Ухвала

від 22.09.2017 по справі 640/13581/16-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13581/16-к

н/п 1-кс/640/7695/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваної - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12013220490001420 від 13.03.2013 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, зі слів одруженої, маючої вищу освіту, зі слів працюючої як ФОП, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 , ч. 4 ст. 190КК України, -

встановив:

22.09.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області старшим радником юстиції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_6 протягом 2014-2015 років, діючи умисно, із корисливих спонукань, маючи умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, на території міста Харкова вчинила тяжке та особливо тяжке кримінальні правопорушення.

Так, ОСОБА_6 , діючи умисно із корисливих спонукань, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у місті Харкові у період липня-вересня 2014 року, заволоділа чужим майном, а саме: грошовими коштами, які належать потерпілому ОСОБА_8 у сумі 1295000 гривень, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та на момент вчинення злочину є особливо великим розміром.

Крім того, на початку травня 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа чужим майном, а саме грошовими коштами, які належать потерпілому ОСОБА_9 у сумі 5700 доларів США та 4000 ЄВРО, чим спричинила йому матеріальну шкоду, розмір якої з урахуванням курсу долара США та ЄВРО по відношенню до української гривні станом на 26.05.2017 становить 213 264,09 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є великим розміром.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнала себе винуватою у пред`явленій підозрі, стверджуючи, що між нею та потерпілими склалися цивільно-правові відносини, які мали місце в 2014-2015 р.р., від потерпілих та органу досудового розслідування вона ніколи не переховувалась, весь час працювала, оскільки є ФОП, за межі України не виїжджала, на даний час на її утриманні перебуває її чоловік у зв`язку з отриманою черепно-мозковою травмою, від якої він є інвалідом та потребує медичної та її особистої допомоги.

Крім того, пояснила, що підозра їй пред`явлена 22.09.2017 р, тобто сьогодні, під час проведення обшуку за місцем її проживання, що позбавило її можливості підготуватись до судового засідання і поспілкуватися з адвокатом. Також посилалась на неправомірні дії з боку співробітників поліції, які проводили обшук, зазначила, що копія ухвали про обшук була надана її чоловіку, якого вони вдарили в голову, після чого він втратив свідомість, при проведенні обшуку поліцейські вели себе зухвало, ображали її та її чоловіка нецензурною лайкою, відібрали телефони, забороняли телефонувати адвокату, позривали підлогу та сходи в будинку, забороняли викликати швидку допомогу.

Просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваної заперечував в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

Відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2013 за номером 12013220490001420, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст.190, ч.1 ст. 388, ч. 2 ст. 192 КК України, за підозрою ОСОБА_6 .

22.09.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3, ч.4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах повторно, та заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів потерпілих: ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протоколом зняття з електронних інформаційних систем інформації доступ до якої не обмежується її власником, під час якого зафіксований факт відправки повідомлень з фотознімками нібито реалізуємого будинку на електрону почтову скриньку, що належить ОСОБА_9 , повідомлень з поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів в ТОВ «УКРНЕТ», під час якого зафіксовано, що поштовою скринькою ІНФОРМАЦІЯ_2 користується ОСОБА_15 ; протоколами слідчих експериментів під час проведення яких потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а також свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підтвердили раніше надані покази; протоколами впізнань за фотознімками під час яких потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а також свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , серед пред`явлених осіб впізнали ОСОБА_6 , як жінку на ім`я ОСОБА_16 , яка шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ; висновком судової почеркознавчої експертизи № 432 від 30.12.2016, з якого вбачається, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_6 , в розписці наданій останній ОСОБА_9 , виконаний ОСОБА_6 .

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддявраховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Натомість, клопотання містить лише формальне посилання на обставини, наведені уст. 177 КПК України, і їх перерахування.

Слідчий суддя вважає, жодним чином не доведеним та голослівним посилання у клопотанні на такі ризики, як можливість ОСОБА_6 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Крім того, такі твердження слідчого та прокурора про наявність зазначених ризиків не відповідають вимогамКПК України, де зазначено, що в клопотанні слідчого повинен міститися виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

При цьому, слідчий суддя враховує, що слідчі дії в зазначеному кримінальному проваджені не завершені.

Слідчий суддя погоджується з наведеними у клопотанні слідчого ризиками, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, та вважає їх встановленими існування, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, вчинені проти власності, та з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вказаному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`яких запобіжних заходів.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 умисних тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень проти власності свідчать про її підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.4 ст.190 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, а також враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.

Заява підозрюваної ОСОБА_6 щодо застосування до неї та її чоловіка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконних методів, а саме проведення 22.09.2017 р. працівниками поліції обшуку за місцем її проживання з грубим порушенням її прав та з зухвалою поведінкою з боку працівників поліції, нанесення її чоловіку тілесних ушкоджень, після чого він втратив свідомість, зрив підлоги та сходів у будинку, де проводився обшук, повинні бути перевірені процесуальним керівником прокурором в порядку ст. 206 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваною у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення покладених на неї обов`язків, а тому, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначає заставу у розмірі, яка перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, та можливого відшкодування цивільних позовів в розмірі спричиненої шкоди, та призначає заставу в розмірі 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1 040000 гр. (1600 гр. х 650 = 1 040000 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12013220490001420 від 13.03.2013 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів до 20 листопада 2017 року.

Встановити ОСОБА_6 заставу в сумі 1 040000 грн. (один мільйон сорок тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу застава, справа № 640/13581/16-к, н/п 1-кс/640/7695/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Харкова, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування із потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вказаному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної; забезпечувати явку, належно повідомленої підозрюваної, обвинуваченої, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваної, обвинуваченої.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваною, обвинуваченою покладених на неї обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самої підозрюваної обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями, СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_6 про взяття під варту останньої.

Встановити строк дії ухвали до 20 листопада 2017 року.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, здійснити перевірку заяви підозрюваної ОСОБА_6 щодо застосування до неї та її чоловіка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконних методів, а саме щодо проведення 22.09.2017 р. працівниками поліції обшуку за місцем її проживання з грубим порушенням її прав та із зухвалою поведінкою з боку працівників поліції, нанесення її чоловіку тілесних ушкоджень, після чого він втратив свідомість, зрив підлоги та сходів у будинку, де проводився обшук.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - ОСОБА_1