Постанова

від 01.11.2017 по справі 925/852/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2017 р. Справа№ 925/852/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.;

за участю представників сторін:

від позивача: Луговський О.С. - представник за довіреністю № 5-01-21 від 03.01.2017;

від відповідача: Атамась І.М. - представник за довіреністю № 3 від 26.07.2017 (запізнилась, була присутня лише на оголошенні вступної та резолютивної часини постанови);

розглянувши апеляційну скаргу Черкаської міської ради

на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2017

у справі № 925/852/17 (суддя - Васянович А.В.)

за позовом Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ"

про стягнення 87 800,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача 87 800 грн 75 коп збитків у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування земельною ділянкою.

Позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 87 800 грн 75 коп обґрунтовані безоплатним користуванням відповідачем земельною ділянкою орієнтовною площею 0,7636 га по вул. Сумгаїтській, 15/1 в м. Черкаси, що свідчить про порушення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. ст. 152, 156, 157 ЗК України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.08.2017 у справі № 925/852/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 первинно подану апеляційну скаргу було повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 повторно подану апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого - Коротун О.М., суддів - Гончарова С.А., Майданевича А.Г., розгляд якої призначено на 19.10.2017.

В судовому засіданні 19.10.2017 в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.11.2017.

В судовому засіданні 01.11.2017 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про задоволення позову повністю. Окрім цього, подав додаткові документи, зокрема: акт приймання-передачі об'єктів нерухомості за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська 15/1, від 31.08.2016; копію відповіді департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 06.07.2017 № 9461-01-25, а також копію журналу вихідної кореспонденції. Вказані документи не були подані позивачем до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що (за доводами сторони) Черкаська міська рада як орган місцевого самоврядування має дуже велику кількість земельних спорів, та відповідно, земельної документації, а тому з урахуванням досить коротких строків розгляду даної справи в суді першої інстанції (протягом місяця), позивач не встиг надати такі документи, а тому в порядку ст. 101 ГПК України просив долучити їх до матеріалів справи. Суд апеляційної інстанції визнав поважними причини неподання таких доказів до суду першої інстанції та долучив їх до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 01.11.2017 запізнилась, була присутня лише на оголошенні вступної та резолютивної частини постанови. Проте, в судовому засіданні 19.10.2017 представник була присутньою, згодом на адресу суду надійшли її пояснення від 30.10.2017, до яких сторона долучила викопіювання з плану міста. При цьому доводи сторони (в даних поясненнях) фактично зводяться до того, що проект землеустрою містить помилку щодо площі земельної ділянки, так зазначено 0,7636 га замість 0,7885 га.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень на неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 31 серпня 2016 року між Черкаською міською радою (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" (як орендарем) було укладено договір об'єкта нерухомості за №914 (надалі - договір).

Відповідно до розділу першого договору орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар - прийняти у строкове платне користування нежитлові будівлі загальною площею 5906,40 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Сумгаїтська,15/1, що належать до міської комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради 29 вересня 2003 року на підставі рішення від 16 вересня 2003 року за №906.

Передача відповідачу будівлі за договором оренди підтверджується актом приймання-передачі об'єктів нерухомості за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська,15/1 від 31.08.2016 (додаток № 2 до договору).

Пунктом 7.1.12 договору визначено, що орендар зобов'язаний укласти з власником землі договір про плату за землю або цивільно-правову угоду за фактичне використання землі.

20 жовтня 2016 року відповідач звернувся до позивача із заявою щодо надання дозволу на розробку відповідної землевпорядної документації.

Рішенням Черкаської міської ради від 17 листопада 2016 року №2-1375 відповідачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,7636 га по вул. Сумгаїтській, 15/1 під нежитлові приміщення.

Однак відповідач не надав на затвердження проект землеустрою та не уклав договір оренди землі з позивачем.

Позивач у своєму позові зазначав, що землекористувачем земельної ділянки орієнтовною площею 0,7636 га по вул. Сумгаїтській, 15/1 в м. Черкаси фактично є Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ", яке використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що в рішенні Черкаської міської ради № 2-1375, яким остання надала дозвіл ТОВ "Метро-Інформ" на розробку документації із землеустрою із зазначенням площі саме 0,7636 га, тому доводи відповідача про те, що фактична площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні останнього є більшою, - не приймаються судом апеляційної інстанції. Так, позивачем заявлено суму збитків, розрахованої з меншої площі земельної ділянки. А листування сторін щодо внесення змін до такої площі не входить до предмету доведення в розумінні ст. 34 ГПК України.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 13 листопада 2015 року N1272 "Про затвердження Положення про комісію для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси" було затверджено Положення про комісію для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси згідно з додатком.

23 вересня 2016 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради було прийнято рішення N1217 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 02 вересня 2004 року №1262 "Про затвердження складу комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси.

Актом про визначення збитків власнику землі від 05 квітня 2017 року №15-2017 було визначено збитки у вигляді неодержаного доходу Черкаською міською радою за час користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 15/1 за період з 31 серпня 2016 року по 15 лютого 2017 року у розмірі 87 800 грн. 75 коп.

Зазначений акт затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 05 травня 2017 року №479 (а.с. 16).

Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача з виникненням права оренди на нежитлове приміщення по вул. Сумгаїтська, 15/1 у м. Черкаси в силу ст. ст. 796, 797 Цивільного кодексу України виникло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це приміщення. При цьому закон не передбачає необхідності в отриманні орендарем нежитлового приміщення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться орендоване приміщення. Відтак фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване нежитлове приміщення, є правомірним і відповідно не є самовільним. Тобто відповідач, користуючись земельною ділянкою, на якій знаходиться орендоване ним нежитлове приміщення, діяв правомірно.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. ст. 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 3-7гс15).

Так, при вирішенні спору у даній справі необхідно встановити всі умови застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Відповідно до п. 7.1.12. договору оренди орендар зобов'язаний, зокрема:

- укласти з власником землі договір про плату за землю або цивільно-правову угоду за фактичне використання землі.

Окрім цього, відповідно до п. 9.3. договору оренди за порушення або невиконання умов, передбачених п. 7.1 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів за кожен випадок порушень. Сплата штрафу не звільняє орендаря від усунення допущених порушень.

Таким чином з аналізу вказаних положень договору вбачається, що обов'язок укладення договору оренди землі (відповідно до розділу 7 договору оренди) покладено саме на орендаря (тобто відповідача).

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Статтею 797 Цивільного кодексу України передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. д ч. 1 ст. 156 ЗК України).

Згідно ч. 2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п. 3 постанови відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

А отже, з урахуванням того, що фактично договір оренди майна між позивачем та відповідачем було укладено 31.08.2016 (користування майном розпочалось також із вказаної дати згідно акте приймання-передачі), відповідач був зобов'язаний (що передбачено умовами договору оренди) укласти договір оренди земельної ділянки, натомість в порушення п. 7.1.12 не уклав договір оренди. При цьому, суд апеляційної інстанції повторно зазначає, що згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що саме невиконання відповідачем умов розділу 7 договору оренди призвело до наявності у позивача збитків у розмірі 87 800,75 грн.

Щодо наданого позивачем розрахунку, суд апеляційної інстанції зазначає, що такий розрахунок є вірним, в судовому порядку (як і рішення від 05.05.2017 № 479) не оскаржений, а тому приймається судом апеляційної інстанції як належний доказ в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Доказів оплати вказаної суми, як і будь яких платежів за користування земельною ділянкою відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Отже, при розгляді даної справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що збитки, які фактично просить стягнути позивач зумовлені протиправною поведінкою відповідача (порушення розділу 7 договору оренди).

А тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу за фактичне користування земельною ділянкою за період з 31.08.2016 по 15.02.2017 є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача щодо того, що укладення окремого договору суперечить положенням ст. 120 ЗК України та 377 ЦК України, оскільки укладення договору оренди землі передбачено п. 7.1.12. договору оренди майна. Даний пункт договору сторонами не оскаржувався, як і сам договору оренди майна, а тому є діючий та обов'язковий до виконання обома сторонами.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про неправильно здійснений розрахунок збитків, оскільки відповідно до п. 2 постанови Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Так, з матеріалав справи вбачається дотримання позивачем вказаного порядку. Більше того, доказів в розуміння ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України оскарження вказаних рішень позивача до суду не надано.

Щодо доводів відповідача про невідповідність площі, зазначеної в дозволі на розробку проекту землеустрою, суд апеляційної інстанції зазначає, що за доводами відповідача у його користуванні перебуває земельна ділянка, прощею 0,7885 га, тоді як позивачем стягується сума із розрахунку, площа земельної ділянки до якого - 0,7636 га (в меншому розмірі). Таким чином, дані доводи жодним чином не спростовують позовні вимоги, навпаки, спонукають позивача до перегляду здійсненого розрахунку в частині збільшення (з урахуванням площі, що фактично використовується відповідачем, яка є більшою, ніж зазначив позивач).

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача з посилання на практику ЄСПЛ, оскільки в даному випадку не порушено "правомірні очікування" відповідача, оскільки з урахуванням засад земельного законодавства, відповідач мав бути обізнаний про необхідність сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Щодо посилання суду першої інстанції на іншу справу, суд апеляційної інстанції зазначає, що при виникненні в іншої особи права власності або права користування на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача на земельну ділянку припиняється. Суд апеляційної інстанції вважає, що дослідження правовідносин попереднього користувача не впливає на розгляд даної справи, оскільки позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків (компенсації за понесені витрати по сплаті орендної плати), зумовлених бездіяльністю відповідача в частині оформлення останнім права користування земельною ділянкою та договору оренди з 31.08.2016 (з моменту початку фактичного користування).

Даний висновок узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності або права користування на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування. (Аналогічна правова позиція зазначена в постановах ВСУ від 6 червня 2011 року у справі № 3-53гс11 та постанові ВГСУ від 10 серпня 2016 року у справі № 910/25510/15).

А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими, в результаті чого, апеляційна скарга у даній справі підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2017 у справі № 925/852/17 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.08.2017 у справі № 925/852/17 - скасувати, з прийняттям нового рішення про задоволення позову повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, бул. Шевченка, будинок 256, квартира 7, ідентифікаційний код юридичної особи 24417288) на користь Черкаської міської ради (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул Байди Вишневецького, буд. 36; ідентифікаційний код юридичної особи 25212542) 87 800 (вісімдесят сім тисяч вісімсот) грн 75 коп збитків у вигляді неодержаного доходу за час фактичного користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, бул. Шевченка, будинок 256, квартира 7, ідентифікаційний код юридичної особи 24417288) на користь Черкаської міської ради (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул Байди Вишневецького, буд. 36; ідентифікаційний код юридичної особи 25212542) 1600 (одну тисячу шістсот) грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали справи № 925/852/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді С.А. Гончаров

А.Г. Майданевич