Ухвала

від 09.10.2017 по справі 35/227-10(п35/5835-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2017 Справа № 35/227-10(П35/5835-10)

За заявою: Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010.

У справі:

за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 5 850 216,79 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №48 від 26 червня 2017 року, заступник начальника юридичного відділу

С У Т Ь С П О Р У :

19 вересня 2017 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №51178/17 від 19.09.2017), якою просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) до 01 червня 2022 року.

В обгрунтування заяви відповідач зазначає, що виконати судове рішення відразу та у повному обсязі підприємство не може у зв'язку з тим, що на даний час знаходиться у складному фінансовому становищі. Стягнення Державною виконавчою службою суми заборгованості по даній справі буде мати негативні наслідки для КП "Кривбасводоканал" у вигляді збільшення суми грошових зобов'язань, які необхідно сплатити, що в свою чергу, ще більше ускладнить вирішення питань стосовно виконання рішення суду та своєчасності оплати інших обов'язкових платежів, серед яких оплата податків до місцевого та державного бюджету та своєчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства. Все це, буде ставити під загрозу якість та своєчасність надання послуг споживачам.

Примусове стягнення боргу з КП "Кривбасводоканал" може спричинити перебої у його роботі, призвести до часткового чи навіть повного зупинення його діяльності, що зменшить надходження коштів, які отримує підприємство в якості оплати за свої послуги. Усі перелічені негативні наслідки, які виникнуть у випадку примусового виконання рішення суду можуть викликати загрозу банкрутства підприємства, на якому працює близько двох тисяч працівників. Тобто, виникне загроза зменшення (звільнення) числа працюючих та поповнення лав безробітних у місті ОСОБА_2. З точки зору безпеки здоров'я населення, яке користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення, це може викликати спалах епідемічних захворювань, внаслідок порушення та зниження санітарно-епідеміологічних норм.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року №805 у зв'язку із обранням судді Широбокової Л.П. безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл заяви вх. №51178/17 по справі № 35/227-10(П35/5835-10), за результатами якого, заяву передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2017 заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 09.10.2017.

Позивач у судове засідання призначене для розгляду заяви не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на заяву про відстрочку виконання рішення не надав, про день, час, місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2010 року Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 3% річних у розмірі 836 046,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 014 170,17 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" 3 % річних - 895 895,52 грн., інфляційні втрати - 4 747 534,63 грн., витрати по сплаті держмита - 23 026,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 213,11 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

07 грудня 2010 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) господарським судом видано відповідний наказ про примусове виконання.

18 червня 2013 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №37314/13 від 18.06.2013), якою просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) до 01 листопада 2014 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (Суддя Крижний О.М.) від 11.07.2013 заяву КП "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 у справі №35/227-10(П35/5835-10) задоволено, відстрочено виконання рішення господарського суду до 01 листопада 2014 року.

17 жовтня 2014 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №64520/14 від 17.10.2014), якою просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) до 01 травня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (Суддя Кармазіна Л.П.) від 27.10.2014 заяву КП "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 у справі №35/227-10(П35/5835-10) задоволено частково, відстрочено виконання рішення господарського суду строком до 01.06.2015.

28 травня 2015 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №33855/15 від 28.05.2015), якою просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) до 31 грудня 2015 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (Суддя Новікова Р.Г.) від 15.06.2015 у задоволені заяви КП "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 у справі № 35/227-10(П35/5835-10) відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2015 залишено без змін.

13 червня 2016 року Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про затвердження мирової угоди (вх. №37024/16 від 13.06.2016), укладеної в процесі виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (Суддя Юзіков С.Г.) від 05.07.2016 затверджено мирову угоду укладену 09.06.2016 стягувачем - Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" та боржником - Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" в редакції, узгодженій сторонами.

19 вересня 2017 року Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до господарського суду із заявою (вх. №51178/17 від 19.09.2017), якою просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року у справі № 35/227-10(П35/5835-10) до 01 червня 2022 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), суд дійшов висновку що заява про відстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункти 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Отже, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (Законі України "Про виконавче провадження"), не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Також, в законі відсутнє обмеження щодо можливого та допустимого строку відстрочки (розстрочки) виконання остаточного рішення. Відповідно, суд, який приймає рішення, має повноваження щодо підстав та строку для надання відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, слід зважити на таке:

1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II);

4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", №22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження винятковості випадку, що за статтею 121 Господарського процесуального кодексу України є визначальною підставою для відстрочки виконання судового рішення, боржник суду не надав.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з'ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР ).

Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Надані заявником у якості доказів наявності виключних обставин довідка про дебіторську заборгованість абонентів перед КП "Кривбасводоканал" за отримані послуги з водопостачання та водовідведення та інформаційні довідки про стягнення за рішеннями господарського суду заборгованості на користь КП "Кривбасводоканал" не є тими виключними обставинами що унеможливлюють виконання судового рішення та не є підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах і відстрочка виконання судового рішення на тривалий термін призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем, призведе до поглиблення порушення права позивача на користування грошовими коштами.

Крім того, боржником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, подані боржником докази не можуть розцінюватись як належні докази на підтвердження факту скрутного матеріального становища боржника чи відсутність надходжень коштів від його контрагентів для подальшого розрахунку перед стягувачем.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду від 25.11.2010 - відсутні.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2010 у справі № 35/227-10(П35/5835-10) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 09 жовтня 2017 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_3