Рішення

від 31.10.2017 по справі 428/3288/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 428/3288/17

Провадження № 22ц/782/633/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого Лозко Ю.П.,

Суддів: Авалян Н.М., Єрмакова Ю.В.

за участю секретаря Єгорової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 липня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору б/н від 06 червня 2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним договором належним чином не виконала, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не повернула, тому позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором яка станом на 28.02.2017 року становить 45343,69 грн. та складається з:

- 4991,50 грн. - заборгованість за кредитом;

- 37616,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2135,41 - штраф (процентна складова).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ ПриватБанк звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача - ОСОБА_3, перевіривши письмові матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судова колегія вважає, що у даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону не виконано.

Згідно ч.1 ч.3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами договірні відносини відсутні, оскільки всупереч вимог ст. 1055 ЦК України не дотримано письмової форми кредитного договору на якій посилається позивач, отже кредитний договір не укладений. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи, які є окремими письмовими документами, відповідачем не підписані , тому такі Умови та Правила, а також тарифи не є частиною кредитного договору укладеного між сторонами, при цьому суд послався на правову позицію Верховного Суду України від 11лютого 2015 року у справі №6-240цс14 та від 10 червня 2015 року у справі №6-698цс15.

В анкеті-заяві від 06.06.2011 року, яка підписана відповідачем, відсутня вказівка на будь-який розмір кредитного ліміту у відповідній графі, а також в анкеті-заяві відсутня позначка навпроти послуги в графі Платіжна картка кредитка Універсальна , також не має посилання на розмір та грошову одиницю коштів, на розмір відсотків за користування кредитом, на порядок зміни розміру кредитного ліміту, на порядок та строки повернення кредиту тощо.., тому підстави для задоволення позовних вимог відповідно до вимог 509,626,638,1054,1055 відсутні.

Таких висновків суд дійшов помилково виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.06.2011 року відповідачем ОСОБА_2 з метою отримання кредитної картки заповнено та підписано анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.5), в якій відповідач висловила згоду на укладення договору з Банком шляхом отримання кредитної картки Універсальна та погодилась, що заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді становить між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

З довідки про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна, 55 днів пільгового періоду вбачається, що ОСОБА_2 встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% - 30% на рік також зазначені розміри комісій та штрафів.

Отже, 06.06.2011 року між сторонами у формі заяви був підписаний Договір про надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно довідки ПАТ КБ ПриватБанк (а.с.140) відповідачу ОСОБА_2 було надано Банком наступні кредитні картки: НОМЕР_1 дата старту 18.09.2013 терміном дії до 07/16; НОМЕР_2 дата старту 31.01.2017 термін дії 07/20.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_2 за договором б/н від 18.09.2013 р. за кредитною карткою НОМЕР_1 кредитний ліміт датований 27.11.2013 року становив 5 000 грн.( а.с.165).

На а.с.190 - 197 міститься роздруківка виписки по рахунку за основною карткою ОСОБА_2 НОМЕР_1 за період з 01.06.2011 по 19.07.2017 р., яка свідчить про здійснені нею відповідні операції, а саме: розрахунки через термінали в касах магазинів, отримання коштів через банкомати, погашення заборгованості перед позивачем тощо, загалом про рух коштів по картковому рахунку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк згідно умов договору та закону. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається .

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.3-4) за договором від 06 червня 2011 року станом на 28.02.2017 року розмір заборгованості становить 45343,69 грн. і складається з:

- 4991,50 грн. - заборгованість за кредитом;

- 37616,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 2135,41 грн. - штраф (процентна складова).

Під час апеляційного розгляду справи, представником відповідача отримання ОСОБА_2 від позивача коштів у розмірі встановленого ліміту 5 000 грн. та користування ними у спірний період не заперечувалось, проте відповідач вважала, що це користування є безоплатним, та згідно вказаного вище розрахунку 01.02.2017 року платежем у сумі 5 000 грн. ця сума за наданим кредитом відповідачем погашена (а.с.3-4).

Посилання відповідача на те, що заборгованість за кредитом в сумі 5 000 грн. погашена 01.02.2017 р. не заслуговує на увагу, з огляду на наступне.

Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, сплачена відповідачем 01.02.2017 року сума 5 000 грн. зарахована Банком на погашення процентів та пені.

Доказів того, що зазначена сума 5 000 грн. внесена відповідачем саме на погашення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4991,50 грн. відповідачем суду не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 4991,50 грн.

Щодо нарахованої плати за користування відповідачем вказаними коштами, яка згідно розрахунку становить 37616,78 грн., судова колегія вважає в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% - 30% на рік, і ця ставка згідно розрахунку заборгованості (а.с.3-4) нараховувалася до 31.08.2014 р.

З 01.09.2014 року ставку Банком збільшено з 30,00 до 34,80 та з 01.04.2015 р. до 28.02.2017 року збільшено до 43,20.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України ( в редакції, чинній на час підписання анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1155 (далі Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограмма, дрібний пакет, мішок М ), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу),а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вказане боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17.

Під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів щодо направлення та одержання відповідачем повідомлення про збільшення відсоткової ставки.

Отже, належним чином відповідач не був повідомлений про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що сума відсотків за період з 01.09.2014 року по 28.02.2017 року, виходячи із процентної ставки 30% річних становить - 3789,38 грн. виходячи з наступного розрахунку: 4991,50 (заборгованість за кредитом) х 30% річних : 360 ( календарних днів на рік за договором) х 911 ( календарних днів прострочення).

Заборгованість за % станом на 28.02.2017 року складає -2221,38 грн. виходячи із наступного розрахунку: 1285,05 грн. (заборгованість за відсотками, яка виникла станом на 31.08.2014 р. відповідно розрахунку наданого позивачем) + 3789,38 грн. (заборгованість за відсотками за період з 01.09.2014 р. по 28.02.2017 р.) - 2853,05 грн.( сума сплачена ОСОБА_2, в 2017 році, яку Банком неправомірно зараховано на погашення пені)

За вказаних обставин, з відповідача на користь Банку підлягає стягненню заборгованість за процентами у сумі - 2221,38 грн.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею та комісією нарахованої з 01.06.2014 р., в сумі 100 грн. колегія суддів вважає не підлягають задоволенню, оскільки відповідач зареєстрована та проживає у м. Сєвєродонецьку Луганської області, тому в даному випадку підлягає застосуванню положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014р. громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014р. з населених пунктів, визначених у затверджених Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Як вбачається з матеріалів справи, штраф (фіксована частина) у сумі 500 грн. та 2135,41 штраф (процентна складова) позивачем нараховані в лютому 2017 року, про що свідчить розрахунок штрафу (процентної складової).

Зазначені обставини свідчать про те, що штрафи нараховані під час дії мораторію щодо нарахування пені та/або штрафів.

На вказані обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення оскаржуваного рішення з порушенням вищевказаних норм.

Посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 11 лютого 2015 року та від 10 червня 2015 року, є помилковими, оскільки висловлені відносно умов збільшення строків позовної давності, і не стосується даного спору.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК підлягають стягненню судові витрати у розмірі 534,24 грн.

Керуючись ст. ст. 309, 313-314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 липня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК заборгованість за договором №б/н від 06.06.2011 року станом на 28.02.2017 року у розмірі 7212,88 грн., з яких: 4991,50 грн. - заборгованість за кредитом; 2221,38 грн. - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК судові витрати у розмірі 534,24 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді: