Ухвала

від 11.10.2017 по справі 671/86/17

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

СтупакО.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Волочиської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження Волочиської районної державної адміністрації, визнання недійсним державного акту, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішенням виконавчого комітету Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області від 23 березня 1995 року № 3 його батькові, ОСОБА_6, виділено земельну ділянку площею 0,60 га із земель запасу під розширення підсобного господарства за межами с. Сарнів. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відкрилася спадщина, у тому числі на вказану земельну ділянку, яку позивач прийняв у встановленому порядку. На даний час він не може зареєструвати право власності на земельну ділянку, оскільки її передано у власність ОСОБА_5 з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких підстав ОСОБА_4 просив визнати розпорядження Волочиської районної державної адміністрації від 09 жовтня 2012 року № 955/2012-р в частині безоплатної передачі земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої за межами населеного пункту на території Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, та призначеної для ведення особистого селянського господарства, у власність ОСОБА_5 незаконним і скасувати це розпорядження; визнати державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), виданий на ім'я ОСОБА_5 і зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682098721001787, недійсним.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного Хмельницької області від 19 квітня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 ЗК України (в редакції від 13 березня 1992 року), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на її території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

В силу ч. ч. 3, 4 ст. 17 ЗК України (в редакції від 13 березня 1992 року) громадяни, заінтересовані у передачі у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, рад народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї.

Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції від 13 березня 1992 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Як передбачено п. п. 1, 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 Про приватизацію земельних ділянок , сільські, селищні, міські ради народних депутатів мали забезпечити передачу громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України.

Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачою державного акта на право приватної власності на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сарнів Волочиського району Хмельницької області помер ОСОБА_6

За життя, 23 березня 1995 року рішенням виконавчого комітету Сарнівської сільської ради Волочиського району № 3 ОСОБА_6 було виділено з земель запасу земельну ділянку для розширення підсобного господарства площею 0,60 га.

Старостою с. Сарнів, с. Куровечка Війтовецької селищної ради позивачеві видано довідку № 580 від 20 грудня 2016 року в якій зазначено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,60 га за межами с. Сарнів Волочиського району знаходилася в користуванні ОСОБА_6 протягом двадцяти років і до дня смерті.

З погосподарської книги № 3, особовий рахунок НОМЕР_3 вбачається, що померлий ОСОБА_6, був головою домогосподарства і за даним домогосподарством за період 2006-2010 року (так у книзі) рахувалася (на праві приватної власності або оренди) земельна ділянка (у тому числі для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибної ділянки) площею 0,06 га та із загальної площі земельних ділянок площа сільськогосподарських угідь 0,94 га. Загальна площа земельних ділянок становить 1,00 га.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом та копій матеріалів спадкової справи, позивач ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом усього майна належного спадкодавцеві. Після смерті ОСОБА_6 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну батькові земельну ділянку площею 2,08 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована на території Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

29 вересня 2015 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,50 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами с. Сарнів Волочиського району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6622-СР від 11 грудня 2015 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; місце розташування об'єкта землеустрою: за межами населених пунктів Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (НОМЕР_5); орієнтовний розмір земельної ділянки 0,5000 га; із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-6937-СГ від 29 березня 2016 року до вищевказаного наказу від 11 грудня 2015 року внесено зміни, якими абзац 2 пункту 1 наказу викладено в наступній редакції: місце розташування об'єкта землеустрою: за межами населених пунктів Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області (НОМЕР_6).

12 жовтня 2016 року ДП ЦДЗК Волочиського районного виробничого відділу Хмельницької регіональної філії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, розглянувши заяву ОСОБА_4 щодо виготовлення проекту землеустрою повідомив останньому, що на вказаній у наказі ГУ Держкомзему № 22-6937-СГ від 29 березня 2016 року земельній ділянці (НОМЕР_7), орієнтовною площею 0,50 га, знаходиться інший землевласник за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2,00 га.

З інформації Держгеокадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 вбачається, що земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться за межами населеного пункту Сарнівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження Волочиської районної державної адміністрації від 09 жовтня 2012 року № 955/2012-р надано у власність ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно виходив із того, що ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку, а права позивача у спірних правовідносинах не порушені.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги про те, що право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_6 виникло 23 березня 1995 року після прийняття виконавчим комітетом Сарнівської сільської ради Волочиського району відповідного рішення про виділення йому із земель запасу земельної ділянки були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та їм надана належна правова оцінка.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи в касаційному порядку не передбачено.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 квітня 2017 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Ступак

А.О. Леванчук

А.В.Маляренко