Рішення

від 19.10.2017 по справі 234/8533/16-ц

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/8533/16-ц

Провадження № 2/234/713/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року Краматорський міський суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Лутай А.М.

при секретарі - Харьковій Т.С.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 освіти і науки України, Донецької обласної Адміністрації в інтересах Департаменту освіти, ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області про часткове стягнення оплати за відпустку, не отриманої заробітної плати у зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодування моральної шкоди, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 01.09.2011р вона була прийнята на роботу в ЗОШ №19 м.Шахтарська на посаду вчителя іноземної мови. Однак, у зв'язку з активною фазою АТО в м.Шахтарську влітку 2014 року була змушена виїхати з міста. При цьому їй не виплачена заробітна плата (оплата за відпустку) за липень - серпень 2014 року, а за вересень 2014 вона не отримала заробітну плату в зв'язку з вимушеним простоєм, так як школа почала працювати тільки в жовтні 2014р. Зазначає, що заборгованість за три місяці (травень-червень 2014р ) складає в загальній сумі 13323,17грн, з розрахунку (4441,055грн. (середній заробіток) х 3 місяці), та яку просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь. Крім того, зазначає, що у зв'язку з цими обставинами, радикально змінився весь уклад її життя, а саме, вона отримала статус тимчасово переміщеної особи (переселенця) проте не може працевлаштуватися за фахом, змушена стояти на обліку в Центрі зайнятості для отримання допомоги, знімати житло, жити в борг, працювати не за фахом, при цьому сума заборгованості могла б вирішити багато проблем. Безумовно вона сильно переживала, що її багаточисельні звернення по інстанціях не дають результату, а відсутність механізму та відповідальних осіб для розв'язання її проблем завдало чимало моральних страждань, на підставі чого, просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 5000грн, а в загальній сумі 18323,17грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити та надала суду пояснення, зазначені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги ОСОБА_1 та надав суду пояснення, аналогічні поясненням останньої.

Представник ОСОБА_7 ЗОШ I-III ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області, а також представник третьої особи: ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, про день, час та місце слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних доказів.

Представник Донецької обласної Адміністрації в інтересах Департаменту освіти ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначивши, що позивач перебувала в трудових відносинах із ОСОБА_7 ЗОШ I-III ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області і заборгованість з оплати праці утворились у результаті цих трудових відносин. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа - ОСОБА_7 ОСОБА_8 ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецьке області (ідентифікаційний номер 30347546) знаходиться за адресою: 86200, Донецька область, м.Шахтарськ, Мікрорайон 7, та не перебуває в процесі припинення. Також зазначив, що позивач не є посадовою особою Донецької облдержадміністрації або її структурного підрозділу, в т.ч. департаменту освіти і науки облдержадміністрації, який є юридичною особою публічного права, не перебувала та не перебуває у трудових відносинах з облдержадміністрацією, а так само з будь-яким з її структурних підрозділів, тому вважає, що вимоги пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом. Крім того, вважає, що вимоги щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та оплати відпустки мають бути пред'явлені до роботодавця - ОСОБА_7 ОСОБА_8 ступенів №19. Зазначає, що за інформацією Державної казначейської служби України на виконання ст.14 Закону України Про боротьбу з тероризмом , постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014р №466 Про призупинення здійснення фінансових операцій призупинено казначейське обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів та території, яка не контролюється українською владою. Постановою ОСОБА_5 Міністрів України від 07.11.2014р №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, та як визначено цим Тимчасовим порядком, в населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , видатки з державного бюджету та казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Заробітна плата працівникам установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населении пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи. Згідно з Тимчасовим порядком переміщення установи на контрольовану територію, а також забезпечення її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня. Місто ОСОБА_7 включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, й враховуючи це, ОСОБА_7 ЗОШ I-III ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Шахтарськ, є підпорядкованою та підконтрольною ОСОБА_7 міській раді, облдержадміністрація в межах чинного законодавства не має відповідних повноважень для вирішення питання щодо переміщення школи та забезпечення її функціонування на підконтрольній території. Також, облдержадміністрація відповідно до Конституції України та Закону України Про місцеві державні адміністрації є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади та не є вищим органом відносно органів місцевого самоврядування, у тому числі до утворених органами місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій, тому, з приводу відшкодування позивачу моральної шкоди - облдержадміністрацією не порушувались права позивача та своїми діями облдержадміністрація не могла спричинити для позивача наслідки, зазначені в статях 23, 1167 ЦК України. Облдержадміністрацією не порушувались особисті немайнові права позивача, у зв'язку з чим підстави для відшкодування облдержадміністрацією моральної шкоди позивачеві відсутні. Просить визнати Донецьку облдержадміністрацію неналежним відповідачем у дійсній справі та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України -ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначивши, що працюючи на посаді вчителя ОСОБА_7 ЗОШ I-III ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області, відповідно до ч.1 ст.21 ЗУ Про відпустки позивач не отримала заробітну плату за час відпустки за липень-серпень 2014 року та згідно ст.113 Кодексу законів про працю не отримала оплату за час простою за вересень 2014 року. Так, згідно наданої копії трудової книжки позивач 01.09.2011р прийнята на посаду вчителя іноземної мови ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню № 19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області, відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань зазначена школа не перебуває в процесі припинення, організаційно-правова форма - комунальна установа, засновник - ОСОБА_7 міська рада, яка відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань орган місцевого самоврядування. З посиланням на ст.ст.28, 32, 60 ЗУ Про місцеве самоврядування вказує, що до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить об'єднання коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для фінансування комунальних підприємств, установ та організацій та міські ради мають власні повноваження управління закладами освіти, організацією їх матеріально- технічного та фінансового забезпечення. Пунктом 1 ст.9 ЗУ Про загальну середню освіту школа І-ІІІ ступенів належить до загальноосвітнього навчального закладу. Пунктом 1 статті 10 цього Закону Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності. Вважає, що позивач повинен пред'явити позов роботодавцю - ОСОБА_7 ОСОБА_8 ступеню №19, так як належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено договір. Проте, позивач не перебуває у трудових відносинах із ОСОБА_6 юстиції України, останнім не порушено його право на отримання заробітної плати у визначеному законодавством розмірах. У відповідності до ч.1 ст.61 ЗУ Про освіту зазначає, що враховуючи, що школа є комунальною установою ОСОБА_7 міської ради, безпосереднє фінансування здійснюється з коштів місцевого бюджету згідно з кошторисами на відповідний рік. В даних правовідносинах ОСОБА_6 юстиції України не набуває обов'язків щодо нарахування чи виплати заробітної плати, зокрема оплати за відпустку, а тому не може нести й відповідальності. Також, вважає, що про безпідставність позовних вимог позивача до ОСОБА_6 юстиції України свідчить і те, що ОСОБА_1 не зазначила, які норми законів України порушило ОСОБА_6 юстиції України, як суб'єкт владних повноважень щодо нарахування їй заробітної плати. Також, додатково зазначив, що згідно пояснень, які позивач надала у судовому засідання 01.06.2017р слідує, що поважних причин, з яких вона своєчасно не приступила до роботи після відпустки, в якій була з 20 червня по 6 серпня 2014 року немає. До роботи, згідно позовної заяви, ОСОБА_1 приступила у жовтні 2014 року, тобто період з 07 серпня по жовтень 2014 року фактично був прогулом. Відповідно, заборгованості по заробітній платі за цей час бути не може, не може бути і простою в роботі учбового закладу, який працював. Зазначає, що позивач обґрунтувала свої вимоги звернення з позовом до ОСОБА_5 Міністрів України тим, що Донецька облдержадміністрація відмовляється задовольняти її позовні вимоги та посилається на постанову ОСОБА_5 Міністрів України від 07.11.2014р №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків відкритих в органах Казначейства . Крім того, зазначає, що ОСОБА_7 міська рада, до якої належить ОСОБА_7 ОСОБА_8 ступеню №19 на підконтрольну українській владі територію не перемістилася. Згідно усних пояснень позивача, з жовтня 2014 року вищевказана школа була вже не підконтрольна українській владі і ОСОБА_1 у ній працювала до 2015 року та підтвердила цей факт наданими до суду Довідками про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, згідно довідки Пенсійного фонду України, з вересня 2015р мала дохід. Однак, посилання на те, що їй нанесено моральну шкоду у зв'язку з переміщенням та обліком у Центрі зайнятості населення немає підстав. Просить визнати ОСОБА_6 юстиції України неналежним відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України та відмовити в задоволенні дійсних позивних вимог до ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України про часткове стягнення оплати за відпустку, не отриманої заробітної плати у зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодуванням моральної шкоди в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 освіти і науки України - ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, надавши до суду письмові заперечення, в яких просила розглядати справу у її відсутність та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 освіти і науки України про стягнення заробітної плати в повному обсязі, додатково зазначивши, що ОСОБА_6 освіти і науки України не є засновником та органом управління ЗОШ № 19 м.Шахтарськ, а фінансування зазначеного закладу здійснюється з місцевого бюджету, ОСОБА_6 взагалі не має ніякого відношення до заборгованості, та не зобов'язане було забезпечувати переміщення ЗОШ №19 м.Шахтарськ, оскільки зазначений заклад перебуває в комунальній власності, а його засновником є управління освіти адміністрації м.Шахтарськ, тому позовні вимоги ніяким чином не стосуються ОСОБА_6 освіти і науки України. Також, вказує, що позивачкою не надано жодного доказу, що вона перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_6, та того, що фінансування закладу, у якому вона працювала здійснюється ОСОБА_6 освіти за рахунок коштів державного бюджету та не доведений факт порушення ОСОБА_6 освіти і науки України її прав.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представників відповідачів вивчивши матеріали справи та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно наданої копії трудової книжки, ОСОБА_1 01.09.2011р. була прийнята на посаду вчителя іноземної мови ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню № 19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області.

В період з 20.06.2014 року по 06.08.2014 року позивачу ОСОБА_1 була надана щорічна оплачувана відпустка.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України, виписки по картковому рахунку відкритому в ТВБВ №10004/423 філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк на ім'я ОСОБА_1, останній не була виплачена заробітна плата за час щорічної відпустки за липень та серпень 2014 року.

Відповідно до ст.74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України Про відпустки заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази щодо розміру нарахованої позивачу заробітної плати за час щорічної відпустки, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі за липень та серпень 2014 року у загальному розмірі 7200,40грн. = ((3600,20грн.( середньомісячний заробіток позивача) = (3568,05грн. (заробітна плата за квітень 2014 року) + 3632,38грн. (заробітна плата за травень 2014 року)/2) х 2 місяці (липень, серпень).

Вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати за час простою, а саме за вересень 2014 року, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.113 КЗпП України за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона не отримала заробітну плату за вересень 2014 року у зв'язку з вимушеним простоєм не з вини працівника тому, що школа почала працювати тільки в жовтні 2014 року. Однак, в судовому засіданні позивач пояснила, що насправді школа почала працювати з 01 вересня 2014 року. Це вона повернулася до роботи у школі лише наприкінці вересня у зв'язку з бойовими діями на території міста.

Таким чином, факт простою ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню № 19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження.

Статтею 237 1 КЗпП України передбачено, що вiдшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працiвнику провадиться у разi, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків i вимагають вiд нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що внаслідок порушення права позивачки на своєчасне отримання заробітної плати вона зазнала моральних страждань пов'язаних з відсутністю засобів для існування, втратою нормальних життєвих зв'язків, що потягло за собою необхідність докладати позивачкою додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер правопорушення та глибину душевних страждань позивачки, вимоги розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000грн., задовольнивши тим самим позов позивачки у цій частині у повному обсязі.

Заробітну плату за час щорічної відпустки та моральну шкоду суд вважає необхідним стягнути лише з відповідача ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області, а в задоволенні вимог до відповідачів ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 освіти і науки України, Донецької обласної Адміністрації в інтересах Департаменту освіти - відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У статті 1 Закону України Про оплату праці зазначається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як зазначено в п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Таким чином, обов'язок по виплаті працівнику заробітної плати за виконану роботу та відповідальність за її несвоєчасну виплату лежить саме на роботодавці, як стороні трудового договору.

Оскільки ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 освіти і науки України, Донецька обласна Адміністрація в інтересах Департаменту освіти не є стороною трудового договору з ОСОБА_1В.Ю., то вони не можуть виступати відповідачами у цьому трудовому спорі щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області на користь держави судовий збір в сумі 1102,40грн .

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 освіти і науки України, Донецької обласної Адміністрації в інтересах Департаменту освіти, ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області про часткове стягнення оплати за відпустку, не отриманої заробітної плати у зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, МІКРОРАЙОН 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 30347546) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м.Шахтарськ Донецької області, ІНН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за час відпустки за липень та серпень 2014 року у розмірі 7200,40 гривень. (сім тисяч двісті гривень 40 копійок), моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, а всього 12200,40 гривень ( дванадцять тисяч двісті гривень 40 копійок)

В частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 Міністрів України в особі ОСОБА_6 юстиції України, ОСОБА_6 освіти і науки України, Донецької обласної Адміністрації в інтересах Департаменту освіти про часткове стягнення оплати за відпустку, не отриманої заробітної плати у зв'язку з вимушеним простоєм та відшкодування моральної шкоди, а також в частині позову до ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 ОСОБА_7 міської ради Донецької області про стягнення не отриманої заробітної плати у зв'язку з вимушеним простоєм - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Шахтатрської міської ради Донецької області (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, МІКРОРАЙОН 7 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5); отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Киїів/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22020106) судовий збір у сумі 1102,40грн. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 19.10.2017 року. Повний текст рішення виготовлений 25.10.2017 року.

Головуючий суддя А.М.Лутай