Постанова

від 28.09.2017 по справі 922/3395/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Справа № 922/3395/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівСибіги О.М., Поляк О.І., розглянувши касаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської області на постанову від 19.04.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/3395/13 господарського суду Харківської області за позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №15" простягнення 19 449 756,11 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - ОСОБА_4 (директор)

Від Генеральної прокуратури України - Клюге Л.М.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 15" про стягнення збитків в розмірі 19449756,11грн., заподіяних внаслідок засмічення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2013 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 зазначене рішення залишено без змін.

01.07.2014 Вищим господарським судом України винесено постанову, якою рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2013 та постанова Харківського апеляційного господарського суду скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2016 (головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Чистякова І.О., суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій-15" на користь місцевого бюджету Харківської міської ради шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 19449756,11 грн. Рішення мотивоване доведенням факту засмічення земельної ділянки.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у складі: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Хачатрян В.С. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Прокуратура Харківської області у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.1166 Цивільного кодексу України.

ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій-15" у запереченні на касаційну скаргу просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13-26.11.2012 Державною екологічною інспекцією в Харківській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15".

За результатами перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 956/09-18, який надісланий на адресу відповідача супровідним листом із повідомленням № 5573/01-21/02-19 від 26.11.2012.

Згідно акту перевірки на території ПАТ "ЗЗК - 15" встановлено засмічення земельної ділянки відходами будівництва, гуми, металобрухту, твердих відходів, скловати, що також зафіксовано у акті обстеження засміченої земельної ділянки від 13.11.2012 № 956/09-18 засм-1.

Земельні ділянки, що зазнали засмічення використовуються підприємством на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ХР-37-01-001435. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №51. Відповідно до змін у землекористуванні, площа земельної ділянки складає 10,3977га.

У зв'язку з виявленими порушеннями старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області відносно директора ПАТ "ЗЗК - 15" ОСОБА_4 складено протокол за № 001995 від 04.12.2012 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП. Постановою старшого державного виконавця Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.12.2012 за №02-26-342 директора ПАТ "ЗЗК-15" ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Крім того, з метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки був винесений припис № 02-25-127 від 29.11.2012, яким директора ПАТ "ЗЗК-15" ОСОБА_4 зобов'язано у триденний термін після отримання припису привести в санітарно-екологічний стан територію підприємства.

Відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 за № 149 розрахована шкода внаслідок засмічення земельної ділянки відходами будівництва, гуми, металобрухту, твердих відходів, скловати, яка становить 19 449 756,11 грн.

Посилаючись на вчинення відповідачем правопорушення, зафіксованого складеним Державною екологічною інспекцією у Харківській області Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 956/09-18, та несплату в добровільному порядку суми відшкодування, прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Згідно з ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення.

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Апеляційним господарським судом зроблено висновок недоведеність прокурором та позивачем усіх складових цивільного правопорушення.

При цьому судом взято до уваги наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 за клопотанням відповідача у справі було призначено судову експертизу. На вирішення експертам були поставлені питання щодо правильності визначення позивачем площі начебто засмічених земельних ділянок та об'єму виявлених сторонніх предметів та відповідно - встановлення експертами таких площі та об'єму.

За наслідками проведення експертизи експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, направлено на адресу суду висновок комплексної судової інженерно-екологічної та будівельно-технічної експертизи № 10736/14180.

Згідно висновку комплексної судової інженерно-екологічної та будівельно-технічної експертизи № 10736/14180 площа начебто засмічених ділянок визначена позивачем методично не точно та не вірно, встановити площу начебто засмічених ділянок експертам не видалось за можливе, об'єм сторонніх предметів, що виявлений на території відповідача визначено позивачем методично не точно та не вірно, встановити об об'єм сторонніх предметів, що виявлений на території відповідача експертам не видалось за можливе.

При цьому, в дослідницькій частині висновку експертами звернуто увагу на те, що значна помилка контролюючих органів при фіксуванні розмірів засмічених місць призводить до значного перебільшення обсягу відходив. Встановлені контролюючими органами місця засмічення не ґрунтуються на об'єктивних метрологічних даних щодо вимірювання їх дійсних розмірів та висоти. Для одержання встановлених місць засмічення контролюючими органами не використовувалися спеціальні правила, та не були дотримані вимоги до відповідних вимірювань. Результати вимірювань контролюючих органів не мають характеристик похибок або невизначеності, що не дозволяє їх використовувати у сфері державного метрологічного контролю та нагляду, зокрема, для контролю навколишнього природного середовища. Ніяких спроб більш точного визначення об'ємів засмічення ділянок контролюючим органом не здійснювалось. Визначення площі місця №5 у розмірі 180 кв.м. виконано з великою арифметичною помилкою (у 10 разів), оскільки точне значення зазначеної площі в місці №5 становить 18 кв.м.

Пунктами 1.1 - 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 N 149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за N 285/2725, визначено, що дана методика, розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктом 2.1 вказаної Методики визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно з п. 3.5, п.п. 3.5.1 зазначеної методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів, що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Відповідно до п.3.6 Методики у випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

Відповідно до п. 5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки підприємства інспектором ДЕІ не були дотримані вимоги п.п. 3.5.1 та 3.6 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що призвело до суттєвих помилок та отримання недостовірних результатів.

З урахуванням вищенаведеного апеляційна інстанція дійшла обгрунтованого висновку про недоведеність прокурором та позивачем усіх складових цивільного правопорушення та відповідно наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції про відмову в позові відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову від 19.04.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/3395/13 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Сибіга

О. Поляк