Постанова

від 31.01.2018 по справі 390/1153/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 390/1153/17

№ провадження 22-ц/781/103/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Карпенко О. Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю секретаря Кечкіна А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_7, про визнання договору міни земельних ділянок недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 року , ухваленого у складі судді Пасічника Д.І.

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 з вказаним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 6 липня 2016 року між ним та ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір міни згідно якого він набув у власність земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 0,01 га, кадастровий номер 35225800300:02:000:2768, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, в обмін на належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6,1329 га, кадастровий номер 3522585400:02:000:0090, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області. При укладенні цього договору порушено існуючий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та процедуру обміняну земельних часток за схемою пай на пай , тобто з порушенням вимог п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 14 ОСОБА_8 України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Невідповідність договору вимогам закону являється підставою для визнання його недійсним. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати недійсним договір міни земельних ділянок, укладений 6 липня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_7. Григорівною і зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1113

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що укладення договору міни земельних ділянок сільськогосподарського призначення відбулося за схемою пай на пай , що не суперечить п. 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України . Обмін земельних ділянок здійснено за згодою їх власників, а тому суд вважав, що позивачем не доведено, що при укладені спірного договору було порушено вимоги чинного законодавства.

У поданій апеляційній скарзі позивач клопоче про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовної вимоги. Позивач вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права так, як висновки суду не відповідають обставинам справи. Він також стверджує, що суд не встановив підстави набуття ОСОБА_6 права власності на обмінювану ним земельну ділянку площею 0,01 га і чи являлася ця земельна ділянка земельним паєм . ОСОБА_8 України № 899-ІV допускають можливість обміну при відведенні земельної частки (паю) на місцевості, натомість згідно оспорюваного договору відбувся обмін вже виділених в натурі земельних ділянок. Крім того обмін є можливим лише в межах одного земельного масиву, в якому знаходяться обмінювані земельні ділянки, проте за договором здійснено обмін земель на території різних населених пунктів. Рішення суду суперечить правовій позиції Верховного Суду України, висловленій неодноразово у постановах від 12 жовтня 2016 року у справі № 748/1529/13-ц, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-5цс15, від 5 листопада 2014 року у справі № 6-172цс14.

Позивач ОСОБА_5, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання особисто не з'явився.

Представник позивача, ОСОБА_9, у судовому засіданні 24 грудня 2017 року підтримала апеляційну скаргу вцілому.

Відповідач ОСОБА_6, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання особисто не з'явився.

Представник відповідача, ОСОБА_10, у судовому засіданні 24 грудня 2017 року заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, висловилася на підтримку рішення суду першої інстанції, яке ухвалено, на її думку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без її присутності.

Після закінчення оголошеної 24 грудня 2017 року перерви у судовому засіданні до 10 год. 30 хв. 24 січня 2018 року учасники справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, не з'явилися без повідомлення суду причин неявки.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв'язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Апеляційний суд Кіровоградської області вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, законність і обґрунтованість судового рішення у якій перевіряється, суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 вересня 2013 року зареєстрованого в реєстрі за №1-18, ОСОБА_5 успадкував після смерті ОСОБА_11, який помер 14 серпня 2012 року, земельну ділянку загальною площею 6,1329 га, кадастровий номер 3522585400:02:000:0090, що розташована на території Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 вересня 2013 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо суб'єкта № 54211941 від 29 лютого 2016 року, земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер 3522580300:02:000:2768, що розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала ОСОБА_6 і вказане право було зареєстроване 26 лютого 2016 року (а.с. 50 - 51).

6 липня 2016 року між ОСОБА_5, від імені якого по довіреності діяла ОСОБА_12, та ОСОБА_6 укладено договір міни, який посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №1113.

Згідно цього договору ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_12, передав у власність ОСОБА_6 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,1329 га кадастровий номер 3522585400:02:000:0090 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_6 взамін передав у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площе. 0,01 га кадастровий номер 3522580300:02:000:2768 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обмін земельних ділянок проводився без грошової доплати (п. 5 договору міни).

Сторони домовились, що вартість обох земельних ділянок відповідає одна одній (п. 7 договору міни).

Після укладення договору міни та здійснення державної реєстрації прав власності на об'єкти міни за новими власниками у ОСОБА_5 виникло право власності на земельну ділянку площею 0,01 га, кадастровий номер 3522580300:02:000:2768, а у ОСОБА_6 виникло право власності на земельну ділянку площею 6,1329 га, кадастровий номер 3522585400:02:000:0090.

За клопотанням представника позивача, проти якого представник відповідача не заперечив, ухвалою апеляційного суду було витребувано у відділі у Кіровоградському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області інформацію щодо формування земельних ділянок кадастрові номери: 3522585400:02:000:0090, 3522580300:02:000:2768.

З листа - відповіді відділі у Кіровоградському районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18 січня 2018 року № 65/113-18 (а. с. 136) вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3522585400:02:000:0090 площею 6,13 га була сформована під час поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території КСП ім. Ватутіна Новоолександрівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області та передана у власність ОСОБА_11.

Земельна ділянка кадастровий номер 3522580300:02:000:2768 була утворена під час поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522580300:02:000:0393 загальною площею 4,66 га, що належала на праві власності ОСОБА_6 (відповідачу по справі) згідно державного акту на право власності на землю серія КР № 112384 від 18 жовтня 2005 року. В свою чергу земельна ділянка з кадастровим номером 3522580300:02:000:0393 була сформована під час поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) та організації території КСП Аджамське Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Згідно ст. 213 ЦПК України (у редакції 2004 року, діючого на час ухвалення судом першої інстанції рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду цим вимогам не відповідає

Суд першої інстанції в цілому правильно встановив обставини справи, які мають значення для справи, визначив характер спірних правовідносин та визначив закон, який їх регулює.

Проте висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

За договоромміни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦК України).

Встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину може бути спростована в судовому порядку.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до змісту статей 177, 181 ЦК України, ст. 79 ЗК України земельна ділянка являється об'єктом цивільних прав.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкуванняабо іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичноїчи юридичної особи .

Згідно підпункту б пункту 15 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається купівля-продажабо іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осібдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості)власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства , а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину , обмінуземельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу ) земельних ділянокдля суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продажабо іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" підпункту 15 Перехідних положень ЗК України, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином оборотоздатність земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості)власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства , а також земельних часток (паїв) є обмеженою.

Обмін (міна) таких земельних ділянок має здійснюватися відповідно до закону, яким являється ОСОБА_9 України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі ОСОБА_9 № 899-ІV).

Статтею 14 ОСОБА_8 № 899-ІV передбачено, що у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву.

Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах своїх повноважень сприяють обміну земельними ділянками.

Пунктом 2 статті 15 Прикінцеві положення ОСОБА_8 № 899-ІV зобов'язано Кабінет Міністрів України розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

На реалізацію цієї норми ОСОБА_8 Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 листопада 2003 року № 288 затверджено рекомендації щодо обміну земельними ділянками, згідно підпунктів 3, 5 яких власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 5 ОСОБА_8 № 899-IV встановлено, що матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників, оформлюють сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-464цс16, викладеному у постанові від 12 жовтня 2016 року, законодавець не закріпив у ЗК України чи інших законах України, крім ОСОБА_8 № 899-ІV, порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках. Обміняними можуть бути земельні ділянки за схемою (пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 ОСОБА_8 № 899-ІV. Зазначеною нормою право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував, що міна земельних ділянок відбулася 6 липня 2016 року, тобто набагато пізніше після видачі державних актів їх власникам, а саме: після отримання ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку серія КР № 112384 від 18 жовтня 2005 року та отримання ОСОБА_11 державного акту на право власності на земельну ділянку серія І-КР № 001234 від 11 березня 2002 року.

Крім того, суд першої інстанції не з'ясував підстави для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку площею 0,01 га кадастровий номер 3522580300:02:000:2768, а саме те, що вона утворилася внаслідок поділу земельної ділянки площею 4,66 га кадастровий номер 3522580300:02:000:0393, яка в свою чергу була сформована в результаті виділення в натурі земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП Аджамське .

Тобто обмінювана відповідачем земельна ділянка утворилася в результаті виділу незначної (0,21% від загальної площі 4,66 га) частки колишнього земельного паю.

При цьому внаслідок укладення договору міни позивач позбувся права власності на свій виділений в натурі земельний пай в обмін на право власності на частку виділеного в натурі паю відповідача.

Натомість відповідач зберіг своє право власності на 99,79 % виділеного на місцевості його паю та набув право власності на колишній земельний пай позивача.

За таких обставин не можна вважати, що на підставі оспорюваного договору відбувся обмін земельних ділянок за схемою пай на пай за якою кожна із сторін договору відчужує на користь один одного свій пай та отримує взамін пай другої сторони, тобто паї обмінюються в цілому, а не їх частини.

На підставі оспорюваного договору міни відбувся обмін земельних ділянок без дотримання вимог ОСОБА_9 № 899-ІV, а отже і всупереч мораторію, встановленому підпункту б пункту 15 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що є підставою для визнання такого договору недійсним.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи позивача, а висновки суд не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_5задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 рокускасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати недійсним договір міни земельних ділянок, укладений 6 липня 2016 року між ОСОБА_5, від імені якого по довіреності діяла ОСОБА_12, та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_7. Григорівною і зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1113.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 00 коп. .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду з підстав передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 січня 2018 року.

Головуючий

Судді: