Постанова

від 07.11.2017 по справі 815/3733/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3733/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного судуу складі:

головуючого -Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- ОСОБА_1

при секретарі- Алексєєвій Н.М.

за участю представника апелянта ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЕПОХА СТИЛЮ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу -,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року товариство з обмеженою відповідальності «ЕПОХА СТИЛЮ» (далі - ТОВ «ЕПОХА СТИЛЮ» , позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд визнати незаконними та скасуватиподаткові повідомлення-рішення, рішень про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року адміністративний позов задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 травня 2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем з податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) штрафні санкції за не нарахування податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно наказу ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08 червня 2016 року № 286-п, призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки субєкта господарської діяльності ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ код за ЄДРПОУ 34873034 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08 червня 2013 року по 08 червня 2016 року, проведення перевірки призначено з 09 червня 2016 року тривалістю 5 робочих днів.

Згідно наказу ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 15 червня 2016 року № 301-п, продовжено термін проведення перевірки з 16 червня 2016 року тривалістю 2 робочих дні.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт, згідно якого встановлено наступні порушення ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ :

пп.134.1.1п.134.1ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VIіз змінами та доповненнями, п. 5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати ,затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, із змінами та доповненнями, п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за №336/22868, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 124 703 грн., в тому числі: -2014 рік - 92 164 гри., - 2015 рік - 11 803 грн., 2016 рік - 20 736 грн.;

п.44.1ст.44, 198.1, п.198.3,198.6ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VIіз змінами та доповненнями в результаті чого встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 127 100 грн. у тому числі по періодам: квітень 2014р. - 68 530 грн.; серпень 2014р. - 20 000 грн.; листопад 2014р. - 8 026 грн.; грудень 2014р. - 231 грн.; травень 2015р. - 1 807 грн.; червень 2015р. - 1 960 грн.; жовтень 2015р. - 2 117 грн.; січень 2016р. - 3 393 грн.; лютий 2016р. - 27 344 грн.; березень 2016р. - 3 692 грн.;

п.п.14.1.54п.14.1ст.14, е п.п.164.2.17п.164.2, п.164.5ст.164, п.п.168.1.1п.168.1ст.168, п.176.2ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VIіз змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб 23 453,89 грн.;

ст.51, п.176.2ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VIіз змінами та доповненнями та в порушенняНаказу ДПА України від 24 грудня 2010 року N 1020 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 13 січня 2011року за № 46/18784), Наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015року №4 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015року за № 111/2655), а саме до податкових розрахунків внесені недостовірні дані щодо доходів нарахованих виплачених за ознакою 157 , не відображено нарахований дохід у негрошовій формі (сплата мешкання в готелях) за ознакою 126 у І кв. - IV кв. 2014 p., І кв. - IV кв. 2015 р.;

п. 5 ст.8, п. 2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 1 923,58 грн.;

п. 7 ст.8, п. 2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненням в наслідок чого нараховано єдиного внеску у сумі - 129,27 грн.;

п. 8ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємством несвоєчасно перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень у розмірі 142,19 грн., за квітень 2014р. у розмірі 390,79 грн., за листопад 2015р. у розмірі 17,82 грн., за грудень 2015р. у розмірі 17,49 грн., за лютий 2016р. у розмірі 17,49 грн., за квітень 2016р. у розмірі 17,49 грн. - не сплачено;

пп. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділуXX, ст.163, п.п.164.2.2п.164.2ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5п.168.1ст.168, п.171.2ст.171 Податкового кодексу Українивід 02 грудня2010року №2755-VIіззмінамита доповненнямидонараховано військового збору у розмірі 1 229,29 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога.

Податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_1 на суму 205 650,00 (двісті п'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 копійок) за платежем із податку на додатну вартість (код платежу - 14010100), в тому числі 137 100,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 68 550,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_2 на суму 181 053,00 (сто вісімдесят одна тисяча п'ятдесят три гривні 00 коп.) за податком на прибуток приватних підприємств (код платежу - 11021000), в тому числі 124 703,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 56 450,00 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2016 року № НОМЕР_3 на суму 45 620,98 (сорок п'ять тисяч шістсот двадцять гривень 98 копійок) - за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 14010100), в тому числі 23 453,83 грн. за податковими зобов'язаннями та 17 124,21 грн. за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_4 на суму 2 369,45 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 45 копійок) за платежем військового збору (код платежу - 11011000), в тому числі 1 229,29 грн. - за податковими зобов'язаннями, 911,43 грн. - за штрафними санкціями та 228,73 грн. - пеня відповідно до п.п.129.1.3п.129.1ст.129 ПК України.

Податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2016 року № НОМЕР_5 на суму 510 (п'ятсот десять гривень) за платежем донарахованого податку на доходи фізичних осіб (код платежу - 11010100), де 510 грн. складають штрафні (фінансові) санкції.

Вимогу про сплату боргу від 15 липня 2016 року № Ю-0012831301 на суму 2052,85 (дві тисячі п'ятдесят дві гривні 85 копійок) за недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 липня 2016 року № НОМЕР_6 на суму 1 026,43 (одна тисяча двадцять шість гривень 43 копійки) за своєчасно не нарахований єдиний внесок штрафні санкції у сумі 1 026,43 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховуються єдиний внесок (авансових платежів) від 15 липня 2016 року №0012851301 на суму 265,62 (двісті шістдесят п'ять гривень 62 копійки) за несвоєчасну сплату суми єдиного податку стягнення суми штрафу у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 15 липня 2016 року № НОМЕР_7, яким застосовано штрафні санкції на суму 170 (сто сімдесят гривень).

До податкових повідомлень-рішень надано розрахунки застосування штрафних (фінансових) санкцій по ТОВ ЕПОХА СТИЛЮ по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями товариство звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що товариством надано до суду первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з зазначеними в акті перевірки контрагентами. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили, або визнанні в установленому порядку недійсними, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі вказується на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апелянтом ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та ухвалення нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким доводом апелянта з огляду на наступне.

Відповідно допп.14.1.181п.14.1статті14 ПКУ, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1статті198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт198.3статті198 ПКУвстановлює, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.201.10статті201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.2статті198 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6статті198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11статті201цьогоКодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1статті201 ПКУ, На дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п.134.1.1статті134 ПК України, обєктом оподаткуванняподатку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Відповідно до п.138.2статті138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановленихрозділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно допп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи, в розумінні, наведених норм законодавства.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ Фіштрейд Груп , ПП «ВіваТрейдінг» , ТОВ «Альфа -777» , ПП Гранд Марін , ТОВ Ілліс , ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок , ТОВ Союз - Прес , ТОВ Кейтер та ФОП ОСОБА_4

На підтвердження реальності господарських правовідносин з вказаними контрагентами позивач надав до суду первинні документи. Дослідивши їх, колегією суддів встановлено, що вони містять в собі ряд недоліків, таким чином не можуть бути належним доказом факту здійснення позивачем відповідних господарських операцій з його контрагентами.

Так, згідно договору на участь у виставці та розміщення реклами від 21 квітня 2014 року заключеного між позивачем та контрагентом ПП «ВіваТрейдінг» вбачається відсутність детальних пунктів, а саме: місце проведення виставки, період проведення виставки, вартість участі, організаційний внесок, номенклатури рекламних послуг, а також з вказаного договору неможливо зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання економічного ефекту у господарській діяльності підприємства.

Окрім того колегія суддів встановлено, що податковим органом неможливо провести зустрічну звірку ПП «ВіваТрейдінг» щодо підтвердження господарських відносин із його контрагентами за період квітень - травень 2014 року, оскільки підприємство немає основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, а також транспортних засобів та виробничих потужностей.

Вищезазначені обставини при винесенні оскаржуваного рішення судом першої станції взяті до уваги не були.

Також судом першої інстанції не були взяті до уваги недоліки первинних документів по господарських правовідносин між позивачем та контрагентами ТОВ «Альфа -777» , ТОВ Ілліс , ТОВ Гранд Марін та ТОВ Київський міжнародний контрактовий ярмарок .

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивачем не надано документів, що підтверджували б зазначені взаємовідносини, а саме: документи про ціль розміщення у готелі, документи про кількість осіб які будуть розміщені у готелі.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні результати вказаний послуг, а саме: звіти, заявки на участь у конференціях/виставках, розроблені матеріали та інше.

Вказані обставини свідчить про невідповідність сформованих позивачем витрат критеріям реальності господарських операцій та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

Так дослідивши наявний в матеріалах справи договір На готельне обслуговування , згідно якого предметом договору є комплекс послуг по розміщенню клієнтів (груп клієнтів) в готелі Спа готель Гранд Марін та додаткові послуги клієнтам, колегією суддів встановлено, що він оформлений з порушенням вимог щодо первинних документів, а саме в ньому відсутні обовязкові реквізити: номер, дата, строк дії договору.

Окрім того, згідно Акту надання послуг М1916 від 15 листопада 2014 року вбачається, що предметом взаємовідносин між підприємствами є Організація проведення конференції , а не комплекс послуг по розміщенню клієнтів у вказаному отелі.

Вищевказані недоліки виявлені також у господарських правовідносинах між позивачем та контрагентом ФОП ОСОБА_4

В свою чергу колегією суддів також встановлено, що предметом взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ Союз-Прес є Рекламні послуги в журналі Дом и інтерьер , проте до перевірки позивачем не надані: Договір про надання послуг, замовлення та отримання рекламних послуг, Рахунок-фактуру, в результаті чого не можливо встановити, які рекламні послуги були отримані позивачем.

Окрім того, також не можливо встановити номенклатуру послуги, строки її виконання по взаїмовідносинам з контрагентом ТОВ Кейтер , оскільки згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №М0858 від 05 грудня 2015 року предметом взаємовідносин мід підприємствами є Обслуговування заходу 05 грудня 2015 року , проте до перевірки не надано Договір про надання послуг та замовлення на отримання послуг.

Вказані факти також свідчить про невідповідність сформованих позивачем витрат критеріям реальності господарських операцій та її документального підтвердження, які є основними умовами для формування податкового обліку.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не надано до суду належних доказів фактичного здійснення операцій, оскільки не підтверджує реальність господарських операцій у своїй сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, а саме встановлення факту порушення товариством вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини, викладені в додаткових письмових поясненнях наданих до суду апеляційної інстанції 10 січня 2017 року, оскільки у вказаних справах господарські операції, на відміну від господарських правовідносин у даній справі, були фактично здійсненні та підтвердженні належними документами, виданими господарюючому суб`єкту постачальником товару (послуги), що надало право нарахування податкового кредиту такому господарюючому суб`єкту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207, 254 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ЕПОХА СТИЛЮ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу,- скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальності «ЕПОХА СТИЛЮ» відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 листопада 2017 року.

Суддя доповідач: Потапчук В.О.

Суддя: Шляхтицький О.І.

Суддя: Семенюк Г.В.