Ухвала

від 02.11.2017 по справі 520/9310/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9310/15-ц

Провадження № 2/520/6412/17

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

02.11.2017 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 недержавного Пенсійного фонду Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Істейн ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу та оренди житлового будинку та земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

02.07.2015 року позивач звернулась до суду з позовом, вимоги якого в подальшому було уточнено та згідно редакції від 09.08.2016 року просить суд визнати недійсною довіреність від 08.05.2013 року, яка видана ОСОБА_3 від ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 04.04.2014 року загальною площею 0,0924 га за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 14 Б, між ОСОБА_3 та від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 недержавним пенсійним фондом Національного банку України, з підстав відсутності у ОСОБА_6 законних повноважень щодо здійснення таких дій; визнати недійсним договір купівлі-продажу Житлового будинку від 04.04.2014 року загальною площею 572,1 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 14 Б, між ОСОБА_3 та від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 недержавним пенсійним фондом Національного банку України, з підстав відсутності у ОСОБА_6 законних повноважень щодо здійснення таких дій; визнати недійсним укладений 01.06.2014 року договір оренди земельної ділянки № 225О-3/3 між ОСОБА_4 недержавним пенсійним фондом Національного банку України та ТОВ Ріал Істейт ОСОБА_5 ; визнати недійсним укладений 01.06.2014 року договір оренди житлового будинку № 224О-3/3 між ОСОБА_4 недержавним пенсійним фондом Національного банку України та ТОВ Ріал Істейт ОСОБА_5 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 03.07.2015 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

Під час розгляду справи, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року по справі була призначена комісійна судово-психіатрична експертиза, з метою встановлення стану ОСОБА_1 на момент укладання та підписання довіреності від 08.05.2013 року. Виконання якої було доручено експертам КУ Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я (м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 9). Провадження у справі було зупинено.

20 липня 2017 року до канцелярії суду надійшов Висновок судово-психіатричної експертів № 214 складений 17 травня 2017 року, згідно якої ОСОБА_1 на час укладання та підписання довіреності від 08.05.2013 року, страждала на важкий стійкий , хронічний психічний розлад, який абсолютно позбавляв її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.07.2017 року провадження у справі було відновлено.

В ході судового засідання, яке відбулось 02.11.2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження: земельної ділянки загальною площею 0,0924 га за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 14 Б та розташованого на ній житлового будинку площею 572,1 кв.м., власником яких є ОСОБА_4 недержавний Пенсійний фонд Національного банку України.

Представник відповідача ОСОБА_4 недержавного Пенсійного фонду Національного банку України - ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення даного клопотання.

Інші сторони по справі у судове засідання не з'явились, відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст. 152 ч.1 п. 1 ЦПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, клопотання представника позивача, вважає, що у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного

У відповідності зі ст. 151 ч. 3 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Слід зазначити, що представник позивача не надала належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що подана заява задоволенню не підлягає, так як представником позивача взагалі не було надано будь-яких доказів загрози відчуження спірного майна та зміни обставин, враховуючи, що справа перебуває в провадженні суду вже майже 2,5 роки!.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 недержавного Пенсійного фонду Національного банку України, Товариства з обмеженою відповідальністю Ріал Істейн ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності, договорів купівлі-продажу та оренди житлового будинку та земельної ділянки - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.