Постанова

від 30.10.2017 по справі 914/2713/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р. Справа № 914/2713/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (надалі ТзОВ «Мімоза» ) за № 17 від 02.10.2017р. (вх. № 01-05/4795/17 від 10.10.2017р.)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.09.2017р.

за заявою ТзОВ «Мімоза» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р.

у справі № 914/2713/15

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідача: ТзОВ «Мімоза»

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт»

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2В.)

про: розірвання договору оренди та виселення з приміщення,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 (суддя Яворський Б.І.) позовні вимоги Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено повністю. Розірвано договір оренди нежитлових приміщень № 6686 від 25.06.1998р., укладений між Управлінням комунального майна та ТзОВ «Мімоза» . Зобов'язано ТзОВ «Мімоза» повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської радиорендоване майно - приміщення, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Краківська, 7, загальною площею 159,3 кв.м. Стягнуто з ТзОВ «Мімоза» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 2436,00 грн. судового збору (а.с.56-61, т.1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у справі №914/2713/15 (головуючий-суддя Дубник О.П. судді: Матущак О.І., Скрипчук О.С.) задоволено апеляційну скаргу ТзОВ «Мімоза» . Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у цій справі і прийнято нове рішення. Відмовлено в позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ «Мімоза» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення (а.с.162-166, т.1).

06.04.2016р. Вищий господарський суд України задоволив касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. Залишив без змін рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 (а.с. 195-199, т.1).

25 листопада 2016 року ТзОВ «Мімоза» звернулось в суд першої інстанції із заявою №17 від 23.11.2016р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 (а.с.5-10, т.2).

У вказаній заяві ТзОВ «Мімоза» просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. (суддя Трускавецький В.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. (головуючий-суддя Кордюк Г.Т. судді: Гриців В.М., Давид Л.Л.), задоволено заяву ТзОВ «Мімоза» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15. Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15. Відмовлено в задоволенні позову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ «Мімоза» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення (а.с.75-81, 146-199, т.2).

25.07.2017р. Вищий господарський суд України частково задоволив касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради. Скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №914/2713/15. Заяву ТзОВ «Мімоза» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області (а.с.199-202, т.2).

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. у справі №914/2713/15 (суддя Крупник Р.В.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.09.2017р.) відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Мімоза» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Залишино без змін рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15. Стягнуто з ТзОВ «Мімоза» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 2679,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 2923,20 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги (а.с.31-38, 42-43, т.3).

Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України.

ТзОВ «Мімоза» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції з тих підстав, що, на його думку, обставини, встановлені рішеннями господарського суду Львівської області від 17.10.2016р. у справах № 914/2022/16 та №914/2023/16 відповідають ознакам ново виявлених. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. у справі №914/2713/15, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ТзОВ «Мімоза» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.

Позивач та треті особи не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Учасники судового процесу не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 13.10.2017р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.

30.10.2017р. відповідач подав клопотання б/н від 30.10.2017р. (вх. № 01-04/7279/17 від 30.10.2017р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, порадившись, вирішила клопотання відхилити з огляду на те, що воно не підтверджене жодними доказами. Поважність причин неможливості явки в судове засідання має бути обґрунтована документально.

Як вбачається із вищезазначеного клопотання, відповідачу було відомо про те, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.10.2017р. і він мав можливість уповноважити іншого представника на участь в судовому засіданні, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Крім того, ухвалою від 13.10.2017р. суд не визнавав обов'язковою явку сторін в судове засідання.

Враховуючи вищенаведене, а також встановлені законом строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України дану справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами при відсутності учасників судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. у справі №914/2713/15 з врахуванням такого.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

З аналізу вищевказаної правової норми вбачається, що однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України № 17 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК (п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України № 17 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами ).

Як вбачається із заяви про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами, ТзОВ Мімоза вважає нововиявленими у цій справі наступні обставини.

За результатами розгляду господарським судом Львівської області справи №914/2022/16 (за позовом ТзОВ «Мімоза» до ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» про звільнення нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул.Краківська, 7 від належного йому на праві власності торгівельного інвентаря, обладнання та товару в 30-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили) та справи №914/2023/16 (за позовом ТзОВ «Мімоза» до ФОП ОСОБА_2 про звільнення нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7 від належного йому на праві власності торгівельного інвентаря, обладнання товару, продуктів харчування в 30-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили) було встановлено, що укладені між ТзОВ «Мімозою» і ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» та між ТзОВ «Мімоза» і ФОП ОСОБА_2 договори про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування об'єкту торгівлі від 01.01.2015 р. і 05.01.2015 р. за своєю правовою природою є коопераційними договорами; встановлено відсутність між ТзОВ «Мімоза» та ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» , ФОП ОСОБА_2 договірних відносин, які випливають з договору суборенди.

Проаналізувавши зміст поданої заяви та матеріали судової справи 914/2713/15, колегія суддів прийшла до висновку про те, що обставини, на які покликається ТзОВ Мімоза , не є нововиявленими, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, вказані обставини були відомі Товариству на час розгляду справи №914/2713/15, що підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у даній справі. Крім того, вказані обставини не впливають істотно на зміст рішення у цій справі.

Так, Товариству, як стороні вищевказаних договорів, було відомо про їх зміст та їх правову природу з моменту їх укладення.

Разом з тим, як зазначено в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у даній справі, ТзОВ «Мімоза» заперечувало факт укладення договорів суборенди. Знаходження закладу швидкого харчування «Французькі млинці» в орендованому приміщенні пояснювало наявністю договору про співробітництво та організацію взаємовідносин з функціонування закладу громадського харчування від 01.01.2015р. з ФОП ОСОБА_2, а пункт обміну валют - необхідністю покращення своєї діяльності та з врахуванням інтересів споживачів (а.с.162-165, т.1).

Відтак, наведені заявником доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду заяви, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 та не є істотними в розумінні ст.112 ГПК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви ТзОВ Мімоза про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у даній справі.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 43, 99, 101, 103, 105, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. у справі № 914/2713/15, апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

ОСОБА_1