Постанова

від 19.09.2017 по справі 810/1863/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 року                               № 810/1863/17

Київський окружний адміністративний у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верест» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верест» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 12.12.2016 №0004112213.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган необґрунтовано визначив підприємству фінансові санкцій, оскільки дійшов до помилкових висновків про подання ТОВ «Верест» звітності про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі з недостовірними показниками.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що ТОВ «Верест» подало до контролюючого органу звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі з недостовірними показниками. Зокрема, при перевірці виявлено, що наведені у звітності показники залишків алкогольних напоїв на кінець звітного періоду не відповідають фактичним залишкам.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 08.09.2017, не з'явились.

Від представника позивача 08.09.2017 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Верест» зареєстроване 30.10.2002 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 21-23).

17 листопада 2016 року Головним управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку кафе-бару ТОВ «Верест», що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Романків, вул. Лісова, 8-Б.

Результати перевірки оформлені актом фактичної перевірки від 28.11.2016 №3044/1000/14/32243028 (далі – Акт перевірки) (а.с. 6-7).

Перевіркою, серед іншого, встановлено факт подання позивачем до контролюючого органу звіту за формою №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» з недостовірними відомостями.

Як вбачається з описової частини Акта перевірки, позивачем до контролюючого органу було подано звіт за формою №1-РА за жовтень 2016 року, у якому зазначено залишки на кінець звітного періоду щодо пива – 218850,00 літрів, рому – 21785,00 літрів, джину – 795,00 літрів, коньяку – 9543,00 літрів. В Акті перевірки контролюючий орган стверджує, що такі показники звіту за жовтень 2016 року не відповідають фактичним залишками алкогольних напоїв.

З урахуванням викладеного контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Розглянувши матеріали перевірки, Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі абзацу 18 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було прийняте рішення від 12.12.2016 №0004112213, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 5).

Не погоджуючись з вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню, суд виходив з наступного.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі – Закон № 481/95-ВР) (тут і далі – у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

У розумінні статті 1 вказаного закону, алкогольні напої – це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно цієї ж статті, ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону №481/95-ВР, суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» від 11.02.2016 № 49 (далі - Порядок №49), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470, затверджено, зокрема, форму звіту № 1 - РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі», Порядок заповнення форми звіту № 1- РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі», форму звіту № 1 - РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі», Порядок заповнення форми звіту № 1 - РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі».

Вказаний наказ набрав чинності 22.04.2016.

Відповідно до розділу 1 Порядку заповнення форми звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі», звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.

Виходячи з викладених положень чинного законодавства, суб'єкти господарювання, які у встановленому Законом №481/95-ВР порядку отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зобов'язані кожного місяця подавати до контролюючого органу, який видав таку ліцензію, звіт за формою № 1-РА.

Абзацом 18 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791-VIII статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною дев'ятнадцятою такого змісту: «Штрафи за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, передбачені абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовуються до суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, з дати виникнення зобов'язання щодо подання такого звіту».

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом встановлено, що позивач має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №000730 від 18.11.2015, терміном дії з 01.12.2015 по 30.11.2016, а тому штрафи, передбачені абзацом 18 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, не можуть бути застосовані до позивача з дати виникнення зобов'язання щодо звітності, подання якої передбачено частиною 3 статті 16 Закону №481/95-ВР.

Визначаючись щодо належного способу захисту порушених прав позивача суд враховує висновки Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладені у постанові від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

У пункті 10.2 вказаної постанови зазначено, що із змісту статті 162 КАС України слідує, що у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Оскільки у статті 18 Закону №481/95-ВР міститься застереження, яке виключає можливість застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями починаючи з дати виникнення зобов'язання щодо подання звітності та враховуючи, що на підставі оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій не виникло правовідносин, які доцільно зберегти, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення підлягає саме скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 12.12.2016 №0004112213 про застосування фінансових санкцій.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верест» (ідентифікаційний код 32243028) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39471029, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                     Панченко Н.Д.

          Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.09.2017.