Рішення

від 20.10.2017 по справі 607/6029/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2017 Справа №607/6029/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Братасюка В.М.

за участю секретаря с\з ОСОБА_1

позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 ОСОБА_5 зобов' язання cпростувати недостовірну інформацію, стягнення заподіяної моральної ОСОБА_4 ОСОБА_5 шкоди та зобов'язання сплатити недоплачену суму коштів при звільненні , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 ОСОБА_5 про зобов' язання cпростувати недостовірну інформацію шляхом публічного вибачення, стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 185 500 гривень, та зобов'язання сплатити недоплачену суму коштів при звільненні в сумі 33 926, 76 гривень (з ПДВО).

На обґрунтування позову позивачка посилається на поширення відповідачем інформації , що не відповідає дійсності на принижує честь і гідність позивачки, а саме в листі відповіді від 30.11.2016 року, письмових показах відповідача, допитаного в процесуальному статусі свідка у кримінальному провадженні №12016210010003754, котре розслідується слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області за зверненням ОСОБА_2, ОСОБА_6 порушення трудової дисципліни від 01.04.2016 року, наданій керівником міжнародного благодійного фонду Дар життя характеристиці позивачки, котра міститься в матеріалах кримінального провадження №12016210010003754.

Окремо позивачка зазначає на порушення відповідачем вимог трудового законодавства, котрий при звільненні позивачки з роботи не доплатив останній кошти в сумі 33 926, 76 гривень, оскільки розрахунок при звільненні було здійснено виходячи з розміру офіційної заробітної плати ОСОБА_2, проте не було враховано коштів, котрі щомісячно платив відповідач позивачці в конверті .

ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача заповідну їй, приниженням честі і гідності, моральну шкоду в сумі 185 500 гривень.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі та просить вимогу задовольнити з зазначених в позові підстав.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив за безпідставністю, вважає недоведеними обставини, на котрі посилається ОСОБА_2; на його думку позов також, пред'явлено до неналежного відповідача. Представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 надав суду мотивовані письмові заперечення на вимоги ОСОБА_2. Окремо просить суд, в разі відмовити в задоволенні позовних вимог, стягнути з позивачки на користь відповідача 3000 гривень понесених останнім витрат на правову допомогу.

Заслухавши пояснення, прослідивши письмові докази та з урахуванням показів допитаного в судовому засіданні свідка, судом встановлено наступні обставини.

Отже в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

ОСОБА_6 зі статтею 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що вона внаслідок поданих відповідачем ОСОБА_4 ОСОБА_5 в прокуратуру міста Тернополя заяв про її звинувачення в перешкоджанні діяльності організації МБФ Дар Життя та вимагання грошей вона зазнала матеріальної та моральної шкоди через погіршення стану її здоров'я, приниження її честі, гідності та ділової репутації. Водночас позивачка відмічає, що перебуваючи на посаді директора МБФ Дар Життя відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5 при її звільненні не провів розрахунок, а саме не доплатив 33 926 грн. 76 коп.

Із наведених підстав позивачка ОСОБА_2 просить суд її позов задовольнити, стягнувши з відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 гроші в сумі 33 926 грн. 76 коп. та 185 500 грн. в еквіваленті 7000 доларів США і зобов'язати останнього спростувати недостовірну інформацію шляхом публічного вибачення.

Позивачка ОСОБА_2 з 03 січня 2006 року по 01 червня 2016 року працювала на посаді консультанта у МБВ Дар Життя .

Як слідує з довідки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області від 27.08.2016 р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки МБФ Дар Життя код за ЄДРПОУ 21673507 з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2013 р. - 30.06.2016 р.

ОСОБА_6 представлених до перевірки документів встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята на МБФ Дар Життя на посаду консультанта з 03 квітня 2006 р.

Посадовий оклад, затверджений штатним розписом підприємства, станом на 01.01.2014 р. становив - 3116 грн., 01.01.2015 року становив - 61 18 грн., станом на 01.01.2016 р. становив - 3577,50 грн. ( 0,5 ставки ).

29.07.2015 р. працівницею МБФ Дар Життя ОСОБА_2 було написано власноручно заяву про те, що встановити їй неповний робочий час - 20 годин на тиждень (4 години на день) з оплатою в розмірі 0,5 посадового окладу, про що у вищевказаному підприємстві було видано відповідний наказ за №8к від 28.07.2015 р.

Крім цього було видано наказ №1 від 01.10.2015 р. Про внесення змін до нарахування та виплати надбавок та затвердження штатного розпису , згідно якого ОСОБА_2 припинити нарахування надбавки у розмірі 872 грн. 15.03.2016 р.

МБФ Дар Життя видано наказ №2, Про скорочення штату працівників , у якому зазначено: скоротити посаду консультанта штатну одиницю у зв'язку зі скороченням фінансування та недоцільності утримання 5 повноцінних консультантів за наявності 4 консультаційних центрів За життя .

31.03.2016 р. консультант ОСОБА_2 відмовилась ознайомитись та підписати Наказ №2 від 15.03.2015 року Про скорочення штату , про що було складено відповідний акт від 31.03.2016 р.

Після чого 01.04.2016 р. вищевказаній працівниці було вислано рекомендований лист з повідомленням про вручення поштового відправлення із попередженням, про майбутнє звільнення з посади, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України, з 01.06.2016 р. 01.04.2016 р. складено акт про порушення трудової дисципліни консультантом ОСОБА_2 та видано директором МБФ Дар Життя розпорядження від 01.04.2016 р. не виходити на роботу у зв'язку відсутністю потреби проведення консультацій для пацієнтів мобільного центру МБФ Дар Життя , на період перебування медичного центру поза межами основного місця розташування (за адресою м. Тернопіль, вул. Репіна, 11), згідно розкладу затвердженого 10.03.2016р.

01.06.2016р. видано наказ № 8-к, звільнити ОСОБА_2 з посади консультанта у зв'язку зі скороченням штату на підставі п. 1 статті 40 КЗпП України. МБФ Дар Життя працівниці ОСОБА_2 за весь період роботи виплачувало заробітну плату своєчасно і в повному обсязі на картковий рахунок, при звільненні в червні 2016 р. проведено остаточний розрахунок, виплатили компенсацію при скороченні, відпускні, а також заробітну плату, в загальній сумі 16636 грн.

ОСОБА_6 перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-35/163 МБФ Дар Життя перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 працювала у МБФ "Дар життя" на посаді консультанта за сумісництвом з 03.04.2006 року, з 04.01.2010 року прийнята на посаду консультанта за основним місцем роботи. Наказом № 8-к відповідно до поданої заяви, з 29.07 2015 р. ОСОБА_2 було встановлено неповний робочий день тривалістю 4 години з оплатою праці відповідно відпрацьованому часу.

Наказом № 2 від 15.03.2016 р. "Про скорочення штату працівників" передбачено вивільнення однієї посади консультанта. 31.03.2016 р. ОСОБА_2 була ознайомлена із наказом "Про скорочення штату працівників", про що свідчить ОСОБА_6 про відмову від ознайомлення із змістом наказу та підписання даного наказу.

01.04.2016 р. наказ "Про скорочення штату працівників" був надісланий на домашню адресу ОСОБА_2 та отриманий нею 04.04.2016 р. Наказом № 8-к від 01.06.2016 р. ОСОБА_2 звільнено з посади консультанта у зв'язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з 01.06.2016 р.

Трудову книжку ОСОБА_2 отримала в день звільнення, 01.06.16, про що свідчить її підпис у книзі обліку руху трудових книжок. Заробітна плата, компенсація за 84 дні невикористаних відпусток та вихідна допомога були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_2 в день звільнення, 01.06.2016 року.

Із наведеного можна дійти до безсумнівного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо недоплати її належних до виплати сум заробітної плати при звільненні з МБФ Дар Життя .

При цьому суд не бере до уваги жодних доводів позивачки про протиправність дій відповідача, що підприємство очолюване останнім, не врахувало при нарахуванні сум при звільненні з роботи, отримувані позивачкою кошти в конверті за виконувану роботу. Дані доводи ОСОБА_2 взагалі є абсурдними з огляду на ту обставину, що при звільненні з роботи підлягає до виплати офіційний дохід працівника, проте аж ніяк не кошти, можливо отримувані працівником від роботодавця в конверті , тобто з приховуванням від оподаткування та сплати соціальних внесків.

Водночас, самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині недоплати її належних до виплати сум заробітної плати при звільненні з МБФ Дар Життя є їх пред'явлення до неналежного відповідача, оскільки таким повинен бути МБФ Дар Життя , а не її керівник ОСОБА_4 ОСОБА_5.

Відповідно до змісту статей 11 та 33 ЦПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Щодо позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення з відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди через погіршення стану здоров'я, останньої при звільненні, приниження її честі, гідності та ділової репутації, суд наголошує на наступному .

Слід констатувати, що звільнення позивачки ОСОБА_2 з роботи у МБФ Дар Життя відбулося у встановленому законом порядку на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату, що підтверджено матеріалами перевірок контролюючих органів на яких державою покладено обов'язок по перевірці дотримання вимог законодавства про працю суб'єктами господарювання. Разом з тим, позивачка законність свого звільнення не оскаржує в судовому порядку, і це не є предметом позову у даній справі.

А тому правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди внаслідок її звільнення з роботи відсутні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди завданої внаслідок звернення останнього в прокуратуру міста Тернополя із заявами про її звинувачення в перешкоджанні діяльності організації МБФ Дар Життя та вимагання грошей, у зв'язку із чим вона зазнала моральних страждань та відбулося погіршення стану її здоров'я, приниження її честі, гідності та ділової репутації, то звертаю увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

ОСОБА_6 з ст. ст. З, 10 Конституції України честь та гідність людини визнаються в Україні одними з найвищих соціальних цінностей.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 47-1 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

ОСОБА_6 п. п. 6, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її в пресі, передання по радіо, телебаченню, поширення в мережі Інтернет, викладення в характеристиках, заявах, листах адресованих іншим особам. Недостовірною є інформація яка викладена неправдиво або містить відомості про події та явища яких не існувало взагалі або існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Cудом встановлено, що як позивачка ОСОБА_2 так і відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5 , з метою реалізації своїх прав на звернення, гарантованих ст. 40 Конституції України, зверталися до правоохоронних органів з метою відновлення порушених, на їх думку, особистих майнових та немайнових прав і законного інтересу. За наслідками розгляду цих звернень вказаними органами складалися висновки. Кожен із сторін даного спору надавав власну оцінку діям один одного, тобто висловлювали суб'єктивні оціночні судження з приводу поведінки кожного з них, які, в силу вимог закону, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з врахування практики Європейського суду, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Викладене вище наводить на висновок про відсутність правових підстав для визнання поширеної відповідачем ОСОБА_4 інформації недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_2

При цьому, характеристика видана МБФ Дар Життя на підставі акту підписаного усіма працівниками даного фонду щодо позивачки ОСОБА_2, була долучена за запитом правоохоронного органу виключно до матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування розпочатого за заявою останньої, докази її оприлюднення у матеріалах справи відсутні. Аналогічно й відомості про позивачку ОСОБА_2, викладені в протоколі допиту свідка, відповідача ОСОБА_4 , здобуті в межах вказаного кримінального провадження, ніде не оприлюднювалися.

ОСОБА_6 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК ( 1618-15 ).

Відтак, самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині спростування поширеної недостовірної інформації, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, є їх пред'явлення до неналежного відповідача, оскільки таким повинен бути МБФ Дар Життя , а не її керівник ОСОБА_4 ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 11 та 33 ЦПК України.

Окремо суд зазначає, що судом покази допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, оцінюються критично. Критичність оцінки полягає в тому, що свідок не показала суду, що вона особисто чула проголошену публічно будь яку інформацію негативного характеру про позивачку, що потенційно може принижувати честь і гідність особи, саме від ОСОБА_4 ОСОБА_5.

З приводу вимоги представника відповідача про стягнення з позивачки витрат на праву допомогу в сумі 3000 гривень в разі відмови в позові, суд наголошує на наступному.

24 липня 2017 року відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5 скористався своїм правом на правову допомогу, що підтверджується договором про надання правової допомоги укладеним між ним та адвокатом ОСОБА_3 від вказаної дати.

Відповідач ОСОБА_4 ОСОБА_5 сплатив адвокатові ОСОБА_3 гонорар в сумі 3000 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 45 від 25 липня 2017.

ОСОБА_6 вимог частини 1 статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

ОСОБА_6 з пунктом 2 частини 3 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

У частині 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судових витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до статті 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах законодавцем встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Законом України Про державний бюджет на 2017 рік установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі на 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Представник відповідача брав участь в судових засіданнях 10.08.2017 року - 1 год. 27 хв., 12.09.2017 року - 0, 34 хв., 20.10.2017 року - 0, 38 хвилин. Відтак загалом 2 години 39 хвилин.

А тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 ОСОБА_5 слід стягнути 1900 гривень понесених витрат на правову допомогу, пропорційно відпрацьованому часу участі представника відповідача в судових засіданнях в означені вище дати.

З огляд на те, що хоча відповідачем сплачено своєму представнику 3000 гривень, згідно прибуткового касового ордера № 45 від 25 липня 2017 року, встановити які саме та обсяг виконуваних робіт, окрім як участі представника в судових засіданнях, суду не вдалося, оскільки не було підтверджено жодними належними та допустимими доказами, як от - акти виконаних робіт, тощо.

Керуючись ст.ст.10,60,88,213,215,222 ЦПК України, ст.ст. 8, 94, 277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України за № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 ОСОБА_5 зобов' язання cпростувати недостовірну інформацію шляхом публічного вибачення, стягнення заподіяної моральної шкоди в сумі 185 500 гривень, та зобов'язання сплатити недоплачену суму коштів при звільненні в сумі 33 926, 76 гривень (з ПДВО) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 ОСОБА_5 1900 гривень понесених витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана впродовж 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_9