Ухвала

від 19.09.2017 по справі 925/927/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" вересня 2017 р. Справа №925/927/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 19.09.2017 року по справі №925/927/17 (в матеріалах справи).

розглянувши матеріали апеляційної скарги (сторони, яка не брала участь у справі) Державного підприємства "Сетам"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 925/927/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Амур"

до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах"

про визнання іпотечного договору №7209Z10 від 26.02.2009 року недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Амур" звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України у м.Черкасах" (далі - відповідач) про визнання іпотечного договору №7209Z10 від 26.02.2009 року недійсним.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року порушено провадження у справі № 925/927/17 та призначено справу до розгляду на 14.09.2017 року.

28.07.2017 року до позовної заяви позивачем в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на прилюдних (електронних) торгах організатором електронних торгів державним підприємством „Сетам" нерухомого майна, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська обл.., м.Черкаси, вул..30-річчя Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 кв.м., що належить на праві власності приватному акціонерному товариству „Амур" (реєстраційний номер лоту 227899).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 № 925/927/17 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено реалізацію на прилюдних (електронних) торгах організатору електронних торгів Державному підприємству „Сетам" нерухомого майна, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська обл.., м.Черкаси, вул..30-річчя Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 кв.м., що належить на праві власності приватному акціонерному товариству „Амур" (реєстраційний номер лоту 227899).

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України у м.Черкасах", не погодившись з прийнятою ухвалою від 31.07.2017, 09.08.2017 звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того, 04.09.2017 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від сторони, яка не брала участь у даній справі Державного підприємства "Сетам" в порядку ст. 91 ГПК України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, зазначену ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Приватне акціонерне товариство "Амур" у своєму відзиві просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 залишити без змін, як таку, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України. Крім того, позивач наголошував на тому, що оскаржувана ухвала по даній справі жодним чином не зачіпає права та інтереси Державного підприємства "Сетам".

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, встановила наступне.

Державне підприємство "Сетам" - особа, яка не брала участь у даній справі, звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Черкаської області від 31.07.2017 № 925/927/17 в порядку ст. 91 ГПК України.

За приписами вказаної норми апеляційну скаргу мають право подавати не лише сторони у справі, а й ті особи (треті особи), які не брали участь у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою, учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Крім того, в п.п. 8, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 "Про незалежність судової влади" встановлено, що звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом; звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають; оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.

Статтею 91 ГПК України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Тобто, особи, які не є сторонами по справі повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судового рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині судового рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку, судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.09.2008р. у справі № 23/294, ухвалі Вищого господарського суду України від 07.09.2010р. у справі № 33/289.

Так, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Державне підприємство "Сетам" - особа, яка не брала участь у даній справі, обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції стосується його прав та обов'язків, з огляду на нижченаведене.

Так, скаржник стверджує, що місцевий господарський суд, задовольнивши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, не правильно застосував норми процесуального права, що суперечить вимогам чинного процесуального законодавста, зокрема положенням 66, 67 ГПК України, оскільки відсутній такий вид забезпечення позову.

ДП "Сетам" вважає, що судом взято до уваги тільки інтереси позивача, при цьому, порушено інтереси ДП "Сетам", оскільки оскаржена ухвала перешкоджає здійсненню його діяльності, позбавляє його можливості на отримання винагороди, як організатора торгів, у зв'язку із організацією та проведенням реалізації спірного майна.

Крім того, ДП "Сетам" наголошує, що місцевим господарським судом, безпідставно не поставлено питання про залучення його до участі в розгляді даної справи.

Таким чином, скаржник вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову від 31.07.2017, порушив його права, як організатора торгів, оскільки ця ухвала стосується його прав та обов'язків, зокрема права отримання винагороди.

Як роз'яснив Пленум Вищого Господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. (п. 5-2)

З матеріалів справи слідує, що оскаржуваною ухвалою суду ДП "Сетам" не визначено ні стороною, ні третьою особою.

ДП „Сетам" є організатором електронних торгів з реалізації спірного майна.

У даному випадку, слід виходити з того, що предметом спору є визнання недійсним іпотечного договору №7209Z10 від 26.03.2009 року, укладеного між ПрАТ „Амур" та ПАТ товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах", саме на підставі якого, серед іншого, звернуто стягнення на майно у господарській справі №925/2042/13, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул..30-річчя Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 кв.м., що належить на праві власності ПрАТ „Амур", внаслідок чого позивач і просить вжити заходи до забезпечення позову.

Водночас, скаржник не підпадає й під ознаки особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права та обов'язки, навіть і при тому, що у резолютивній частині оскарженої ухвали зазначено …зупинити реалізацію на прилюдних (електронних) торгах організатору електронних торгів Державному підприємству „Сетам" нерухомого майна… , оскільки, у даному випадку, з огляду на те, що предметом спору є саме визнання недійсним іпотечного договору, не існує правового зв'язку безпосередньо між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Між тим, слід звернути увагу на те, що у відповідності до розділу XІ Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна , визначено, що у разі усунення підстав для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор з дотриманням вимог цього Порядку засобами Системи здійснює заходи щодо відновлення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) у цілому або за окремим лотом із збереженням попередніх умов їх проведення та без уцінки майна.

При цьому, відповідно до пункту 2 розділу XІ Порядку "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", яким передбачені підстави визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації, підставою для зупинення електронних торгів в цілому або за окремим лотом є: - рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; - зупинення виконавчого провадження у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження"; - наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. Цей акт засобами Системи автоматично розміщується на Веб-сайті. З моменту зупинення електронних торгів в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично призупиняються (пункт 3 Порядку).

Відтак, з наведеного слідує, що підстави зупинення електронних торгів у відповідних випадках, визначено спеціальним законом, тому не заслуговують на увагу посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про забезпечення позову від 31.07.2017, порушив його права, як організатора торгів, оскільки ця ухвала стосується його прав та обов'язків, зокрема права отримання винагороди.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову застосовується, лише як гарантія задоволення законних вимог позивача, і тому, в разі відмови у задоволенні позову, такі заходи будуть скасовані судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

У відповідності до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р., враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Відповідно до п. 5-2. вище зазначеної Постанови пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 7 передбачено, якщо буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Аналогічної позиції про необхідність припинення провадження за скаргою осіб, які не брали участі у справі, і які не довели в суді факту вирішення питання судами попередніх інстанцій про їх права та обов'язки, а також про відсутність необхідності перегляду рішень судів по суті за наведених обставин дотримується Верховний Суд України, зокрема, в постановах від 07.07.2009р. у справі № 01/65-88, від 02.03.2010р. у справі № 5/131-09, від 02.03.2010р. у справі № 5/130-09, від 23.03.2010р. у справі № 1/1120-26/396.

У разі звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не повинен з'ясовувати характер спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, оскільки це призвело б до перегляду рішення суду по суті, що суперечить позиції Верховного Суду України, викладеної у вищевказаних постановах останнього, а зобов'язаний лише перевірити факт вирішення питання судом першої інстанцій про права та обов'язки особи, яка не брала участі у розгляді справи, і за відсутності підтвердження такого факту - припинити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою.

За результатами вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що питання про права та обов'язки ДП „Сетам" в оскарженій ухвалі судом першої інстанції не вирішувалося, відтак оскаржувана ухвала від 31.07.2017 не зачіпає прав та обов'язків скаржника, у зв'язку з чим, апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки, у даному випадку, не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сетам" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 № 925/927/17 припинити.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 № 925/927/17 набирає законної сили з дня її прийняття.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 № 925/927/17 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали оскарження № 925/927/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді І.М. Скрипка

Т.І. Разіна