Постанова

від 26.12.2019 по справі 469/153/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.12.19

88-ц/812/3/19

Справа № 469/153/16-ц Суддя першої інстанції Гапоненко Н.О.

Провадження № 88-ц/812/3/19 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Категорія - 39

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 грудня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Прокопчук Л.М., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Цуркан І.І.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року, ухваленого у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах Самчишиної Н.В., Галущенка О.І., Серебрякової Т.В., в залі суду в м. Миколаєві, о 12 год. 14 хв. за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу спадкового майна якої, увійшли дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,72 га, що розташовані в межах Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, кадастрові номери яких 4820983500:05:000:0151 та 4820983500:02:000:0479. Належали вони спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2009 року.

За життя, 14 квітня 2009 року ОСОБА_6 склав заповіт, за яким заповів йому вищезазначені земельні ділянки.

Окрім позивача, як спадкоємця за заповітом, є ще два спадкоємця першої черги за законом, доньки спадкодавця, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Після смерті спадкодавця спадщину у встановленому законом порядку прийняли позивач та, як йому відомо, лише відповідач ОСОБА_3

Посилаючись на неможливість оформлення спадкових прав в нотаріальній конторі через відсутність державної реєстрації права власності на спадкове майно спадкодавця, ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на вищевказані земельні ділянки.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року ухвалено про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вищезазначені земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Додатковим рішенням того ж суду від 10 липня 2017 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 , суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави для визнання за позивачем права власності на усю спадщину за заповітом.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом невірно застосовані норми процесуального та матеріального права, а його висновки не відповідають дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, допустити поворот виконання рішення районного суду та скасувати записи про реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 липня 2017 року змінені. Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 (одну другу) частку земельної ділянки, з кадастровими номерами 4820983500:05:000:0151, 4820983500:02:000:0479, площею 8,72 га, що розташована в межах території Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку МК № 045723, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області 29 травня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 52, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 258 грн. 93 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 25 грн. 89 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за наявності після смерті спадкодавця ОСОБА_6 заповіту на ОСОБА_5 , відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які є непрацездатними доньками померлого, успадкували по 1/4 обов`язкових часток в спадщині, а тому ОСОБА_5 успадкував 1/2 частку спадкових земельних ділянок, а не усю спадщину за заповітом, як вважав суд першої інстанції. При цьому, апеляційний суд посилався на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року, яке набрало законної сили 13 березня 2017 року, про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (цивільна справа № 469/934/16-ц), отже вважав її такою, що прийняла спадщину.

11 листопада 2019 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на ті обставини, що судове рішення, яке покладено в основу прийнятого апеляційною інстанцією, - рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року у цивільній справі № 469/934/16-ц - скасовано судом касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абз. 1 ч. 13 ст. 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

На виконання Указів Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення нових апеляційних судів в апеляційних округах та від 28 вересня 2018 року № 297/2018 Про переведення суддів , ліквідовано Апеляційний суд Миколаївської області та утворено новий - Миколаївський апеляційний суд, а тому для перегляду справи за нововиявленими обставинами сформовано новий склад суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , спадкоємцями першої черги після його смерті, в силу ст. 1261 ЦК України є його доньки - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (66 років), та відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (61 рік). Отже, у зв`язку з досягненням на час відкриття спадщини кожною з відповідачів пенсійного віку та настанням непрацездатності, передбаченої ч.1 ст. 1241 ЦК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 набули право на обов'язкову частку (по 1/4) в спадщині, що відкрилася за заповітом, складеним ОСОБА_6 за життя на користь ОСОБА_5 .

При цьому, як вбачається із матеріалів заведеної після смерті ОСОБА_6 спадкової справи, позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк звернулися до приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Балиханової Т.О. із відповідними заявами про прийняття спадщини.

Із змісту їх заяв вбачається, що ОСОБА_5 повідомив нотаріуса про спадкоємців - відповідачів у справі, які згідно положень ст. 1241 ЦК України мали право на обов`язкову частку, а відповідач ОСОБА_3 не відмовлялася від права на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини вчасно не звернулась. Проте, з урахуванням рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року у цивільній справі № 469/934/16-ц, яке набрало законної сили 13 березня 2017 року, про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вона прийняла спадщину. З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за наявності заповіту на ОСОБА_5 , успадкували по 1/4 обов`язкових часток у спадщині, а ОСОБА_5 успадкував лише 1/2 частку спадкового майна - земельних ділянок, а не все спадкове майно за заповітом, як вважав суд першої інстанції. При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не позбавлена можливості в подальшому вирішити питання щодо оформлення успадкованої обов`язкової частки в спірній спадщині.

Між тим, 11 вересня 2019 року Верховним Судом було винесено постанову, якою задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 , внаслідок чого рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 423 ЦПК України).

Таким чином є усі підстави для перегляду рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами з законних підстав, наведених вище.

При вирішенні справи судом встановлено, що 14 квітня 2009 року ОСОБА_6 склав заповіт, за яким, на випадок своєї смерті, заповів ОСОБА_5 земельну ділянку (кадастровий номер: 4820983500:05:000:0151 та 4820983500:02:000:0479), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,72 га, що розташована в межах Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Право на зазначену земельну ділянку було набуте ОСОБА_6 після смерті його дружини ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2009 року, що посвідчено державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області зареєстрованим в реєстрі за № 224, яка належала спадкодавці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 045723.

Проте, в Державному акті на право приватної власності на землю не було здійснено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку та право на спадщину, згідно ст. 1299 ЦК України, що діяла на той час, ОСОБА_6 не зареєстрував, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Спадкоємцями першої черги після його смерті, в силу ст. 1261 ЦК України є доньки - відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (66 років), та відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (61 рік).

Отже, у зв`язку з досягненням на час відкриття спадщини кожною з відповідачів пенсійного віку та настанням непрацездатності, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в силу ч. 1 ст. 1241 ЦК України мали право на спадкування обов`язкової частки (по 1/4) в спадщині, що відкрилася за заповітом.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Згідно матеріалів заведеної після смерті ОСОБА_6 спадкової справи із заявами про прийняття спадщини, у встановлений законом строк, звернулися позивач та відповідач ОСОБА_3 .

Із змісту їх заяв вбачається, що ОСОБА_5 повідомив нотаріуса про спадкоємців - відповідачів у справі, які згідно положень ст. 1241 ЦК України мали право на обов`язкову частку, а відповідач ОСОБА_3 не відмовлялася від права на обов`язкову частку у спадщині.

Відповідач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини вчасно не звернулася, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 1272 ЦК України вона вважається такою, що не прийняла її.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки та визнав право власності за ОСОБА_5 на усе спадкове майно за заповітом, то рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні, а позовні вимоги ОСОБА_5 частковому задоволенню.

Водночас, не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про поворот виконання оскаржуваного рішення районного суду, оскільки, на думку колегії суддів, поворот виконання рішення про визнання права власності на спадкове майно шляхом скасування записів про реєстрацію права власності, здійснених на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором, оскільки це питання повинно вирішуватися в порядку передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

На підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України додаткове рішення суду щодо розподілу судових витрат також підлягає зміні.

За такого, перевіривши докази надані сторонами в судах першої та апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги та поданої заяви колегія суддів вважає, що рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року слід скасувати та ухвалити нову постанову, за якою позовні вимоги ОСОБА_8 задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягають перерозподілу судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, а саме з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 258 грн. 93 коп. судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви (1035, 72 : 4), з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 за подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - 388 грн. 40 коп. ( 1553,59: 4). Допустивши взаємозалік сум, що підлягають стягненню зі сторін, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 129 грн. 47 коп. (388.40 - 258.93) судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 423-429 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв представник ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 вересня 2017 року скасувати та прийняти постанову, за якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 10 липня 2017 року змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 3/4 (три четвертих) частки земельної ділянки, площею 8,72 га, що розташована в межах території Новофедорівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, з кадастровими номерами 4820983500:05:000:0151, 4820983500:02:000:0479, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку МК № 045723, виданого Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області 29 травня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 52, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 , який проживає у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 129 грн. 47 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, починаючи з цього дня як дати складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Л.М. Прокопчук

Н.В. Самчишина

Повний текст постанови складено 26 грудня 2019 року.