Ухвала

від 09.10.2018 по справі 914/2713/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2018 р. Справа№ 914/2713/15

м.Львів

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» від 06.09.2018 року (вх..№2330/18 від 06.09.2018р.)

про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» , м.Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Торговий дім «Липовий цвіт» , м.Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Рава-Руська Львівської області

про розірвання договору оренди та виселення з приміщення

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від заявника (відповідача): ОСОБА_2 - представник (довіреність №27 від 01.10.2018р.)

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність від 12.03.2018р. №2302-вих.1764)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» від 06.09.2018 року (вх..№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» , м.Львів, за участю третіх осіб: Приватного підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» , м.Львів та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Рава-Руська Львівської області про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998р. та зобов'язання повернути їх шляхом виселення з приміщення.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад суду для розгляду заяви, а саме заяву передано для розгляду судді Кітаєвій С.Б.

Ухвалою суду від 11.09.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» б/н від 06.09.2018р. (вх..№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15 - залишено без руху. Встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали. Встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом: зазначення в письмовій формі (в додаток до поданої заяви) всіх учасників справи (сторін та третіх осіб), а також номерів засобів зв'язку та адрес електронної пошти, за наявності, всіх учасників справи №914/2713/15; подання доказів надіслання копії заяви від 06.09.2018 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15 з доданими до неї документами усім учасникам справи, зокрема, третім особам-1 та 2 (фіскальний чек і опис вкладення).

21.09.2018р. заявником на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2018р. усунено недоліки заяви б/н від 06.09.2018 року (вх.№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15.

Ухвалою суду від 25.09.2018р. відкрито провадження за нововиявленими обставинами, у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд заяви ОСОБА_4 «Мімоза» б/н від 06.09.2018 року (вх..№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 914/2713/15 призначено в судовому засіданні на 09.10.2018р.

Представник заявника (відповідача) в судове засідання з'явився, вимоги заяви підтримав. В обґрунтування заяви зазначає, що в грудні 2017року товариство з обмеженою відповідальністю Мімоза подало позов до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998року, укладеного між Управлінням комунального майна та товариством з обмеженою відповідальністю Мімоза .

Підставою вказаного позову було те, що об'єкт оренди за спірним договором оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998року (нежитлове приміщення за адресою: м. Львів вул. Краківська, 7) на момент його укладення перебував в оренді на підставі укладеного між позивачем та Управлінням комунального майна Львівської міської ради Договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 02.08.1996 року, який на момент підписання спірного договору був чинним, оскільки припиненим, достроково розірваним чи визнаним у встановленому порядку недійсним не був. Відтак, на думку позивача один об'єкт оренди у період дії відповідного договору не може бути об'єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права користування цим об'єктом

16.04.2018 року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №914/2746/17, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Мімоза до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди - відмовлено

За наслідками апеляційного перегляду вищевказаного рішення місцевого господарського суду Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 23.08.2018р., якою вказане судове рішення залишено без змін.

Відтак, в силу ст. 214 ГПК України рішення суду першої інстанції від 16.04.2018р. у справі № №914/2746/17 набрало законної сили.

Заявник вважає, що встановлені у судових рішеннях місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду у справі №914/2746/17 істотні обставини є підставою для перегляду рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі № 914/2713/15 за нововиявленими обставинами, оскільки не були і не могли бути відомі на час розгляду вказаної справи.

Крім того, зазначає, що з рішень господарського суду Львівської області від 16.04.2018р. та постанови суду апеляційної інстанції від 23.08.2018р. у справі №914/2746/17 випливає, що місцевим господарським судом при розгляді справи № 914/2713/15 взагалі не були встановлені істотні обставини для справи, встановлення яких, слугували б у прийнятті рішення про відмову у позові у зазначеній справі.

Предметом спору у справі № 914/2713/15 є розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 6686 від 25.06.1998р., який укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради та ОСОБА_4 Мімоза , та зобов'язання ОСОБА_4 Мімоза повернути шляхом виселення орендоване майно.

Підставою позову є те, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлових приміщень № 6686 від 25.06.1998р. передав в суборенду орендоване нежитлове приміщення без згоди орендодавця, що засвідчується Актом від 27.01.2015року.

Зокрема, у вказаному Акті зазначено, що приміщення по вул. Краківській, 7 у м. Львові, яке орендує ОСОБА_4 Мімоза на підставі договору оренди, фактично використовує ПП Торговий дім Липовий цвіт і у приміщенні розміщено продуктовий магазин, заклад швидкого харчування Французькі млинці та пункт обміну валют Абсолют фінанс .

Відтак, місцевий господарський суд встановив, що ОСОБА_4 Мімоза допустило порушення умов вищевказаного договору оренди та передало орендоване приміщення в суборенду без згоди орендодавця, що є в силу ч.3 ст. 285 ГК України, ст. 762 ЦК України ст.ст. 18, 22 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п.16.2 Договору оренди нежитлових приміщень № 6686 від 25.06.1998р. є підставою для розірвання вказаного договору оренди та повернення орендованого приміщення орендодавцю.

З огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини у справі №914/2746/17, заявник вважає, що місцевий господарський суд, дійшов поспішного висновку у справі № 914/2713/15 про задоволення позову повністю, особливо в частині зобов'язання ОСОБА_4 Мімоза повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради орендоване майно - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7 загальною площею 159,3кв. м.

Однак, судове рішення у справі №914/2713/15 було прийняте та набрало законної сили.

Позивач явку представника в судове засідання забезпечив, з підстав, викладених у відзиві вимоги заяви заперечив.

Треті особи явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015р. Управління комунальної власності ДЕП ЛМР звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Мімоза» про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998р., зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 159,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 позов задоволено повністю, розірвано договір оренди нежитлових приміщень №6686 від 25.06.1998 р., укладений між Управлінням комунального майна та ТОВ «Мімоза» ; зобов'язано ТОВ «Мімоза» повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності ДЕП ЛМР орендоване майно - приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 7, загальною площею 159,3 кв.м. Вказане рішення суду обґрунтоване тим, що відповідачем в порушення приписів ч. 3 ст. 285 ГК України, ст. 762 ЦК України, ст. 18, 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , п. 16.2. договору було передано об'єкт оренди в суборенду третім особам без згоди орендодавця.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р. у справі №914/2713/15 рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. скасовано, прийнято нове, яким у позові Управління комунальної власності ДЕП ЛМР до ТОВ «Мімоза» про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення відмовлено. Постановою ВГС України від 06.04.2016р. у справі №914/2713/15 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016р., рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. залишено без змін.

В подальшому, ТОВ «Мімоза» звернулося до господарського суду Львівської області з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №914/2713/15 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р.) заяву ТОВ «Мімоза» про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. №914/2713/15 за нововиявленими обставинами було задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з Управління комунальної власності ДЕП ЛМР на користь ТОВ «Мімоза» 2670,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 04.01.2017р. у справі №914/2713/15 з Управління комунальної власності ДЕП ЛМР стягнуто на користь ТОВ «Мімоза» 3031,60 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постановою ВГС України від 25.07.2017р. касаційну скаргу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2017р. та рішення господарського суду Львівської області від 21.12.2016р. у справі №9142713/15 скасовано, заяву ТОВ «Мімоза» про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015 р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. у справі №914/2713/15 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.09.2017р.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 «Мімоза» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15. Стягнуто з ОСОБА_4 «Мімоза» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 2679,60 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 2923,20 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 ухвала Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.03.2018р. касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мімоза" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі за № 914/2713/15- без змін.

Встановивши наведені обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововнявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, па час розгляду справи.

Пленум Вищого господарського суду України в постанові Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26.12.2011 №17 (п. 2, 3) зазначає наступне:

2. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIIІ ГПК (1798- 12). У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2-5 частини другої статті 112 ГПК (1798-12) має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. "

У відповідності до ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

істотні для справи обставини, що не били встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на нас розгляди справи:

встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно зі статтею 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" стосовно того, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що в даній справі обставини на котрі покликається заявник не вважаються нововиявленими, з врахуванням наступного.

ОСОБА_4 Мімоза зазначає, що в рішенні Господарського суду Львівської області від 16.04.2018 та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2018 у справі № 914/2746/17 судами було встановлено низку обставин щодо спірного договору оренди N2 6686 від 25.06.1998, які йому - орендарю за цим договором - не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.

Зокрема судами встановлено, що акт приймання-передачі об'єкта оренди не складався, а також те, що сторонами не надано суду договір оренди від 02.08.1996 № 6686, посилання на який є в спірному договорі.

При цьому ОСОБА_4 Мімоза намагається довести, що не знало і не могло знати, що акт приймання - передачі не складався і довідалось воно про це тільки з рішення суду ОСОБА_4 Мімоза було стороною спірного договору і тому обставина, що акт приймання-передачі об'єкта оренди за цим договором не складався була відома йому від самого початку дії договору, тобто з 1998 року.

Більше того, те що відповідний акт приймання-передачі не складався, зазначалось ОСОБА_4 Мімоза при розгляді справи № 914/2746/17, як один з доводів в обґрунтування позовних вимог, і саме тому про це було описано в рішеннях судів.

Аналогічно і щодо договору від 02.08.1996 № 6686 - судом не встановлювалось ніяких нових і невідомих сторонам обставин, а лише зазначено, що ні позивачем, ні відповідачем не представлено до суду оригіналу чи копії цього договору. А відповідно робити якісь висновки стосовно наявності або відсутності правовідносин за цим договором неможливо.

Законодавче формулювання, що обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою передбачає, що для віднесення обставин до процесуальної категорії нововиявлені має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про ці обставини, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про них. При цьому, діє презумпція обізнаності особи, яка в свою чергу повинна довести, з якого моменту їй стало (могло стати) відомо про відповідні обставини.

Суд зазначає, що ОСОБА_4 Мімоза як орендар за спірним договором могло знати і знало про всі обставини, пов'язані з його укладенням та виконанням.

Крім того, предметом позову №914/2713/15 є розірвання договору оренди через незаконну передачу приміщення в користування іншим особам та виселення з приміщення. Правове обґрунтування позовних вимог - положення п.2 ч.1 ст.783 ЦК України, згідно з яким наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

В даному контексті обставина про те, складався чи не складався акт приймання-передачі між орендодавцем та орендарем, взагалі не має ніякого значення, не є істотною для справи. Вона жодним чином не впливає і не змінює встановленого судом факту незаконної передачі частини приміщень в користування іншим особам, що є підставою для розірвання договору оренди.

Стосовно ж виселення - ОСОБА_4 Мімоза ніколи не заперечувало факту прийняття в оренду спірного приміщення по вул. Краківській, 7 у м. Львові, сплачувало орендну плату, використовувало об'єкт оренди, що підтверджується численними доказами у справі. При цьому обов язкове складення акта приймання- передачі при укладенні договорів найму не вимагалось чинним на 1998 рік законодавством.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України" та Рябих проти Російської Федерації ) щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру .

Законодавчо встановленими ознаками існування нововиявлених обставин в силу положень Постанови Пленуму ВГС України №17 від 26.12.2011р. є існування таких на час розгляду справи, такі не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи та істотність таких обставин для розгляду справи. Тобто, лише за умови одночасного існування цих трьох нерозривно пов'язаних ознак, суд може визнати наведені заявником обставини - нововиявленими.

На переконання суду, заявником не доведено, що обставина на яку він посилається в заяві, тим чи іншим чином впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом Львівської області в рішенні від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15, а тому суд зазначає про відсутність в даному випадку таких обов'язкових ознак нововиявленої обставини, як необізнаність з нею заявником на час розгляду справи та істотність такої обставини для розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» від 06.09.2018 року (вх..№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами та залишити без зазначене судове рішення в силі, в зв'язку з її безпідставністю та недоведеністю обставин, на яких ґрунтується така заява.

Понесені заявником судові витрати (судовий збір в розмірі 1762,00 грн.) сплачені заявником за подання на розгляд до Господарського суду Львівської області заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15, покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 320, 321, 322, 325, 235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» від 06.09.2018 року (вх.№2330/18 від 06.09.2018р.) про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №914/2713/15 за нововиявленими обставинами та залишити без зазначене судове рішення в силі.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 16.10.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.