Рішення

від 25.09.2017 по справі 469/153/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/153/16-ц 25.09.2017 25.09.2017 25.09.2017

Провадження №22-ц/784/1525/17

Справа № 469/153/16-ц

Провадження № 22ц/784/1525/17 Головуючий у 1-й інстанції Гапоненко Н.О.

Категорія 39 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Рішення

Іменем України

25 вересня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Галущенка О.І., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_2,

- відповідача ОСОБА_3,

- представників відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року, ухвалене за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,

встановила:

19 лютого 2016 року ОСОБА_7 пред'явив до суду позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина, яка складалася з двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_2 та НОМЕР_1, загальною площею 8,72 га, що розташовані в межах Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та належати спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2009 року.

За життя, 14 квітня 2009 року ОСОБА_8 склав заповіт, за яким заповів йому вищезазначені земельні ділянки.

Окрім позивача, як спадкоємця за заповітом, є ще два спадкоємця першої черги за законом, доньки спадкодавця, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Після смерті спадкодавця спадщину у встановленому законом порядку прийняли позивач та, як йому відомо, лише відповідач ОСОБА_3

Посилаючись на неможливість оформлення спадкових прав в нотаріальній конторі через відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно спадкодавця, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на вищевказані земельні ділянки.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року ухвалено про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вищезазначені земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Додатковим рішенням того ж суду від 10 липня 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

-2-

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на те, що судом невірно застосовані норми процесуального та матеріального права, а його висновки не відповідають дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, допустити поворот виконання рішення районного суду та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на усю спадщину за заповітом.

Проте повністю з такими висновками суду колегія не погоджується.

Відповідно до положень ст.ст. 1223, 1268, 1269 ЦК України право на спадкування за заповітом мають особи, які зазначені в заповіті за умови, що вони прийняли спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Такими, що прийняли спадщину вважаються особи, які на час відкриття спадщини постійно проживали разом зі спадкодавцем та які протягом строку, визначеного ст.1270 ЦК України, не здійснили дій щодо відмови від прийняття спадщини.

Особам, які не проживали разом із спадкодавцем на час його смерті, для прийняття спадщини необхідно у шестимісячний строк подати нотаріусу відповідну заяву ( ст.1269 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до правил ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки спадкодавця.

В той же час, спадкоємці за законом, які на час смерті спадкодавця були непрацездатними, але у зв'язку із складенням заповіту на іншу особу, були фактично позбавлені права на спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту мають право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої визначається за правилами ст. 1241 ЦК України, а саме половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Буквальний зміст ч.1 ст. 1241 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкування за правом на обов'язкову частку це самостійний вид спадкування.

Його реалізація залежить від волі спадкоємця, що вимагає подачі відповідної заяви чи про відмову від спадщини чи про її прийняття з отриманням відповідного свідоцтва.

Обов'язок нотаріуса роз'яснити непрацездатному спадкоємцю право на обов'язкову частку у спадщині, передбачений вимогами п.п. 4.2.2; 4.3 розділу 1 Види спадкування частини III Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя (далі - Методичні рекомендації).

Непрацездатними вважаються, зокрема жінки після досягнення 55 років, незалежно від того, чи призначена їм пенсія (п. 4 Методичних рекомендацій).

-3-

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2009 року ОСОБА_8 склав заповіт, за яким, на випадок своєї смерті, заповів ОСОБА_7 земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_2 та НОМЕР_1), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,72 га, що розташована в межах Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.35).

Право на зазначену земельну ділянку було набуте ОСОБА_8 після смерті його дружини ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2009 року, що посвідчено державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області зареєстрованим в реєстрі за № 224, яка належала спадкодавці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3(а.с.9-15).

Проте, в Державному акті на право приватної власності на землю не було здійснено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку та право на спадщину, згідно ст. 1299 ЦК України, що діяла на той час, ОСОБА_8 не зареєстрував, а ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер (а.с.4).

Спадкоємцями першої черги після його смерті, в силу ст. 1261 ЦК України є доньки - відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (66 років), та відповідач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (61 рік).

Отже, у зв'язку з досягненням на час відкриття спадщини кожною з відповідачів пенсійного віку та настанням непрацездатності, передбаченої ч.1 ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 набули право на обов'язкову частку (по 1/4) в спадщині, що відкрилася за заповітом.

Згідно матеріалів заведеної після смерті ОСОБА_8 спадкової справи із заявами про прийняття спадщини, в строки, встановлені діючим на час відкриття спадщини законодавством, звернулися позивач та відповідач ОСОБА_3 (а.с.29-47).

Із змісту їх заяв вбачається, що позивач повідомив нотаріуса про спадкоємців - відповідачів у справі, які згідно положень ст. 1241 ЦК України мали право на обов'язкову частку, а відповідач ОСОБА_3 не відмовлялася від права на обов'язкову частку у спадщині (а.с.30, 45).

Відповідач ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини вчасно не звернулась.

Проте, на підставі рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року, яке набрало законної сили 13 березня 2017 року, про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вона прийняла спадщину (а.с. 81-84).

Отже, за наявності заповіту на ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 успадкували по 1/4 обов'язкових часток в спадщині, а тому ОСОБА_7 успадкував ? частку спадкових земельних ділянок, а не усю спадщину за заповітом, як вважав суд першої інстанції.

При цьому, ОСОБА_4 не позбавлена можливості в подальшому вирішити питання щодо оформлення успадкованої обов'язкової частки в спірній спадщині.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та визнав право власності за ОСОБА_7 на усе спадкове майно за заповітом, то на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду слід змінити, задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_7

У зв'язку з тим, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України додаткове рішення суду щодо розподілу судових витрат також підлягає зміні.

-4-

Згідно положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню 258 грн. 93 коп. судового збору, сплаченого в суді першої інстанції (1035, 72 грн. :4), а з позивача на користь ОСОБА_4 - 25 грн. 89 коп. (258, 93 грн. в суді першої інстанції - 284 грн. 82 коп. (1 139, 29 грн. : 4) в суді апеляційної інстанції).

Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 про поворот виконання оскаржуваного рішення районного суду, оскільки, на думку колегії суддів, поворот виконання рішення про визнання права власності на спадкове майно шляхом скасування записів про реєстрацію права власності, здійснених на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором, який не брав участі у справі, неможливе, та може бути вирішено в порядку передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 липня 2017 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на ? (одну другу) частку земельної ділянки, з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_1, площею 8,72 га, що розташована в межах території Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області 29 травня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 52, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 93 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 25 (двадцять п'ять) грн. 89 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: О.І. Галущенко

Т.В. Серебрякова