Ухвала

від 07.09.2017 по справі 804/8685/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2017 рокусправа № 804/8685/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_2, дов. від 18.09.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 р. у справі № 804/8685/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації , в якому просило стягнути на користь Придніпровської залізниці суми збитків на пільгове перевезення пасажирів в сумі 236 210,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю непогашеної заборгованості з відшкодування збитків понесених позивачем у зв'язку зі здійсненням перевезення пільгової категорії пасажирів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017р. у справі № 804/8685/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Судом встановлено що між сторонами по справі укладено договір про надання пільгового проїзду окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за наданий пільговий проїзд. Згідно до матеріалів справи за 2015 рік, відповідачем сплачено компенсаційні виплати не в повному розмірі. Позивачем, в свою чергу, складено облікові форми про недоотримані кошти за перевезення окремих категорій громадян. Всупереч визначеному законом обов'язку, відповідач не зареєстрував додаткові зобов'язання та не надав дану інформацію відповідному фінансовому органу. З огляду на наведене, а також враховуючи, що відповідачем не проведено розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за укладеною угодою повинні бути відшкодовані.

Не погодившись з постановою суду, Управління соцзахисту населення Верхньодніпровської РДА подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017р. у справі № 804/8685/16 та винести нову - про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вказує на те, що позивач в своїх додатках до позову, надає неповну інформацію, оскільки відповідно до п.4.2 Договору № ПР/Дн-1--/Ню д.ч. від 28.03.2013 про надання пільгового проїзду окремим категоріям громадян та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд, платник має право перевірити дані, вказані в звітах перевізника і, 18.11.2016 Управлінням направлено позивачу лист з проханням надати списки перевезеної пільгової категорії населення за 2015 рік по станції Верхньодніпровськ та Верхівцеве для проведення перевірки законності використання коштів з державного бюджету, на який відповіді до цього часу так і не отримали.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги пропущення позивачем строку звернення до суду, встановлені у ч.2 ст.99 КАС України, оскільки, як зазначено у позові, про своє нібито порушене право позивач дізнався у грудні 2015 року, в той час як вказаний вище позов до суду направлено тільки у грудні 2016 року, про що свідчить ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в справі № 804/8685/16 від 08.12.2016.

Придніпровська залізниця проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції обґрунтованою, зазначаючи, що отримавши листи від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 3419/0/192-16, та №3961/0/192-16 Придніпровська залізниця в липні і серпні 2016 року дізналась, що у 2015 році видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільгове перевезення громадян передбачені у сумі 181 мільйон 100 тисяч гривень, в той час як Управлінням соціального захисту населення Верхньодніпровської районної держадміністрації профінансовано коштів на зазначені цілі в сумі 651 тис. 101 грн. 21 коп., тобто при бажанні відповідач мав можливість у повному обсязі розрахуватись з позивачем.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги. Представником відповідача в судовому засіданні надані пояснення на обґрунтування доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що між Управлінням соцзахисту населення Верхньодніпровської РДА (Управління) та ДП Придніпровська залізниця (Перевізник) укладений договір № ПР/ДН-13584/НЮ д.ч. від 28.03.2013 про надання пільгового проїзду Державним підприємством Придніпровська залізниця окремим категоріям громадян, та покриття фактично понесених збитків за наданий пільговий проїзд (далі - Договір), згідно якого предметом договору є відносини сторін щодо надання окремим категоріям громадян, які мають відповідні пільги, встановлені законодавством України, пільгового проїзду в приміському залізничному сполученні, та покриття фактично понесених збитків за наданий пільговий проїзд за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та чинних постанов Кабінету Міністрів України (а.с.9, 10).

Відповідно до п.п.2.11 п.2.1 Договору перевізник зобов'язується надавати безкоштовний проїзд у залізничному транспорті населенню, яке має пільги, передбачені діючими Законами України.

У п.п.2.1.2 п.2.1 Договору вказано, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України, №1359 від 16.12.2009, щомісяця залізниця не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подає відповідним головним розпорядником коштів рахунок на суму, яка підлягає до покриття фактично понесених збитків за наданий пільговий проїзд облікові форми.

За положеннями п.2.3 Договору платник зобов'язаний передбачити у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на покриття фактично понесених збитків за наданий пільговий проїзд окремих категорій населення; здійснювати перерахування коштів, передбачених на покриття фактично понесених збитків за наданий пільговий проїзд окремих категорій населення.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору ціна договору, складає фактичні втрати перевізника від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, за бажанням сторін може встановлюватись на певний період кожного року шляхом укладення додаткової угоди.

Платник на протязі 5 банківських днів з моменту надходження коштів на фінансування пільг перераховує кошти на рахунок перевізника, на підставі отриманих від нього рахунків на суму, яка підлягає компенсації, та облікових форм.

Відповідно до п.п.2.4.1 п.2.4 Договору платник має право перевірити дані, вказані в звітах перевізника.

07.12.2015 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3/2015 до Договору, згідно з якою орієнтовна ціна договору на грудень 2015 року складає 102 424,21 грн. (а. с.11).

Матеріали справи містять звіти та облікові форми недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів по Верхньодніпровському району (приміське сполучення) (а. с.24-41).

З матеріалів справи вбачається, що кошторисом передбачено компенсацію виплат на пільгові перевезення на січень-грудень 2015 року 887311,94 грн., з яких фактично сплачено на користь позивача 651101,21 грн., залишок зареєстрованої поточної заборгованості 236 210,73 грн. (а. с.21), що відповідачем не заперечується.

Також матеріали справи містять лист Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 3419/0/192-16 від 08.07.2016, в якому, серед іншого, зазначено, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" видатків у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян не було передбачено, при цьому у 2014 році Дніпропетровській області передбачено видатки в обсязі 174,1 млн. грн., у 2015 році - 181,8 млн. грн., що забезпечило потребу області лише на 45 відсотків (а. с.14).

Придніпровська залізниця, вважаючи порушеним право на компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян, звернулось з даним позовом про стягнення з Управління соцзахисту населення Верхньодніпровської РДА суми збитків на пільгове перевезення пасажирів в сумі 236 210,73 грн.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління соцзахисту населення Верхньодніпровської РДА не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ч.1 ст.102 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті б пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У ч.6 ст.9 Закону України Про залізничний транспорт від 04.07.96 № 273/96-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 256), визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Згідно з п.3 Порядку № 256 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Тобто відповідач у даному випадку є головним розпорядником коштів, визначеним у п.3 Порядку № 256.

В абз.4 п.5 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

У відповідності до абз.4 п.6 Порядку № 256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Згідно з абз.8 п.6 Порядку № 256 у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

У п.7 Порядку № 256 встановлено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського значення, Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.

У відповідності до п.8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Тобто, не зважаючи на те, що головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів, яким є відповідач, мають надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

І на підставі отриманої інформації фінансовий орган вирішує питання про фінансування додаткових зобов'язань, зокрема таким чином як: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; перереєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і не спростовано скаржником, відповідач не проводив реєстрації додаткових зобов'язань та не надсилав уточненої інформації про фактично нараховані у звітному періоді суми до відповідного фінансового органу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у справах Кечко проти України , Ромашов проти України , Шевченко проти України зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 у справі № 21-348во09 також зазначено про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку в особі відповідача.

Тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність заперечень з боку скаржника щодо наявності визначеного Договором та чинним законодавством обов'язку виплатити позивачу компенсацію за перевезення пільгових категорій громадян, а також відсутність спору щодо розміру заявленої суми компенсації, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог Придніпровської залізниці про стягнення на користь Придніпровської залізниці суми збитків на пільгове перевезення пасажирів в сумі 236 210,73 грн.

Посилання ж скаржника на ненадання позивачем у супереч умов Договору списків перевезеної пільгової категорії населення за 2015 рік по станції Верхньодніпровськ та Верхівцеве для проведення перевірки законності використання коштів з державного бюджету, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки право на таку перевірку не позбавляє обов'язку Управління здійснити компенсацію позивачу за перевезення пільгових категорій громадян.

Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи про пропущення позивачем передбаченого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що про своє порушене право позивач дізнався з вищенаведеного листа Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації №3419/0/192-16 від 08.07.2016, а позов до суду направлено у грудні 2016 року, тобто в межах строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України. І доказів, які б спростували вказані обставини, скаржником суду не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Верхньодніпровської районної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 р. у справі № 804/8685/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 р. у справі № 804/8685/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко