Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/8195/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/8195/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Жук Г.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Левенцов В.В. ( довір. б/н від 10.04.17);

від відповідача: Бачинська А.Ю. (довір. б/н від 18.08.17);

від третьої особи 1: Беніцька В.І. ( довір. б/н від 21.03.17);

від третьої особи 2: Кобець І.В. ( довір. №10/07/2017-2-Чн від 10.07.2017);

Атаманова Ю.Є. (довір. №№10/07/2017-1 Чн від 10.07.2017);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 року

у справі № 910/8195/17 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К.

про стягнення 1 133 373,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2017р. у справі 910/8195/17 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" 1 100 000 грн. заборгованості та 16 500 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що платіжні доручення, надані відповідачем, не є належним доказом виконання умов договору поруки, крім того, як зазначає суд, договір поруки був укладений з порушенням інтересів і прав боржника за договором постачання, отже, як зазначає суд, відсутні підстави для проведення зарахування зустрічних позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 року в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що зобов'язання щодо сплати коштів в сумі 1 100 000 грн. за договором поставки товару №419 від 18.11.2014р. у відповідача припинились зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підстави заяви від 24.04.2017р. вих. №106.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

18.11.2014р. між ТОВ Фрам Ко , як постачальником, та ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія , як покупцем, укладено договір поставки товару №419, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), інше, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину договору (пункт 1.2 договору).

Строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних (пункт 4.1 договору). Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій або готівковій формі відповідно до законодавства (пункт 4.2 договору).

Суми оплати за товар, які постачальник отримує від покупця, зараховуються постачальником в рахунок оплати по накладних, які не сплачені та строк оплати яких настав (пункт 4.3 договору).

Покупець зобов'язаний прийняти, а також оплатити товар у строк, вказаний у накладних (пункт 5.2 договору).

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений третьою особою та відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи (товарно-транспортні накладні), що на виконання умов договору ТОВ Фрам Ко за період з 17.02.2017 по 18.03.2017 поставило відповідачу товар на загальну суму 1 133 373,87 грн.

21.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації", як фактором, та ТОВ Фрам Ко , як клієнтом, укладено договір надання послуги факторингу № Ф240317/6, п.1.1 якого сторони погодили, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 1 133 373,87 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" в розмірі 1 133 373,87 грн.

Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, укладений позивачем та третьою особою - ТОВ Фрам Ко правочин за своєю правовою природою є договором факторингу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання договору факторингу третя особа передала позивачу товарно-транспортні накладні за період з 17.02.2017 по 18.03.2017, які підтверджують факт поставки товару відповідачу на суму 1 133 373,87 грн.

Отже, у позивача виникло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" на суму 1 133 373,87 грн. за договором.

27.03.2017 між ТОВ Медичний цент М.Т.К. та ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія укладено договір поруки, відповідно до якого ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія зобов'язується відповідати перед кредитором (ТОВ Медичний центр М.Т.К. ) за виконання боржником ТОВ Фрам Ко своїх зобов'язань за договором постачання №4/17 від 02.01.2017р. в сумі 1 100 000 грн.

Відповідно до п.2.3 договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за основним договором поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

18.04.2017р. ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія отримало вимогу ТОВ Медичний центр М.Т.К. про сплату коштів в сумі 1 100 000 грн. у відповідності до умов договору поруки.

Про надходження вимоги кредитора відповідачем повідомлено боржника - ТОВ Фрам Ко листом від 20.04.2017р.

На виконання договору поруки від 27.03.2017р. та договору постачання №4/17 від 02.01.2017р. поручителем ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія було сплачено ТОВ Медичний центр М.Т.К. на підставі платіжного доручення №4712 від 21.04.2017р. кошти в сумі 770 000 грн. та на підставі платіжного доручення №1039 від 21.04.2017р. кошти в сумі 330 000 грн.

Призначення платежу згідно платіжного доручення №4712 від 21.04.2017р. - оплата за медтовар зг.накл. № б/н від 21.04.2017р. в т.с. ПДВ 20% 128333,33 грн. , згідно платіжного доручення №1039 від 21.04.2017р. - оплата за медтовар зг.накл. №б/н від 21.04.2017р. в т.ч. ПДВ 20% 55000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд зазначає про те, що платіжні доручення №4712 від 21.04.2017р. та №1039 від 21.04.2017р., з огляду на призначення платежу, не є належним доказом виконання умов договору поруки, тому, на думку суду, відсутні підстави для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 100 000 грн.

З таким висновком судова колегія не погоджується, та зазначає, що рішення в цій частині підлягає зміні з огляду на наступне.

З пояснень відповідача та третьої особи 2 - ТОВ Медичний центр М.Т.К. в судовому засіданні, а також з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з технічною помилкою в платіжних дорученнях ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія здійснено уточнення в АТ ОТП Банк № (вх.. №00-05/41-1 від 24.04.2017р. та електронний лист в системі Клієнт-Банк), в ПАТ Альфа Банк (електронний лист в системі Клієнт-Банк від 24.04.2017р.) та 28.04.2017р. в ТОВ Медичний центр М.Т.К. (вх..№977/3 від 28.04.2017р.), в яких ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія просить вважати правильним призначення платежу - сплата на виконання договору поруки від 27.03.2017 року без ПДВ .

Згідно відповіді ТОВ Медичний центр М.Т.К. №МТК/02-468/5 від 06.07.2017р. на запит ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія вбачається, що ТОВ Медичний центр М.Т.К. прийнято уточнення ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія інформації, зазначеної у реквізити призначення платежу в платіжному дорученні №4712 від 21.04.2017 року та №1039 від 21.04.2017. При цьому, як зазначено в листі №МТК/02-468/5 від 06.07.2017р. в підтвердження виконання ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія по договору поруки від 27.03.201р., слугує той факт, що ТОВ Медичний центр М.Т.К. передав всі документи ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія , які підтверджують обов'язок ТОВ Фрам Ко перед ТОВ Медичний центр М.Т.К. . Зобов'язання ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія перед ТОВ Медичний центр М.Т.К. за договором поруки від 27.03.2017р. виконані в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять всі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, станом на 21.04.2017р. існувала заборгованість ТОВ Фрам Ко перед ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія в розмірі 1 100 000 грн.

24.04.2017р. ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія направлено на адресу ТОВ Фрам Ко заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки товару №419 від 18.11.2014 року та договором поруки від 27.03.2017р. на суму 1 100 000 грн. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог отримана ТОВ Фрам Ко 27.04.2017р.

Частиною 3 ст.203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, зобов'язання щодо сплати коштів в сумі 1 100 000 грн. за договором поставки товару №419 від 18.11.2014р. ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 24.04.2017р. вих. №106.

Щодо висновку суду про те, що договір поруки був укладений з порушенням інтересів і прав ТОВ Фрам Ко слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч.3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до п. 8.2 договору постачання №4/17 від 02.01.2017р. сторони погодили, що жодна із сторін не має права передати свої права за договором третій особі без письмової згоди іншої сторони.

Отже, за умовами договору поставки попередня письмова згода покупця (ТОВ Фрам Ко ) необхідна лише у випадку передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Разом з тим, договір поставки не забороняє заміну кредитора у зобов'язанні шляхом виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) без попередньої згоди покупця. Не містить таких умов і зміст договору поруки.

Крім того, законодавством не передбачено обов'язку повідомляти боржника про укладення договору поруки.

Відповідно до ст.555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Тобто, саме по собі не повідомлення поручителем боржника про виконання ним обов'язків за договором поруки не спричиняє недійсність виконаного поручителем зобов'язання, а лише надає право боржнику заперечувати проти вимоги поручителя з тих підстав, з яких боржник міг би заперечувати проти вимоги кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія повідомило ТОВ Фрам Ко про надходження вимоги кредитора 20.04.2017р.

Договір поруки від 27.03.2017 р. судом недійсним не визнавався, відтак є дійсним та створює правові наслідки.

Відповідно до ч.2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з матеріалів справи договір про надання послуги факторингу №Ф240317/6 укладено 21.03.2017, однак повідомлення про відступлення права грошової вимоги направлено ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія лише 10.05.2017р., отже виконання ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія обов'язку за договором поставки товару №419 від 18.11.2014р. ТОВ Фрам Ко є належним виконанням.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів у сумі 33 737,87 грн., судова колегія вважає вірним рішення суду з огляду на наступне.

Господарським судом міста Києва встановлено, що 26.04.2017 відповідач перерахував третій особі грошові кошти у сумі 33 373,87грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.04.2017 № 4776.

У свою чергу, ТОВ Чернігівська фармацевтична компанія було повідомлено про укладення договору факторингу -10.05.2017.

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, сплата відповідачем на користь третьої особи -ТОВ Фрам Ко 33 373,87 грн. є належним виконанням у розумінні статті 516 ЦК України, а тому підстав для стягнення вказаної суми з відповідача на користь позивача немає.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 р. підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська фармацевтична компанія" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2017 р. у справі №910/8195/17 скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю .

3. Справу №910/8195/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Г.А. Жук