Рішення

від 31.10.2017 по справі 390/1153/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1153/17

Провадження № 2/390/549/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пасічника Д.І.,

при секретарі - Рац М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, про визнання договору міни земельних ділянок недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив визнати договір міни земельних ділянок №1113, який 06.07.2016 року укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчено приватним нотаріусом Коваленко Г.Г. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2013 року позивачу належала земельна ділянка загальною площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. 06.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1113, згідно якого у власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 0,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а у власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Проте, з 2012 року існує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, а обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай , лише у випадку передбаченому статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Позивач вважає, що спірний договір міни укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) і з порушенням вимог пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а тому договір не має юридичної сили і повинен бути визнаний недійсним.

Представник позивача ОСОБА_4, до суду не з'явилася, проте надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, а розгляд справи просила провести без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_5 до суду не з'явилася, проте надала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі, а також надала до суду письмове заперечення в якому вказала, що 06.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір міни земельних ділянок №1113, який посвідчено приватним нотаріусом Коваленко Г.Г. Крім того, спірний договір не суперечить пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, який вказує, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2018 року, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Між сторонами фактично відбувся обмін земельними ділянками за схемою пай на пай , при цьому вимоги ст.14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , під час обміну не були порушені. Волевиявлення сторін щодо обміну земельних ділянок було вільним, позивач розумів та усвідомлював значення своїх дій, спірний договір підписувався за власним бажанням, а тому позов вважає безпідставним та таким, що підлягає відмові.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. до суду не з'явилася, проте надала заяву в якій просила провести розгляд справи без її участі, а також зазначила, що 06.07.2016 року за реєстровим №1113, нею було посвідчено договір міни земельних ділянок укладений між ОСОБА_1, від імені якого діяла по довіреності ОСОБА_6, та ОСОБА_2 Їй було надано оригінали документів, що підтверджують право власності на земельні ділянки та оригінал довіреності на представництво інтересів щодо користування та розпорядження земельною ділянкою площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, від імені ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 Договір міни земельних ділянок підписано ОСОБА_6 та ОСОБА_2, в присутності нотаріуса. Два примірники договору міни видані кожній із сторін договору.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст.715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар; право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.716 ЦК України до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1-18, ОСОБА_1 отримав у спадок після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку загальною площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3500376062013 від 07.08.2013 року.

06.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галиною Григорівною та зареєстровано в реєстрі за №1113, згідно якого ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_6, передав у власність належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2, взамін передав у власність, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 0,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а у власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. Обмін земельних ділянок проводився без грошової доплати. Сторони домовились, що вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 відповідає вартості земельної ділянки належної ОСОБА_2.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо суб'єкта №75433050 від 10.12.2016 року, земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_1, а також з довідки вбачається, що будь-які обтяження та заборони за вказаною земельною ділянкою відсутні.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №75431656 від 10.12.2016 року, земельна ділянка 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_2, а також з довідки вбачається, що будь-які обтяження та заборони за вказаною земельною ділянкою відсутні.

На запит суду приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. надано лист №499/01-16 від 22.08.2017 року та копію договору міни, який посвідчено 06.07.2016 року за реєстровим №1113, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також заява ОСОБА_1, від імені якого по довіреності діяла ОСОБА_6, де зазначено, що ОСОБА_1 самостійно набуває земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка є предметом цього договору та заява ОСОБА_2 про те, що він самостійно набуває земельну ділянку 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка є предметом цього договору.

Статтями 11, 60, 212 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 ЦК України вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ст.215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ст.203 ч.ч.1-3,5-6 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2018 року, не допускається: б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

У відповідності до вимог ст.14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

На виконання абзацу третього пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) Державним комітетом України по земельних ресурсах затверджено Наказ №288 від 17.11.2003 року Про затвердження рекомендацій щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) , яким передбачено, що власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Договір міни земельних ділянок посвідчується нотаріально. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.

Зі змісту укладеного між сторонами договору, встановлено, що 06.07.2016 року ОСОБА_1, від імені якого по довіреності діяла ОСОБА_6, та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку уклали договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. та зареєстровано в реєстрі за №1113.

Згідно пункту 1 вказаного договору ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_6, передав у власність належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2, взамін передав у власність, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 2 договору, у власність ОСОБА_1 перейшла земельна ділянка площею 0,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, а у власність ОСОБА_2 перейшла земельна ділянка площею 6,1329 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Пункти 5, 7 вказують на те, що обмін земельних ділянок проводився без грошової доплати; сторони домовились, що вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 відповідає вартості земельної ділянки належної ОСОБА_2

Крім того, ОСОБА_1, від імені якого по довіреності діяла ОСОБА_6, та ОСОБА_2 при укладені договору склади заяви про те, що земельні ділянки, які є предметом договору міни №1113 від 06.07.2016 року вони набувають самостійно.

Доводи сторони позивача про те, що спірний договір суперечить пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, не відповідає дійсності, оскільки даною нормою вказано, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2018 року, не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Таким чином, суд вважає, що позивачем і його представником не надано суду належних і допустимих доказів, які свідчать, що при укладенні договору міни №1113 від 06.07.2016 року порушено вимоги законодавства. Сторони погоджуються з тим, що обміненими можуть бути земельні ділянки тільки за схемою пай на пай про, що і йдеться в спірному договорі, та фактично відбулося. Обмін земельними ділянками здійснювався за згодою їх власників відповідно до закону, що посвідчено нотаріально. Волевиявлення сторін щодо обміну земельних ділянок було вільним, позивач розумів та усвідомлював значення своїх дій, не заперечує дій свого представника при укладені договору міни земельних ділянок, спірний договір укладався та підписувався за власним бажанням сторін, а тому суд вважає, що стороною позивача не доведено, що при укладені спірного договору було порушено вимоги чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір, не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом по суті позову, що відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.131 ЗК України, ст.ст.3, 16, 202, 203, 215, 216, 638, 715, 716 ЦК України, ст.14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст.ст.10, 11, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Коваленко Галина Григорівна, про визнання договору міни земельних ділянок недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя