Постанова

від 02.10.2017 по справі 6/303

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року Справа № 6/303 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного підприємства "Візаві" напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.17 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.17 у справігосподарського суду Дніпропетровської області №6/303 за позовомпрокурора міста Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради доприватного підприємства "Візаві" про розірвання договору, за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

від ГПУ - Ткаленко І.І.,

У С Т А Н О В И В:

19.11.2003 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду позов прокурора міста Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради задоволено, розірвано договір купівлі-продажу від 22.09.1999 майна та приміщення державного підприємства комісійної торгівлі "Сузір'я Водолія", укладеного між Фондом комунальної власності м. Кривий Ріг та приватним підприємством "Візаві", зобов'язано приватне підприємство "Візаві" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 майно, згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі, стягнуто з відповідача судові витрати.

05.12.2003 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 господарським судом Дніпропетровської області були видані відповідні накази.

12.04.2017 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява керівника Криворізької прокуратури №3 про зміну способу та порядку виконання рішення, у якій заявник просив суд змінити спосіб і порядок виконання постанови від 19.11.2003 шляхом зміни шостого абзацу резолютивної частини постанови із зобов'язання ПП "Візаві" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 - майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому передачі на "вилучити у приватного підприємства "Візаві" предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний, 4 та передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради".

28.04.2017 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бондарєв Е.М.), яка залишена без змін 19.06.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Подобєд І.М., Березкіна О.В., Дармін М.О.) заяву керівника Криворізької міської прокуратури №3 задоволено, змінено спосіб та порядок виконання постанови від 19.11.2003 в частині зобов'язання приватного підприємства "Візаві" передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 року майно, згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 кв.м., вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, мкр. Ювілейний, 4, шляхом оформлення акту прийому-передачі, виклавши в наступній редакції: "Вилучити у приватного підприємства "Візаві" (50084, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, буд. 4, приміщення 97, ідентифікаційний код 21886640) предмет договору купівлі-продажу від 22.09.1999 - майно згідно акту прийому-передачі та приміщення загальною площею 162,3 м кв., вбудоване в перший поверх 9-ти поверхового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, м-н Ювілейний, 4, та передати Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 25522449)". Стягувач: Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 25522449). Боржник: Приватне підприємств "Візаві" (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Ювілейний, буд. 4, приміщення 97, ідентифікаційний код 21886640)".

Судові акти із застосуванням положень ст.76 Закону України "Про виконавче провадження", ст.121 ГПК України, мотивовані тим, що відповідач тривалий час відмовляється добровільно повернути спірне приміщення, отже виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб є об'єктивно неможливим, тому має місце винятковий випадок, коли зміна способу та порядку його виконання буде єдиним шляхом до повернення майна у комунальну власність міста та реального виконання цього рішення.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Візаві" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які просили скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви прокурора про зміну способу та порядку виконання рішення.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Частина 2 статті 121 ГПК України встановлює, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Положеннями частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено право сторони за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналізуючи викладені норми права, колегія суддів виходить із того, що відповідні процесуальні дії можуть бути вчинені судом, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Приймаючи оскаржувані судові акти, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 у справі №6/303 ПП "Візаві" зобов'язано самостійно вчинити дії щодо повернення приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі. Отже державний виконавець не уповноважений самостійно здійснювати дії щодо повернення спірного приміщення, а лише має право зобов'язати відповідача виконати певні дії, що й було ним здійснено не один раз. Тому враховуючи, що оскаржуване рішення неможливо виконати без участі боржника, узявши до уваги факт тривалого, протягом 13-ти років, невиконання постанови від 19.11.2003, суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про можливість зміни способу та порядку останньої на підставі ст.121 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не спростовано факту наявності у нього спірного майна, а саме майна колишнього державного підприємства комісійної торгівлі "Сузіря Водолія", за адресою: 50088, м. Кривий Ріг. Мкр. Ювілейний, 4, яке складалось з: приміщення загальна площа якого становить 162,3 кв. м, вбудоване в перший поверх дев'ятиповерхового будинку, що знаходиться на земельній ділянці, власником якої є Криворізька міська рада; двох обчислювальних машинок "Електроніка"; печатної машинки "Листвица"; касового апарату "Ера", касового апарату "Ока", холодильного ларю "МОRS", тобто майна, яке було передано позивачем відповідачеві за відповідним Актом передачі майна та приміщення від 28.10.1999. Проте як вірно установлено судом першої інстанції, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2003 тривалий час не виконується відповідачем ані у добровільному порядку, ані у примусовому порядку на вимогу державної виконавчої служби, оскільки обраний судом спосіб та порядок його виконання передбачає особисте вчинення боржником певних дій, від яких останній ухиляється.

З урахуванням конкретних обставин справи, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання зазначеного судового рішення, існують передбачені ч.2 ст.121 ГПК України підстави для зміни способу та порядку виконання цього рішення на такий, який би забезпечив передачу спірного майна від відповідача до позивача.

Відповідно до ч.2 ст.111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно ч.1 ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги встановлені судами двох інстанцій обставин справи та ураховуючи наведені положення процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що господарські суди всебічно, повно та об'єктивно розглянули всі обставини справи в їх сукупності, здійснили грунтований аналіз правовідносин сторін, правильно застосували норми процесуального права.

Доводи заявника про порушення господарськими судами норм процесуального права при ухваленні судових рішень не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, були обгрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, тому в силу положень ст.111 7 ГПК України не беруться до уваги.

При поданні касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017, приватним підприємством "Візаві" було зайво внесено суму судового збору, про що надійшло відповідне клопотання відповідача. Так, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 1 378,00 грн., проте згідно квитанції від 06.07.2017 №TS209110 фактично ним було перераховано 1 939,20грн. Тому надлишково сплачена сума судового збору підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Візаві" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2017 у справі №6/303 - без змін.

Повернути приватному підприємству "Візаві" зайво сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 561,20грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяВ.П. Селіваненко