Ухвала

від 12.10.2017 по справі 910/6580/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.10.2017Справа № 910/6580/16

За скаргоюПрокуратури міста Києва на діїЦентрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі №910/6580/16

за позовомЗаступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДепартамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прозобов'язання повернути земельну ділянку Суддя Смирнова Ю.М.

прокурор (заявник)Бондарчук В.Б. від позивачане з'явився від відповідачане з'явився від третьої особине з'явився від органу двсне з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 у справі №910/6580/16 позов Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,01 га, що розташована по вул. Електротехнічній у Деснянському районі м. Києва (код ділянки 62:021:129), яка використовується під розміщення споруд автомобільних газозаправних пунктів, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" на користь Прокуратури міста судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп.

03.11.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду вказане рішення скасовано та прийнято нове про відмову у задоволення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 залишено без змін.

15.05.2017 на виконання зазначеного рішення судом видано відповідні накази.

31.07.2017 Київським апеляційним господарським судом прийнято додаткову постанову, згідно з якою присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" на користь Прокуратури міста Києва 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/6580/16.

10.08.2017 на виконання додаткової постанови Київського апеляційного господарського суду Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

12.09.2017 до Господарського суду міста Києва від Прокуратури міста Києва надійшла скарга на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Новикової Лілії Олександрівни щодо винесення повідомлення від 29.08.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання при примусовому виконання наказу Господарського суду м.Києва №910/6580/16 від 10.08.2017 про стягнення з ТОВ "Барс 2000" на користь Прокуратури м.Києва 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/6580/16 від 10.08.2017, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 скаргу прийнято до розгляду та призначено до слухання в судовому засіданні 12.10.2017.

Прокурор в судовому засіданні 12.10.2017 підтримав скаргу ні дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в повному обсязі.

Представники Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, сторін та третьої особи в судове засідання 12.10.2017 не з'явились, хоча про час та місце розгляду скарги були повідомлені своєчасно та належним чином.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення прокурора Прокуратури міста Києва, суд відзначає таке.

Як встановлено судом, Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено повідомлення від 29.08.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому документі не зазначено повного ім'я та по батькові особи, яка його видала.

Скаржник вважає, що оскаржуване повідомлення є незаконним та таким, яке винесене з грубим порушенням приписів Закону України "Про виконавче провадження", оскільки наказ суду відповідає вимогам встановленим до нього законодавством.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Отже, з умов частини 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням лише її прізвища та ініціалів, вимогами закону не передбачено обов'язку зазначення повних ім'я та по батькові особи, яка видала такий виконавчий документ.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на те, що наказ Господарського суду міста Києва від 10.08.2017 у справі № 910/6580/16 відповідає вимог законодавства встановленим до виконавчого документа, то дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення повідомлення від 29.08.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/6580/16 від 10.08.2017 про стягнення з ТОВ "Барс 2000" на користь Прокуратури м.Києва 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги є незаконними, а відповідне повідомлення недійним.

В свою чергу, суд відмовляє в задоволенні скарги в частині прохання суду зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 10.08.2017 № 910/6580/16 про стягнення з ТОВ "Барс 2000" на користь прокуратури м. Києва 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги, оскільки обов'язок з відкриття виконавчого провадження виникає лише після визнання повідомлення недійсним.

Крім того, суд не вправі зобов'язувати виконавчу службу вчиняти дії, які в силу Закону України "Про виконавче провадження" можуть і повинні вчинятись лише державним виконавцем. Суд вправі виявивши порушення допущені державною виконавчою службою визнати дії чи бездіяльність незаконними, а наслідки таких дій недійсними.

Враховуючи викладене, скарга Прокуратури міста Києва на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Прокуратури міста Києва на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

2. Визнати дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення повідомлення від 29.08.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва № 910/6580/16 від 10.08.2017 про стягнення з ТОВ "Барс 2000" на користь Прокуратури міста Києва 1 653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги є незаконними, а відповідне повідомлення недійним

3. В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Суддя Ю.М. Смирнова