Ухвала

від 07.09.2017 по справі 646/10723/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/1429/17 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 646/10723/17 -к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12014220280000192 від 08.02.2014 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.12.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна, в межах матеріалів кримінального провадження №12014220280000192 від 08.02.2014 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358 КК України та накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження, поділу, об`єднання, зміни кадастрового номеру, на земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер 6322055900:00:003:0031, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої, відповідно до витягу з інформаційної бази Державного земельного кадастру України, є ОСОБА_6 .

Задовольняючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя послався на те, що арештоване майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а саме клопотання слідчого відповідає вимогам ст.170 КПК України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.12.2016 року.

В обґрунтування скарги зазначив наступне. ОСОБА_6 є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченого цивільно правового договору. Даний договір ні ким не оспорювався та на даний час є чинним. Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя порушив його конституційні права як власника щодо розпорядження, користування належним йому майном. Дане кримінальне провадження порушено у 2014 році і до теперішнього часу жодній особі, включаючи ОСОБА_6 не повідомлено про підозру. Отже, у слідчого судді не було законних підстав для висновку про наявність в органу досудового слідства обґрунтованої або розумної підозри відносно ОСОБА_6 або будь яких інших осіб. Слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про те, що зазначена земельна ділянка відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України та є речовим доказом. Слідчим у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі не зазначено фактів існування обставин, що підтверджують ризик знищення або передачі земельної ділянки іншій особі.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокуратурою Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220280000192 від 08.02.2014 року за ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358 КК України.

22 грудня 2016 року до Червонозаводського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , яке погоджено з прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12014220280000192 від 08.02.2014 року, а саме на земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер 6322055900:00:003:0031, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої, відповідно до витягу з інформаційної бази Державного земельного кадастру України, є ОСОБА_6 , шляхом заборони її відчуження, розпорядження, поділу, об`єднання, зміни кадастрового номеру.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.358 КК України щодо незаконного відведення та заволодіння земельними ділянками. В ході досудового слідствавстановлено та об`єктивними обставинами кримінального правопорушення підтверджено, що предметом злочину є земельна ділянка площею 0,15 га кадастровий номер 6322055900:00:003:0031, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Слідчий посилаючись на ч.ч. 1,2,3 ст. 170. ч. 1 ст. 98. ч. 5 ст. 171 КПК України вказав, що у органу досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту, а саме позбавлення осіб права на відчуження, розпорядження, поділу, об`єднання, зміни кадастрового номеру на зазначене майно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегло на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Слідчий суддя в ході судового розгляду дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для арешту майна, оскільки вказане нерухоме майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, враховував можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб як арешт майна, слідчий суддя вважав доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобігання можливості його відчуження, розпорядження, поділу, обєднання, зміни кадастрового номеру, передачі майна.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Слідчий суддя вважав розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на обмеження права апелянта на розпорядження та користування земельною ділянкою як її власника не свідчить про незаконність ухвали слідчого судді. У встановленому законом порядку апелянт має право звернутись з клопотанням про скасування арешту.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України і відсутні підстави для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта.

Керуючись ст.ст.392,405,407,419,422,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -