Постанова

від 05.10.2017 по справі 917/324/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р. Справа № 917/324/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1 на підставі довіреності №338 від 28.12.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горлиця" (вх.№2210 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2017 у справі №917/324/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горлиця", м. Київ

до Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська обл.

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горлиця", з урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог, звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 14.10.2010 в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2017 у справі №917/324/17 (суддя Кульбако М.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що 17.10.2016 позивачем було направлено простою кореспонденцією на адресу відповідача лист з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14.10.2010, заперечень щодо продовження строку дії договору оренди землі на новий строк та підписаний проект додаткової угоди відповідач не надіслав, позивач продовжував користуватись земельною ділянкою та користується нею на даний час та сплачував орендні платежі з березня 2010 по листопад 2016 року, що на думку апелянта, свідчить про продовження строку дії договору оренди землі до 14.10.2018.

Апелянт також зазначає, що позивачем була проведена робота по отриманню дозвільної та погоджувальної документації, необхідної для забудови наданої в оренду земельної ділянки у відповідності до вимог законодавчих актів, що регулюють містобудівну діяльність.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

08.08.2017 до апеляційного господарського суду від Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшло клопотання (вх.№8265) про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

У зв'язку із необхідністю розгляду даного клопотання та відпусткою судді Плахова О.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2017 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знов.

Від відповідача до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№8266 від 08.08.2017), зазначає, що Кременчуцька міська рада не отримувала від позивача жодних листів щодо поновлення договору оренди, позивачем не надано доказів надсилання листа 17.10.2016; крім того, позивач не надсилав раді повідомлення про свій намір скористатись своїм правом щодо укладення договору на новий строк. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 задоволено клопотання Кременчуцької міської ради Полтавської області про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 розгляд справи відкладено на 05.10.2017; доручено Автозаводському районному суду м. Кременчука Полтавської області забезпечити проведення судового засідання у справі №917/324/17, що відбудеться 05.10.2017 о 10:30, в режимі відеоконференції.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2017, у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 05.10.2017, що відбулось у режимі відеоконференції, представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином завчасно повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (т.2 а.с.126).

Представник відповідача, що з'явилась до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, оголосила відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, апелянт належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також повідомлений, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання представника апелянта, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.10.2010 між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горлиця" (орендар) на підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області LIV сесії міської ради V скликання від 25.05.2010 "Про поновлення договорів оренди земельної ділянки" та рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області LIХ сесії міської ради V скликання від 28.09.2010 "Про внесення змін до деяких рішень міської ради" був укладений договір оренди землі (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий №5310436100:03:003:0173) для будівництва 9-поверхового жилого будинку (будівельний №6) по вул. Московський в м. Кременчук.

Згідно з пунктом 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3 687кв.м, в тому числі по угіддях: графа 58 - землі, зайняті поточним будівництвом - 3 687кв.м.

На земельній ділянці ведеться будівництво 9-поверхового жилого будинку (будівельний №6) (пункт 3 Договору).

Відповідно до пункту 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3 687кв.м станом на 15.07.2010 становить 113 743, 95грн (30, 85грн за 1кв.м).

Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено строком на 2 роки. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов пункту 35 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 41 Договору).

Договір зареєстровано у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2010 за №041057500376.

Актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.11.2010 позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий №5310436100:03:003:0173) загальною площею 3 687кв.м для будівництва 9-поверхового жилого будинку (будівльний №6) по вул. Московській в м. Кременчук з 22.08.2009 терміном на 2 роки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач до закінчення строку дії Договору письмово не повідомляв орендодавця про намір продовжити його дію; додаткові угоди до Договору не укладались.

Як стверджує позивач, лише 17.10.2016 ним направлено простою кореспонденцією на адресу Кременчуцької міської ради Полтавської області лист з проектом додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 14.10.2010.

Проте, зазначене відповідачем заперечується, а позивачем на підтвердження даних доводів доказів не надано.

Згідно матеріалів справи, 08.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, а саме земельної ділянки для будівництва 9-поверхового жилого будинку (будівельний №6) по вул. Вадима Пугачова (Московській).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області ХVІІ сесії міської ради VІІ скликання від 22.12.2016 "Про надання та відмову в наданні дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці" позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), у зв'язку з невиконанням умов договору оренди землі, в частині дотримання умов використання земельної ділянки - для будівництва 9-поверхового жилого будинку та не повідомленням про наміри укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк в терміни, визначені вимогами статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Пунктом 4.1.1. рішення позивача зобов'язано повернути земельну ділянку площею 3 687кв.м. (кадастровий №5310436100:03:003:0173) за актом приймання-передачі у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду.

Також пунктом 4.1.2. вирішено зарахувати до земель запасу міста земельну ділянку площею 3 687кв.м. (кадастровий №5310436100:03:003:0173) по вул. Вадима Пугачова та визнано зазначену земельну ділянку землями комунальної власності.

Доказів визнання недійсним рішення ради або його оскарження матеріали справи не містять.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні від 12.05.2017 зазначив, що позивач не надав належних доказів на підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, як і того факту, що його право на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" є порушеним.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються умовами Договору, нормами Цивільного кодексу Укарїни і Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

У статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 1 статті 792 Цивільного кодексу України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, рівного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

У частині 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до частин 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо будь-якої з істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 №6-219цс-14.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач до міської ради у встановлений пунктом 8 Договору (не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору) з письмовим повідомлення про намір продовжити дію Договору не звертався, відповідно про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк відповідача не повідомляв.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу статей 319, 626 Цивільного кодексу України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умовами дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

За таких обставин, у позивача відсутнє переважне право на поновлення Договору на новий строк, оскільки не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» .

Разом з тим, позивач звернувся з позовом до господарського суду Полтавської області в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору.

На думку позивача, відсутність від Кременчуцької міської ради Полтавської області письмових заперечень щодо продовження строку дії Договору, та продовження користування земельною ділянкою позивачем надає підстави вважати, що Договір продовжив свою дію на новий строк.

Судова колегія зазначає, що частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони у місячний строк укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як свідчать матеріали справи, додаткова угода до Договору після закінчення строку його дії не була укладена у місячний строк, у зв'язку з чим Договір між сторонами не був поновлений, а припинив свою дію 02.11.2012 відповідно до положень статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, матеріали справи не містять доказів оскарження апелянтом відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку станом на момент звернення до місцевого господарського суду з позовною заявою та прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що саме по собі використання земельної ділянки після закінчення встановленого строку договору без належного правового та документального оформлення такого землекористування у встановленому законодавством порядку, без доказів своєчасного оскарження дій чи бездіяльності орендодавця щодо реалізації відповідного оформлення, не є мовчазною згодою орендодавця на подовження спірного договору, про що зазначає заявник апеляційної скарги, а також не може перешкоджати власнику земельної ділянки (органу, який його представляє) розпоряджатись цією земельною ділянкою.

Сплата позивачем орендних платежів за користування земельною ділянкою після закінчення дії Договору, про що зазначає скаржник, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди, оскільки орендар сплачував кошти за фактичне користування майном. Здійснення орендних платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.

Доводи апелянта, що 17.10.2016 він надсилав на адресу відповідача лист з проектом додаткової угоди про поновлення Договору належними та допустимими доказами всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені; крім того, надсилання орендарем проекту додаткової угоди після припинення строку дії Договору не є підставою для його поновлення.

Щодо доводів позивача, що в 2011 році ним була проведена робота по отриманню дозвільної та погоджувальної документації, необхідної для забудови наданої в оренду земельної документації у відповідності до вимог законодавчих актів, що регулюють містобудівну діяльність; Інспекція ДАБК у Полтавській області 29.07.2011 зареєструвала декларацію позивача про початок виконання будівельних робіт для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний №6) по вул. Московська в м. Кременчук; у 2010 році позивачем укладено договір про спільну діяльність з приватною фірмою, яка, у свою чергу, уклала договори підряду від 24.04.2012, 04.06.2013, від 16.01.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Дійсно, як вбачається із матеріалів справи, Інспекція ДАБК у Полтавській області 29.07.2011 зареєструвала декларацію позивача про початок виконання будівельних робіт для будівництва 9-поверхового житлового будинку (будівельний №6) по вул. Московська в м. Кременчук.

Разом з тим, лише у листопаді 2016 року, коли право оренди земельної ділянки за Договором у позивача було вже припинено, позивач звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, а саме земельної ділянки для будівництва 9-поверхового жилого будинку (будівельний №6) по вул. Вадима Пугачова (Московській).

Виходячи з наведеного, є вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Поряд з цим, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що за даних обставин справи відсутні підстави для застосування спливу позовної давності, про які Кременчуцькою міською радою подано відповідну заяву.

Позивач не довів належними і допустимими доказами порушення свого переважного права на поновлення договору оренди, що і стало підставою для відмови у позові, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у позові в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 12.05.2017 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Горлиця" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2017 у справі №917/324/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 10.10.2017.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Плахов О.В.