Рішення

від 15.11.2017 по справі 920/1193/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2017 Справа № 920/1193/16

за позовом Закритого акціонерного товариства "Аероплан", м. Москва, Російська Федерація,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ОПТ ПЛЮС", м. Ромни, Сумська область,

про стягнення 96 000 грн. 00 коп.,

Суддя Резніченко О.Ю.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 15.12.2016), ОСОБА_3 (довіреність від 15.12.2016);

Від відповідача - ОСОБА_4 (довіреність № 88 від 19.12.2016);

У судовому засіданні 06.11.2017 судом оголошено перерву до 15.11.2017 о 12 год. 30 хв.

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 90 від 21.12.2016, в якому вказує на те, що ПП «ОПТ ПЛЮС» реалізовувало кондитерську продукцію, зокрема цукерки «Фіксіленд» . Вказана назва не має зв'язку та не є похідною від мультиплікаційного фільму «Фіксіки» . Крім цього, відповідач не є виробником цукерок «Фіксіленд» , на даний час вони відсутні в продажу. Визначений позивачем розмір компенсації відповідач вважає завищеним.

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 132к від 17.01.2017), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 64 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав, 6 400 грн. 00 коп. штрафу в дохід державного бюджету за порушення майнових авторських прав.

Позивач подав докази сплати судового збору в сумі 222 грн. 00 коп. та докази надсилання відповідачу заяви про збільшення позовних вимог від 17.01.2017 (письмові пояснення, вх. № 1178 від 06.02.2017).

Позивач подав клопотання (вх. № 1179 від 06.02.2017), в якому просить суд долучити до матеріалів справи деталізацію відеозаписів процесу закупки товару у відповідача.

Позивач подав письмові пояснення (вх. № 1178 від 06.02.2017), в яких вважає доведеним факт порушення відповідачем майнових авторських прав позивача та просить суд задовольнити позов повністю.

Відповідач подав доповнення до відзиву (вх. № 645 від 20.01.2017), в якому заперечує факт продажу товару (цукерок «Фіксіленд) 08.04.2016 по накладній № ПП-127288, зазначає, що 02.09.2016 по накладній № ПП-163038 від 02.09.2016 товар отримало ТОВ «Компанія «Візит Сервіс» , при цьому з позивачем господарських відносин відповідач не мав, тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач подав пояснення (вх. № 1014 від 30.01.2017), в яких вважає нотаріально посвідчені копії авторського договору № 0906 від 01.09.2009 та додатків до нього, а також надані позивачем відеозаписи неналежними доказами по справі.

Позивач подав письмові пояснення (вх. № 516 від 17.01.2017), відповідно до яких вважає нотаріально посвідчені копії авторського договору № 0906 від 01.09.2009, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009 достатніми та належними доказами по справі, а також зазначає, що позивач є нерезидентом України та, будучи власником виключних майнових прав на твір, здійснює їх захист на території всього світу, що фізично унеможливлює надання оригіналів вказаних документів по кожній справі.

Відповідач подав клопотання (вх. № 354к від 09.02.2017), в якому вважає, що позивачем надана суду підроблена накладна № ПП-127288 від 08.04.2016, тому з метою встановлення факту підробки документа, просить суд призначити судову експертизу та пропонує наступні питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом: яким способом нанесений відтиск печатки на видатковій накладній № ПП-127288 від 08.04.2016 в лівому нижньому куті?; чи є досліджуваний реквізит документа лише зображенням, що імітує відбиток печатки?; чи завдано відбиток печатки на документі друкованою формою, зразки відбитків якої представлені на дослідження, або іншою друкованою формою?; чи відповідає час виконання видаткової накладної ПП-127288 та печатки на ній даті, зазначеній у документі, тобто 8 квітня 2016 року?.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.02.2017 у справі № 920/1193/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Аероплан" задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "ОПТ ПЛЮС" (вул. Горького, 194-А, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 31488040) на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" (АДРЕСА_1, Російська Федерація, 109147, ОДРН 1057746600559) 32000 грн. 00 коп. компенсації, 1600 грн. 00 коп. судового збору, а також стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "ОПТ ПЛЮС" (вул. Горького, 194-А, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 31488040) в доход Державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030101) штраф у розмірі 3200 грн. 00 коп.

23.05.2017 на примусове виконання судового рішення видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2017 у справі № 920/1193/16 рішення Господарського суду Сумської області від 09.02.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд. Суд касаційної інстанції вказав на те, що попередні судові інстанції у розгляді справи виходили з наявності у Товариства права на об'єкти інтелектуальної власності (частини аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно), на підставі поданих позивачем (Товариством) копій документів (Авторського договору, акта приймання-передачі робіт за цим договором тощо); поза перевіркою та оцінкою попередніх судових інстанцій залишилися в процесі розгляду справи доводи відповідача (Підприємства) стосовно: подання ним доказів того, що він (відповідач) не був стороною у господарській операції, що зафіксована відеозаписом від 08.04.2017, про який ідеться в оскаржуваних судових рішеннях; несправжності використаної як доказ зі справи видаткової накладної від 08.04.2016 № ПП-127288; відсутності на упаковці товару (ящиках), які зафіксовані у відеозапису, зображень персонажів анімаційного телесеріалу "Фіксики", так само як і на упаковці кондитерських виробів (цукерок). Відповідні доводи відповідача судами не спростовано, пов'язаних з ними обставин не з'ясовано та в рішеннях зі справи не відображено.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.09.2017 призначено розгляд справи на 09.10.2017 об 11 год. 00 хв.; зобов'язано позивача подати суду для огляду оригінали Авторського договору №А0906 від 01 вересня 2009 року, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009, видаткової накладної № ПП-127288 від 08.04.2016.

06.10.2017 відповідач подав письмове пояснення № 51 від 29.09.2017, в якому зазначає, що представник позивача діяв на підставі довіреності строк дії якої закінчився; позивачем не доведена належність йому авторський прав, не надано достатніх доказів порушення авторських прав.

Суд враховує, що заперечення представника відповідача щодо неналежного оформлення довіреності від 15.12.2016 на представника позивача - ОСОБА_2 (на першому аркуші довіреності відсутній підпис керівника позивача), були відхилені судом з урахуванням приписів ч. 1-3 ст. 28, ст. 123 ГПК України (ухвала господарського суду Сумської області від 25.10.2017 у справі № 920/1193/16).

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3073к від 25.10.2017), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 96 000 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав, 9600 грн. 00 коп. штрафу в дохід державного бюджету за порушення майнових авторських прав.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.10.2017 заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3073к від 25.10.2017) прийнято до розгляду.

У судовому засіданні 25.10.2017 судом оглянуті надані представником позивача оригінали витребуваних судом документів, а саме: Авторського договору № А0906 від 01 вересня 2009 року, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009. Візуально оглянуті судом оригінали документів є тотожними копіям, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 25.10.2017 судом, за участю представників сторін, досліджені записи на дисках відеозаписів від 08.04.2016 та 02.09.2016 (т.1, а.с. 34-35).

06.11.2017 відповідач подав відзив № 64 від 02.11.2017 на заяву про збільшення позовних вимог, в якому вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим. Відповідач зазначає, що документи купівлі-продажу цукерок, що зафіксовані на відеозаписі від 08 квітня 2017 року, доказують, що ПП "ОПТ ПЛЮС" не був стороною цієї господарської операції. ПП "ОПТ ПЛЮС" не здійснює роздрібну торгівлю, тому не могло видати видаткову накладну № ПП-127288 від 08.04.2016, де отримувачем товару значиться кінцевий споживач. 02 вересня 2016 року згідно даних бухгалтерського та податкового обліку приватного підприємства "ОПТ ПЛЮС" по накладній № ПП-163038 товар отримало товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Візит Сервіс", скарг і претензій щодо якості товару від останнього не надходило. На відеозаписі від 02 вересня 2016 року демонструється пакувальний ящик, на якому відсутні зображення персонажів анімаційного телесеріалу Фіксіки . Під час відеофіксації ящик не розпаковувався, фіксація зображень на упаковці товару, який знаходився в ящику, не проводилась.

06.11.2017 відповідач подав клопотання № 65 від 02.11.2017, в якому просить суд призначити судову технічну експертизу документів по справі № 920/1193/16 стосовно наступних питань: чи відповідає давність виконання документів, а саме: авторського договору № 0906 від 01.09.2009, сторонами якого зазначені ЗАО "Аероплан" та фізична особа ОСОБА_5; акту приймання-передачі результатів робіт від 25.11.2009, який є невід'ємною частиною авторського договору № 0906 від 01.09.2009, з додатком №1; додаткової угоди № 1 від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009, вказаним в них датах? Якщо ні, то яка давність виконання цих документів?; яка давність нанесення відбитків печаток в наданих на дослідження документах, а саме: авторському договорі № 0906 від 01.09.2009р., сторонами якого зазначені ЗАО "Аероплан" та фізична особа ОСОБА_5; акті приймання-передачі результатів робіт від 25.11.2009, який є невід'ємною частиною авторського договору № 0906 від 01.09.2009, з додатком №1; додатковій угоді № 1 від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009?; чи виготовлені засвідчені копії авторського договору № 0906 від 01.09.2009, сторонами якого зазначені ЗАО "Аероплан" та фізична особа ОСОБА_5; акту приймання-передачі результатів робіт від 25.11.2009 року, який є невід'ємною частиною авторського договору № 0906 від 01.09.2009, з додатком №1; додаткової угоди № 1 від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009 з оригінальних примірників цих же документів, які є предметом даного дослідження?. Проведення судової технічної експертизи документів відповідач просить доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. Відповідач в обґрунтування клопотання зазначає, що під час візуального огляду та порівняння зазначених документів встановлені розбіжності між копіями, які знаходяться в матеріалах справи та документами, наданими представником позивача в якості оригінальних примірників. Представник позивача пояснив, що копії виготовлені з іншого примірника цього ж договору, який відрізняється від примірника, наданого суду. Одначе, в пункті 8.9 авторського договору № 0906 від 01.09.2009 вказано, що цей договір складений в двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони, тому у позивача може бути лише один примірник договору.

Позивач подав письмові пояснення (вх. № 9892 від 10.11.2017) де зазначає, що ані презумпція авторства ОСОБА_5, ані дійсність Авторського договору № А0906 від 01.09.2009 відповідачем не спростовані. Про авторські права ЗАТ Аероплан та актуальність анімаційного фільму Фіксики свідчить велика кількість ліцензійних кондитерських виробів, фотокопії примірників обгорток яких додають до пояснень. На всіх ліцензійних кондитерських виробах із зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики , незалежно від часу та місця їх виготовлення та введення у цивільний обіг, зазначається інформація, яка ідентифікує Позивача як правовласника: Виготовлено за ліцензією ЗАТ Аероплан . Усі права захищені. © ЗАТ Аероплан 2005 -2016 . Позивач пояснює, що оригінал авторського договору не може бути ідентичним копії, що додана до матеріалів справи, адже остання була піддана технічній обробці засобами копіювання, зокрема шляхом розміщення декількох сторінок на одному аркуші, ретушуванню конфіденційної інформації.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2009 між Закритим акціонерним товариством "Аероплан" (замовник) та громадянином ОСОБА_5 (виконавець) укладено Авторський договір №А0906 від 01 вересня 2009 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи щодо розробки образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму, і передати результати робіт позивачу за актом приймання - передач. Одночасно з переданням результатів роботи виконавець зобов'язується передати позивачу виключні права на них, у тому числі для створення фільму.

Пунктом 1.2 Авторського договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2015 передбачено, що права (право) - це виключне право на відповідний результат робіт виконавця по цьому договору, що передається замовнику в межах виконання цього договору, як на результат інтелектуальної діяльності. Зміст виключного права в кожному випадку визначається у відповідності до норм Цивільного кодексу РФ, в тому числі статтями 1229 та 1270 цього кодексу.

У відповідності до пункту 2.1. Авторського договору, строк передачі виключних прав складає весь строк дії авторського права, починаючи з дати підписання ОСОБА_4 приймання-передачі результатів роботи.

Згідно з актом від 25 листопада 2009 року приймання-передачі результатів робіт за Авторським договором №А0906 від 01 вересня 2009 року, робота виконавця по розробці образів персонажів фільму, створенню ескізів та фонів для фільму виконана у повному обсязі та виключні майнові авторські права передані замовнику. Зображення образів персонажів фільму містяться у Додатку №1 до ОСОБА_4.

Відповідно до п. 8.10 авторського договору у редакції додаткової угоди від 21.01.2015, сторони згодні та визнають, що передачею результатів робіт по цьому договору шляхом підписання передбаченого пунктом 2.2. договору ОСОБА_4 прийому-передачі результатів робіт, виконавець здійснює відчуження прав на користь замовника.

Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про міжнародне приватне право іноземним елементом є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце за території іноземної держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про міжнародне приватне право право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно із колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з положеннями ст. 37 Закону України Про міжнародне приватне право до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Відповідно до ст. 1 Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року країни, до яких застосовується Конвенція, утворюють Союз для охорони прав авторів на їх літературні та художні твори. Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів 1971 року з 25 жовтня 1995 року, а Російська Федерація є учасницею цієї ж Конвенції з 13 березня 1995 року.

Стаття 5 вказаної Конвенції встановлює, що відносно творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо наданими цією Конвенцією, користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; отже користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ній.

Вищезазначене дає позивачу право вимагати захисту порушених прав інтелектуальної власності у порядку, передбаченому законодавством України, застосовуючи норми матеріального і процесуального права України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Таким чином, назва твору, фрази, словосполучення та інші частини твору, які можуть використовуватися самостійно, підлягають охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.

Елементами літературного художнього твору, які охороняються авторським правом, є елементи його форми: внутрішньої (композиція твору, його структура, художні образи); зовнішньої (мова, словарний склад, стиль мовлення тощо).

Твір складається із багатьох елементів, як юридично байдужих (які не охороняються авторським правом), так і юридично значущих (на які поширюється авторсько-правова охорона).

Аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Фіксіки» є об'єктом авторського права. Назва твору, образи персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксики» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» є персонажами, можуть бути використані самостійно, є найбільш впізнаними елементами твору для широкої публіки, тому є юридично значущими, розглядаються судом як твір та отримують таку ж правову охорону.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону, автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

За приписами ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно зі ст. 435 Цивільного кодексу України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства ).

Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права» суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Статтею 31 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 28 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов'язані з авторством твору, досліджуються лише в разі якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.

Згідно зі ст.ст. 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

На підтвердження факту набуття позивачем виключних прав на образи персонажів аудіовізуального твору «Фіксики» останній подав для долучення до матеріалів справи копії авторського договору № 0906 від 01.09.2009, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009.

У судовому засіданні 25.10.2017 оригінали Авторського договору № А0906 від 01 вересня 2009 року, акту прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додатку № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткової угоди від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009, надані суду для огляду. Візуально оглянуті судом оригінали документів є тотожними копіям, що містяться в матеріалах справи.

Авторський договір № А0906 від 01 вересня 2009 року, акт прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаток № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткова угода від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009 містять підписи сторін та печатку Закритого акціонерного товариства "Аероплан".

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказуючи на розбіжності між копіями, які знаходяться в матеріалах справи та документами, наданими представником позивача в якості оригінальних примірників, відповідач не зазначає яким чином відповідне свідчить про відсутність у позивача авторських прав, на які останній посилається в обґрунтування позову. Суд також враховує, що позивач вказує на долучення до матеріалів справи копій документів, які піддані технічній обробці засобами копіювання шляхом розміщення декількох сторін на одному аркуші, ретушуванню конфіденційної інформації. Щодо посилань відповідача на гарний, охайний стан оригіналів документів, такі посилання не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не обґрунтовано про який саме факт відповідне може свідчити для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Відповідач, посилаючись на наявність сумнів у достовірності наданих суду для огляду оригіналів документів, не зазначає обґрунтованих заперечень щодо факту набуття позивачем виключних прав на образи персонажів аудіовізуального твору «Фіксіки» та не подає доказів на підтвердження своїх сумнівів.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ст. 32, 34, 36 ГПК України, суд приймає Авторський договір № А0906 від 01 вересня 2009 року, акт прийому-передачі результатів робіт від 25.11.2009 по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаток № 1 до акту прийому-передачі результатів робіт по авторському договору № 0906 від 01.09.2009, додаткову угоду від 21.01.2015 до авторського договору № 0906 від 01.09.2009 в якості належних та допустимих доказів у справі.

Суд також приймає до уваги посилання позивача на те, що про авторські права ЗАТ Аероплан та актуальність анімаційного фільму Фіксики свідчить велика кількість ліцензійних кондитерських виробів, на всіх ліцензійних кондитерських виробах із зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики , зазначається інформація, яка ідентифікує Позивача як правовласника: Виготовлено за ліцензією ЗАТ Аероплан . Усі права захищені. © ЗАТ Аероплан 2005 -2016 .

При цьому, суд враховує, відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України Про авторське право і суміжні права особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

Також, згідно зі ст. 3 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, яка набула чинності для України 17.01.1994, будь-яка Договірна Держава, за внутрішнім законодавством якої неодмінною умовою охорони авторського права є дотримання формальностей, як-от: депонування примірників, реєстрація, застереження про збереження авторського права, нотаріальні посвідчення, сплата зборів, виготовлення або випуск у світ примірників твору на території цієї Держави, - має вважати ці вимоги виконаними щодо всіх творів, які охороняються на підставі цієї Конвенції, і які вперше випущені в світ поза територією цієї Держави і автори яких не є її громадянами, якщо, починаючи з першого випуску в світ цих творів, усі їхні примірники, випущені з дозволу автора або будь-якого іншого власника його прав, носитимуть знак "С" із зазначенням імені власника авторського права і року першого видання, цей знак, ім`я і рік випуску мають бути розташовані таким чином і на такому місці, які б ясно показували, що авторське право зберігається.

Відповідний знак охорони авторського права міститься на долученому до матеріалів справи диску з оригінальними серіями анімаційного серіалу Фіксики , серійний номер АА 1211288, вбачається на етикетках кондитерських виробів із зображенням персонажів анімаційного фільму Фіксики , що виготовлені за ліцензією ЗАТ Аероплан (а.с. 76, том 1, а.с. 81-82 том 2).

На підставі вказаних обставин, суд вважає клопотання № 65 від 02.11.2017, в якому відповідач просить суд призначити судову технічну експертизу документів по справі № 920/1193/16, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, враховуючи в тому числі приписи ст. 41 ГПК України, ст. 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» , оскільки судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З приводу клопотання відповідача (вх. № 354к від 09.02.2017) про призначення судової експертизи відтиску печатки на видатковій накладній № ПП-127288 від 08.04.2016 по справі № 920/1193/16 суд зауважує, що у судовому засіданні 25.10.2017 представник відповідача пояснив, що не наполягає на клопотанні про призначення судової експертизи видаткової накладної № ПП 127888 від 08.04.2016, яке було заявлено при первісному розгляді справи (т.1, а.с. 112-113).

Проаналізувавши умови договору, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал "Фіксики" та на його складові частини, в тому числі і на зображення образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» , а отже, і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Як вказує позивач, 8 квітня 2016 року на оптовому складі, що знаходиться в місті Ромни Сумської області було зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) наступного товару: кондитерських виробів (цукерки «Фіксіленд» ), на лицьовій стороні яких незаконно (без дозволу ЗАТ «Аероплан» ) використано оригінальну назву, словесно-зображувальний елемент «Тидищ» та зображення чотирьох персонажів (Папус, Мася, Нолік та Сімка) з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Фіксики» вагою 3 кг 15г; кондитерських виробів (цукерки «Фіксіленд» шоу-бокс), на лицьовій стороні яких незаконно (без дозволу ЗАТ «Аероплан» ) використано оригінальну назву та зображення чотирьох персонажів (Папус, Мася, Нолік та Сімка) з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Фіксіки» вагою 1кг 35г/30шт. Також, 2 вересня 2016 року повторно на оптовому складі було зафіксовано факт розповсюдження цукерок «Фіксіленд» , на лицьовій стороні яких незаконно (без дозволу ЗАТ «Аероплан» ) використано оригінальну назву, зображення чотирьох персонажів (Папус, Мася, Сімка та Нолік) та словесно-зображувальний елемент «Тидищ» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Фіксіки» вагою 2кг 70г, у кількості 60 штук.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що неправомірними діями відповідача шляхом розповсюдження (реалізації, продажу) на оптовому складі контрафактної продукції з зображенням персонажів аудіовізуального твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» : «Папус» , «Мася» , «Нолік» та «Сімка» було порушено виключні майнові права позивача на об'єкти інтелектуальної власності, на частини аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно. При цьому, розмір компенсації позивач обґрунтовує кількістю зафіксованих фактів продажу товару.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що документи купівлі-продажу цукерок, що зафіксовані на відеозаписі від 08 квітня 2017 року, доказують, що ПП "ОПТ ПЛЮС" не був стороною цієї господарської операції. ПП "ОПТ ПЛЮС" не здійснює роздрібну торгівлю, тому не могло видати видаткову накладну № ПП-127288 від 08.04.2016, де отримувачем товару значиться кінцевий споживач. 02 вересня 2016 року згідно даних бухгалтерського та податкового обліку приватного підприємства "ОПТ ПЛЮС" по накладній № ПП-163038 товар отримало товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Візит Сервіс", скарг і претензій щодо якості товару від останнього не надходило. На відеозаписі від 02 вересня 2016 року демонструється пакувальний ящик, на якому відсутні зображення персонажів анімаційного телесеріалу Фіксіки . Під час відео фіксації ящик не розпаковувався, фіксація зображень на упаковці товару, який знаходився в ящику, не проводилась.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Згідно зі ст. 426 Цивільного кодексу України, способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно зі ст. 441 Цивільного кодексу України, використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) зокрема належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 28, п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.

З огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати, що відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

У процесі розгляду даної справи судом здійснено дослідження наданих письмових та речових доказів, в тому числі здійснено огляд оригіналів доказів на які посилається позивачем в обґрунтування позовних вимог, досліджено оптичні диски для лазерних систем зчитування Verbatim CD-R з відеозаписами реалізації товару 08.04.2016 та 02.09.2016 (протокол судового засідання від 25.10.2017).

Судом також досліджено долучену до матеріалів справи етикетку цукерки з написом «цукерки Фіксіленд» з зображенням персонажів анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» (а.с. 75, том 1), досліджено фотокопії продукції - цукерок з написом «цукерки Фіксіленд» з зображенням персонажів анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» у коробці з написом Ромни кондитер (а.с. 71-74, том 1).

Судом встановлено, що факт реалізації (продажу) товару, а саме кондитерських виробів цукерки «Фіксіленд» з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» , виключні майнові права на які належать позивачу, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: видатковою накладною № ПП - 127288 від 08.04.2016 на загальну суму 287 грн. 99 коп., в якій вказано найменування відповідача (постачальника), код ЄДРПОУ та печатка ПП «ОПТ Плюс» для накладних, назва цукерок, що реалізуються «Фіксіленд» ; видатковою накладною № ПП - 163038 від 02.09.2016 на загальну суму 200 грн. 96 коп., в якій вказано найменування відповідача (постачальника), код ЄДРПОУ та печатка ПП «ОПТ Плюс» для накладних, назва цукерок, що реалізуються «Фіксіленд» ; рахунком-фактурою № ПП-000108 від 02.09.2016, в якому вказано найменування відповідача (постачальника), код ЄДРПОУ та печатка ПП «ОПТ Плюс» для накладних, назва цукерок, що реалізуються «Фіксіленд» ; квитанцією до прибуткового касового ордера від 02.09.2016 № 303760 ПП Опт плюс з відміткою «оплачено» ; свідоцтвом якості до ТТН № КФ3968 від 18.07.2016, в якому вказано придбаний у ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів» товар, цукерки глазуровані «Фіксіленд» (п. 26), отримувач ПП «ОПТ ПЛЮС» ; фотокопіями придбаного товару.

Процес купівлі-продажу товарів 8 квітня та 2 вересня 2016 року, отримання видаткових накладних, відповідність та наявність на товарах зображень персонажів анімаційного фільму "Фіксики" зафіксовано за допомогою відеозйомки (оптичні диски для лазерних систем зчитування Verbatim CD-R з написом з відеозаписом реалізації товару 08.04.2016, 02.09.2016).

Так, зокрема, з відеозапису купівлі продукції 08.04.2016 вбачається отримання накладної № ПП - 127288 від 08.04.2016 на загальну суму 287 грн. 99 коп., оплата товару у вікно з найменуванням ПП Опт - плюс час роботи 8:30-17:30; обідня перерва 12:30-13:30 , будівля з вивіскою Опт плюс, ви завжди в плюсі , а також передача за накладною цукерок у коробках (образи персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» вбачаються на коробці придбаних цукерок та на обгортках придбаних цукерок в коробці з написом Ромни кондитер ; з відеозапису купівлі продукції 02.09.2016 вбачається будівля з вивіскою Опт плюс, ви завжди в плюсі , отримання свідоцтва якості до ТТН № КФ3968 від 18.07.2016, в якому вказано придбаний у ТОВ «Роменський завод продовольчих товарів» товар, цукерки глазуровані «Фіксіленд» (п. 26), отримувач ПП «ОПТ ПЛЮС» , оплата товару у вікно з найменуванням ПП Опт - плюс час роботи 8:30-17:30; обідня перерва 12:30-13:30 , отримання видаткової накладної № ПП - 163038 від 02.09.2016 на загальну суму 200 грн. 96 коп., в якій вказано найменування відповідача (постачальника), код ЄДРПОУ та печатка ПП «ОПТ Плюс» для накладних, назва цукерок, що реалізуються «Фіксіленд» , отримання рахунку - фактури № ПП-000108 від 02.09.2016, в якому вказано найменування відповідача (постачальника), код ЄДРПОУ та печатка ПП «ОПТ Плюс» для накладних, назва цукерок, що реалізуються «Фіксіленд» , отримання квитанції до прибуткового касового ордера від 02.09.2016 № 303760 ПП Опт плюс з відміткою «оплачено» , передача продукції у коробках з написом Ромни кондитер з цукерками на етикетці яких зображено образи персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» .

З огляду на вказане, безпідставні заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем факту продажу саме відповідачем цукерок «Фіксіленд» з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Суд зауважує, що реалізацію вказаних цукерок 02.09.2016 відповідач не заперечує, вказуючи на відсутність претензій у покупця щодо якості товару.

Таким чином, на підставі вказаних досліджених судом доказів у їх сукупності, судом встановлено, що відповідачем фактично здійснювалось розповсюдження товару із використанням самостійних частин - образів персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу «Фіксики» , які отримують правову охорону нарівні з твором.

Факт відсутності у відповідача правової підстави на використання твору та його окремих частин, зокрема образів персонажів, останнім не спростовано, а тому вважається судом встановленим.

Відповідно до ст. 1 Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року, яка набула чинності для України 17.01.1994, кожна Договірна Держава зобов'язується вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення достатньої і ефективної охорони прав авторів і всіх інших власників авторських прав на літературні, наукові і художні твори, як-от: твори письмові, музикальні, драматичні та кінематографічні, твори живопису, графіки та скульптури.

Підпунктом «а» ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» визначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, в тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст. 431 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу України, суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Позивачем заявлено до стягнення суму компенсації в розмірі 96 000 грн. 00 коп.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. п. 51.2, 51.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення..

Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 „Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

Судом встановлено факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права.

Разом з цим, встановлені фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем одного триваючого порушення прав позивача на образи персонажів аудіовізуального твору анімаційного телесеріалу «Фіксики» , які отримують правову охорону нарівні з твором (реалізація кондитерських виробів цукерок «Фіксіленд» з зображеннями образів персонажів твору - анімаційного телесеріалу «Фіксіки» , а саме «Папус» , «Мася» , «Сімка» та «Нолік» ). При цьому, кількість фіксацій єдиного триваючого порушення позивачем не впливає на кількість порушень відповідачем, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього; у період між здійсненням фіксацій факту порушення (придбанням товарів 08.04.2016 та 02.09.2016) позивач не звертався до відповідача з попередженням (претензією) про припинення порушення його прав.

Суд також враховує, що відповідач є особою, яка здійснила виключно розповсюдження (продаж) товару, виробленого іншою особою, а тому таке порушення є похідним, пов'язаним з можливою необізнаністю відповідача про правовий статус такого товару, а отже суд вважає, що у відповідача не було заінтересованості саме в порушенні прав позивача та відсутній умисний характер дій шляхом розповсюдження спірного товару, спрямованих саме на обман споживачів.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за неправомірне використання самостійних частин твору - анімаційного телесеріалу «Фіксики» , які отримують правову охорону нарівні з твором.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 грн.

Разом з тим згідно з п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, суд вважає, що мінімальна заробітна плата, яка на момент прийняття рішення становить 3200 грн., не може бути застосована, як розрахункова велична для визначення розміру компенсації за порушення авторських прав. В даному випадку вона повинна бути застосована у розмірі 1 600 грн.

Таким чином позовні вимоги задовольняються частково, шляхом стягнення з відповідача компенсації в розмірі 16000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Оскільки при розгляді даної справи підтвердився факт порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення на відповідача штрафу в сумі 1600 грн. 00 коп. (10% від суми компенсації, присудженої до стягнення), який підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ОПТ ПЛЮС" (вул. Горького, буд. 194-А, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 31488040) на користь Закритого акціонерного товариства "Аероплан" (АДРЕСА_1, Російська Федерація, 109147, ОДРН 1057746600559) 16000 грн. 00 коп. компенсації, 1600 грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ОПТ ПЛЮС" (вул. Горького, буд. 194-А, м. Ромни, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 31488040) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) штраф у розмірі 1600 грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.11.2017

Суддя О.Ю. Резніченко