Рішення

від 27.09.2017 по справі 910/15077/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017Справа №910/15077/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ІІ"

До Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

Про визнання припиненим іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина"

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатов Д.Є.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Калініна О.А. (дов. від 30.08.2017)

від відповідача: Хитрова Л.В. (дов. №7914-К-О )

від третьої особи-1: Козлова В.В. (дов. №06/17 від 04.08.2017)

від третьої особи-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга ІІ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) про визнання припиненим іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15077/17 та залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" та Приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатов Д.Є., розгляд справи призначено на 20.09.2017 року.

В судове засідання, призначене на 20.09.2017, з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

В судове засідання, призначене на 20.09.2017, представник третьої особи-2 не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 відкладено розгляд справи на 27.09.2017.

В судове засідання, призначене на 27.09.2017, з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

В судове засідання, призначене на 27.09.2017, представник третьої особи-2 не з'явився, однак 20.09.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У відзиві, який було подано через відділ діловодства суду представником відповідача зокрема просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну службу з надзвичайних ситуацій.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в залученні до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Державної служби з надзвичайних ситуацій, оскільки рішення з господарського спору не впливатиме на права або обов'язки Держслужби щодо однієї із сторін.

Стаття 27 ГПК України встановлює, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі у справі на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Представники позивача та третьої особи 1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ :

14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" (далі - Клієнт, третя особа 1) укладено Генеральну угоду №G0616/4484 про надання банківських гарантій, згідно із якою сторони погодили надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" гарантій, реквізити яких зазначаються в додаткових угодах до генеральної угоди.

Кінцевим терміном дії Ліміту за Генеральною угодою встановлено 01.07.2017 .

14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" укладено додаткову угоду №G0616/4484/1 до Генеральної угоди про надання гарантія в забезпечення тендерної пропозиції ТОВ "ПК "Пожмашина", з терміном дії до 31.10.2016.

18.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина" укладено додаткову угоду №G0616/4484/2 до Генеральної угоди про надання банківських гарантій, згідно із якою було Банком надано гарантію забезпечення виконання зобов'язання до договору №G0616/4484/2 з терміном дії до 03.05.2017, якою забезпечено належне виконання ТОВ "ПК "Пожмашина" зобов'язань за укладеним договором № 21-5/5 від 19.08.2016.

Відомості щодо інших гарантій виданих в межах Ліміту та терміну дії Генеральної угоди в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

14.06.2016 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ІІ" було укладено іпотечний договір № G0616/4484/DZ, предметом якого є надання позивачем в іпотеку майна та земельної ділянки, визначених в п.7 та п.8 Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ПК "Пожмашина" перед Банком, що випливають з Генеральної угоди від 14.06.2016.

На виконання Іпотечного договору позивачем було надано в іпотеку наступне нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності :

- Нежиле приміщення, торговий ряд магазинів, загальною площею 522,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Соборна, 10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946910074107;

- Нежиле приміщення, ресторан з прибудовою, загальною площею 735,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Соборна, 10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946932374107;

- Земельна ділянка, загальною площею 1 874 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Соборна, 10, кадастровий номер 7410700000:03:001:0144, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 946956974107.

За Договором іпотеки Іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Клієнта, що випливають з Генеральної угоди, про надання Банком Клієнту тендерних гарантій, гарантій виконання зобов'язань, з реквізитами кожної окремої гарантії, що зазначено в додатковій угоді до Генеральної угоди, з текстом гарантій, що викладено в Додатку 1 до додаткової угоди Генеральної угоди, а додаткові угоди з Додатками 1 є невід'ємною частиною Генеральної угоди.

Іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Свгенійовичем, та зареєстровано в реєстрі за номером 1114.

В момент нотаріального посвідчення іпотечного договору № G0616/4484/DZ приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Свгенійовичем було накладено заборону на відчуження предмету іпотеки - нерухомого майна та земельної ділянки, які належать Позивачеві на праві приватної власності, та внесені відповідні відомості про накладення заборони на їх відчуження та записи про обтяження нерухомого майна іпотекою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що посвідчується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, які є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016.

Позивач, посилаючись на те, що всі видані за Генеральною угодою гарантії є припиненими, а отже і основне зобов'язання, виконання якого було забезпечено іпотекою, станом на момент звернення до суду є припиненим звернувся до суду з позовом про визнання припиненим іпотечного договору та зобов'язання вчинити дії

При цьому, позивач зазначає, що дана обставина відповідачем не визнається, про що свідчить ухилення останнього від здійснення необхідних заходів з вилучення обтяження нерухомого майна іпотекою та зняття заборони відчуження предмету іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим порушуються права позивача як власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження таким майном.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 30 Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14.06.2016 встановлено строк його дії до повного виконання Клієнтом та Іпотекодержателем зобов'язань за Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016.

За Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 було видано гарантії № G0616/4484/1 від 14.06.2016 та № G0616/4484/2 від 19.08.2016.

Відповідно до п. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пункт 1 ст. 604 ЦК України визначає - зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Гарантія № G0616/4484/1 від 14.06.2016, яка була надана в забезпечення тендерної пропозиції ТОВ ПК ПОЖМАШИНА , діяла до 31.10.2016 включно з відкладальною умовою - якщо вимога по гарантії не надійде до дати її припинення, таким чином термін дії гарантії міг бути подовженим на строк необхідний для виконання вимоги Бенефіціара.

Оскільки вимоги по Гарантія № G0616/4484/1 від 14.06.2016 не надходили, вказана гарантія та всі зобов'язання по ній є припиненими з дати закінчення терміну дії тобто 01.11.2016, що визнається сторонами.

Гарантія № G0616/4484/2 від 19.08.2016, яка була надана в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ПК ПОЖМАШИНА за договором № 21-5/5 про закупівлю Автомобілів спеціальної призначеності , код 29.10.5, згідно з ДК 016:2010, Мототранспортні засоби спеціального призначення. Пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт , від 19.08.2016, діяла до 03.05.2017 включно, не містить умов щодо продовження терміну дії у випадку настання будь-яких обставин та містить положення, що зобов'язання банка-гаранта за гарантією закінчуються у разі закінчення терміну дії гарантії.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва (справа № 910/8791/17 за позовом ТОВ ПК ПОЖМАШИНА до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , третя особа на стороні Відповідача - Державна служба України з надзвичайних ситуацій про визнання припиненою гарантії), яке набрало законної сили 11.07.2017, визнано припиненою гарантію забезпечення виконання договору № G0616/4484/2 від 19.08.2016 з 04.05.2017.

Обставини встановлені господарським судом у рішенні від 27.06.2017 у справі № 910/8791/17 мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи та не підлягають доказуванню.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені наведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.11.2004 в справі "Науменко проти України" (заява № 41984/98) висловлено правову позицію, згідно з якою "Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами.".

Таким чином, враховуючи що в рішенні Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі №910/8791/17 встановлено, що гарантія № G0616/4484/2 від 19.08.2016 та всі зобов'язання по ній є припиненими з дати закінчення терміну дії тобто 04.05.2017, станом на час розгляду справи зобов'язання сторін за Генеральною угодою № G0616/4484 про надання банківських гарантій від 14.06.2016 є припиненими.

Враховуючи викладене вище суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у відзиві, оскільки питання щодо наявності невиконаних зобов'язань за Гарантіями вже було вирішено та встановлено у рішенні суду, яке набрало законної сили.

Приймаючи вищенаведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку та ст. 598, ст.604 Цивільного кодексу України основне зобов'язання (зобов'язання за Гененральною угодою) є припиненим.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону . Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, відповідно ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону ; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

За таких обставин, враховуючи, що основне зобов'язання, виконання якого було забезпечене Іпотечним договором є припиненим, суд приходить до висновку, що Іпотечний договір №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 є припиненим.

Вимоги позивача зобов'язати відповідача подати заяви державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області, про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) є похідними від вимоги про визнання припиненим іпотечного договору, яка задоволена судом, та спрямована на відновлення права позивача вільно розпоряджатися належним йому на праві приватної власності майном. Відповідно до статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст.317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Вказані обтяження (заборони на відчуження) порушують права позивача, обмежуючи його правомочності власника, що суперечить ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316 , 317 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх охоронюваних законом інтересів.

Отже, приписи наведених правових норм передбачають право особи на звернення до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційний суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведеного, інтерес позивача стосовно припинення Іпотечного договору №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 та зобов'язання відповідача подати заяви про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно є законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання припиненим Іпотечного договору №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 та зобов'язання відповідача подати заяви про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи відповідача не знайшли підтвердження під час розгляду справи і спростовуються встановленими у справі обставинами.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про припинення Іпотечного договору №G0616/4484/DZ від 14.08.2016 та зобов'язання відповідача подати заяви про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 80 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненим іпотечний договір № G 0616/4484/DZ від 14 червня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга II" та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) подати заяву державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області, про зняття обтяження (заборони на відчуження) та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) № 14963104 від 14 червня 2016 року, № 14959610 від 14 червня 2016 року, № 14963484 від 14 червня 2016 року, що були внесені на підставі Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14 червня 2016 року, який 14 червня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Свгенійовичем та зареєстрований в реєстрі за номером 1114, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга II" (Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 35315037) як Іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (країна реєстрації - Україна, код ЄДРПОУ 14360570), як іпотеко держателем.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) подати заяву державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах Чернігівської області, про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Державному реєстрі іпотек) № 14963282 від 14 червня 2016 року, № 14962677 від 14 червня 2016 року, № 14963880 від 14 червня 2016 року, що були внесені на підставі Іпотечного договору № G 0616/4484/DZ від 14 червня 2016 року, який 14 червня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Дмитром Євгенійовичем та зареєстрований в реєстрі за номером 1114, та укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга II" (Чернігівська область, місто Прилуки, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 35315037) як Іпотекодавцем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (країна реєстрації - Україна, код ЄДРПОУ 14360570), як іпотекодержателем.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ІІ" (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вулиця Соборна, будинок 10, ідентифікаційний код 35315037) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 800,00 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.10.2017.

Суддя М.О. Лиськов