Рішення

від 17.10.2017 по справі 922/2577/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р.Справа № 922/2577/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Ботік", с. Веселе до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, с. Рижове , 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Близнюківський комбінат хлібопродуктів", смт. Близнюки; Лозівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Лозова про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, за дов. № 01.31-С від 31.01.2017 року.

відповідача - ОСОБА_4, за дов. № б/н від 16.05.16 року; ОСОБА_5, за дов. № б/н від 28.08.17 року

решта учасників судового процесу своїх уповноважених представників в дане судове засідання не направили; за клопотанням відповідача здійснюється фіксація судового процесу технічними засобами, серійний № диска СІСХ-10350

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "БОТіК" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2, про відшкодування вартості насіння соняшника в кількості 226 200 кг., яка становить 2 476 890,00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги вмотивовано ухилянням відповідача від виконання, за ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року по справі № 629/4408/16-к, своїх обов'язків щодо повернення безпідставно набутого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2577/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 15 серпня 2017 року; залучено до участі у даній справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Близнюківський комбінат хлібопродуктів" та Лозівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Ухвалами суду від 05 та 06 вересня 2017 року (з врахуванням ухвали від 06 вересня 2017 року, в порядку ст. 68 ГПК України) судом задоволено заяви позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК", про вжиття заходів до забезпечення позову за ст.ст. 66, 67 ГПК України. Ухвалою від 12 вересня 2017 року суд відмовив відповідачу, Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_2 в задоволені заяви, поданої в порядку ст. 89 ГПК України, про роз'яснення ухвал. Ухвалами господарського суду Харківської області від 22 вересня 2017 року: відмовлено Селянському (фермерському) господарству ОСОБА_2 у задоволенні заяви (вх. № 112 від 22.09.2017 р.) про відвід судді господарського суду Харківської області Калініченко Н.В. по справі № 922/2577/17, відкладено розгляд справи на 27 вересня 2017 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2017 року задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх. № 31410 від 26 2017 року), продовжено строк розгляду спору до 17 жовтня 2017 року, розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2017 року. 11 жовтня 2017 року, ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 17 жовтня 2017 року. Заява, яка надійшла на електрону адресу господарського суду Харківської області 17 жовтня 2017 року за вх. № 2128, залишається судом без розгляду через її невідповідність ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та п.п.1.5.5 п. 1.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 лютого 2013 року № 28.

В призначене судове засідання 17 жовтня 2017 року з'явився представник позивача та представники відповідача, треті особи своїх уповноважених представників в дане судове засідання не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та телефонограмою (т.с. 4 арк.спр. 120-121, т.с. 5 арк. спр. 174). Під час судового засідання 17 жовтня 2017 року представники відповідача просили суд долучити до матеріалів справи доповнення до відзиву на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі, дані документи судом долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 33910 та вх. № 33912 від 17 жовтня 2017 року, відповідно.

Суд, розглянувши клопотання представників відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 33912 від 17 жовтня 2017 року), яке підтримано представниками відповідача під час судового засідання та проти задоволення якого заперечував представник позивача, зазначає наступне.

Відповідно до вказаного клопотання представники відповідача просять суд зупинити провадження у справі № 922/2577/17 до вирішення справи за кримінальним провадженням № 12016220380000736 від 19.03.2016 року, що перебуває в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області. В обґрунтування даного клопотання представники відповідача посилаються на те, що в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року за ознаками злочинів, передбачених ст. 197-1 ч. 1, ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 1 КК України за фактом викрадення 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року у С(Ф)Г ОСОБА_2 насіння соняшника, загальною вагою близько 300 тон, вартістю близько 3 млн. грн. із поля № 25, яке перебуває в оренді С(Ф)Г ОСОБА_2 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області. 14 листопада 2016 року в результаті обшуку території току та механізованих дворів, що розташовані за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 1, 4, 8, а також усіх приміщеннях, спорудах, нежитлових будівлях, зерносховищах та складах, які не мають нумерації та знаходяться на території вказаного току, було вилучено насіння соняшника об'ємом 477,33 м.куб. загальною вагою 226,200 кг. 15 листопада 2016 року, постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури, насіння соняшника об'ємом 477,33 м.куб., що відповідає 226200 кг., вилучене 14 листопада 2016 року із території току за вказаною вище адресою було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року та в якості речових доказів передано на відповідальне зберігання С(Ф)Г ОСОБА_2 На думку відповідача, 15 листопада 2016 року йому було повернуто насіння соняшника, що було викрадене в нього 09 вересня 2016 року, та яке (насіння соняшника) зберігається у відповідача в якості речового доказу в рамках кримінального провадження № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року, доля яких (речових доказів) має бути вирішена судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження № 12016220380000736.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови прокурора Лозівської місцевої прокуратури від 15 листопада 2016 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року - насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг. Речові докази, а саме насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг, яке вилучено 14 листопада 2016 року із території току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 4, передано на відповідальне зберігання СФГ ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з ухвали апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року по справі № 629/4408/16-к "між СФГ ОСОБА_2 та ТОВ "ДСП" "БВ" виникли цивільно-правові відносини з приводу визначення дійсного користувача поля № 25 на території Алісівської сільської ради Близнюківського району, та власника врожаю соняшника з цього поля. Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 09 вересня 2016 року було дозволено ТОВ "ДСП" "БВ" зібрати урожай соняшнику на відповідних спірних земельних ділянках та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_6 за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Колгоспна, 4. Після чого, 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року було проведено збирання насіння соняшника та його розвантажено за вказаною адресою". Тобто, насіння соняшника, зібране із поля № 25, розташованого на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, та за фактом викрадення якого було відкрито кримінальне провадження № 12016220380000736 та яке (насіння соняшника) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016220380000736, зберігалося у зерносховищі за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна) 4. Майно, а саме насіння соняшника, відшкодування вартості якого є предметом даної справи, було вилучено з комор № 7 та 11 за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 3 та без номера, даний факт встановлено ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року та підтверджується актами огляду приміщень № 1 та № 2 від 15 листопада 2016 року, книгами складського обліку комор № 7 та 11 по вул. Абрикосовій (Колгоспній) 3 та без номеру в селі Веселому Лозівського району Харківської області та технічними документами на ці приміщення, які свідчать про завантаження цих приміщень позивачем протягом вересня-листопада 2016 року врожаєм соняшнику.

З огляду на наведене вбачається, що предметом розгляду (розслідування) факту викрадення насіння соняшника в кримінальному провадженні № 12016220380000736 та яке визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні (вулично із току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна) б. 4) є зовсім інше насіння соняшника ніж те, відшкодування вартості якого є предметом розгляду даної справи (вилучено з комор № 7, 11 за адресами Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 3 та без номера).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи вище викладене, а саме той факт, що предметом розгляду даної справи є відшкодування вартості насіння соняшника, яке було вилучено з комор № 7 та № 11 за адресами Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 3 та без номера, а постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області від 15 листопада 2016 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року насіння соняшника об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг., було вилучено із території току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 4, тобто, насіння соняшника, відшкодування вартості якого є предметом розгляду даної справи, не визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року, суд не вбачає підстав задля зупинення провадження у справі та, відповідно, відмовляє в задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 922/2577/17 як в необґрунтованому, недоведеному та безпідставно заявленому.

Суд, розглянувши клопотання представників відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 27404 від 28 серпня 2017 року), відповідно до якого останні просять суд припинити провадження у справі № 922/2577/17 на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке підтримано представниками відповідача під час судового засідання та проти задоволення якого заперечував представник позивача, зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання представники відповідача посилаються на те, що даний спір має вирішуватися в рамках кримінального судочинства, в зв'язку з тим, що насіння соняшника, вартість якого просить стягнути позивач із відповідача вибуло з володіння позивача 14 листопада 2016 року в рамках кримінального провадження № 2016220380000736 від 19 березня 2016 року та визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження, а господарський суд не може самостійно встановити всіх обставин, пов'язаних з юридичними підставами вибуття майна з володіння особи, яке визнано речовими доказами, передання такого майна на зберігання відповідальними особами, наявність чи відсутність підстав повернення вилученого майна володільцю, підстав стягнення збитків у разі втрати чи неповернення такого майна, які встановлюються в кримінальному провадженні № 2016220380000736 від 19 березня 2016 року, що перебуває в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області - у зв'язку з непідвідомчістю кримінальної справи даному господарському суду.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як зазначалося вище в даному рішенні суду, прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області постановою від 15 листопада 2016 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року - насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг., яке було вилучено 14 листопада 2016 року із території току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 4. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року у справі № 629/4408/16-к було встановлено, що насіння соняшника (відшкодування вартості якого є предметом даної справи) було вилучено з комор № 7 та № 11 за адресами Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 3 та без номера. Тобто, насіння соняшника, відшкодування вартості якого є предметом розгляду даної справи, не визнано речами доказами у кримінальному провадженні провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року.

Більш того, 19 грудня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області по справі № 629/4408/16-к було задоволено апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТіК" ОСОБА_7, ухвалу слідчого судді Лозівського міскрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 2016220380000736 та накладено арешт на майно скасовано; у задоволені клопотання слідчого від 15 грудня 2016 року про арешт майна відмовлено; арештоване 18 листопада 2016 року насіння соняшнику об'ємом 477,33 метри кубічних, вагою 226 200 кг, яке зберігається на території ТОВ "Близнюківський комбінат хлібопродуктів" зобов'язано повернути ТОВ компанія "БОТіК", зобов'язати керівництво ТОВ компанія "БОТіК" в особі директора ОСОБА_7 забезпечити його належне зберігання протягом 2 місяців з моменту оголошення ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України, а позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд відмовляє в задоволенні клопотання представників відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 27404 від 28 серпня 2017 року), як в необґрунтованому, недоведеному та такому, що не підлягає задоволенню.

Під час судового засідання 17 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представники відповідача проти задоволення позову заперечували в повному обсязі.

В судовому засіданні 17 листопада 2017 року представники сторін не виявили наміру подавати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх позовних та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09 листопада 2016 року, ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі № 629/4408/16-к, задоволено клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП України в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8М по кримінальному провадженню № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року про проведення обшуку. Надано дозвіл на обшук на території току та механізованих дворів, що розташовані за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 1, 4, 8 (б. 1, 4 відомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, б. 8 належить на праві власності ТОВ Компанія "БОТіК") в тому числі в усіх приміщеннях, спорудах, нежитлових будівлях, зерносховищах та складах, які не мають нумерації та знаходяться на території вказаного току за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), що в користуванні та у власності ТОВ компанія "БОТіК", ОСОБА_7 та ОСОБА_6, з метою відшкодування та фактичного вилучення: насіння соняшнику в кількості 478 м.куб. (але не менш 167 тон 330 кг), журналу в'їзду та виїзду транспорту на території току за адресою: Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 1, 4, 8, де міститься відомості про в'їзд та виїзд транспорту за 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року; журналу ваговика та документів, де фіксується вага автотранспорту, яка заїжджала на територію току 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року; оригіналів накладних та документів, які було складено та виписано 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року ТОВ "ДСП"БВ" та ОСОБА_6, а також головним державним виконавцем Стинько Д.В.; записів з камер відеоспостереження за 09 вересня 2016 року та 10 вересня 2016 року; комп'ютерного обладнання (в тому числі системних блоків, ноутбуків та ін.), на яких збережені електроні документи, які містять інформацію про проведення польових робіт за 2015-2016 року на полі № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області; іншого комп'ютерного обладнання, на якому могли роздруковуватись відповідні документи (принтерів); з'ємних носіїв інформації, на яких можуть зберігатися електронні документи, які містять інформацію про проведення польових робіт за 2015-2016 роки на полі № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області; документи щодо фінансово господарської діяльності, та проведення польових робіт ТОВ компанія "БОТіК", ТОВ "ДСП"БВ", ФОП "Блошко Л.О.", ФОП "ОСОБА_9В." за 2015-2016 роки на полі № 25 Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

14 листопада 2016 року, на підставі вище вказаної ухвали слідчого судді, було проведено обшук в ході проведення якого зі складів позивача було вилучено насіння соняшника об'ємом 477,33 м. куб., що відповідає 226200 кг., та підтверджується наявною в матеріалах справи копією обшуку (т.с. 2 арк. спр. 210-218).

15 листопада 2016 року, постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року, а саме насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг. Речові докази, а саме: насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг., яке вилучено 14 листопада 2016 року із території току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 4 передано на відповідальне зберігання СФГ ОСОБА_2 Як вбачається з розписки ОСОБА_2, останнім отримано від працівників Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області насіння соняшника об'ємом 477,33 кубічних метрів, що при зважуванні на вагах на території току складало 226200 кг. (т.с. 1 арк. спр. 20).

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року по справі № 629/4408/16-к було задоволено клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_10 про арешт майна по кримінальному провадженню №12016220380000736; накладено арешт на насіння соняшника об'ємом 477,33 метрів кубічних, вагою 226200 кг, яке передане на відповідальне зберігання СФГ ОСОБА_2 в особі директора ОСОБА_2 та зберігати його на території ТОВ "Близнюківський комбінат хлібопродуктів", за адресою: Харківська область, Близнюківський район, смт. Близнюки, вул. Незалежності, буд.11, до прийняття рішення по справі; заборонено СФГ ОСОБА_2 в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ "Близнюківський комбінат хлібопродуктів", в особі директора ОСОБА_1 відчуження, використання в господарській діяльності та розпорядження насінням соняшника об'ємом 477,33 метрів кубічних, вагою 226200 кг.

19 грудня 2016 року, ухвалою Апеляційного суду Харківської області по справі № 629/4408/16-к, задоволено апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "БОТіК" ОСОБА_7; скасовано ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12016220380000736 та накладено арешт на майно; відмовлено у задоволенні клопотання слідчого від 15 грудня 2016 року про арешт майна; арештоване 18 листопада 2016 року насіння соняшнику об'ємом 477,33 метри кубічних, вагою 226 200 кг, яке зберігається на території ТОВ "Близнюківський комбінат хлібопродуктів" повернути ТОВ Компанія "БОТіК", зобов'язавно керівництво ТОВ компанія "БОТіК" в особі директора ОСОБА_7 забезпечити його належне зберігання протягом 2 місяців з моменту оголошення ухвали.

29 грудня 2016 року, постановою Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, задоволено клопотання директора ТОВ компанія "БОТіК" ОСОБА_7 від 29 грудня 2016 року. Прокурору Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 вжити заходи щодо організації виконання ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року про скасування арешту соняшника, вагою 226200 кг вилученого в ході обшуку із території току в с. Веселе, Лозівського району шляхом направлення її копії на адресу зберігача речових доказів для ознайомлення та подальшого виконання. Прокурору Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_11 викликати до Лозівської місцевої прокуратури особу, відповідальну за зберігання речових доказів, для оформлення ознайомлення її з вищевказаною ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства.

Як вбачається з листа ТОВ "Близюківький комбінат хлібопродуктів" (вих. № 236 від 29 грудня 2016 року) останній на заяву ТОВ компанія "БОТіК" повідомив, що майно, яке належить ТОВ компанія "БОТіК" або гр. ОСОБА_7 ОСОБА_12, на зберіганні у ТОВ "Близнюківський КХП" не знаходиться, слідчими, судовими органами, а також працівниками державної виконавчої служби таке майно на зберігання до ТОВ "Близнюківський КХП" не передавалося. Додатково повідомлено, що СФГ ОСОБА_2 було завезена на зберігання до ТОВ "Близнюківський КХП" сільськогосподарська продукція, яка в подальшому була відвантажена володільцю складського документу у відповідності до ст. 35 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" (т.с. 1 арк.спр. 21).

Як вказує позивач у позовній заяві, останній звертався до Лозівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про примусове виконання ухвали Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року щодо повернення насіння соняшнику; в ході виконання встановлено, що СФГ "ОСОБА_2І." ухиляється від виконання ухвали суду та не вдається встановити місцезнаходження насіння соняшника, яке підлягає поверненню; факт неповернення майна - насіння соняшника підтверджується відсутністю розписки про повернення отриманого майна законним власникам ТОВ компанією "БОТіК". Викладені вище обставини та те, що СФГ ОСОБА_2, не будучи добросовісним набувачем майна (насіння соняшника), безпідставно ухиляється від його повернення, й стали підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародногоправа.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом власності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України.

За змістом положень ст.ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа цим майном (ч. 1 ст. 387 ЦК України).

Тобто, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно частин 1 та 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої на момент подання позову воно фактично знаходиться у незаконному володінні. При цьому об'єктом віндикаційного позову можуть бути лише індивідуально-визначені речі, тобто індивідуально визначене майно або ж майно, яке хоча і наділене родовими ознаками, проте якимось чином індивідуалізоване.

За змістом ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки є незамінною.

Статтями 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміється витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержання нею доходів, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодування особо, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитки, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні, або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Аналогічна правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 16 квітня 2015 року по справі № 910/15411/14) та узгоджується з приписами ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено судом та зазначалося вище в даному рішенні суду, прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області постановою від 15 листопада 2016 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року - насіння соняшника, об'ємом 477,33 метри кубічні, що відповідає 226200 кг. та яке було вилучено 14 листопада 2016 року із території току за адресою: Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), б. 4. Апеляційним судом Харківської області встановлено, що врожай соняшника, викрадення якого є предметом кримінального провадження № 12016220380000736, знаходилось у зерносховищах за адресою Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 4, а насіння соняшника яке було фактично вилучено в ході обшуку 14 листопада 2016 року знаходилося в коморах № 7 та № 11 за адресами Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Абрикосова (Колгоспна) 3 та без номера (ухвала Апеляційного суду Харківської області від19 грудня 2017 року по справі № 629/4408/16-к).

Тобто, насіння соняшника, відшкодування вартості є предметом розгляду даної справи, не визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року, та взагалі не є тим насінням соняшника, викрадення якого є предметом вказаного кримінального провадження, а є власністю позивача так яке було вилучено з його комор. Твердження представників відповідачів про те, що вказане насіння соняшнику є власністю відповідача та визнано речовими доказами в кримінальному провадженні 12016220380000736 від 19 березня 2016 року спростовується вище наведеним.

Більш того, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від19 грудня 2017 року по справі № 629/4408/16-к зобов'язано повернути позивачу у даній справі насіння соняшнику об'ємом 477,33 метри кубічних, вагою 226 200 кг., яке відповідно до розписки було передано відповідачу на зберігання, втім відповідачем вимоги даної ухвали суду не виконано, насіння соняшнику позивачу не повернуто, про даний факт не заперечували представники відповідач під час судових засідань, однак вказували, що дане насіння соняшника визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року та передано йому на зберігання. Однак, як зазначалося вище в даному рішенні суду, таке твердження відповідача є хибним, безпідставним та необґрунтованим. Крім того, твердження представників відповідача про те, що вилучене насіння соняшника є посівним матеріалом, спростовується вказаною вище ухвалою Апеляційного суду Харківської області від19 грудня 2017 року по справі № 629/4408/16-к.

Як зазначено вище в даному рішенні суду, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Відповідачем недоведено наявність у останього вищевказаного майна - насіння соняшника кількістю 226200 кг., відшкодування вартості якого є предметом даної справи. Позивачем в обґрунтування вартості насіння соняшника вагою 226200 кг., стягнення вартості якого є предметом даного спору та яке знаходилось на території позивача в коморі № 7 за адресою: Харківська область, Лозівський р-н, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна) 3 та в коморі № 11, та було звідти вилучено, що підтверджується наявною в матеріалах справи ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2016 року по справі № 629/4408/16-к), надано звіт № 9-ОИ про оцінку вартості майна (т. с. 3 арк. спр. 25-37). Відповідно до вказаного звіту вартість вказаного вище насіння соняшника складає 2 476 890,00 гривень з ПДВ (20%) (ціна реалізації насіння складає 9 125 грн. без ПДВ за кг) . Водночас, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. с. 2 арк.спр. 130-135) основним видами діяльності підприємства позивача є: 01.61 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння соняшника олійних культур, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогоподарськогою сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. Вимогами ст. 209 Податкового кодексу України встановлено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, що є основним видом діяльності підприємства-позивача. Тобто, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності сплачує податок на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування, втім належного розрахунку у якому відсотку та в якому розмірі сплачується даний податок, який є складовою сукупної вартості, до суду не надано, а суд позбавлений можливості самостійно його визначити.

Враховуючи вище викладене в сукупності, суд приходить до висновку обґрунтованості позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача відшкодування вартості насіння соняшника в кількості 226200 кг., без урахування податку на додану вартість 20%, у розмірі 2 064 075,00 грн., з огляду на, що позов в цій частині підлягає задоволенню. В решті позову (складова вартості 20% ПДВ, яка становить 412 815 грн.) суд відмовляє з огляду на те, що позивачем не надано до суду належного розрахунку включення до вартості насіння соняшника податку на додану вартість у зазначеному розмірі 20%, що не позбавляє позивача права звернутися з окремим позовом до суду про стягнення, як складової вартості насіння соняшнику, неврахованого при задоволенні даного позову податку у відповідному процентному розмірі, після здійснення його відповідного нарахування, згідно вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 30 961,12 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 111-28 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (феремерського) господарства ОСОБА_2 (64810, Харківська обл., Близнюківський р-н, с. Рижове, код ЄДРПОУ 24667170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "БОТіК" (64650, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Веселе, вул. Абрикосова (колишня Колгоспна), буд. 4, код ЄДРПОУ 21172627) відшкодування вартості насіння соняшника в кількості 226200 кг., яка становить 2 064 075,00 грн. та 30 961,12 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_13