Вирок

від 22.02.2010 по справі 1-90/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-90/2010

Номер провадження1-90/2010

ВИРОК

іменем України

"22" лютого 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у

складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секретарі Кожухар О.М.

з участю прокурора Луценко С.В.

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого без реєстрації в с. Малосольоне Вознесенського району Миколаївської області, вул. 1-го Травня, № 18, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

- за ст. 185 ч. 2 КК України,

та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючої, не заміжньої, на утриманні 1 дитина, раніше не судимої,

- за ст. 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2009 року в денний час на пасовиську поблизу с. Новосілка Вознесенського району Миколаївської області підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою з корисних мотивів таємно викрали двох бичків, які належать ОСОБА_1, а саме: одного бичка вагою 150 кг вартістю 10 грн. за 1 кг на суму 1500 грн. та другого бичка вагою 148 кг вартістю 10 грн. за 1 кг на суму 1480 грн. Внаслідок цієї крадіжки потерпілому ОСОБА_1 заподіяно шкоду на загальну суму 2980 грн.

Підсудний ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 08.12.2009 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 випасав худобу мешканців с. Новосілки. Близько 11-ї год. вони помітили, що до гурту прибилися 2 бичка, яких вони вирішили викрасти та здати заготівельникові. Через деякий час мимо них проїжджав заготівельник, якому вони запропонували купити у них бичків, сказавши, що це їх бички, на що той погодився. Вони продали йому двох бичків за 2200 грн. На ці гроші вони купили два мобільні телефони: один телефон Самсунг бувший у використанні за 230 грн., другий новий Нокіа за 370 грн. Решту грошей використали на придбання продуктів харчування. Згоден відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду. У вчиненому кається.

Підсудна ОСОБА_3 винною себе у пред'явленому її обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнала повністю та дала пояснення, аналогічні поясненням підсудного ОСОБА_2 У вчиненому кається.

Винність підсудних у вчиненому повністю підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 08.12.2009 року вранці він вигнав на пасовисько двох належних йому бичків. Близько 9-ї год. він помітив, що бичків на пасовиську немає і пішов їх шукати. Він проходив біля підсудних, які випасали худобу, питав їх про своїх бичків, але вони сказали, що не бачили їх. Потім йому стало відомо, що проїжджав заготівельник. Він поїхав до нього додому і встановив, що той прийняв у підсудних двох бичків. Діями підсудних йому заподіяно матеріальну шкоду в сумі 2980 грн., яку він просить стягнути з них та просить суворо не карати.

Пояснення підсудних, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються, тому у відповідності до ч. З ст. 299 КПК України, суд вважає можливим не досліджувати інші докази, оскільки сторони проти цього не заперечують.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що пред'явлене обом підсудним обвинувачення доведено у повному обсязі, і вважає, що їх дії. які полягають у таємному викраденні чужого майна, скоєному за попередньою змовою групою осіб, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст.185 ч. 2 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 у відповідності до ст. 66 КК України, є: визнання своєї вини та каяття у скоєному, те, що він раніше не засуджувався.

До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_3, суд відносить визнання своєї вини та каяття у вчиненому, те, що вона раніше не судима, наявність у неї на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3Є згідно зі ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Обираючи міру покарання обом підсудним, суд враховує викладене, їх характеристики з місця проживання, думку потерпілого і вважає можливим звільнити їх від покарання з випробуванням та покладанням на них певних обов'язків.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 2980 грн. Суд вважає даний позов обгрунтованим та таким, що на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки. На підставі ст. 75 КК України обох засуджених від відбування покарання звільнити, якщо вони протягом одного року не вчинять нового злочину та виконають передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без відома органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися в цей орган на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно 2980 /дві тисячі дев'ятсот вісімдесят/ грн.

Речові докази: мобільний телефон Самсунг та мобільний телефон Нокіа та зарядний пристрій до нього, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_1, обернути в рахунок відшкодування шкоди.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Вознесенського

міськрайонного суду ОСОБА_5