Ухвала

від 18.10.2017 по справі 754/18119/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Євтушенко О.І., Кадєтової О.В., Євграфової Є.П., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтервіамонт до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтервіамонт на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інтервіамонт (далі - ТОВ Інтервіамонт ) звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 березня 2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ Інтервіамонт було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1 (далі - договір № Б250-1), за умовами якого останнє зобов'язалося передати у власність відповідача ОСОБА_6, а вона - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі). Відповідно до п. 3.1 договору № Б250-1, сума договору становить 2 430 980,00 грн. Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що передача продавцем покупцеві цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання договору. Позивач свої зобов'язання виконав та передав відповідачеві цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідач грошові кошти у передбачений договором строк не сплатив. Крім того, 18 березня 2011 року між ОСОБА_7 та ТОВ Інтервіамонт було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б251-1 (далі - договір № Б251-1), відповідно до умов якого ТОВ Інтервіамонт зобов'язалося передати у власність відповідача ОСОБА_7, а останній - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі). Відповідно до п. 3.1 договору № Б251-1 сума становить 1 408 000,00 грн. Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що передача продавцем покупцеві цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання договору. Позивач свої зобов'язання за договором виконав та передав відповідачеві цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідач грошові кошти у передбачений договором строк не сплатив. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_8 на його користь грошові кошти у розмірі 2 430 980,00 грн основного боргу, 942 374,61 грн пені, 9 723,92 грн інфляційних втрат та 189 374,61 грн 3 % річних; стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача грошові кошти у розмірі 1 408 000,00 грн основного боргу, 545 814,22 грн пені, 5 632,00 грн інфляційних втрат та 109 476,82 грн 3 % річних.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року, в задоволенні заявлених вимог ТОВ Інтервіамонт відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ Інтервіамонт проситьухвалені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позовних вимог.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна з наступних підстав.

Судами встановлено, що 18 березня 2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ Інтервіамонт було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1, за умовами якого останнє зобов'язалось передати у власність відповідача ОСОБА_6, а вона - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери:

- простий вексель серії АА № 2285602 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 2 000 000 грн;

- простий вексель серії АА № 2285605 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 400 000 грн;

- простий вексель серії АА № 2285604 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 30 980,00 грн.

За змістом п. 3.1 сума договору № Б250-1 становить 2 430 980,00 грн.

Пунктом 4.1 договору № Б250-1 передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання договору.

Позивачем свої зобов'язання за даним договором було виконано належним чином, передано відповідачеві цінні папери у загальній кількості 3 штуки, але відповідачем грошові кошти у передбачений цим договором строк не сплачено.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_6 умов договору № Б250-1 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 430 980,00 грн.

Цього ж дня, 18 березня 2011 року між ОСОБА_7 та ТОВ Інтервіамонт було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б251-1, відповідно до умов якого останнє зобов'язалось передати у власність відповідача ОСОБА_7, а він, у свою чергу, прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери:

- простий вексель серії АА № 2285608 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 1 000 000 грн;

- простий вексель серії АА № 2285606 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 400 000 грн;

- простий вексель серії АА № 2285610 від 21 лютого 2011 року; емітент ТОВ ЕМ-СІ-ЕМ-ДЖІ КИЇВ (код ЄДРПОУ 35141084); строк погашення 22 лютого 2021 року; номінальною вартістю 8 000,00 грн.

. Відповідно до п. 3.1 сума договору № Б251-1 становить 1408 000, 00 грн.

Пунктом 4.1 договору № Б251-1 передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання договору.

Позивачем свої зобов'язання за даним договором було виконано належним чином, передано відповідачеві цінні папери у загальній кількості 3 штуки, але відповідачем грошові кошти у передбачений цим договором строк не сплачено.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_7 умов договору № Б251-1 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1408000, 00 грн.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборів контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи спір по суті вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, в порушення ст. ст. 212-215 ЦПК України, не встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі заперечуючи проти заявлених до них позовних вимог посилались на те, що договори, за невиконання умов яких позивач просить стягнути заборгованість, ними не підписувались, цінних паперів у вигляді простих векселів вони не отримували. Сторонами неодноразово заявлялись клопотання про призначення відповідної експертизи.

Для перевірки зазначених у запереченнях відомостей судом першої інстанції неодноразово призначалися судово-почеркознавча та судово-технічна експертизи (а.с. 123, т. 1, а.с. 36, 47, т. 2), але жодна із них проведена не була.

На виконання вимог експерта судом першої інстанції неодноразово витребовувались документи, зокрема, оригінали договорів купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1 та № Б251-1 від 18 березня 2011 року та актів приймання-передачі від 18 березня 2011 року. Але в установлений експертами строк вказані документи на дослідження експертам надані не були, що позбавило експертів можливості провести відповідне дослідження.

Так згідно правил ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції, на вказані положення закону уваги не звернув, дослідивши надані сторонами докази, не надав належної оцінки у їх сукупності і взаємозв'язку, прийнявши до уваги заперечення відповідачів щодо укладення ними договорів, залишив поза увагою положення ст. 204 ЦК України, за якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, даних щодо звернення відповідачів з вимогами про визнання договорів недійсними матеріали справи не містять. Суд першої інстанції не перевірив, чи оспорювали відповідачі договір № Б250-1 та договір № Б251-1 в передбаченому законом порядку, не визначився належним чином з природою спірних правовідносин, зокрема, не звернув належної уваги на те, що позивач виконав умови договорів та передав відповідачам цінні папери (прості векселі).

Слід звернути увагу на те, що рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 23 липня 2014 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ТОВ Аверс-Сіті до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_9, ТОВ Інтерінвестброк , приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу: Ярощук І.Ю. та Біловол С.М., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ТОВ Аверс-Сіті про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, встановлено, що на підставі цінних паперів (простих векселів), які були предметом договорів № Б250-1 та № Б251-1, відповідачами було отримано майнові права на низку квартир та приміщень, розташованих у ЖК Коцюбинське , за адресою: АДРЕСА_1 проте судами не надано жодної оцінки обставинам, встановленим судовим рішенням.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтервіамонт задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова