Рішення

від 19.09.2017 по справі 922/2400/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2017 р.Справа № 922/2400/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2", м. Київ до ФОП ОСОБА_2, м. Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Добромед", м. Харків про про стягнення коштів, розірвання договору та виселення за участю представників:

позивача - Кінаш Р.М. за дов. б/н від 10.11.2016 р.,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - Остапенко В.В. за дов. б/н від 01.09.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Харківської області та просить суд:

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (код ЄДРПОУ 40469238) суму заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 року в розмірі 87936,00 грн.;

- розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 року укладений між ТОВ "Добромед" та ФОП ОСОБА_2 із застосуванням наслідків розірвання такого договору, шляхом приведення сторін в первісний стан з підписанням акту повернення нежитлових приміщень;

- виселити ФОП ОСОБА_2 з нежитлових приміщень загальною площею 68,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення приміщення від його майна, речей та найманих ним працівників, що перебувають в приміщеннях з приведенням орендованого приміщення в стан придатний для використання ТОВ "Аверс Плюс2" без обмежень з боку третіх осіб;

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "Аверс Плюс2" суму сплаченого судового збору в розмірі 4800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, заявник посилається на ухилення ФОП ОСОБА_2 від сплати орендних платежів за укладеним між ТОВ "Добромед" та ФОП ОСОБА_2 договором оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 року з додатковою угодою від 02.01.2016 року, за адресою: АДРЕСА_1, які перейшли у власність ТОВ Аверс Плюс2 на підставі договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.07.2016 р.

Ухвалою суду від 20.07.2017 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи неодноразово відкладався з метою забезпечення процесуальних прав сторін та повного і всебічного встановлення обставин по справі.

За клопотанням ТОВ Аверс Плюс2 розгляд справи здійснюється з фіксуванням судових засідань за допомогою КП Діловодство спеціалізованого суду , диск CD-R cicx-10387.

Представник відповідача-2, через канцелярію господарського суду 19.09.2017 р. за вх. №30421, надав для долучення до матеріалів справи довідку №6 від 14.09.2017 р. щодо наявності заборгованості за орендними платежами за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 18.12.2014 р. у ФОП ОСОБА_2 перед ТОВ Добромед та довідку №5 від 14.09.2017 р. про наявність у ТОВ Добромед відкритого розрахункового рахунку у АТ Райффайзен Банк Аваль у м. Києві №26006464671.

Надані документи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Також, представник відповідача-2 надав заяву про призначення колегіального розгляду даної справи (вх. №108 від 19.09.2017 р.). Розглядаючи подану заяву ТОВ Добромед суд виходить з наступного.

Статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Таким чином питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Слід зазначити, що закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду. Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально-правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних.

Розглянувши матеріали даної справи та поданої відповідачем заяви, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача-2 не обґрунтована та не містить посилань на жодні обставини, які б вказували на особливу складність даної справи, тому суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання представника відповідача-2 про призначення колегіального розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Перший відповідач у судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався.

Суд, відповідно до статті 6 Основного Закону України, як орган судової влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. В основі правозастосовної діяльності суду лежить встановлений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Добромед (орендодавець) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 р. (надалі - Договір) за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5.1 Договір набирає чинності з дня підписання сторонами акта приймання-передачі нежитлових приміщень та укладений строком до 31 серпня 2017 р.

Актом приймання-передачі від 18.12.2014 р. (додаток 1 до Договору) вказані приміщення було передано в користування ФОВ ОСОБА_1

За п.1.1, п.3.1 умов Договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 27,2 кв.м. (додатковою угодою від 02.01.2016 р. площу орендованого приміщення було збільшено до 68,7 кв.м. з оплатою 128,00 грн. за 1 кв.м.).

На підставі договору про відступлення права вимоги №Ф-9/2016 від 27.07.2016 р. та договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 27.07.2016 р., з 19.08.2016 р. ТОВ Аверс Плюс2 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 АДРЕСА_1 площею 68,7 кв.м.

Позивач, керуючись положеннями ст. 770 ЦК України, враховуючи зміну власника нежитлових приміщень, переданих у найм, вважає, що до нього перейшли права та обов'язки наймодавця за Договором. Враховуючи невиконання відповідачем-1 обов'язків з оплати орендної плати новому власнику майна, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, що утворилася у період з вересня 2016 року по червень 2017 року та про розірванні Договору оренди і виселення відповідача-1 із нежитлових приміщень позивача.

Заперечення відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву, були мотивовані неповідомленням позивачем про зміну сторони договору та перехід права власності на нерухоме майно. Відповідач-1 вказував, що відсутні підстави для розірвання договору оренди, оскільки від належним чином виконує зобов'язання та перераховує суми орендної плати на поточний рахунок орендодавця за договором - відповідача-2.

Позивач, спростовуючи заперечення першого відповідача, посилався на ст. 770 ЦК України, стверджуючи, що після набуття права власності на нерухоме майно ТОВ Аверс Плюс2 не мав бажання припиняти дію та виконання Договору оренди нежитлових приміщень або змінювати його умови, а умови договору не передбачали автоматичного припинення його дії в разі зміни власника майна. Крім того, звернення ФОП ОСОБА_2 разом з іншими орендарями за аналогічними договорами до господарського суду Харківської області з позовною заявою від 06.09.2016 р. про усунення перешкод в користуванні майном (справа №922/3007/16), свідчить про те, що ФОП ОСОБА_2 було відомо про зміну власника орендованого майна.

Також, позивачем надано докази поштового направлення першому відповідачу повідомлення про зміну власника орендованого приміщення від 03.11.2016 р. (а.с. 151-152).

Відповідач-2 вказував на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, оскільки у позивача відсутні законні підстави для застосування зазначених способів захисту передбачених законом.

Відповідач вказував, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.17 р. у справі №820/5086/16, залишеною без змін рішенням суду апеляційної інстанції, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2454/5 від 10.08.2016 р. Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності № 16005493 про право власності ТОВ Аверс Плюс2 на нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Приймаючи рішення по суті у справі №922/2908/16 суд дійшов висновку, що зазначені договори не породжують жодних правових наслідків, а тому дійсним фактичним власником був і залишається на сьогоднішній день ТОВ Марічка (абз. 5 арк. 1З постанови ХАГС від 18.04.17р. у справі №922/2908/16). ТОВ Аверс Плюс2 незаконним шляхом набув право власності на зазначені нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і законним власником цього майна позивача вважати не можна.

Також, відповідач-2 стверджував, що спірний договір оренди було укладено між відповідачами, він чинний та виконується сторонами належним чином.

В процесі розгляду справи, судом було встановлено наявність судових рішень, що стосуються переходу права власності на спірні нежитлові приміщення між позивачем, відповідачем-2 та третіми особами, а також, відступлення права вимоги за договорами кредиту та іпотеки від 30.01.2004 р. і державної реєстрації прав на вказане майно.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №820/5086/16 визнано незаконним та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ТОВ Аверс плюс2 від 29.07.2016; визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10.08.2016 №2454/5; поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного майна, індексний номер 18113480 від 18.12.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18111844 від 18.12.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16821842 від 29.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16825435 від 29.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791829 від 30.07.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16568775 від 17.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791029 від 30.07.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16569131 від 17.10.2014.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі №922/4378/16 позов ТОВ Аверс плюс2 було задоволено повністю, визнано недійсними: укладені 29.10.2014 між ТОВ Марічка та ПП Ірина два договори купівлі - продажу спірного нерухомого майна, укладені 18.12.2014 між ПП Ірина та ТОВ Добромед два договори купівлі - продажу спірного майна.

При цьому, предметом судового розгляду по справі №922/4378/16 за позовом ТОВ Аверс плюс2 до ТОВ Марічка та ТОВ Добромед за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: ПАТ БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА , ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК СТАНДАРТ (про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень від 29.10.2014 р. та 18.12.2014 р.) були зобов'язання за договорами між ТОВ Марічка та ПП Ірина від 29.10.2014, між ПП Ірина та ТОВ Добромед від 18.12.2014, а також за договорами кредиту та іпотеки від 30.01.2004 між позивачем та АКБ Меркурій , договорами відступлення права вимоги за договорами кредиту та іпотеки, укладені між АКБ Меркурій та ПАТ БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА , 28.11.2014 між ПАТ БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА та ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК СТАНДАРТ , між 27.07.2016 ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК СТАНДАРТ та ТОВ ЄВРОПА-ФАКТОРІНГ , 27.07.2016 між ТОВ ЄВРОПА-ФАКТОРІНГ та ТОВ Аверс плюс2 .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ Марічка та ТОВ Добромед про:

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Аверс Плюс2" на нерухоме майно, права на яке зареєстровані згідно рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щура О.І. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029895 від 19.08.2016 23:04:11; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31029893 від 19.08.2016 23:00:01: нежитлові приміщення 1-го поверху № 89-96 у літ. "А-6", загальною площею 68,7 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; нежитлові приміщення 1-го поверху № 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у в літ. "А-7", загальною площею 249,2 м2, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;

- визнання права власності на спірне нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Марічка";

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед" права власності на спірні нежитлові приміщення.

Оскільки частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд бере до уваги встановлені у справах №922/2908/16, №922/4378/16, №820/5086/16 обставини та факти щодо спірного майна і переходу права власності на нього як такі, що мають приюдиційне значення та не підлягають доказуванню.

По справі №922/2908/16 судовою колегією було встановлено, що ТОВ Марічка набуло у власність спірні нежитлові приміщення на підставі договорів купівлі-продажу від 13.09.1999 №1550-В-С та №1551-В-С, що підтверджено свідоцтвами про право власності та реєстраційними посвідченнями. На підставі договору іпотеки від 30.01.2004 №16-03-37 зазначене нерухоме майно передано ТОВ Марічка в іпотеку АКБ Меркурій у якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Марічка за двома договорами на кредитну лінію в іноземній валюті від 30.01.2004 №02-06К-14 та №02-06К-15, у зв'язку з чим 12.08.2008 був внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження на підставі повідомлення від 30.01.2004 №21.

АКБ "Меркурій" відступило право вимоги за двома кредитними договорами від 30.01.2004 та договором іпотеки спірного майна від 30.01.2004 ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА , яке 28.11.2014 відступило право вимоги за цими договорами ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК СТАНДАРТ . 27.07.2016 ПАТ "КБ "СТАНДАРТ" відступило права вимоги за вищезазначеними договорами на користь ТОВ "ЄВРОПА-ФАКТОРІНГ . ТОВ ЄВРОПА-ФАКТОРІНГ 27.07.2016 відступило права вимоги за вищезазначеними договорами на користь ТОВ Аверс Плюс2 .

16 жовтня 2014 на підставі підписаного від імені ПАТ БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Єрмаком В.О. листа за №140-76 у зв'язку з припиненням договору іпотеки від 30.01.2004 реєстраційною службою внесені відповідні записи до реєстру про скасування іпотек та заборон. Вважаючи іпотеку припиненою, 29.10.2014 ТОВ "Марічка" як власник продало Приватному підприємству "Ірина" за двома договорами купівлі-продажу спірні нежитлові приміщення, на підставі чого за ТОВ "Ірина" внесено 29.10.2014 записи про право власності на спірні приміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №7501154 та №7502821, витяги від 29.10.2014 №28750413 та №58756718 відповідно.

18 грудня 2014 ПП "Ірина" та ТОВ "Добромед" уклали два договори купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, на підставі чого за ТОВ "Добромед" було внесено 18.12.2014 р. записи про право власності на спірні приміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №8130654 та №8131447.

Цього ж дня між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Добромед був укладений Договір оренди нежитлових приміщень.

Позивач після набуття 27.07.2016 р. права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, вважаючи, що його права порушені діями ТОВ "Марічка" щодо припинення іпотеки та зняття заборон за підробленими документами та відчуження спірного майна, звернулось зі скаргою до комісії Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг щодо державної реєстрації. За результатами розгляду скарги наказом Міністерства юстиції України від 10.08.2016 №2454/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень": задоволено скаргу ТОВ "Аверс Плюс2" від 29.07.2016 у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер 18113480 від 18.12.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18111844 від 18.12.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16821842 від 29.10.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16825435 від 29.10.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791829 від 30.07.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16568775 від 17.10.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791029 від 30.07.2014; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16569131 від 17.10.2014 р.

Після скасування за наказом Міністерства юстиції України зазначених рішень про державну реєстрації прав та їх обмежень від 10.08.2016 ТОВ Аверс Плюс2 як іпотекодержатель за відступленими ТОВ "Європа-Факторинг" правами, реалізувавши своє право за застереженнями у договорах іпотеки на підставі ст.24, 33, 35, 36, 37 Закону України Про іпотеку , набув права власності на спірні нежитлові приміщення, права на які були зареєстровані згідно з рішеннями приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округи Щура О.І.

Наказ Міністерства юстиції України від 10.08.2016 був оскаржений ТОВ Добромед , і за наслідками розгляду справи постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 у справі №820/5086/16, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017, визнано незаконним та скасовано висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги ТОВ Аверс плюс2 від 29.07.2016; визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 10.08.2016 №2454/5; поновлено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного майна, індексний номер 18113480 від 18.12.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18111844 від 18.12.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16821842 від 29.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16825435 від 29.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791829 від 30.07.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16568775 від 17.10.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14791029 від 30.07.2014; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16569131 від 17.10.2014.

Даним рішенням були поновлені реєстраційні записи щодо права власності на спірне нерухоме майно відносно попередніх власників ТОВ Добромед і ТОВ Ірина та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності №16005486 та №16005493 (відносно реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Аверс Плюс2 ).

В той же час рішенням господарського суду Харківської області від 02.03.2017 у справі №922/4378/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" задоволено повністю, визнано недійсними: укладені 29.10.2014 між ТОВ Марічка та ПП Ірина два договори купівлі - продажу спірного нерухомого майна; укладені 18.12.2014 між ПП Ірина та ТОВ Добромед два договори купівлі - продажу спірного майна; вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про право власності №16821842 і №16825435 від 29.10.2014, записи №18111844 і №18113480 від 18.12.2014 відповідно.

Вказане рішення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 за результатами перегляду залишено без змін у частині визнання недійсними оскаржуваних договорів від 29.10.2014 р. та 18.12.2014 р.

Таким чином, Харківський апеляційний господарський суд за результатами перегляду рішення по справі №922/2908/16 встановив, що укладені 29.10.2014 р. між ТОВ Марічка та ПП Ірина та 18.12.2014 р. між ПП Ірина та ТОВ Добромед договори купівлі-продажу спірного майна є недійсними з 29.10.2014 р. та 18.12.2014 р. відповідно, і не породжують жодних правових наслідків, а тому фактичним власником майна було ТОВ Марічка , яке залишається боржником за первісними кредитними зобов'язаннями за укладеними двома договорами з АКБ Меркурій від 30.01.2004 р. та іпотекодавцем за іпотечним договором від 30.01.2004 р.

Окрім того, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За положеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

До загальних засад державної реєстрації прав відноситься гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 5 ст. 12 Закону).

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 згаданого Закону). Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.

За приписами ч. 3 ст. 19 Закону зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав. Відповідно до ч. 2 ст. 26 у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Статтею 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів.

З огляду на надану позивачем Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 04.05.2017 р. (а.с. 12-13), запис про право власності ТОВ Аверс Плюс2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку не вилучено, що дає підстави вважати правомірним власником нежитлових приміщень 1-го поверху №89-96 в літ. А-6 , загальною площею 68,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, - ТОВ Аверс Плюс2 .

Враховуючи викладене, ТОВ Добромед не має жодних правових підстав виступати орендодавцем за Договором оренди від 18.12.2014 р. та отримувати орендну плату за даним договором, в свою чергу таке право належить ТОВ Аверс Плюс2 , як новому власнику майна.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

За положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

В п. 2.3.7 умов Договору оренди закріплено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату орендодавцю.

З урахуванням додаткової угоди від 02.01.2016 р., відповідач-1 щомісячно до 20 числа поточного місяця (п. 3.2 Договору), повинен був сплачувати орендодавцю плату за орендоване приміщення в розмірі 8793,60 грн.

Однак, як заявляв позивач, та що не спростовано відповідачем-1, орендар не сплачував власнику майна орендну плату з вересня 2016 р. по червень 2017 р., що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 87936,00 грн. та розірвання Договору оренди.

Згідно приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно вимог статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець може відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців.

Враховуючи вищевикладені положення закону, умови Договору оренди, встановлений судом факт невиконання відповідачем істотної умови Договору оренди з оплати орендної плати у передбачений Договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 87936,00 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 18.12.2014 р., виселення відповідача-1 з нежитлових приміщень загальною площею 68,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та про передачу позивачеві правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 4800,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Плюс2" (01103, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 14-16, код ЄДРПОУ 40469238) суму заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 року в розмірі 87936,00 грн.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 18.12.2014 року укладений між ТОВ "Добромед" та ФОП ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) із застосуванням наслідків розірвання такого договору, шляхом приведення сторін в первісний стан з підписанням акту повернення нежитлових приміщень.

Виселити ФОП ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) з нежитлових приміщень загальною площею 68,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення приміщення від його майна, речей та найманих ним працівників, що перебувають в приміщеннях з приведенням орендованого приміщення в стан придатний для використання ТОВ "Аверс Плюс2" (01103, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 14-16, код ЄДРПОУ 40469238) без обмежень з боку третіх осіб.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ "Аверс Плюс2" (01103, м.Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 14-16, код ЄДРПОУ 40469238) суму сплаченого судового збору в розмірі 4800,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2017 р.

Суддя Л.С. Лаврова