Постанова

від 05.10.2017 по справі п/811/649/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № П/811/649/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської ОДП ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 18.11.2015 року № НОМЕР_1, винесене на підставі акту перевірки від 26.10.2015 року № 353/17-05/НОМЕР_2.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача за договором (ОСОБА_2В.) підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року

За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.10.2015 року № 353/17-05/НОМЕР_2, відповідно до висновків якого встановлено порушення (а.с.54-57):

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 209 785,39 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій необхідно було вказати суму доходу у вигляді анульованої (прощення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" і ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 1235464,65 грн., у зв'язку з чим не сплачено до бюджету податок з доходу фізичних осіб в загальній сумі 209785,39 грн..

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання на загальну суму 262 231,74 грн., в тому числі: 209 785,39 грн. - основний платіж, 52 446,35 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.50).

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.11.2015 року № НОМЕР_3 є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є, серед іншого, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага-це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

В свою чергу, згідно з підпунктом "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, основна суаи боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до п.п.165.1.55. п. 165.1 ст 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними податкових розрахунків за формою 1ДФ від ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ПАТ «Дельта Банк» контролюючим органом отримано повідомлення про анулювання кредитором за його самостійним рішенням у 3-у та 4-у кварталах 2014 року боргу платника податків у сумі 1 235 464,65 грн.

Листами ПАТ «Банк «Фінаси та Кредит» від 15.06.015 року № 0-102000/971 та ПАТ «Дельта Банк» від 3.07.015 року № 6050 підтверджено достовірність даних, зазначених у звіті 1-ДФ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і суми утриманого з них податку по фізичній особі ОСОБА_1

Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивачем 29.04.2015 року до контролюючого органу подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік. Як вбачається з декларації позивачем задекларовано анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» по кредитному договору №5АV0-09-07 та 5/AVL20-09-07 від 28.09.2007 року сумі 161122,11 та нараховано і сплачено відповідні податки.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного неодноразово запитувалось у контролюючого органу інформація щодо складу сум прощеного боргу в розрізі банків та договорів, а також інформація щодо підстав неврахування під час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення поданої позивачем податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік (реєстр. № НОМЕР_4 від 29.04.2015 року), згідно якої останнім задекларовано 161122,11 грн. (р.01.07) суми прощеного основного боргу за кредитними договорами № 5AV20-09-07 та № 5/AVL20-90-017 від 28.09.2007 року укладеного з АТ «Банк «Фінанси та Кредит» .

На виконання ухвал суду податковим органом було надано копію висновку від 07.06.2017 року до акту від 26.10.2015 року № 353/17-5/263412355, відповідно до якого податковий орган не заперечує, що подана позивачем декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік не була враховано контролюючим органом ані у висновках акту перевірки, ані при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегією суддів враховується те, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань від 09.04.2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" було доповнено пунктом 8, зокрема зазначено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного походу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Відповідно до приписів ст. 23 ПК України, визначено, що є фізичний, вартісний чи піший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведене зазначає, що на момент подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік прощені (анульовані) проценти за кредитними договорами № 5АУ20-09- 07 та № 5/АVL20-09-07 від 28.09.2007 року, укладеними з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не вважались додатковим благом платника податків, а тому не повинні були враховуватись при визначенні бази оподаткування.

Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до приписів ст. 54 ПК України до дискреційний повноважень, в даному випадку ДПІ, належить визначення сум податкових та грошових зобов'язань.

Таким чином колегія суддів доходить висновку щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2015 року № НОМЕР_3 прийнятого Кіровоградською об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області відносно ОСОБА_1

Окремо колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки позовні вимоги в частині компенсації витрат на правову допомогу колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому приписами ч.1 ст. 90 КАС визначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 КАС України зазначено, що у разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звернення та отримання позивачем безоплатної правової допомоги, а також відсутні докази звільнення позивача від оплати надання йому правової допомоги, колегія суддів доходить висновку, що у задоволені позову в частині компенсації витрат на правову допомогу слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки останнє винесено з порушенням норм матеріального права при неповному встановленні обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року по справі №П/811/649/16 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2015 року № НОМЕР_3 прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай