Рішення

від 06.09.2017 по справі 905/1795/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2017 Справа №905/1795/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кротінової О.В., суддів Левшиної Г.В., Тарапати С.С. при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Твинз , м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 20336400,

до відповідача, Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 03337119, в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа , м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 05540965,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

про стягнення 229976,45 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

ОСОБА_4 - за довіреністю;

ОСОБА_5 - за довіреністю;

ОСОБА_6 - за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях оголошувалась перерва з 12год.30хвил. 09.08.2016р. по 15год.30хвил. 09.08.2016р., з 09.08.2016р. по 01.09.2016р., з 20.09.2016р. по 13.10.2016р., з 15.06.2017р. по 13.07.2017р., 13.07.2017р. по 14год.10хвил.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твинз» , м.Слов'янськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №55 від 20.05.2016р. до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ Донецької області, в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості 119845,57 грн., пені в сумі 57808,80грн., інфляційних нарахувань в сумі 48118,09 грн. та 3% річних 4203,99 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1795/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 26.05.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1795/16.

В подальшому у відповідності до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та строк розгляду спору продовжувався у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду змінювався.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р. із відповідачем, виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Твинз протягом квітня 2013р. - грудня 2015р. прийнятих на себе зобов'язань за договором та неналежне виконання Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго , в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Слов'янськтепломережа за ним своїх грошових зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідач у представленому суду відзиві №011/2483 від 21.07.2016р. з позовними вимогами не погоджується, зазначає про недоведеність позивачем факту надання послуг за договором №31 від 01.04.2013р., відсутність жодних підстав у Товариства з обмеженою відповідальністю Твинз для одержання оплати зі своїх субспоживачів, а саме у тому числі з ОКП Донецьктеплокомуненерго ВО Слов'янськтепломережа за спільне використання своїх технологічних електричних мереж; вважає договір таким, що припинив дію з 06.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2016р. у судове засідання викликано уповноваженого представника Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго для дачі пояснень по суті спору, в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 01.09.2016р. до участі у справі залучено Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго у представлених суду поясненнях №б/н від 13.10.2016р. свідчить про укладання між ним та відповідачем договору на постачання електричної енергії №2354 від 28.11.2006р., згідно умов якого постачання електричної енергії на об'єкт ОКП Донецькобленерго - котельна №14 - здійснюється від мереж ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , а отже відповідач не є субабонентом позивача; за договором №9999 від 01.03.2011р., укладеним між третьою особою та відповідачем, схема підключення наведеній є незмінною, об'єкт споживача (відповідача) котельна №14 забезпечується електричною енергією від ТП 467, що знаходиться на балансі постачальника, тобто ПАТ ДТЕК Донецькобленерго ; таким чином поставка електричної енергії на об'єкт ОКП Донецьктеплокомуненерго не відбувається через електричні мережі та електрообладнання ТОВ Твинз ; посилається на п.1.2 Правил користування електричною енергією у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №910 від 17.10.2005р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 13.10.2016р. у справі №905/1795/16 призначено судову електротехнічну експертизу.

Провадження по справі зупинялось.

22.05.2017р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.Проф.М.С.Бокаріуса Міністерства Юстиції України надійшов супровідний лист №10709 від 28.04.2017р. разом із висновком судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017р.

Ухвалою суду від 24.05.2017р. поновлено провадження по справі №905/1795/16.

31.05.2017р. позивачем заявлено клопотання про призначення додаткової судової електротехнічної експертизи, з урахуванням листа Товариства з обмеженою відповідальністю Твинз №9 від 01.02.2017р., з необхідністю її проведення у повній відповідності з вимогами нормативних документів і законодавства України у галузі проведення судових експертиз.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.06.2017р. у судове засідання викликано експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. професора ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для дачі пояснень по суті експертного висновку.

Представники позивача у судовому засіданні 06.09.2017р. наполягали на задоволенні позовних вимог та проведенні додаткової судової експертизи з поставленням на вирішення додаткових питань, запропонованого ними змісту у заяві №44 від 10.08.2017р.

Представники відповідача у судовому засіданні 06.09.2017р. проти задоволення позовних вимог заперечили, вважають клопотання представників позивача про проведення додаткової експертизи безпідставним.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явилась.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості учасників процесу для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Фіксування судового процесу 13.07.2017р. та 06.09.2017р. здійснювалось з допомогою звукозаписувального технічного засобу, диск архівного оригіналу звукозапису CD-R серійний номер 6029104LD18301.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст.13, ч. 1, 2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно зі ст.20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

01.04.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Твинз" (власник мереж) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Слов'янськтепломережа" (користувач) підписано договір про використання технологічних електричних мереж №31.

Відповідно до п.1.1 договору власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж та інші послуги відповідно до умов цього договору.

За визначеннями п.1.2 договору передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка Однолінійна схема , наданого власником мереж. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін .

До обов'язків власника мереж віднесено: утримувати власні технологічні мережі у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок користувача (п.2.1 договору); забезпечення на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів користувача (п.2.2); забезпечувати виконання графіку попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання, збереження встановлених на території власника мереж електроустановок (п.2.3), щомісячно до 5 дня розрахункового періоду надавати користувачу рахунок на оплату послуг за використання технологічних електричних мереж та два примірника акта прийому-здачі наданих послуг (п.2.4); забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників користувача до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії (п.2.6).

Відповідно до п.3.1 договору власник мереж має право на отримання від користувача плати за використання технологічних електричних мереж.

У свою чергу, користувач зобов'язаний здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком Кошторис витрат на утримання технологічних мереж (п.4.1 договору).

У розділі 7 договору Порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж міститься положення, якими встановлено розрахунковий період з 29 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця (п.7.1); вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж встановлюється у розмірі 0,12грн. за 1кВт/г спожитої Користувачем електроенергії у відповідності з Кошторисом витрат на утримання технологічних мереж наведеному у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Вартість послуг власника змінюється при зміні законодавства України та офіційного індексу інфляції за даними Державної служби статистики України (п.7.2); оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунку (п.7.3).

Пунктом 8.2.1 договору передбачена відповідальність користувача за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно п.10.4 договору, дану угоду укладено на строк до 31.12.2013р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством.

Дослідивши зазначену угоду між позивачем і відповідачем та приймаючи до уваги норми ст.901 Цивільного кодексу України, встановлено що укладений правочин є договором про надання послуг, що підпадає під правове регулювання

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто (п.1 ст.902 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту приведених норм матеріального права та договору №31 від 01.04.2013р. обов'язком позивача є фактичне надання відповідачу послуг, обумовлених ним, внаслідок чого виникає кореспондуючий обов'язок останнього, у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, оплатити надані йому послуги.

В контексті ст.655, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України укладений між позивачем та відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення договору №31 від 01.04.2013р. (п.7.3) пов'язують здійснення оплати з наявністю оформленого акта прийому-передачі наданих послуг, який за своїм змістом є підтвердженням надання позивачем та прийняття відповідачем певного обсягу послуг узгодженою вартістю.

Матеріали справи містять копії актів здавання-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000457 від 31.10.2013р., №ОУ-0000044 від 31.01.2014р., №ОУ-0000085 від 28.02.2014р., №ОУ-0000135 від 31.03.2014р., №ОУ-0000268 від 21.08.2014р., №ОУ-0000308 від 30.09.2014р., №ОУ-0000348 від 31.10.2014р., №ОУ-00000390 від 30.11.2014р., №ОУ-0000431 від 31.12.2014р., №ОУ-0000408 від 30.10.2015р., №ОУ-0000453 від 30.11.2015р., №ОУ-0000502 від 30.12.2015р. на загальну суму 62 765,24грн.

Проте, дані документи не містять підпису з боку відповідача.

Одночасно відповідач заперечує проти отримання ним послуг за спірним договором, оскільки не є фактичним користувачем цих мереж.

Позивач наполягає на наданні спірних послуг безпосередньо відповідачу.

За визначеннями термінів, приведеним у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (зі змінами та доповненнями), технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації;

основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації;

субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Пункт 1.2 договору передбачає, передача електричної енергії забезпечується відповідно до додатка Однолінійна схема .

Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених додатком Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності .

Як вбачається з додатку №2 до договору №31 від 01.04.2013р., беручи до уваги пояснення позивача та відповідача, об'єктом відповідача є котельна №14, яка приєднана до мереж ВАТ Содовий завод . У подальшому відстежується наступна послідовність: трансформаторні підстанції ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , мережі ВАТ Содовий завод , мережі ТОВ Твинз , обладнання та мережі ПАТ ДТЕК Донецькобленерго .

Згідно додатку №3 до договору №31 від 01.04.2013р. балансова належність електричних мереж Товариства з обмеженою відповідальністю Твинз межує з одного боку з балансовою належністю ПАТ ДТЕК Донецькобленерго , з іншого боку з балансовою належністю ВАТ Содовий завод .

Відповідач свідчить про знаходження ТП Хімпром (ТП №467) та двох силових трансформаторів, через які здійснюється постачання електричної енергії відповідачу, на балансі Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго .

У підтвердження таких доводів суду представлено рішення Слов'янської міської ради №24-XXV-4 від 24.03.2005р. Про приймання із державної у комунальну власність основних фондів електротехнічного обладнання, що знаходиться на балансі ВАТ Содовий завод та передачі їх у власність ВАТ Донецькобленерго .

Одночасно про дане свідчить Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго у поясненнях №б/н від 13.10.2016р.

Згідно висновку судової електротехнічної експертизи №10709 від 28.04.2017р., складеного експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. ОСОБА_7, електричні мережі живлення відповідача приєднані до мереж Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго , Товариство з обмеженою відповідальністю Твинз забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПАТ ДТЕК Донецькобленерго і саме ця організація дійсно отримує послуги за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України врегульовано оцінка доказів судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідив представлені докази у їх сукупності, судом не встановлено приєднання електроустановок відповідача до технологічних мереж позивача.

До того ж, матеріали справи містять договір про постачання електричної енергії №9999 від 01.03.2011р., який укладено між Відкритим акціонерним товариством Донецькобленерго (нині-Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго та далі-Постачальник) та Обласним комунальним підприємством Донецьктеплокомуненерго (далі-Споживач), згідно р.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 86154,678 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії установлюється на межі балансової належності електроустановок Споживача.

У відповідності до п.2.2.2 договору постачання електричної енергії здійснюється із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання електричної енергії на рівні загальної (за всіма об'єктами) дозволеної потужності 86154,578 кВт.

Відповідно до п.2.4 означеного договору сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення Споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації).

За умов п.4.1.1 договору постачальник несе відповідальність за постачання електричної енергії Споживачу в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж в точці продажу.

Пунктом 5.15 Правил користування електричною енергією передбачено, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Таким чином, з урахуванням приведених положень договору №9999 від 01.03.2011р. та Правил користування електричною енергією, не відстежується забезпечення відповідачу технічної можливості передання електричної енергії, адже це є межею відповідальності іншої особи, від якої отримує електричну енергію останній, оскільки є споживачем електропередавальної організації.

З огляду на таке, факт забезпечення позивачем технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача, як послуги, наданої саме цьому підприємству, у розумінні договору №31 від 01.04.2013р., не доведено.

Відтак, не вбачається наявності підстав, за яких у відповідача виник кореспондуючий обов'язок сплатити суму у розмірі 119 845,57грн., як оплату вартості послуг за зазначеним договором.

Разом з цим, виходячи з приписів ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як було зазначено вище, сторони погодили у п.10.4 договору можливість зміни договору у частині строку його дії, як на наступний календарний рік, при дотриманні умови відсутності заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд за місяць до закінчення терміну його дії.

Натомість, листом №010/2953 від 06.08.2013р. відповідач звернувся до позивача на підставі приведеного пункту договору та просив припинити дію договору №31 від 01.04.2013р., посилаючись на роз'яснення територіального підрозділу НКРЕ у Донецькій області Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №30-04-в/634 від 29.07.2013р., з яких слідує безпідставність укладеного між сторонами договору в силу Правил користування електричною енергією.

Факт отримання даного звернення позивач не заперечує, окрім того вбачається з листа останнього №54 від 19.08.2013р.

Беручи до уваги таке, встановлення умовами договору права відмови від договору та реалізацію його (права) відповідачем, що має місце за один місяць до закінчення строку дії договору про використання технологічних електричних мереж №31 від 01.04.2013р., у розумінні ст.651 Цивільного кодексу України, не вважається продовженим на наступний календарний рік та є таким, що припинив свою дію.

Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ Твинз та ОКП Донецьктеплокомуненерго ВО Слов'янськтепломережа від 09.07.2013р. за договором №10 від 01.01.2007р. та договором №31 від 01.04.2013р. представлений позивачем не може бути розцінений судом як доказ надання послуг або визнання спірної суми відповідачем, оскільки не є первинним документом, що свідчить про здійснення господарських операцій або наявності/відсутності заборгованості. До того ж, даний акт містить примітку договір №31 від 01.04.2013р. знаходиться на додатковому погоджені у юриста ОКП Донецьктеплокомуненерго , про що було доведено до відома директора ТОВ Твинз , а отже не можна дійти висновку про те, що даний документ відображує у бухгалтерському обліку підприємств рух коштів на підставі спірного договору №31 від 01.04.2013р.

Отже, суд не вбачає підстав які б свідчили, характеризували здійснення господарських операцій в період з квітня 2013р. по грудень 2015р. у межах та на виконання договору №31 від 01.04.2013р.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України доказів факту надання послуг та виникнення у відповідача за ними заборгованості.

З огляду на наведене, в позовних вимогах в частині стягнення суми основного боргу слід відмовити.

За відсутності встановлення порушення, з яким ст.230, ст.232 Господарського кодексу України, п.8.2.1 договору №31 від 01.04.2013р., ст.625 Цивільного кодексу України пов'язує застосування відповідальності у вигляді пені, нарахування 3% річних та інфляційних витрат, позовні вимоги у цій частині також не підлягають задоволенню.

Рішення господарських судів у справі №905/3111/13 та №7/245пд судом не прийнято до уваги, оскільки встановлені ними обставини не впливають на вирішення справи по суті.

Судові акти, винесені у справі №905/1085/14, стосуються правовідносин що виникли на підставі іншого договору, ніж спірний, та встановлені ними обставини не спростовують вищевикладених висновків суду щодо не доведення факту використання саме відповідачем технологічних електричних мереж позивача.

Клопотання позивача про призначення додаткової експертизи не задоволено судом, оскільки не знайшло свого підтвердження у розумінні ч.4 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та сума вартості за проведення судової експертизи покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 42, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» , м.Слов'янськ Донецької області, до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ Донецької області, в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» , м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення суми заборгованості 119845,57 грн., пені в сумі 57808,80грн., інфляційних нарахувань в сумі 48118,09 грн. та 3% річних 4203,99 грн., відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твинз» (84112. Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Комунарів, б.18, ЄДРПОУ 20336400, р/р26007300433756 в ОУ АТ Ощадбанк , МФО 335106) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м.Краматорськ, пров.Земляний, б.2, ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Слов'янськтепломережа» (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Шовковична, б.5, ЄДРПОУ 05540965, р/р26006962494214 у ПАТ ПУМБ , МФО 334851) відшкодування сплаченої суми вартості за проведення судової експертизи у справі №905/1795/16 у розмірі 8606,00грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У судовому засіданні 06.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2017р.

Головуючий суддя О.В. Кротінова

Суддя С.С. Тарапата

Суддя Г.В. Левшина