Постанова

від 20.11.2017 по справі 823/400/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року справа № 823/400/16

16 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства України, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату з 04 грудня 2012 року по 23 квітня 2013 року за час вимушеного прогулу в сумі дев'ять тисяч двісті двадцять вісім грн 58 коп. (9228 грн 58 коп.);

- зобов'язати відповідача відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі п'ятдесят тисяч грн 00 коп. (50000,00 грн 00коп.);

- стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 345 грн 24 коп. та суму матеріальної допомоги за 2012 рік в розмірі 1991 грн 08 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що ОСОБА_1 являється державним службовцем. Проживає в четвертій Чорнобильській зоні і є інвалідом ІІІ групи.

Як зазначає позивач, згідно наказу № 9-К від 06 березня 2007 року ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Наказом начальника Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції № 68-К від 03 грудня 2012 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади згідно п. З ст40 КЗПП України.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, справа № 823/2/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, його поновлено на посаді судом, але фактично уже більше 2-х років рішення залишається невиконаним ні Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією, ні Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області, ні ДВС у Черкаській області. 11 серпня 2011 року, у зв'язку з винесенням додаткового рішенням від 05 червня 2015 року його поновлено наказом № 56-к від 11 серпня 2015 року на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04 грудня 2012 року, але фактично уже більше трьох років постанова суду залишається не виконаною а ні Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією, а ні Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області, що є порушенням пункту 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач зазначає, що оскільки ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04.12.2012, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду про скасування наказу Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції № 68-К від 03 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 винесена 24 квітня 2013 року, тому у позивача є всі підстави для стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 9228,28 грн, а також компенсацію за невикористану відпустку та матеріальну допомогу за 2012 рік.

Також, незаконні дії відповідача завдали позивачеві моральної шкоди, яка полягає в суттєвих моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв'язків, оскільки ОСОБА_1 не мав змоги влаштуватися на нову роботу або стати на облік у центр зайнятості як безробітний, що позбавляло позивача можливості утримувати себе та свою сім'ю. Спричинення моральних та фізичних страждань, які позначили негативні зміни у житті позивача: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; фіксованість уваги на проблемі поновлення та правової реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності за тривалий час не поновлення на посаді та невиплаті середньої заробітної плати за 46 місяці, та бути на межі виживання.

Враховуючи наведені обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач просить в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, стягнути з відповідача 50000 грн.

В судовому засіданні 06 листопада 2017 року позивач адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника Державної насіннєвої інспекції з дня звільнення, а саме з 04.12.2012 та на підставі письмової заяви, з 05.05.2015 його переведено на посаду головного спеціаліста відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти насіння управління контролю якості насіння та садивного матеріалу (наказ від 05.05.2015 № 39-к "Про переведення ОСОБА_1.").

Відповідач наголошує, що позивач поновлений на посаді наказом від 11.02.2015 № 18-к та по даний час перебуває у трудових відносинах з Інспекцією, а облік часу вимушеного прогулу та обрахунок суми компенсації позивачем проведено не вірно.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядав трудовий спір, відповідно до статті 235 КЗпП України, одночасно не прийняв рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В зв'язку з відсутністю прав самостійно вносити зміни до штатних розписів, листом від 27.05.2016 № 710 відповідач звертався до Держсільгоспінспекції України щодо введення в штатний розпис посади начальника Державної насіннєвої інспекції в Тальнівському районі.

Окрім того, з метою реалізації положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 ОСОБА_1 перебував у відпустках без збереження заробітної плати у 2015 та у щорічних оплачуваних відпустках, зокрема у період з 04.12.2012-03.12.2013 з наданням допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Також, середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, тобто оплатою його праці, та не є виплатою, яка була йому нарахована, але не сплачена, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Окрім того, вимога про виплату позивачеві матеріальної допомоги за 2012 рік та компенсації за невикористану відпустку не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 матеріальна допомога на оздоровлення надається одноразово за один календарний рік на будь яку частину відпустки та не накопичується, а у відповідності до припису Інспекції праці ОСОБА_1 виплачено компенсацію за 12 днів невикористаної відпустки в повному обсязі.

Також, відповідач наголошує, що посадовими особами відповідача вчинялися всі необхідні дії для відновлення законних прав та інтересів позивача, а отже спричинення ОСОБА_1 будь якої моральної шкоди не мало місця взагалі.

У попередніх судових засіданнях представники відповідача підтримали заперечення та просили в задоволення позовних вимог відмовити повністю.

06 червня 2016 року Міністерство аграрної політики та продовольства України надало пояснення, в яких зазначило, що Держсільгоспінспекція в Черкаській області, як правонаступник Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, поновила на посаді ОСОБА_1, Держсільгоспінспекція фактично виконала постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року по справі № 823/2/13-а.

Окрім того, позивачем не надано доказів для підтвердження негативних фактів, що призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та таких, що вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, в результаті його звільнення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Міністерство аграрної політики та продовольства України, належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання свого представника не направило, заява про розгляд справи за відсутності його представника в матеріалах справи відсутня.

16 червня 2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області надало клопотання про розгляд справи без участі його представника.

07 липня 2017 року Державна інспекція сільського господарства України подала клопотання про розгляд справи без участі її представника на підставі наявних у справі доказів.

06 листопада 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням його трудових прав, а саме невиконання роботодавцем - відповідачем судового рішення про поновлення його на посаді, звертався до суду упродовж 2013 - 2015 років із 13-ма позовами за захистом порушених прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Так, суд встановив, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.04.2013 року у справі № 823/2/13-а (яка набрала законної сили 31.10.2013) задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, скасовано наказ Черкаської обласної державної насіннєвої інспекції № 68-К від 03 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

Додатковою постановою від 05.06.2015 Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 823/2/13-а (яка набрала законної сили 16.06.2015) заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено та зазначено, що ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04 грудня 2012 року.

11 серпня 2015 року наказом Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № 56-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04.12.2012.

14 вересня 2015 року наказом Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № 560-кв ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу насіннєвого контролю та охорони прав на сорти росли управління контролю якості насіння та садивного матеріалу, частину щорічної основної відпустки за період роботи з04.12.2012 по 03.12.2013, на 30 календарних днів, з 17.09.2015 по 16.10.2015.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України, Кодекс введено в дію з 1 червня 1972 року Законом Української РСР від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі - КЗпП у редакції чинній станом на момент винесення рішення про поновлення позивача).

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином, втрата працівником заробітку з підстав незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв'язку із таким звільненням. Разом з цим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, до вирішення органом, що розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі.

Як встановлено судом, постановою Черкаського окружного адміністративного суду № 823/2/13-а від 24.04.2013(яка набрала законної сили 31.10.2013) та додатковою постановою Черкаського окружного адміністративного суду № 823/2/13-а від 05.06.2015 (яка набрала законної сили 16.06.2015) поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04 грудня 2012 року.

Відповідно до вказаних рішень Черкаського окружного адміністративного суду 11 серпня 2015 року наказом Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № 56-к ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04.12.2012.

Враховуючи, то факт, що позивача поновлено на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції з 04.12.2012, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду № 823/2/13-а, відповідно до якої, зокрема, зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції, винесена 24.04.2013, тому період з 04.12.2012 по 24.04.2013 у розумінні Кодексу законів про працю України вважається вимушеним прогулом.

З довідки відповідача № 920 від 13.07.2016 слідує, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за 2012 рік складає 95,14 грн, кількість робочих дні у грудні 2012 року складали 19, а у період з 01.01.2013 по 24.04.2013 - 78, разом - 97 робочих днів, отже заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 9228,58 грн (97*95,14=9228,58 грн).

Враховуючи вказані обставини позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати з 04 грудня 2012 року по 23 квітня 2013 року за час вимушеного прогулу в сумі дев'ять тисяч двісті двадцять вісім грн 58 коп. (9228 грн 58 коп.) є обґрунтованою.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористану відпустку у розмірі 345,24 грн та суми матеріальної допомоги за 2012 рік в розмірі 1991,08 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно з статтею 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 у грудні 2012 році при звільненні нарахована компенсація за невикористану відпустку в розмірі 66 календарних днів у суму 4383,78 грн. В подальшому згідно припису управління Держпраці у Черкаській області № 23-01-19/159-148 від 05.12.2014 позивачеві донараховано 12 календарних днів невикористаних щорічних відпусток за період роботи з 06.03.2007.

Оскільки, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за 2012 рік складає 95,14 грн., то грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки складає - 1141,68 грн (95,14*12=1141,68).

Як свідчать матеріали справи, зокрема, бухгалтерська довідка відповідача без зазначення номера та дати, наказ Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № 23-к від 20.03.2015 про виплату коштів, а також платіжні доручення № 151 від 20.03.2015 та № 181 від 30.03.2015, позивачеві в березні 2015 року виплачена сума компенсації невикористаної відпустки у розмірі 797,04 грн, недоплата становить 345,24 грн.

Окрім того, відповідно до статті 33 Закону України " Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (у редакції, яка діяла з 13.06.2012) оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частиною 1 Постанови "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 9 березня 2006 року № 268 (далі - Постанова № 268 у редакції чинній станом на 19.09.2012) Кабінет Міністрів України затвердив схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та окладів осіб начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання та класний чин згідно з додатками 56 - 59.

Згідно з пунктом 3 частини 2 вказаної Постанови надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Частиною 6 Постанови № 268 визначено, що преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 поновили 04.12.2012 на посаді начальника Тальнівської районної державної насіннєвої інспекції.

11 вересня 2015 року позивачем написана заява про надання йому матеріальної допомоги. 13 травня 2016 року ОСОБА_1 написав заяву про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення.

14 травня 2016 року наказом Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області № 12-к від 14.04.2016 відповідно до статті 12 Закону України "Про відпустки", статті 79 КЗпП України, колективного договору № 105/1 від 05.11.2012 із змінами та доповненнями та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі посадового окладу.

В матеріалах справи відсутня заява позивача про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника за 2012-2013 роки, а тому підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної допомоги відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 50000 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначає про те, що незаконні дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди, яка полягає в суттєвих моральних стражданнях та втраті нормальних життєвих зв?язків, оскільки ОСОБА_1 не мав змоги влаштуватися на нову роботу або стати на облік у центр зайнятості як безробітний, що позбавляло позивача можливості утримувати себе та свою сім'ю. Спричинення моральних та фізичних страждань, які позначили негативні зміни у житті позивача: щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення подій, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; фіксованість уваги на проблемі поновлення та правової реабілітації, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності за тривалий час не поновлення на посаді та невиплаті середньої заробітної плати за 46 місяці, та бути на межі виживання

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

При цьому суд, зважаючи на позицію сторін, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04), "Харук та інші проти України" (заява № 703/05 та 115 інших заяв)) та суттєві моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків позивача, що є достатньою підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди, розмір якої, виходячи з принципу справедливості становить 10000 грн.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 120/1, ідентифікаційний код 38030644) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 грудня 2012 по 23 квітня 2013 у розмірі 9228 (дев'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн 58 коп.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 120/1, ідентифікаційний код 38030644) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2) грошову компенсацію за не використані 12 днів щорічної відпустки за 2012 рік у розмірі 345 (триста сорок п'ять) грн 24 коп.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 120/1, ідентифікаційний код 38030644) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, будинок 120/1, ідентифікаційний код 38030644) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 100 (сто) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк