Ухвала

від 02.10.2017 по справі 308/9524/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9524/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02.10.2017 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун , товариства з обмеженою відповідальністю ФЦА Україна , товариства з додатковою відповідальністю Патент , товариства з додатковою відповідальністю Ужгородський механічний завод , товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатбудпостач , товариства з додатковою відповідальністю Управління виробничо-технологічної комплектації та відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза , в інтересах яких на підставі довіреностей діє представник ОСОБА_1, до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Ужгородський завод Електродвигун , товариство з обмеженою відповідальністю ФЦА Україна , товариство з додатковою відповідальністю Патент , товариство з додатковою відповідальністю Ужгородський механічний завод , товариство з обмеженою відповідальністю Закарпатбудпостач , товариство з додатковою відповідальністю Управління виробничо-технологічної комплектації та відкрите акціонерне товариство Закарпатська автобаза , в інтересах яких на підставі довіреностей діє представник ОСОБА_1, звернулися в суд з позовною заявою до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Відповідно до п. п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Вказана позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України , та містить наступні недоліки.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст. 104 КАС України).

Отже, у контексті наведеного особа, яка вважає, що порушено її право, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом, який за своєю формою та змістом повинен відповідати ст. 106 КАС України .

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, серед іншого, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України , який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. При цьому виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні стосуватись конкретних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з зазначенням того, яким чином і які саме права, свободи та інтереси порушені.

За приписами ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як слідує із змісту позовних вимог позивачі просять суд визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради № 1398 від 14.07.2014 року Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради .

На обґрунтування порушення прав позивачів у позовній заяві зазначено, що останні є користувачами земельних ділянок, які стали об'єктами нормативно-грошової оцінки та зважаючи на викладені у позовній заяві обставини, з яких вбачається порушення порядку прийняття та оприлюднення оскаржуваного рішення, непрозорість та недостовірність даних, затвердженої ним Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Ужгород порушені права позивачів, як землевласників та землекористувачів на справедливу плату на землю.

Проте всупереч вимогам п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 106 КАС України у позовній заяві недостатньо наведені обґрунтування позовних вимог щодо кожного з позивачів, із зазначенням в чому полягає порушення на момент прийняття оспорюваного рішення прав, свобод та законних інтересів кожного з позивачів внаслідок рішення суб'єкта владних повноважень та не зазначено і не надано докази на підтвердження таких обставин.

Крім того, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання (ч. 4 ст. 106 КАС України ).

Відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Однак, всупереч зазначеній нормі в позовній заяві, яка подана представником позивача, не зазначено ім'я представника, яке в розумінні ч. 1 ст. 28 ЦК України складається з прізвища, власного імені та по батькові особи. Натомість заява містить лише прізвище та ініціали представника.

Разом з тим, ст. 58 КАС України визначено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Згідно з п. 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55 копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів Згідно з оригіналом , назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

З матеріалів даної позовної заяви вбачається, що вказана заява та її примірник для відповідача підписано представником, який діє на підставі довіреностей, виданих від імені кожного з позивачів - ОСОБА_1 Повноваження представника підтверджені копіями довіреностей, виданих за підписом директорів кожного з позивачів. Проте вказані копії довіреностей не оформлені належним чином, оскільки не завірені підписом директорів кожної з юридичних осіб (позивачів), а завірені підписом самого представника - ОСОБА_1

Також, слід вказати, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Тобто, застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є обов'язковим.

Отже, відкриваючи провадження у справі та розглядаючи її, суд не може залишити поза увагою положення ст. 99 КАС України, обставини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки у разі відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зобов'язаний застосувати передбачені ст. 100 КАС України наслідки пропуску цього строку та залишити позов без розгляду.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі Мельник проти України від 28.03.2006 року право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v.the United Kingdom від 21.02.1975 pоку), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення Guerin v. France від 29.07.1998 pоку). Правила регулювання строків для подання скарги безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

В даному випадку позивачами оскаржується рішення відповідача від 14.07.2014 року, а з позовною заявою останні звернулися до суду у вересні 2017 року, тобто з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 99 КАС України, та позивачі не просять суд визнати причини пропуску строку поважними.

При цьому у позовній позивачі стверджують, що про незаконність оскаржуваного рішення та недостовірність затвердженої ним Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Ужгород на свої права, обов'язки та інтереси позивачі дізналися на засіданні Правління Закарпатського регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, яке відбулося 07.08.2017 року, на якому позивачів було ознайомлено з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.04.2017 року № 8947/16-41 за результатами проведення експертного дослідження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода Ужгородської міської ради та після отримання 18.08.2017 року на запит від Ужгородської міської ради копії рішення Ужгородської міської ради від 14.07.2014 року за № 1398 та затвердженої ним Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Ужгород Ужгородської міської ради Ужгородського району Закарпатської області (2014 рік) та ознайомлення з ними (копія запиту та відповіді на запит додається).

За ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Крім цього, початок строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Таким чином, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу , постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі наведеного вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків. Позивачам слід усунути зазначені недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, її копії для відповідача, а також надати до суду належним чином обґрунтоване клопотання з доказами, стосовно визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 105-108 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства Ужгородський завод Електродвигун , товариства з обмеженою відповідальністю ФЦА Україна , товариства з додатковою відповідальністю Патент , товариства з додатковою відповідальністю Ужгородський механічний завод , товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатбудпостач , товариства з додатковою відповідальністю Управління виробничо-технологічної комплектації та відкритого акціонерного товариства Закарпатська автобаза , в інтересах яких на підставі довіреностей діє представник ОСОБА_1, до Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачам п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

Попередити позивачів про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_2