ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2017 р.Справа № 922/1671/16
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Новікова Н.А.
судді: Калініченко Н.В. , Сальнікова Г.І. ,
при секретарі судового засіданні Малихіній М.П.
розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_2, 61103, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;
до відповідача 1 - спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, 61072, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 21182465;
відповідача 2 - ОСОБА_3, 61002, АДРЕСА_3, РНОКПП: НОМЕР_2;
відповідача 3 - ОСОБА_4, АДРЕСА_9 РНОКПП: НОМЕР_3;
відповідача 4 - ОСОБА_5, 61118, АДРЕСА_4;
відповідача 5 - ОСОБА_6, 08141, АДРЕСА_5;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:
1. Департамент реєстрації Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7;
2. ОСОБА_7, АДРЕСА_10
3. ОСОБА_8, АДРЕСА_11
4. ОСОБА_9, АДРЕСА_12).
про визнання недійсним рішення зборів учасників та змін до установчих документів,переведення прав покупця частки, зобов"язання вчинити дії
за участю представників:
позивача ОСОБА_10 (довіреність б/н від 10.04.2017);
третьої особи ОСОБА_19.(довіреність 6/0/277/17 від 20.01.2017).
решта учасників судового процесу не з'явилися
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Суть спору:
ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" товариство з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про: 1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, викладеного у формі протоколу; 2) визнання недійсними змін до установчих документів СМНП "Стройсвязь", внесених на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016; 3) переведення на ОСОБА_2 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_3 у розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 12500 грн. та перерахування ОСОБА_3 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 12500 грн.; 4) переведення на ОСОБА_2 прав та обов'язків покупця частки учасника СМНП "Стройсвязь" ОСОБА_4 у розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу за ціною 7500 грн. та перерахування ОСОБА_4 з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 7500 грн.; 5) зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.07.2016 у справі №922/1671/16 в позові відмовлено частково.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі №922/1671/16 рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 у справі № 922/1671/16 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 у справі № 922/1671/16, і передано справу №922/1671/16 на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2017 справа надійшла для розгляду судді Новіковій Н.А.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2017 судом призначено судову колегію для розгляду справи №922/1671/16.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.05.2017 для розгляду справи №922/1671/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Новікова Н.А., судді: Аюпова Р.М. та Сальнікова Г.І.
Ухвалою суду від 24.07.2017р. на підставі ст.. 24 ГПК Українм до участі у справі залучено в якості 4-го відповідача ОСОБА_5 (61118, АДРЕСА_4) та у якості 5 -го відповідача ОСОБА_6 (08141, АДРЕСА_5).
У зв'язку із перебуванням судді Аюпової Р.М., яка входить до складу колегії суддів по справі №922/1671/16, на лікарняному станом на 25.09.2017, а також закінчення процесуального строку вирішення спору по справі, на підставі службової записки головуючого судді по справі Новікової Н.А. та розпорядження керівника апарату суду, 25 вересня 2017 року було проведено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.09.2017 для розгляду справи №922/1671/16 змінено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя Новікова Н.А., судді: Калініченко Н.В. та Сальнікова Г.І. Замінено суддю Аюпову Р.М. на суддю Калініченко Н.В.
Суд перейшов до розгляду справи по суті 17.10.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, у додаткових поясненнях по справі (вх. №14926 від 11.05.2017) та у правових обґрунтуваннях позову (вх. №16766 від 23.05.2017), просила задовольнити повністю. Зазначила, що 14.04.2016 загальними зборами товариства - відповідача 1 були прийняті рішення, викладені у формі протоколу щодо прав позивача, зокрема, щодо виключення останньої зі складу учасників з підстав порушення нею обов'язків такого учасника. А також щодо продажу іншими учасниками належних їм часток у статутному капіталі товариства. Позивача не було повідомлено жодним із учасників товариства про продаж ними часток, а також про проведення відповідних загальних зборів учасників товариства та цим ОСОБА_2 було позбавлено можливості скористатися правом участі у загальних зборах учасників товариства та правом переважної купівлі часток у статутному капіталі товариства. Вказала, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів у встановленому статутом порядку, а також неповідомлення інших учасників товариства про продаж своїх часток, стали грубим порушенням прав позивача, що є підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Зауважила, що на час проведення зборів учасників товариства 14.04.2016 позивач мала права і обов'язки учасника товариства, мала право здійснювати управління товариством і приймати участь у загальних зборах, які відбулися 14.04.2016. Так, вказаним рішенням позивача було виключено із складу учасників товариства, а до складу учасників були прийняті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 А також на підставі вказаного рішення товариством були внесені зміни до статуту в частині складу учасників та перерозподіл часток, здійснена державна реєстрація цих змін, що порушило права та законнні інтереси позивача. Щодо посилання у Постанові ВГС України від 30.01.2017 на переважне право купівлі часток товариства лише пропорційно до розміру своїх часток, то зазначила, що питання переважного права купівлі частки у статутному капіталі товариства врегульовано у Цивільному кодексі України та у Законі України "Про господарські товариства". При цьому положення Статуту товариства щодо пропорційності часток при здійсненні переважного права купівлі частки у статутному капіталі товариства. Призначенням переважного права є здійснення контролю над складом учасників ТОВ, який здійснюється через реалізацію кожним з учасників права на викуп частки іншого переважно перед третіми особами. Таким чином, переважним правом учасники ТОВ можуть забезпечити свої інтереси щодо питань діяльності товариства, які із зміною складу учасників можуть зазнати змін. Заяви учасників товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства та відступлення належних їм часток товариства третім особам були спрямовані на припинення корпоративних прав та обов'язків учасників товариства, а також підтверджують факт, що ці учасники не мали наміру скористатись своїм переважним правом на купівлю часток інших учасників.
Відповідач 1 явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. У відзиві на позов (18.04.2017р. вх№12957), наданому на виконання ухвали суду від 11.04.2017р., позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що в Статуті Товариства не регламентовано порядок вручення учаснику письмового повідомлення про загальних зборів, жодних вимог до такого повідомлення також не зазначено. Повідомлення про проведення загальних зборів 14.04.2016 було своєчасно направлено позивачу простим поштовим відправленням. Оскільки інших умов окрім письмової форми в Статуті не зазначено, то не можна стверджувати, що Товариством було порушено порядок повідомлення про проведення Загальних зборів і порушено право учасника Товариства на участь у загальних зборах. Вимога позивача про переведення на неї прав та обов'язків покупця частки учасника Товариства ОСОБА_3 в розмірі 25% та частки ОСОБА_4 в розмірі 15% статутного капіталу суперечить Статуту Товариства та законодавству України, оскільки порушує принцип пропорційності визначений ч. 3 ст. 53 Закону України Про господарські товариства . Крім того, позивач фактично перешкоджав здійсненню прав інших учасників Товариства своїми діями (бездіяльністю), досягненню цілей Товариства, його поведінка суттєво ускладнювала діяльність Товариства та робила її практично неможливою.
Також, на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2017 р. надав через канцелярію суду заяву (вх. №28761 від 06.09.2017) про долучення до матеріалів справи доказів направлення ОСОБА_2 повідомлення про проведення загальних зборів, а саме: копію листа-повідомлення про час та місце проведення загальних зборів, направленого позивачу та витяг з Книги реєстрації кореспонденції за 2016 рік.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, відзив на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції щодо суті спору з врахуванням Постанови ВГСУ від 30.01.2017 не надав, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач 3 у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції щодо суті спору з врахуванням Постанови ВГСУ від 30.01.2017 не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідач 4 явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, у відзиві на позовну заяву (вх. №11648 від 07.04.2017), просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зауважив, що відповідачем 1 спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством "СТРОЙСВЯЗЬ" ТОВ було надано суду докази належного повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів товариства, у зв'язку із чим підстав для визнання рішення загальних зборів недійсними від 14.04.2016, що оформлені протоколом, немає. Наголосив, що господарські суди не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів юридичної особи, включення особи до складу наглядової ради юридичної особи тощо. Так, відповідно до Статуту товариства, до виключної компетенції загальних зборів товариства відноситься вихід учасника з товариства та вступ нових учасників, а також відступлення учасником своєї частки у майні товариства, перерозподіл часток учасників. Таким чином, задоволення вимог ОСОБА_2 про перерозподіл часток та надання їй контрольного пакету в розмірі 65 % є грубим втручанням у господарську діяльність товариства. Тому перерозподіл судом часток у статутному капіталі всупереч волі учасників товариства є прямим порушенням корпоративних прав учасників та права власності набувачів корпоративних прав: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Крім того, договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі є дійсними, укладеними з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, право власності на частки у статутному капіталі набули ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а ОСОБА_13 та ОСОБА_4 з укладенням договорів купівлі-продажу втратили будь-які корпортативні права.
Відповідач 5 у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, відзив на позовну заяву з викладенням своєї правової позиції з урахуванням Постанови ВГСУ від 30.01.2017 не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Представник третьої особи 1 в судовому засіданні
Представник третьої особи-1 у судовому засіданні проти позову заперечує, просить суду відмовити в позивачу в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях на позовну заяву (вх. №16982 від 16.05.2017 р.) зазначає, що при здійсненні повноважень державний реєстратор керується, зокрема, Конституцією України, Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та іншими нормативно-правовими актами. Документи, подані заявником для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства Стройсвязь Товариство з обмеженою відповідальністю відповідали вимогам діючого законодавства, підстав для відмови у прийняті документів не було.
Треті особи 2, 3, 4 у судове засідання не з'явилися, явку своїх повноважних представників не забезпечили, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про одержання 28.09.2017 та повернуті за закінченням терміну зберігання 12.10.2017, 14.10.2017.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступного.
Відповідно до Статуту Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Статут), в редакції чинній на дату прийняття оспорюваного рішення, затвердженого Загальними зборами учасників (Протокол зборів №1 від 25.07.2011 р.) та зареєстрованого 12.08.2011 Виконавчим комітетом Харківської міської ради (номер запису №14801050009007040) учасниками Товариства є:
- ОСОБА_3 (2-ий відповідач у справі);
- ОСОБА_4 (3-ий відповідач у справі);
- ОСОБА_7;
- ОСОБА_2 (позивач у справі)
- ОСОБА_8;
- ОСОБА_9 (пункт 1.2. Статуту).
Згідно пункту 4.1. Статуту, Учасники Товариства мають право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства у порядку, встановленому законом.
В пункті 4.2. Статуту зазначено, що учасники Товариства зобов'язані: додержуватися установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління Товариства; виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено законодавством України та установчими документами.
Вищим органом Товариства є загальні збори учасників (пункт 5.1. Статуту).
Відповідно до пункту 5.2. Статуту, до виключної компетенції зборів Товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту Товариства зміна розміру його статутного капіталу; виключення учасників з Товариства.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (пункт 5.4. Статуту).
Як зазначено в пункті 5.10. Статуту, про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
У відповідності до пункту 8.3. Статуту, Учасники мають у статутному капіталі Товариства наступні частки:
- ОСОБА_3 - 12 500,00 грн. - 25,0% статутного капіталу;
- ОСОБА_4 - 7 500,00 грн. - 15,0% статутного капіталу;
- ОСОБА_7 - 2 500,00 грн. - 5,0% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 (позивач у справі) - 12 500,00 грн. 25,0% статутного капіталу;
- ОСОБА_8 - 2 500,00 грн. - 5,0% статутного капіталу;
- ОСОБА_9 - 12 500,00 грн. 25,0% статутного капіталу.
Згідно пункту 8.6. Статуту, Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасниками Товариства, а також третім особам за згодою решти Учасників Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому ним розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася третім особам. Якщо учасники Товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Пунктом 9.5. Статуту передбачено, що учасника Товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, може бути виключено з Товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
14 квітня 2016 року було проведено Загальні збори учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Товариство) з порядком денним:
1) Вихід учасників. Виключення учасників. Вхід нових учасників. Перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.
2) Про зміну адреси місцезнаходження Товариства.
3) Про затвердження статуту Товариства у новій редакції.
Згідно протоколу Загальних зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14 квітня 2016 року на загальних зборах були присутні учасники: ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_14 (від імені якої діє ОСОБА_15 за довіреністю від 21.01.2016 року), яким належить 70% статутного капіталу. Також були запрошені ОСОБА_6 та ОСОБА_5. На вказаних зборах прийнято наступні рішення, зокрема:
1) Затверджено вихід ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_16 зі складу учасників Товариства та відчуження належних учасникам корпоративних прав у розмірі 70% статутного капіталу Товариства, що у грошовому вигляді складає 35 000,00 грн. на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5 згідно договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 14.04.2016 року.
Затверджено виключення ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства. Належні учасникам частки у статутному капіталі, частину прибутку та вартість частини майна, згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", пропорційні часткам учасників у статутному капіталі виплатити грошовими коштами протягом року з дня затвердження річного балансу.
ОСОБА_5 довнести частки виключених учасників за рахунок власних коштів.
Частки у статутному капіталі Товариства перерозподілити наступним чином: ОСОБА_6 - 25 000,00 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_5 - 25 000,00 грн., що складає 50% статутного капіталу Товариства.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом, зокрема, з вимогою про визнання недійсним рішення Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016 року, викладені у формі протоколу.
Позовні вимоги мотивовано невідповідністю вищезазначеного рішення зборів вимогам законодавства, оскільки позивача не було повідомлено про їх проведення, що є порушенням приписів Закону України "Про господарські товариства".
Також зазначив, що в порушення вимог статті 64 Закону України "Про господарські товариства" його було виключено зі складу учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю.
1-ий відповідач - Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю позовні вимоги заперечував з наступних підстав, зокрема:
Статутом не регламентовано порядок вручення учаснику письмового повідомлення про загальні збори, жодних вимог до такого повідомлення також не зазначено. Повідомлення про проведення загальних зборів 14.04.2016 року було своєчасно направлено позивачу простим поштовим відправленням. Однак, доказів цього натепер надати не можливо. Оскільки інших умов окрім письмової форми в Статуті не зазначено, то не можна стверджувати, що Товариством було порушено порядок повідомлення про проведення Загальних зборів і порушено право учасника Товариства на участь у загальних зборах.
ОСОБА_2 з моменту входження до складу учасників Товариства в 2011 році жодного разу не була присутня на Загальних зборах Товариства, в документах Товариства не міститься жодного явочного листа Загальних зборів учасників товариства з підписом ОСОБА_2, вона не цікавилась господарсько-фінансовою діяльністю товариства, не приймала жодної участі в керівництві та вирішенні питань діяльності Товариства. Вона не зверталась до Товариства з вимогою про ознайомлення з річними балансами, звітами товариства про його діяльність, тощо.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про господарські товариства" законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 145 Цивільного кодексу встановлено, що черговість та порядок загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2016 року було проведено Загальні збори учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю з порядком денним:
1) Вихід учасників. Виключення учасників. Вхід нових учасників. Перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.
2) Про зміну адреси місцезнаходження Товариства.
3) Про затвердження статуту Товариства у новій редакції.
Відповідно до статей 58, 59 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженого відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариств або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належать, зокрема: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.
Згідно частини 1 статті 60 та частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Також в пунктах 2.24, 2.25 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 року вказано, що порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ регулюється установчими документами цих товариств та приписами частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", згідно яких про проведення загальних зборів ТОВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
В пункті 5.10. Статуту Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю зазначено, що про проведення загальних зборів Товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Крім того, в пунктах 2.12 - 2.14, 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" № 4 від 25.02.2016 року та в частинах 2, 3 пункту 17, пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. зазначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Господарським судом встановлено, що Статут Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю в редакції на момент виникнення спірних правовідносин не містить положень щодо того, яким саме чином учасників повідомляють про проведення загальних зборів.
З матеріалів справи не вбачається факту повідомлення позивача про дату проведення загальних зборів товариства, що відбулися 14 квітня 2016 року та інформацію щодо порядку денного.
Посилання Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю на підтвердження факту повідомлення позивача про проведення Загальних зборів учасників Товариства 14 квітня 2016 року на те, що 10 березня 2016 року керівництвом Товариства було направлено на адресу ОСОБА_2 повідомлення (вих. №8 від 10 березня 2016 року) та чек Укрпошти (т. 2, арк. с. 101) суд не оцінює як правомірні.
Так, суд не вважає надані 1-им відповідачем документи належними доказами повідомлення позивача про проведення загальних зборів 14.04.2016 р. оскільки за відсутності опису вкладень до поштових квитанцій та повідомлень про вручення не можливо ідентифікувати саму поштову кореспонденцію, що була надіслана. Крім того, фіскальний чек від 10.03.2016 р. свідчить про придбання лише конверту.
На підставі аналізу ст. 98 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", п. 17, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Верховний суд України дійшов висновку про те, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (постанова Верховного Суду України від 2 вересня 2014 року № 3-39гс14 у справі № 5017/1221/2012, висновок за якою враховується судом при вирішенні даного спору в силу приписів ст. 111-28 ГПК України).
Крім того, згідно зі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не приймає.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 29 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів. Виключення учасника з ТОВ відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", належить до компетенції зборів ТОВ, а не суду.
Учасники товариства мають не лише права, а й обов'язки, пов'язані з участю в товаристві. Основні з них визначені у ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 117 Цивільного кодексу України, в тому числі учасники зобов'язані виконувати свої обов'язки перед товариством, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства. Виконання цих обов'язків є однією з умов досягнення цілей товариства, про які учасники домовлялися під час його створення. Товариство вправі розраховувати на свідоме, добровільне і належне виконання корпоративних обов'язків всіма учасниками. На випадок їх невиконання товариство має право прийняти заходи корпоративного характеру у вигляді виключення учасника з товариства.
При цьому, відповідно до приписів ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
В пункті 4.24. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 р. зазначено, що у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника. Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.
Оскільки як наведені у самому рішенні загальних зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю підстави виключення позивача зі складу учасників товариства, так і матеріали справи не містять доказів неналежного виконання, а тим більше систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, в даному випадку позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів 14 квітня 2016 року , на яких було прийнято рішення про його виключення, наявні підстави для визнання недійсним рішення Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016 року, викладене у формі протоколу
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В своїй Постанові від 30 січня 2017 року по справі №922/1671/16 Вищий господарський суд України зазначив, що всупереч приписів ст.1 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди за результатами вирішення даного спору визнали недійсними всі рішення, оформлені протоколом загальних зборів СМНП "Стройсвязь" від 14.04.2016, в тому числі й рішення про виключення ОСОБА_8 зі складу Товариства, оскільки вказане рішення не порушує прав позивача, який в цій частині звернувся з позовом в інтересах захисту іншого учасника господарського товариства поза відносинами представництва.
Поряд з цим, суд зазначає, що в пунктах 17, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008 р. №13 зазначено, що підставами для визнання недійсними рішень
загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства
можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час
скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону Про господарські товариства .
Тобто, у разі наявності підстав для визнання рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства недійсним, воно визнається недійсним повністю.
Cудом встановлено порушення прав позивача як учасника товариства під час скликання і проведення загальних зборів, зокрема, щодо повідомлення його про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний), що позбавило його можливості висловити свою позицію перед іншими учасниками, вимагати розгляду питань пов'язаних із вже внесеними до порядку денного тощо, та таким чином вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення, суд дійшов до висновку про те що, права ОСОБА_2 як учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, який має право на участь в його управлінні, якого не повідомлено про скликання та проведення вищевказаних загальних зборів товариства та виключено зі складу учасників Товариства є порушеними, що є підставою для визнання повністю недійсними прийнятих на цих зборах рішень.
Отже, суд дійшов до висновку про те, що загальні збори учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю 14 квітня 2016 року були скликані та проведені з порушенням вимог закону та Статуту Товариства, що є підставою для визнання спірних рішень загальних зборів недійсними, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016 року, викладене у формі протоколу є обґрунтованими як поданими доказами так і нормами матеріального права за наведеним вище мотивуванням, заперечення 1-го відповідача спростовуються викладеним вище, а тому позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
Оскаржуване рішення Загальних зборів учасників Товариства стало підставою для здійснення 1-им відповідачем державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Спеціалізованого монтажно-налагоджуваного підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"
Враховуючи те, що рішення суду повинно призводити до ефективного поновлення порушеного права, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним зміни до установчих документів Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, внесені на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016 року, яка є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016 року, викладені у формі протоколу.
Позивач, посилаючись на порушення його переважного права на купівлю частки в статутному капіталі Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю просить суд перевести на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 в розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу та ОСОБА_4 в розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 147, ч. 4 ст. 362 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.
Аналогічні положення встановлені ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".
Пунктом 8.6. Статуту передбачено, що учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасниками Товариства, а також третім особам за згодою решти Учасників Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому ним розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася третім особам. Якщо учасники Товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом Товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
В матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14.04.2016 р., відповідно до яких вони вийшли зі складу учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю та відступили належні їм частки в статутному капіталі Товариства третім особам.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_4 (Продавець) передав у власність ОСОБА_5 (Покупець) частку, а саме 15% в статутному капіталі Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, вартість якої становить 7 500,00 грн.
Крім того, за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_3 (Продавець) передав у власність ОСОБА_6 (Покупець) частку, а саме 25% в статутному капіталі Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, вартість якої становить 12 500,00 грн.
З аналізу вищезазначених положень нормативних актів та статуту, вбачається, що вихід учасника з товариства та відступлення частки (її частини) у статутному капіталі є різними юридичними процедурами, для яких законом та статутом передбачено різний порядок реалізації.
Тож, по-перше, заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14.04.2016 р. про вихід зі складу учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю та про відступлення частки у статутному капіталі на користь третіх осіб не відповідають вимогам законодавства оскільки поєднує у собі два різних за своєю правовою природою способи реалізації прав власника частки у статутному капіталі товариства, які є взаємовиключними та не можуть реалізовуватись одночасно.
По-друге, у випадку виходу учасника з товариства, останній повинен повідомити про такий намір не пізніше ніж за три місяці до виходу.
У випадку відступлення частки (її частини) у статутному капіталі учасником, учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. У випадку, якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Так, заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вчинені 14.04.2016 р., а рішення Загальних Зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю прийнято теж 14 квітня 2016 року, що свідчить про грубе порушення положень закону та статуту щодо порядку та термінів вчинення таких дій.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог щодо переведення на ОСОБА_2 права та обов'язки покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_3 (2-ий відповідач) у своїх письмових поясненнях зазначив, що він більш ніж за три місяці до продажу своєї частки в Статутному капіталі та виходу з Товариства письмово пропонував іншим учасникам, що мають право переважної купівлі часток, реалізувати своє право.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України , статті 33 та статті 34 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У спірних відносинах обов'язок доказування обставин письмового повідомлення про намір відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною, покладається на відповідача-1, рішення органу управління якої оспорюється у даній справі та на відповідачів-2, 3, як осіб - продавців часток у статутному капіталі товариства.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодного доказу письмового повідомлення позивача про намір учасника товариства Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю - ОСОБА_3 продати свою частку у статутному капіталі товариства (здійснити відчуження корпоративних прав за обумовленою ціною) 2-им відповідачем до матеріалів справи не надано, що свідчить про порушення вимог Цивільного кодексу, Закону України "Про господарські товариства" та Статуту Товариства.
Також, у своєму відзиві на позовну заяву ОСОБА_4 (3-ій відповідач) зазначив, що про продаж своєї частки в статутному капіталі Товариства не повідомляв інших учасників.
Як зазначалося вище, Статутом Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю учасникам товариства надано переважне право купівлі-частки учасників у статутному капіталі товариства.
Відтак, маючи намір здійснити відчуження належної йому частки у статутному капіталі Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 зобов'язаний був особисто направити всім учасникам, у тому числі й ОСОБА_2 відповідну письмову оферту (пропозицію) із зазначенням розміру частки, що пропонується до відчуження та вартості її продажу, або особисто під розпис або цінним листом з повідомленням про вручення.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, згоди учасників на відступлення своєї частки на користь третьої особи ОСОБА_3 не отримував.
Відповідачами не спростовано належними доказами обставин отримання згоди решти учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю на продаж ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїх часток у статутному капіталі товариства у встановленому статутом (пункт 8.6.) порядку.
Внаслідок наведеного, були порушені корпоративні права ОСОБА_2 на купівлю відповідних часток у статутному капіталі Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю.
Проте, вимога позивача про переведення на неї прав та обов'язків покупця частки учасника Товариства ОСОБА_3 в розмірі 25% та частки ОСОБА_4 в розмірі 15% статутного капіталу суперечить Статуту Товариства та законодавству України, оскільки порушує принцип пропорційності визначений у статті 147 Цивільного кодексу України та статті 53 Закону України Про господарські товариства .
У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 147 Цивільного кодексу учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.
Аналогічні положення встановлені ст. 53 Закону України "Про господарські товариства".
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо переведення на ОСОБА_2 прав та обов'язків покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 в розмірі 25% від загального розміру статутного капіталу та ОСОБА_4 в розмірі 15% від загального розміру статутного капіталу в цій частині слід задовольнити частково відповідно в розмірі 6,25% та 3,75% пропорційно розміру її частки в статутному капіталі Товариства.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає, що за змістом п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, в тому числі, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто, за наслідками прийняття судом відповідного судового рішення, яким змінюються відомості про юридичну особу, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державний реєстратор зобов'язаний внести такі зміни до реєстру. Законом передбачена відповідна процедура внесення змін, якої необхідно дотримуватись.
Оскільки у суду відсутні дані, що Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю зверталось до державного реєстратора щодо внесення відповідних змін про юридичну особу, то суд вважає вказану позовну вимогу передчасною.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, України, покладаючи судові витрати в даній справі на 1-го відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 26, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю від 14.04.2016 року, викладені у формі протоколу.
Визнати недійсним зміни до установчих документів Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю, внесені на підставі рішення загальних зборів учасників від 14.04.2016 року.
Перевести на ОСОБА_2 (61103, АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язку покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 (61002, АДРЕСА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) у розмірі 6.25% від загального розміру статутного капіталу за ціною 3 125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Перерахувати ОСОБА_3 (61002, АДРЕСА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області 3 125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Перевести на ОСОБА_2 (61103, АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права та обов'язку покупця частки учасника Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 (АДРЕСА_13 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) у розмірі 3,75% від загального розміру статутного капіталу за ціною 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Перерахувати ОСОБА_4 (АДРЕСА_13 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 1 875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Стройсвязь" Товариство з обмеженою відповідальністю (61072, АДРЕСА_8, код ЄДРПОУ 21182465) на користь ОСОБА_2 (61002, АДРЕСА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Перерахувати ОСОБА_2 (61103, АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)з депозитного рахунку господарського суду Харківської області 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. залишку внесених коштів.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд
Повне рішення складено 23.10.2017 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Н.А. Новікова Н.В. Калініченко Г.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2017 |
Оприлюднено | 27.10.2017 |
Номер документу | 69726496 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні