Ухвала

від 26.09.2017 по справі 153/633/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 153/633/17 Провадження № 22-ц/772/1983/2017Головуючий в суді першої інстанції Любинецька-Онілова А. Г. Категорія 20Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Панасюка О.С., Голоти Л.О.

за участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року про задоволення заяви Комунального підприємства Ямпільська дирекція кіномережі про забезпечення позову цього підприємства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, Ямпільської районної ради Вінницької області, та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бортнік Я.А., про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2017 року КП Ямпільська дирекція кіномережі звернулось до суду із вказаним позовом та просило: скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на літнє кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 на підставі рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 червня 2011 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного літнього кафе, укладений 06 вересня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на це кафе за ОСОБА_2

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2010 року та Витягу про державну реєстрацію прав від 29 грудня 2010 кінотеатр ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований по АДРЕСА_1 є комунальною власністю, власником якого є КП Ямпільська дирекція кіномережі . Відповідач ОСОБА_6 на сходах кінотеатру, які є невід'ємною частиною кінотеатру і власністю позивача, самовільно, з металевого профілю, обгородивши металевим парканом, встановила літній майданчик, який в подальшому, без відома власника, на підставі рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 червня 2011 року, зареєструвала на своє ім'я право власності на це майно. 31 серпня 2016 року рішенням Апеляційного суду Вінницької області вказане рішення Ямпільського районного суду Вінницької області скасовано та у позові ОСОБА_3 про визнання права власності на самочинно збудоване приміщення літнього кафе відмовлено. Не зважаючи на вказане рішення апеляційного суду, без відома КП Ямпільська дирекція кіномережі та Ямпільської районної ради, відповідач ОСОБА_6 06 вересня 2016року продала приміщення літнього кафе ОСОБА_2

У червні 2017 року позивач звернувся з заявою про забезпечення позову та просив з метою забезпечення позову накласти арешт на вказане приміщення літнього кафе та заборонити вчиняти із цим майном будь-які інші дії пов'язані з його відчуженням та державною реєстрацією права власності.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись із постановленою ухвалою, відповідачі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, в апеляційній скарзі просять оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для розгляду по суті у суд першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені ст. 152 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання (ч. 5 ст. 153 ЦПК України).

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК , і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали(п.7 цієї ж постанови).

Суд першої інстанції, керуючись наведеними нормами права, встановивши обґрунтованість підстав заяви про забезпечення позову, пересвідчився, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, дійшов вірного висновку про забезпечення цього позову саме шляхом накладення арешту на спірне приміщення літнього кафе із забороною вчиняти із цим майном будь-які інші дії, пов'язані з його відчуженням та державною реєстрацією права власності.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до посилань про незаконність постановлення у справі ухвали про відкриття провадження, однак цей процесуальний документ наразі не є предметом апеляційного розгляду, а порядок його оскарження з наведених апелянтами підстав можливий при оскарженні рішення суду, ухваленого за результатом вирішення справи.

Також є безпідставними твердження про необґрунтованість забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, оскільки такий вид забезпечення позову позивач взагалі не просив застосувати, відповідно суд такої заяви не вирішував.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість ухвали суду, тому відповідно до положень ст. 312 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : О.С. Панасюк

Л.О. Голота