Постанова

від 24.10.2017 по справі 913/1269/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2017 справа №913/1269/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі: за участю представників сторін від апелянта: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 у справі№ 913/1269/16 за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промсоюз", м. Сєвєродонецьк, Луганська область Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради, м. Брянка, Луганська область про за участю стягнення 292 369,43 грн. Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.09.2017р. задоволено скаргу б/н від 01.08.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Визнано дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення наказу Господарського суду Луганської області №913/1269/16 від 04.01.2017 без виконання незаконними.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Луганської області №913/1269/16 від 04.01.2017.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що доводи позивача, викладені у скарзі є правомірними та обгрунтованими, тому вимоги скарги підлягають задоволенню.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» б/н від 01.08.2017р. на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, та вважає, що істотною умовою для здійснення безспірного списання коштів органом Казначейства з рахунків боржника є обслуговування такого боржника саме в цьому органі Казначейства.

Апелянт зазначає, що боржник не перемістився на територію - підконтрольну українській владі та не відкрив рахунків в органах Казначейства Луганської області, що унеможливлює прийняття до виконання та виконання наказу господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області зазначає, що Управління Державної казначейської служби України у м. Брянці, яке перемістилося на територію, підконтрольну українській владі, не працює, а переходу прав та обов'язків від одного органу Казначейства до іншого не передбачено законодавством.

Апелянт просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника у судових засіданнях.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» вважає доводи Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області необґрунтованими та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» вважає, що відсутність підзаконних нормативних актів про порядок виконання судових рішень щодо суб'єктів, які знаходяться на непідконтрольній державній владі території, не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника у судових засіданнях.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017р. у складі колегії суддів: Будко Н.В. - головуючий, судді: Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О. порушене провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2017р.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Будко Н.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2017 р. визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді - Сгара Е.В., Склярук О.І.

П. 9-2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про практику застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017р. відкладено розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16 на 24.10.17 р.

У судові засідання апеляційної інстанції 09.10.2017р., 24.10.2017р. представники сторін не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка сторін ухвалою апеляційного суду не визнавалася обов'язковою.

Враховуючи, що явка сторін не визначалась обов'язковою, апеляційна скарга, відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях апеляційної інстанції від 09.10.2017 р. та 24.10.2017р. складено протоколи.

Згідно з ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

За змістом ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який видав виконавчий документ.

Відсутність посилання в ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України на можливість оскарження дій чи бездіяльності органів Державної казначейської служби України при виконанні рішень господарських судів не відповідає статті 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в оглядовому листі від 28.01.2016 № 01-06/131/16 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням судами Закону України «Про виконавче провадження» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)» , скарги на дії органів Державної казначейської служби України підлягають розгляду в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.12.2016 у справі №913/1269/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» до Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради задоволено повністю; стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» заборгованість за виконані роботи в сумі 292369 грн 43 коп., судовий збір у сумі 4385 грн 54 коп.

04.01.2017р. господарським судом Луганської області, на виконання вказаного рішення, був виданий відповідний наказ.

13.07.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» пред'явило до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області наказ господарського суду Луганської області №913/1269/16 від 04.01.2017р. до виконання.

Листом №12-11/2349 від 25.07.2017р. Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, посилаючись на п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі за текстом - Порядок), повернуло без виконання наказ господарського суду Луганської області №913/1269/16 від 04.01.2017р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз»

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області мотивувало своє рішення тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом казначейства, оскільки боржником не здійснено переміщення на територію підконтрольну українській владі, не відкрито рахунків в органах Казначейства, тому боржник не обслуговується в Головному управлінні та органах Казначейства Луганської області; що законодавством не визначено порядок стягнення коштів з боржників (розпорядників/ одержувачів бюджетних коштів), які обслуговуються в органах Казначейства та/або місцезнаходженням яких є територія непідконтрольна українській владі.

Крім того, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області зазначило, що підставою повернення наказу без виконання також є те, що виконавчий документ видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

07.08.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою б/н від 01.08.2017 (з урахуванням заяви про уточнення вимог) на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якій просило визнати дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення наказу господарського суду Луганської області №913/1269/16 без виконання незаконними та зобов'язати орган Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконання наказ господарського суду Луганської області №913/1269/16 від 04.01.2017р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

За приписом ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з держаних органів, державних підприємств, установ та організацій регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.

В статті 2 цього Закону щодо особливостей надання державою гарантій стосовно виконання рішень суду йдеться, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

- державний орган;

- державні підприємство, установа, організація;

- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначено Законом України «Про виконавче провадження» , Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» .

За приписами ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Втім, відсутність гарантій щодо виконання судових рішень про стягнення бюджетних коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, тим більше за наявності у них коштів на казначейських рахунках, не звільняє органи Державної казначейської служби України від виконання судових рішень, тим більше, що згідно п. 3 Порядку такі рішення виконуються виключно органами Казначейства. Відсутність підзаконних нормативних актів про порядок виконання судових рішень щодо суб'єктів, які знаходяться на непідконтрольній державній владі території, не є підставою для повернення виконавчого документа.

Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.05.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р., передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Боржниками, за змістом п. 2 Порядку, є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Органи Казначейства за правилами підпункту 2 пункту 4 Порядку вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку. Підпунктом 2 пункту 5 Порядку передбачено, що органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів відповідно до пункту 15 Порядку можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання рішення суду - є невід'ємною складовою права на судових захист, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення суперечить гарантіям держави.

Пунктом 24 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Підпунктом 1 п. 9 Порядку визначено підстави повернення стягувачу органом Казначейства виконавчого документу:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області визначило підставами повернення наказу позивачу (стягувачу) - перебування відповідача (боржника) на неконтрольованій державною владою території та відсутність у нього рахунків в органах Казначейства, а також те, що виконавчий документ оформлено з порушенням установлених вимог, тому виконавчий документ підлягає поверненню без виконання.

Разом з листом №12-11/2349 від 25.07.2017р. Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» оригінал наказу господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16 та копію рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16.

П.п.1 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, чітко встановлено підстави для повернення органом казначейства виконавчого документа

Як вбачається з листа Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області №12-11/2349 від 25.07.2017р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» направлено оригінал наказу господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16 та копію рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16.

З матеріалів справи вбачається, що в оригіналі наказу господарського суду Луганської області від 04.01.2017р. по справі №913/1269/16 зазначено, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 04 січня 2017р., строк пред'явлення наказу до виконання - 06 січня 2017р.

Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» під час звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області з виконавчим документом дотримано вимог п.6 Порядку, посилання органу виконання рішень на дані Єдиного державного реєстру судових рішень про набрання законної сили рішенням суду 03.02.2017р. в якості підстави повернення для усунення недоліків у виконавчому документі є необгунтованими.

Діючим законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність відкритих в органах казначейства відповідних рахунків боржника.

Відповідно до пп. 2 п. 4, пп. 5 п. 5 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням відповідача є: пл.Леніна, б.9, м.Брянка Луганської області, яке віднесено до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014.

Боржник не перемістився на територію, підконтрольну українській владі, рахунки в органах Казначейства Луганської області не відкрив.

Приписами Указу Президента України №744/2014 від 24.09.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області» обмежено проведення видатків на території, що непідконтрольна українській владі. Тобто, вказаною постановою чітко визначено обов'язок установи відкрити рахунки в органах Казначейства у разі її переміщення на територію підконтрольну українській владі. Боржником не здійснено переміщення, а також не відкрито рахунків в органах Казначейства Луганської області. Оскільки боржник не обслуговується в органах Казначейства Луганської області стягувачу повернуто виконавчий документ згідно п. 9 Порядку.

Водночас, при укладанні договорів підряду №431 від 07.11.2013, №432 від 07.11.2013, №433 від 07.11.2013, за якими стягнуто судом борг у справі №913/1269/16 у загальній сумі 292369 грн 43 коп., Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради зазначило свої банківські реквізити: р/р 35425072001387, р/р 35426071001387 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2017 у справі №913/1195/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» до Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради про стягнення 218586 грн 55 коп. була задоволена скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області. Під час розгляду скарги було встановлено, що згідно даних програмно-прикладного забезпечення АС «Є-Казна» рахунки №35425072001387 та №35426071001387 були відкриті на ім'я Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради (код 03340376):

- рахунок 35425072001387 закрито - 03.01.2014. Останній рух коштів відбувся - 30.12.2013. Фактичний залишок на рахунку складає - 0 грн 00 коп.;

- рахунок 35426071001387 закрито - 03.01.2014. Останній рух коштів відбувся - 30.12.2013. Фактичний залишок на рахунку складає - 0 грн 00 коп.

За вимогою суду щодо відкриття рахунків у 2014 році Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області поясненнями від 03.05.2017 повідомило, що згідно даних програмно-прикладного забезпечення АС «Є-Казна» Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради має рахунки, на яких містяться кошти:

- номер рахунку 35427302031285 фактичний залишок коштів складає - 1 705 136 грн 74 коп. (власні надходження установи);

- номер рахунку 35421201031285 фактичний залишок коштів складає - 4325 грн 12 (плата за послуги).

Згідно витягу з Єдиного реєстру розпорядників коштів та одержувачів бюджетних коштів Управління житлово-комунального господарства Брянківської міської ради обслуговувалось в Управлінні Державної казначейської служби у м. Брянці.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Державної казначейської служби у м.Брянці перемістилось на підконтрольну державній владі територію і знаходиться у м.Лисичанську.

Абзацами 1-2 пп.9.13 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що у Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області були відсутні підстави до повернення пред'явленого в межах строку у встановленому законом порядку та формі наказу суду №913/1269/16 від 04.01.2017 без виконання.

Враховуючи вищенаведене, скарга Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Промсоюз» б/н від 01.08.2017 на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області обґрунтовано задоволена судом першої інстанції в повному обсязі.

Доводи, викладені Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваному процесуальному документі.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, 106, 121 2 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі № 913/1269/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 07.09.2017 р. у справі №913/1269/16 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Е.В. Сгара

ОСОБА_3