Ухвала

від 08.11.2017 по справі 826/4475/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 08 листопада 2017 року                    м. Київ                                      К/800/37003/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги  Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕРСІ ЦЕНТР" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві  про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії, в с т а н о в и в: Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), в чинній на момент подання касаційної скарги редакції, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи наведене, до касаційної скарги скаржником не додано документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. У касаційній скарзі скаржник просив звільнити його від сплати судового збору. Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не дають підстав дійти висновку, що скаржник знаходиться у важкому матеріальному стані, що унеможливлює сплату ним судового збору. Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити. У разі пропуску строку на касаційне оскарження, скаржнику слід порушити питання про поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску. Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.     Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в :           У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору відмовити.           Касаційну скаргу  Державної фіскальної служби України залишити без руху.                Встановити Державній фіскальній службі України  30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги (з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху). Моментом отримання даної ухвали вважається день вказаний у повідомленні про вручення поштового відправлення.           Попередити особу, яка подала касаційну скаргу, що в разі не усунення недоліків касаційна скарга буде повернута скаржнику.           Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                   О.А. Веденяпін