заповідника Стародавній Київ , на території пам'ятки археології національного значення - Культурний шар Города Ярослава , у межах охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору у м. Києві, який внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року у справі № 2а/7780/11 (2а/705/2/13) підставою для судового розгляду стала відмова Уманської міської ради Черкаської області у наданні дозволу на замовлення проекту землеустрою на земельні ділянки, з метою збереження місць давніх поховань в межах Стародавнього єврейського кладовища у м. Умані. Земельна ділянка, на якій знаходяться давні поховання не перебуває в користуванні інших суб'єктів, її межі не встановлені та не узгоджені, тобто такі правовідносини не є однаковими з правовідносинами, які є предметом розгляду в цій справі.

Оскільки обставини у справі, що розглядається, відмінні від обставин, установлених у згаданих справах № К-31325/10, № 2а/7780/11 (2а/705/2/13), № 910/5477/16, № 3-497г15, а підстави, з яких позивачі в цих справах звернулися за захистом своїх порушених прав, відрізняються від вимог Представництва, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Представництва про перегляд судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду) Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 241, 242, 244 КАС України (у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду), підп. 1, 2 п. 1 розд. VІІ Перехідні положення КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні заяви Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу про перегляд судових рішень у справі за позовом Об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, відділ Держгеокадастру у місті Львові, Міністерство оборони України, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Комунальне підприємство Виробничо-реставраційний комбінат похоронного обслуговування , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Львівська мрія , Автогаражний кооператив Зірка , Державне підприємство Міністерства оборони України Львівський завод збірних конструкцій , Гаражно-будівельний кооператив № 1, АТ ЗТ фірми Львів-Петроль , Громадське об'єднання Товариство автомобілістів Вогник , Відкрите акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Каскад , Відкрите акціонерне товариство Львівський завод Автонавантажувач , Приватне підприємство 2000-Престиж , Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранс-Електрон , про визнання дій, бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В.С. Князєв О. Г. Яновська