Постанова

від 21.09.2017 по справі 921/165/16-г/7

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. Справа № 921/165/16-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" № 09-9-2/1137 від 17.07.17 р.

на окрему ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17 направлену Національному банку України

у справі №921/165/16-г/7

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства "Агрофірма "Україна", с. Сидорів, Гусятинський район, Тернопільська область

про cтягнення 894 638,33 грн., з яких 140 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 754 638,33 грн. - заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016р.)

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 - представник;

від відповідача - ОСОБА_5 - директор, ОСОБА_6 - представник;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/165/16-г/7 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу за вих.№ 09-9-2/1138 від 17.07.17 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» на окрему ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17 17 направлену Державній фіскальній службі України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.08.17

У судовому засіданні 03.08.17 оголошено перерву у розгляді справи до 10.08.17.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.17 розгляд справи відкладено на 17.08.17.

Розпорядженням крівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №399 від 16.08.17 у справі призначено проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Гриців В.М.

Згідно протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 16.08.17 до складу судової колегії замість судді Гриців В.М. введено суддю Малех І.Б.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.08.17 розгляд справи відкладено на 21.09.17.

Окремою ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.06.17 у даній справі (суддя Стадник М.С.) направлено окрему ухвалу Національному банку України для усунення виявлених судом недоліків в організації роботи Банків при здійсненні обліку та контролю за кредитними договорами, заборгованість по яких списана на підставі рішення правління Банку.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, довідка Національного Банку України (лист №20-0009/33469 від 10.05.2017р.), надана на запит ПП "Агрофірма "Україна" (№28/17 від 28.04.2017р.), щодо даних Єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників" по кредитному договору про відкриття кредитної лінії №03-182 від 14.04.2005р., така не заперечується Банком, станом на 01.01.2017р. в ЄІС "Реєстр позичальників" відображено прострочену заборгованість ПП "Агрофірма "Україна" (код ЄДРПОУ - 14054258) перед ПАТ "Промінвестбанк", що виникла 03.08.2015р. за угодою №03-182 від 03.01.2013р. на суму 140 000,00 грн., дата останньої зміни даних - 16.05.2016р., при цьому, представники Банку не надали доказів укладення такої угоди .

Зазначена інформація спростовує доводи Банку щодо наявності у ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Промінвестбанк" заборгованості за договором №03-182 від 14.04.2005р. по тілу кредиту - 140 000,00 грн. та 754 638,33 грн. по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р., та підтверджує факт надання Банком недостовірної інформації до "Реєстру позичальників".

Не погоджуючись з винесеною ухвалою місцевого господарського суду , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17.

Представник банку в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги на окрему ухвалу суду у справі №921/165/16-г/17, а про те, що в апеляційній скарзі зазначено номери з інших справ, представник банку зауважив, що такі номери справ зазначені в окремій ухвалі суду. Однак, як ствердив представник позивача, ним не можуть бути оскаржені окремі ухвали у справах №921/133/15-г/7 та №921/130/15-г/7, оскільки порушення, які зазначені судом не стосуються ПАТ "Акціонерний промислово - інвестиційний банк", і останній не є стороною у справах №921/133/15-г/7 та №921/130/15-г/7. А тому апелянт просить розглянути апеляційну скаргу на окрему ухвалу суду направлену Національному банку України у справі №921/165/16-г/7.

Скаржник вважає, що місцевий господарський суд необгрунтовано зазначив обставини щодо надання банком недостовірної інформації до Єдиної інформаційної системи Реєстр позичальників , оскільки у наданій довідці була допущена помилка щодо дати укладення кредитного договору.

9 серпня 2017 року до суду апепеляційної інстанції від відповідача надійшли поясненя по апеляційній скарзі на окрему ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17.

У поданих поясненнях відповідач зазначає про обгрунтованість винесеної ухвали, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, у зв'язку з чим, на його думку, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні присутні представники навели свої доводи міруквання та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, - між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку" (далі Банк, з 28.11.2011р. - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") та ОСОБА_2 підприємством Агрофірма "Україна" (далі - Позичальник) укладено 14.04.2005р. Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №03-182 , відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка не може перевищувати 200 000,00 грн. на витрати пов'язані із придбанням обладнання та реконструкцією будівель під комплекс по вирощуванню грибів, строк дії кредитної лінії - до 13.04.2008р., ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до погодженого сторонами графіку (п.п. 2.1-2.3 Договору);

- кредит надається Банком шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) з позичкового рахунку №20633350684044, відкритого у філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку". Позичальник зобов'язується протягом 5-ти банківських днів з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду у розмірі 0,1% від суми перерахування на рахунок №6111290102. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки - 17,0% річних, які нараховуються Банком 10, 20 числа та в останній робочий день поточного місяця з використанням методу "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, і сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця на р/р №20688350684044, а у випадку дострокового погашення сплати на рахунок №36007301684044 відкритих у філії. У випадку порушення строків повернення кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 34,0% річних (п.п. 3.1-3.3 Договору);

- з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку №26006301684044, який відкрито у філії, та на який Позичальник зобов'язується спрямувати 100% доходу від реалізації. При збільшені частки надходжень на поточний рахунок, а саме на кожних 10% плата за кредит зменшується на 1% річних, у разі зменшення збільшується на 1% річних, розраховується така частка щоквартально (п. 3.10, п. 3.12 договору).

Збільшення відсоткової ставки на умовах п.3.12.3 договору, зокрема від 1-2 % річних проводиться на підставі укладеної додаткової угоди.

За наявності заборгованості по кредиту, сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит, в другу чергу - нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув, в третю чергу - прострочена заборгованість за кредитом, в четверту - неустойка (п. 3.6 договору).

Відповідно до п.3.6.1 умов договору, при наявності відшкодування з державного бюджету суми відсотків у розмірі 14% згідно постанови КМ України від 18.02.2004р. №184, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2005, 2006 роки на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко - і довгострокових кредитів, позичальник сплачує відсотки у розмірі 3% річних.

У разі порушення Позичальником умов кредитного договору щодо повернення сум кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, інших грошових зобов'язань, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення коштів) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, плати за кредит, відсотків за неправомірне користування кредитом (п. 4.3.4 Договору).

Договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування кредитом та інших грошових зобов'язань, що випливають з кредитного договору (п. 6.6 договору).

Сторонами укладено 23.01.2006р. Договір про внесення змін №1 до договору, яким збільшено ліміт кредитної лінії до 500 000,00 грн., змінено графік надання та погашення кредиту, при цьому, дата повернення залишилася незмінною - 13.04.2008р.

Сторонами укладено 30.05.2006р. договір про внесення змін №2 до договору, яким внесено зміни в п.3.8 Договору щодо обсягу та загальної вартості заставного майна.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами у справі, банк на виконання умов Кредитного договору №03-182 надавав позичальнику кредитні кошти шляхом оплати розрахункових документів, що підтверджується платіжними дорученнями: №1 від 20.04.2005р. на 10 000,00 грн., №3 від 20.04.2005р. на 48 928,00 грн., №4 від 20.04.2005р. на 48 950,00 грн., №4 від 22.04.2005р. на 35 752,00 грн., №5 від 26.04.2005р. на 56 370,00 грн., №3 від 26.01.2006р. на 150 000,00 грн., №14 від 02.02.2006р. на 150 000,00 грн., всього на суму 500 000,00 грн.

Відповідно до розрахунків банку, позичальником станом на 01.03.2016р. допущено заборгованість по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.в сумі 894 638,33 грн.: по тілу кредиту - 140 000,00грн. та відсотках - 754 638,33 грн. за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. (враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині кредиту та зменшення розміру позовних вимог по процентам №09-1/63 від 19.05.16), вказана обставина стала підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до суду з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Агрофірма "Україна" про стягнення боргу.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.05.17 у справі №921/165/16-г/7 (головуючий суддя Стадник М.С., судді Хома С.О., Андрушків Г.З) в задоволенні позову відмовлено, при цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність заборгованості у зв'язку із списанням рішенням банку 24.12.2010р. за рахунок резерву, як безнадійну, повну суму заборгованості (загальна по протоколу 534 718,21 грн.), що є на думку місцевого господарського суду прощенням боргу та припиняє кредитні зобов'язання.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що даними Реєстру позичальників , який діє на підставі Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", затвердженого Постановою Правління НБУ №245 від 27.06.2001р. не підтверджено, що у відповідача існує заборгованість по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про надання Банком недостовірної інформації до "Реєстру позичальників"

Вказаний висновок місцевого господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції вважає предчасним з огляду на наступне:

Постановою Львівського апеляційного гсоподарського суду від 21.09.17 у даній справі скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.05.17, позов задоволено частково.

При цьому суд апеляційної інстанції, окрім іншого, виходив з того, що висновок місцевого господарського суду про відсутність у ПП Агрофірма Україна заборгованості за кредитним договором з покликанням на Рестр позичальників, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необгрунтованим, оскільки згідно п.1.2 Положення про єдину інформаційну систему Реєстр позичальників затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 27.06.2001 №245, ЄІС Реєстр позичальників функціонує на добровільних засадах.

Відповідно до п.7.2 Положення, у разі внесення банком до бази даних ЄІС Реєстр позичальників неправильної інформації про клієнта або його заборгованість, клієнт банку має право вимагати, а банк зобов'язаний на вимогу клієнта внести зміни до зазначеної інформації.

Таким чином, відомості з ЄІС Реєстр позичальників не можуть бути єдином доказом в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором з огляду на наявність в матеріалах справи первинних документів, що свідчать про наявність такого боргу.

Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що допущена банком помилка при внесенні відомостей до Реєстру позичальників може бути виправлена на вимогу клієнта відповідно до п.7.2 Положення про єдину інформаційну систему Реєстр позичальників

Крім того, оцінюючи зміст винесеної місцевим господарським судом окремої ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Згідно ч.2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Відповідно до вимог ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

У пункті 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Відповідно до пункту 5.7 зазначеної постанови окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.

Отже, зі змісту ст.ст.86, 90 ГПК України вбачається, що окрема ухвала як процесуальний документ, який виноситься судом у випадках встановлених законом, має визначені ст.86 ГПК України структуру і зміст.

В резолютивній частині окремої ухвали має міститися висновок з розглянутого питання та вказівка на дії, що їх повинні вчинити учасники провадження щодо яких виноситься така ухвала.

Крім того, в окремій ухвалі має бути вказано закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено особою щодо якої така ухвала виноситься і зазначено, в чому саме полягає таке порушення . Для усунення недоліків та виконання вимог суду, вказівки суду, які викладаються в резолютивній частині ухвали, мають бути максимально конкретними і реальними для їх виконання, оскільки за ухилення від їх виконання передбачена відповідальність. Така ж позиція міститься в постанові ВГС України від 06.09.17 у справі №5023/10655/11.

Оскаржувана окрема ухвала не відповідає вимогам ст.ст.86, 90 ГПК України, оскільки судом в резолютивній частині ухвали не конкретизовано стосовно яких банків винесена така окрема ухвала та які конкретно дії має вчинити Національний банк України.

Натомість текст самої ухвали стосується різних банків у різних справах, в тому числі стосовно ПАТ Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк . Крім того, чітко не вказано закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено та не зазначено в резолютивній частині реальних вказівок щодо заходів, які повинні бути вжиті на виконання окремої ухвали для усунення недоліків у роботі позивача.

Таким чином, з огляду на те, що судом апеляційної інстанції встановлені обставини щодо відсутності підстав для винесення окремої ухвали направленої до Національного банку України, а сам зміст такої ухвали не відповідає нормам процесуального закону, зокрема ст.86,90 ГПК України, окрема ухвала Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17 у справі 921/165/16-г/7 направлена на адресу Національного банку України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на окрему ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17 у справі №921/165/16-г/7 направлену Національному банку України задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 13.06.17 у справі №921/165/16-г/7 направлену Національному банку України скасувати.

Повний текст постанови складено 27.09.17

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Малех І.Б.