Ухвала

від 27.10.2017 по справі 175/2057/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1313/17 Справа № 175/2057/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017040440001025 від 07 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні №12017040440001025, а саме нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул..Січових Стрільців, 9, шляхом заборони ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» здійснювати будь-які дії, пов`язані з перетворенням, перебудовою, переобладнанням та використанням нежитлової будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 .

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що в судовому засіданні встановлено, що метою застосування арешту майна є необхідність запобігання його відчуженню та неправомірному використанню іншими особами, щоб запобігти збільшенню завданої шкоди. Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на нерухоме майно, слідчий суддя дійшов до висновку про накладення арешту шляхом встановлення заборони у здійсненні дій, пов`язаних з перетворенням, перебудовою, переобладнанням та використанням нежитлової будівлі.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року про накладення арешту на майно, а саме нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул..Січових Стрільців, 9.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги ОСОБА_6 посилається на відсутність визначених ст.170 КПК України і доведених слідством підстав для арешту; на відсутність процесуального статусу Товариства, як підозрюваної особи, у тому числі відсутність взагалі будь-якого процесуального статусу Товариства, як сторони у цьому кримінальному провадженні; на відсутність у кримінальному провадженні встановлених осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Заслухавши доповідь судді, думку представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Колегією суддів встановлено, що слідчий Дніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що 07 липня 2017 року до Дніпровського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_7 про те, що приблизно о 11:00 годині, невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи правом на володіння та користування майном ОСОБА_7 , а саме, житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці площею: 0,1178 га, с/т «Ландиш» Ювілейної селищної ради; також будинком за адресою: АДРЕСА_1 (ЖЕО 8556 від 07.07.2017 року). Крім того, слідчий зазначив, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 є власницею наступних об`єктів нерухомості: нежитлової будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий номер 1221455800:01:085:0014, що розташована на території садового товариства «Ландиш» Ювілейної селищної ради, вул. Лісна, 9, які перебували в іпотеці ПАТ «Банк Форум». Згідно відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що 22.05.2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на підставі договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами від 01.12.2016 року проведено державну реєстрацію права на належні ОСОБА_7 об`єкти нерухомості за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Також, слідчий в своєму клопотанні зазначив, що 16 травня 2017 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017041440000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.320 КК України.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Так, з клопотання слідчого неможливо встановити в рамках якого кримінального провадження він звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, оскільки в своєму клопотанні він посилається на кримінальне провадження №42017041440000034 від 16 травня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.320 КК України, однак просить задовольнити клопотання та накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні №12017040440001025 від 07 липня 2017 року, при цьому відсутнє посилання на статтю КК України.

Також, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

Крім того, саме клопотання слідчого містить припущення щодо причетності до вчинення злочину посадових осіб ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а також зазначені обставини не підтверджено наданими суду матеріалами.

Колегія суддів зважає і на те, що клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій службовій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов та на обґрунтованість його розміру, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст. 96-3 КК України у кримінальному провадженні за ст. ст. 191, 212, 364 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Крім того, з витягу ЄРДР, долученого до клопотання, вбачається, що в ньому взагалі відсутні відомості про здійснення провадження щодо службових осіб ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Зважаючи на те, що слідчим не визначена конкретна підстава арешту майна, щодо цього клопотання неможливо встановити, чи входить ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку.

Таким чином, слідчим в своєму клопотанні не доведено, що нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Дніпро, вул..Січових Стрільців, 9, є речовим доказом саме в кримінальному провадженні №12017040440001025 від 07 липня 2017 року.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків у зв`язку з недодержанням вимог статті 171 цього Кодексу щодо необхідності такого арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляцію заявника, ухвалу слідчого судді скасувати тапостановити нову, якою повернути клопотання слідчого для усунення його недоліків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул..Січових Стрільців, 9 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3