Рішення

від 20.10.2017 по справі 925/927/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2017 р. Справа № 925/927/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, третьої особи-1 - ОСОБА_3 за довіреністю, третьої особи-2 - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства Амур до публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (третя особа-1), приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (третя особа-2) про визнання іпотечного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство Амур звернувся в господарський суд з позовом до публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах (далі - відповідач), в якому просив суд визнати недійсним укладений сторонами іпотечний договір № 7209Z10 від 26.03.2009 року.

Позов мотивовано укладенням іпотечного договору зі сторони іпотекодавця закритим акціонерним товариством Амур в особі голови Правління ОСОБА_5 з перевищенням наданих їй повноважень і всупереч приписам статей 92, 98 ч. 2, 145 ЦК України, ст. 70 ч. 2 абз. 3 Закону України Про акціонерні товариства , пунктів 12.2.4., 12.2.5. ОСОБА_6 ЗАТ Амур та з порушенням прав акціонерів на участь в управлінні товариством, отримання дивідендів, а у разі ліквідації товариства - на отримання його майна або вартості частини майна товариства.

27.07.2017 року за вх. № 16179 позовна заява зареєстрована судом, ухвалою суду від 31.07.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/927/17, справу призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, вжито заходи до забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на прилюдних (електронних) торгах організатором електронних торгів Державним підприємством Сетам нерухомого майна, що складається із нежитлової будівлі магазину (А-2), розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2 загальною площею 1303,6 кв. м., що належить на праві власності приватному акціонерному товариству Амур (реєстраційний номер лоту 227899). Постановами Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 року у справі № 925/927/17 залишено без задоволення апеляційну скаргу відповідача - публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах , ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року залишено без змін, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Сетам на ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року припинено (т. 1 а.с. 106-108, 113-114, т. 2 а.с. 51-58, 60-65).

За заявами відповідача ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.09.2017 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відмовлено у задоволення заяви відповідача про залучення третьої особи - Державного підприємства Сетам (т. 1 а.с. 158-159, 167-168, 173-175, 200-202).

Відповідач 04.10.2017 року подав письмовий відзив на позов (т. 2 а.с. 1-8), в якому заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості, безпідставності і надуманості позовних вимог, зокрема:

надання згоди на укладення договорів про передачу майна товариства в заставу чи іпотеку ОСОБА_6 юридичної особи позивача віднесено до компетенції Наглядовї ради товариства, така згода на укладення оспореного іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року Наглядовою радою викладена в протоколах зборів Наглядової ради ЗАТ Амур № 09.02.27.01 від 27.02.2009 року, № 09.03.18.01 від 18.03. 2009 року;

укладення оспореного іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року представником відповідача схвалено загальними зборами акціонерів ПАТ Амур , що викладено в протоколі № 12.06.27.01 від 27.06.2012 року;

питання щодо визнання недійсним іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року було предметом розгляду у Соснівському районному суді м. Черкаси у справі № 712/7332/13-ц, провадження № 2/712/2424/13. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20.12.2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю, рішення суду у цій справі набрало законної сили і, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини встановлені судом у справі № 712/7332/13-ц мають значення для вирішення спору у справі № 925/927/17 і не підлягають доказуванню знову;

твердження позивача, викладене ним у позовній заяві, про те, що відповідачу стало відомо про порушення його прав внаслідок укладення оспореного іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року саме 30.01.2015 року під час здійснення контролю за дотриманням ПАТ Амур норм чинного законодавства головою Наглядової ради товариства ОСОБА_7, належними і допустимими доказами не підтверджено;

позов про визнання недійсним іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року є надуманим, поданий позивачем з метою зупинення реалізації вказаного в договорі іпотечного майна на електронних торгах, які відбуваються в рамках примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 15.04.2016 року у справі № 925/2042/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач в особі свого представника подав заяву про застосування позовної давності, в якій зазначив пропуск позивачем строку позовної давності окремою підставою відмови судом у задоволенні позову (т. 2 а.с. 35-37).

Третя особа-2 - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 на вимогу суду подала письмові пояснення, до яких додала документи, що підтверджують їх (т. 2 а.с. 72-73). ОСОБА_8 письмових пояснень третьої особи вбачається, що іпотечний договір № 7209Z10 від 26.03.2009 року, укладений сторонами, посвідчений нею 29.03.2009 року за реєстровим № 963 з дотриманням норм Закону України Про нотаріат , положень чинного на той час ОСОБА_6 товариства, тому позов вважала необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Позивач в особі свого представника в судових засіданнях позов з підстав, викладених в позовній заяві, письмових поясненнях до неї від 04. І 18.10.2017 року (т. 1 а.с. 207, т. 2 а.с. 67-69), підтримав і просив суд його задовольнити повністю, представник відповідача позов не визнала і просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових відзиві і заяві про застосуванні строків позовної давності.

Представник третьої особи-1 в засіданні суду 18.10.2017 року вирішення спору поклала на розсуд суду, в засідання суду 20.10.2017 року треті особи явку своїх представників не забезпечили, їх явка судом обов'язковою не визнавалась.

Неявка у судове засідання представників третіх осіб-1 і 2 не перешкоджає вирішенню спору по суті, тому, з урахуванням вимог норм статей 69, 75, 77 ГПК України, суд розглянув справу без участі їх представників за наявними в справі матеріалами.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

26.03.2009 року відкрите акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України , найменування якого в подальшому було змінене на публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України , в особі виконуючого обов'язки керуючого філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах, як іпотекодержатель, з однієї сторони та закрите акціонерне товариство Амур , найменування якого в подальшому було змінене на публічне, а потім на приватне акціонерне товариство Амур в особі голови Правління ОСОБА_5, яка діяла на підставі ОСОБА_6 товариства, зареєстрованого у виконкому Черкаської міської ради 16.03.1995 р. за № 14192196 із змінами, внесеними шляхом викладення в новій редакції, зареєстрованими 24.03.2004 року, як іпотекодавець, з другої сторони, а разом сторони уклали іпотечний договір № 7209Z10, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.3. якого домовились, що іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають із Генеральної угоди від 07.07.2008 року № 72108N1 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, укладеної між іпотекодержателем та групою позичальників: ДП росток-Грифон ТОВ Продінвест (боржник-1), ТОВ Метро-Інформ (боржник-2, боржник-1 і боржник-2 далі разом та окремо іменуються як боржник).

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця та боржника, є нерухоме майно, що складається із нежитлової будівлі - магазину літ. А-2, загальною площею 1303,6 м 2 , розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2. Власником предмета іпотеки є іпотекодавець, земельна ділянка площею 0,3299 га, на якій розташований предмет іпотеки, належить йому ж на праві постійного користування, предмет іпотеки передається в іпотеку разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існують на час укладення договору та можуть виникнути в майбутньому. Залишкова вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, становить 569029,85 грн., за домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки складає 6 524 500,00 грн.

Відповідно до пунктів 4.1., 5.1. іпотечного договору, взаємні права й обов'язки сторін за цим договором виникають з моменту підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення. У разі невиконання або неналежного виконання боржником умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотеко держатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань боржником, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір № 7209Z10 від 26.03.2009 року того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 963. У зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки нотаріусом накладено заборону відчуження зазначеного в договорі магазину, який належить ЗАТ Амур до припинення чи розірвання договору іпотеки, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 964 (т. 1 а.с. 10-19).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.09.2013 року у справі № 712/7332/13-ц, провадження № 2/712/2424/13, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20.12.2013 року, відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ТОВ Метро-Інформ , ПАТ Амур , ВАТ Державний експортно-імпортний банк України в особі філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області про, зокрема, визнання недійсним іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року. Позов заявлявся, в тому числі, і з підстав перевищення директором ПАТ Амур при укладенні оспореного договору своїх повноважень, визначених ОСОБА_6 товариства (т. 2 а.с. 27-28, 29-32, 33).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.04.2016 року у справі № 925/2042/13, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року і Вищого господарського суду України від 13.12.2016 року, зокрема, задоволено частково позов публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкасах до ТОВ Продінвест , до ПАТ Амур і до ОСОБА_13 про звернення стягнення на майно, звернено стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2 загальною площею 1303,6 кв. м., що належить на праві власності публічному акціонерному товариству Амур згідно з іпотечним договором № 7209Z10, посвідченим 26 березня 2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за № 963. Кошти, отримані від реалізації майна, зокрема, по іпотечному договору № 7209Z10, посвідченому 26 березня 2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованому в реєстрі за № 963 із змінами, направлено на погашення заборгованості Дочірнього підприємства Росток-Грифон ТОВ Еліс-Клуб та Товариства з обмеженою відповідальністю Метро-Інформ перед публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в м. Черкасах за Генеральною угодою № 72108N1 від 07.07.2008 та кредитними договорами, що укладені в рамках і на умовах зазначеної Генеральної угоди, в сумі: 1 543 761,99 доларів США, зокрема: 1 421 600,00 доларів США боргу по кредиту, 122 161,99 доларів США боргу по процентах за користування кредитом; та 1 769 144,99 доларів США, зокрема: 1 619 800,00 доларів США борг по кредиту, 149 344,99 доларів США боргу по процентах за користування кредитом, а також 7 256 131,03 грн., зокрема 4 800 000,00 грн. боргу по кредиту, 890 600,00 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 1 213 844,01 грн. пені, 351 687,02 грн. три проценти річних; та 7 476 841,67 грн., зокрема 4 866 400,00 грн. боргу по кредиту, 897 772,34 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 32 030,62 грн. боргу по комісії за управління кредитом, 1 341 920,22 грн. пені, 338 718,49 грн. три проценти річних, а всього в загальній сумі 3 312 906,98 дол. США та 14 732 972,70 гривень. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, зокрема, - нерухомого майна, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2 загальною площею 1303,6 кв. м., що є предметом іпотеки, на рівні заставної вартості предмета іпотеки, визначеної п. 1.3 Розділу 1 іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009, а саме: 6 524 500,00 грн. (підпункт 1.3.2. пункту 1.3., пункт 1.4., 1.5., 1.6. абз. 2 резолютивної частини рішення суду).

Рішення господарського суду Черкаської області від 15.04.2016 року у справі № 925/2042/13 набрало законної сили, на його виконання судом 17.10.2016 року видано накази, які стягувачем звернені до примусового виконання. 08.02.2017 року постановою головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮ України відкрито виконавче провадження № 53372902 про примусове виконання наказу господарського суду Черкаської області від 17.10.2016 року у справі № 925/2042/13, а його ж постановою від 09.02.2016 року накладено арешт на нерухоме майно, що складається із нежитлової будівлі - магазину (А-2), яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2 загальною площею 1303,6 кв. м., що належить на праві власності боржнику - публічному акціонерному товариству Амур .

Електронні торги в рамках примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області від 15.04.2016 року у справі № 925/2042/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки з реалізації вказаного в іпотечному договорі № 7209Z10 від 26.03.2009 року нерухомого майна було призначено на аукціоні на 10.08.2017 року, торги зупинено на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року у справі № 925/927/17 (т. 2 а.с. 12-18, т. 1 а.с. 124, 125-128, 160-161, 162-163).

ОСОБА_6 закритого акціонерного товариства Амур вбачається, що цей статут був затверджений загальними зборами акціонерів ЗАТ Амур 12.03.2004 року (протокол № 1), зареєстрований у виконкомі Черкаської міської ради 16.03.1995 року за № 14192196, 24.03.2004 року статут викладений в новій редакції, що посвідчено завідувачем реєстраційної палати виконкому Черкаської міської ради (т. 1 а.с. 227-237, т. 2 а.с. 74-84).

Цим ОСОБА_6 встановлено, що:

цей ОСОБА_6 є установчим документом закритого акціонерного товариства Амур і регулює його діяльність (п. 1.1. ст. 1);

метою діяльності товариства є, зокрема, отримання прибутку в валюті України та іноземній валюті (п. 6.1. ст. 6);

управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган (п. 12.1. ст. 12 Органи управління товариством);

вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, компетенція і виключна компетенція якого визначена пунктами 12.2.1 статуту. Цим же пунктом статуту товариства передбачено створення Наглядової ради для здійснення контролю за діяльністю його виконавчого органу та встановлено, що Наглядова раду затверджує договори (угоди), укладені на суму, що перевищує 30000,00 грн. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції Наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчого органу товариства (п. 12.2. ст. 12);

відчуження майна на суму, що становить 50 і більше %, приймається рішенням загальних зборів більшістю у 3/4 голосів акціонерів (абз. 3 підпункту 12.2.5. пункту 12.2. ст. 12);

загальними зборами акціонерів обирається Правління товариства. До компетенції Правління належать усі питання діяльності товариства, крім віднесених до компетенції вищого органу товариства. Правління очолює голова, який обирається на загальних зборах і керує роботою правління. Голова Правління вправі без доручень здійснювати дії від імені товариства, уповноважений керувати поточними справами, виконувати рішення Наглядової ради, представляти товариство в його стосунках з іншими фізичними та юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства, організовувати ведення протоколів, видавати накази та інші розпорядні документи щодо діяльності товариства (п.п. 12.3.1.-12.3.7. п. 12.3 ст. 12);

Наглядова рада є органом управління товариства, який з метою захисту інтересів акціонерів в перерві між проведенням Загальних зборів визначає стратегічну політику в діяльності товариства, а також контролює і регулює діяльність Правління товариства. У своїй діяльності Наглядова рада керується чинним законодавством України, ОСОБА_6 товариства, Положення про Наглядову раду, рішенням Загальних зборів акціонерів. Наглядова рада, зокрема, погоджує рішення по проведенню будь-яких операцій розпорядження нерухомим майном товариства. Наглядова рада зобов'язана скликати позачергові збори акціонерів товариства з метою захисту їх інтересів у випадку виникнення загрози суттєвим інтересам товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами. Рішенням Загальних зборів до виключної компетенції Наглядової ради може бути передано частину повноважень Загальних зборів (п.п. 12.5.1.-12.5.15. п. 12.5. ст. 12).

Рішенням чергових Загальних зборів акціонерів ЗАТ Амур від 27.12.2005 року по третьому питанню порядку денного обрано органи управління товариством, зокрема, обрано Наглядову раду у складі голови ОСОБА_10, членів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 85-88).

Рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ Амур від 21.12.2006 року по шостому питанню порядку денного переобрано органи управління товариством, зокрема, обрано Правління у складі трьох осіб, в тому числі головою Правління ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 89-92).

ОСОБА_8 є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 309603 вбачається, що станом на 26.03.2009 року керівником юридичної особи позивача - закритого акціонерного товариства Амур була ОСОБА_5, вона мала право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, записи про наявність обмежень щодо її представництва від імені юридичної особи відсутній (т. 2 а.с. 94-96).

Відповідно до ОСОБА_6 акціонерного товариства Амур в редакціях, державна реєстрація яких проведена, відповідно, 03.08.2010 року, 20.05.2011 року, 10.05.2016 року (т. 1 а.с. 20-47, 48-73, 74-94), акціонерне товариство змінювало тип товариства, а відповідно і назву, з закритого на публічне і з публічного на приватне , приватне акціонерне товариство Амур , ідентифікаційний код 14192196 є єдиним правонаступником усіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства Амур і публічного акціонерного товариства Амур .

ОСОБА_8 фінансового звіту ЗАТ Амур вбачається, що баланс товариства станом на 31.12.2008 року становив 811300 грн. (т. 1 а.с. 95-96).

Згідно з довідкою ПАТ Амур вих. № 2 від 28.01.2015 року, залишкова балансова вартість будівлі магазину за адресою м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 2 становить 5600029,58 грн. (т. 1 а.с. 97).

Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради закритого акціонерного товариства Амур № 09.02.27.01 від 27.02.2009 року, Наглядовою радою у складі голови ОСОБА_10, членів ОСОБА_14 і ОСОБА_15 постановлено погодити рішення Правління товариства виступити майновим поручителем за ТОВ Метро-Інформ за кредитом в сумі 4866400,00 грн. та передачу в іпотеку магазину, розташованого за адресою м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 2 заставною вартістю 6524500,00 грн., надано право підписати договори іпотечний та застави з ВАТ Укрексімбанк голові Правління ЗАТ ОСОБА_14 ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 93).

Предметом спору, що розглядається у даній справі є вимога позивача, як іпотекодавця, до відповідача, як іпотекодержателя, про визнання недійсним іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року з мотивів укладення іпотечного договору зі сторони іпотекодавця закритим акціонерним товариством Амур в особі голови Правління ОСОБА_5 з перевищенням наданих їй повноважень, всупереч приписам норм законодавства, умов ОСОБА_6 товариства та з порушенням прав акціонерів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року, вимоги позивача та заперечення відповідача і третьої особи-2 витікають із суті їх прав та обов'язків за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту і застави, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71, а також розділами IV, V та ст.ст. 346, 347 ГК України, про заставу і іпотеку, як окремий вид застави, - параграфом 6 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Законів України Про заставу , Про іпотеку , Про акціонерні товариства , які з урахуванням характеру спірних правовідносин є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 15 ч. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 1, 2 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними , правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 234 ЦК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми названих Законів (як і норми іншого законодавства) у редакції, яка була чинною станом на період дії спірних правовідносин, тобто 26.03.2009 року.

Нормами Цивільного кодексу України в редакції, чинній з 14.01.2009 року, було передбачено, що:

акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості (ч. 1 ст. 152);

установчим документом акціонерного товариства є його статут. ОСОБА_6 акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом (ч.ч. 1, 2 ст. 154);

вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства; рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо: внесення змін до статуту товариства; ліквідації товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 159);

в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов'язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом. ОСОБА_6 акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства. Наглядова рада акціонерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу (ч. 1, 2, 4 ст.160);

виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор) (ч.ч. 1, 2 ст. 161).

Параграфом 1 глави 49 книги 5 ЦК України встановлено загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання. За їх змістом виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575 параграфа 6 глави 49 книги 5 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Окремим видом застави є іпотека, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 577 ЦК України).

Законом України Про заставу передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України (ст. 1, 2).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 5, 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку зокрема встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотечний договір, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства визначено, що значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності. Згідно з абз. 3 ч. 2 та ч. 4 ст. 70 названого Закону, рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Закон України Про акціонерні товариства прийнятий 17.09.2008 року, набрав чинності 30.04.2009 року, в наведеній частині не суперечить нормам ЦК України, нормами якого сторони керувались при укладенні оспореного іпотечного договору.

З аналізу норм Цивільного кодексу України про забезпечення виконання зобов'язання, Законів України Про заставу , Про іпотеку і Про акціонерні товариства вбачається, що правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном, що належить іпотекодавцю .

Отже, застосування до договору іпотеки статті 70 Закону України Про акціонерні товариства , яка регулює порядок вчинення акціонерним товариством значних правочинів , є неправомірним, оскільки договір іпотеки (поруки) не є значним правочином та не спрямований на розпорядження майном, що належить іпотекодавцю (поручителю), а тому на його ухвалення (схвалення) не потрібна згода у вигляді рішення загальних зборів акціонерів товариства. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 05.10.2016 у справі № 910/29382/14, висновки якого відповідно до частини першої статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов'язковими.

Іпотечний договір № 7209 Z 10 від 26.03.2009 року укладений зі сторони позивача, як іпотекодавця , закритим акціонерним товариством Амур в особі голови Правління ОСОБА_5, яка діяла на підставі ОСОБА_6 товариства в редакції, державна реєстрація якої проведена 24.03.2004 року. ОСОБА_6 товариства у вказаній редакції, наведені норми ЦК України у відповідній редакції дозволяли відчуження майна на суму, що становить 50 і більше %, лише за рішенням загальних зборів, яке приймається більшістю у 3/4 голосів акціонерів. Проте, іпотечний договір № 7209Z10 від 26.03.2009 року не є значним правочином, не спрямований на розпорядження майном, що належить позивачу, а тому на його ухвалення не потрібна згода у вигляді рішення загальних зборів акціонерів товариства. Рішення про вчинення цього правочину прийняте Правлінням товариства, погоджене Наглядовою радою закритого акціонерного товариства Амур , постанова якої викладена в протоколі засідання Наглядової ради товариства № 09.02.27.01 від 27.02.2009 року.

Повноваження членів Правління і Наглядової ради товариства підтверджені рішеннями Загальних зборів акціонерів ЗАТ Амур від 27.12.2005 року і від 21.12.2006 року, голови Правління ОСОБА_5 - Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перевірені нотаріусом при посвідченні укладеного сторонами іпотечного договору.

Відтак, суд вважає, що вчинення оспореного іпотечного договору № 7209Z10 від 26.03.2009 року зі сторони позивача закритим акціонерним товариством Амур в особі голови Правління ОСОБА_5 не суперечить умовам ОСОБА_6 товариства і нормам законодавства, прав акціонерів не порушує, тому вимогу позивача про визнання його недійсним із зазначених у позові підстав визнає необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.

Вищенаведені докази, на підставі яких прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, судом визнано належними, достовірними і достатніми для прийняття цього рішення, тому у задоволенні клопотань позивача про призначення судових експертиз документів від 04.10.2017 і від 18.10.2017 року (т. 1 а.с . 205-206, т. 2 а.с. 70-71) відмовив з підстав їх суперечності нормам ст. 41 ГПК України (ухвала суду в протоколі судового засідання від 20.10.2017 року).

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач, крім посилання на необґрунтованість, безпідставність і надуманість позовних вимог, заявив, відповідно до ст. ст. 257, 267 ч. 4 ЦК України, про застосування позовної давності до спірних вимог.

Оцінюючи заперечення відповідача суд враховує попередній висновок про відмову в задоволені позову з підстав, зокрема, встановлення відсутності події порушення прав позивача.

Позивач в особі свого представника наполягав на задоволенні позову, заперечував проти застосування строку позовної давності, вважаючи його не пропущеним (т. 3 а.с . 135).

Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 ЦК України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до ч.ч . 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При вирішенні заяви відповідача про застосування позовної давності до спірних вимог суд також керується роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними, зокрема, в підпункті 2.2. пункту 2 його постанови N 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , за змістом яких, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, порушення спірного права позивача за обставин даного спору судом не встановлено, тому позовну давність за заявою відповідача суд не застосовує.

Статтею 68 ГПК України передбачено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Заходи забезпечення позову у виді зупинення реалізації на прилюдних (електронних) торгах організатором електронних торгів Державним підприємством Сетам нерухомого майна, що складається із нежитлової будівлі магазину (А-2), розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 2 загальною площею 1303,6 кв.м ., що належить на праві власності приватному акціонерному товариству Амур (реєстраційний номер лоту 227899), вжиті ухвалою господарського суду від 31.07.2017 року у справі № 925/927/17, після набрання рішенням законної сили підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч . 1, 3 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З огляду на викладені вище обставини справи та з врахуванням наведених приписів законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимога позивача про визнання недійсним оспореного іпотечного договору є необґрунтованою, тому надає перевагу запереченням відповідача і третьої особи-2, а в задоволенні позов у з викладених у ньому підстав відмовляє повністю. Доводи позивача, приведені ним в обґрунтування позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1600 грн. за подання позовної заяви і подання зави про забезпечення позову у розмірі 800 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.07.2017 року у справі № 925/927/17.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 13.11.2017 року.

Суддя В.М. Грачов