Постанова

від 16.11.2017 по справі 904/5316/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року Справа № 904/5316/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю:

від позивача: Дубовик П.В.- представник, довіреність № 25 від 05.12.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_2- фізична особа-підприємець, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ №152064 від 08.12.1997р., Сиромятников Е.О.- адвокат, посвідчення №0292 від 20.07.2015р., договір про надання правової допомоги від 10.04.2017р., Підлужний В.М.- адвокат, посвідчення №0378 від 10.02.2015р., договір про надання правової допомоги від 10.04.2017р.,

від третьої особи: не з"явився, про час та місце судового засідання повідмолений належним чином,

від відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області: Лисяк І.В.- провідний спеціаліст, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Петропавлівським РВУ МВС України Дніпропетровської області 10.11.2015р. та державний кадастровий реєстратор відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Боровенська Л.Л., паспорт серії НОМЕР_2, виданий Петропавлівським РВУ МВС України Дніпропетровської області,

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016р. у справі №904/5316/16

за позовом приватного підприємства "Октан-Плюс", м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Миколаївка, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_7, с. Лозове, Дніпропетровська область

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016р. у справі №904/5316/16 (головуючий суддя - Ліпинський О.В., судді - Кеся Н.Б., Петренко І.В.) позов приватного підприємства (далі-ПП)"Октан-Плюс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, постановлено усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 4.82га на території Лозівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_7 та знаходиться в оренді з 14.04.2016 року у ПП"Октан-Плюс";

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин недоведення допустимими доказами факту здійснення в установленому законом порядку державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_7, у зв"язку з чим, такий договір не набрав юридичної сили, що виключає права підприємця відносно цієї ділянки та свідчить про неправомірність чинення з боку останнього перешкод в користуванні земельною ділянкою ПП"Октан-Плюс", право якого підтверджено належним чином;

- не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на порушення ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про помилкові висновки господарського суду відносно відсутності реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки між відповідачем та третьою особою, оскільки такий договір було зареєстровано відділом Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент реєстрації, тобто станом на 08.11.2011р., дані обставини підтверджуються довідкою управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 14.07.2016р. №12-64/0-63/6-16, земельна ділянка використовується відповідачем з моменту реєстрації договору і до цього часу відповідно до цільового призначення, умови договору в частині орендної плати виконуються вчасно та у розмірі, встановленому договором, а також про те, що умовами договору оренди земельної ділянки визначені умови по припиненню дії договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається;

- скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у справі №188/495/17 за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 31.10.2015р., укладеного ПП"Октан-Плюс" та ОСОБА_7;

- при цьому скаржником зазначено, що справа Петропавлівського районного суду №188/495/17 є пов"язаною з даною справою, оскільки встановлює обставини, які можуть вплинути на оцінку доказів по даній справі, в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиційне значення згідно з ст. 35 Господарського процесуального кодексу України;

- позивач проти апеляційної скарги заперечує, у письмових поясненнях від 05.10.2017р. вказує на те, що договір оренди землі від 31.10.2015р., укладений ним з ОСОБА_7 було зареєстровано за №14158769 приватним нотаріусом Покровського нотаріального округу Головко М.Г., про що свідчить інформаційна довідка №57345871 від 14.04.2016р., відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" об"єкт договору оренди землі вважається переданим орендодавцю з моменту державної реєстрації права оренди, але підприємство до обробітку вказаної земельної ділянки приступити не змогло у зв"язку з недопуском відповідачем, який мотивовано укладенням ним договору оренди цієї ділянки з ОСОБА_7 ще 08.11.2011р., факт недопуску визнано відповідачем та його представниками в засіданнях господарського та апеляційного судів, на те, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру, сформованого 08.04.2016р. спірна земельна ділянка не перебувала в будь-кого в оренді, підприємство визначило дії відповідача як незаконні, на теперішній час земельна ділянка перебуває в оренді у підприємства про що свідчить витяг з названого кадастру №НВ-1204367482017р. від 06.02.2017р. та лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровські області від 13.09.2016р., на те, що орендодавець ОСОБА_7 13.11.2015р. самостійно звернулася до Петропавлівського відділення поліції ВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, у зв"язку з чим, до ЄРДР 13.11.2015р. було внесено відповідний запис згідно з довідкою слідчого від 10.08.2016р. №42.3.12-5646, проведеним досудовим розслідуванням було встановлено, що невстановлена особа підробила підпис від імені ОСОБА_7 в договорі оренди землі, укладеному нею з відповідачем, на те, що до господарського суду ОСОБА_7 подала письмові пояснення, згідно з якими договір оренди землі з відповідачем вона не укладала, а також на те, що ПП"Октан-Плюс" за орендовану у ОСОБА_7 земельну ділянку відзвітувало за 2016 рік до податкової інспекції у Петропавлівському районі та сплатило єдиний податок;

- 16.11.2017р. третя особа в судове засідання не з"явилася, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином, письмових пояснень по суті апеляційної скарги третьою особою не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2015р. ОСОБА_7 (орендодавцем) та ПП"Октан-Плюс" (орендарем) укладено договір оренди землі, на підставі якого орендодавець зобов"язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Лозівської сільської ради.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4.82га , кадастровий номер НОМЕР_3, нормативна грошова оцінка становить 112819грн.10коп..

Згідно з п.п.7, 11 договір укладено на сім років. Земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

14.04.2016р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПП"Октан-Плюс", договір оренди земельної ділянки від 31.10.2015р., орендодавець ОСОБА_7, орендар - ПП"Октан-Плюс".

29.05.2016р. ПП"Октан-Плюс" звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про усунення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 4.82га на території Лозівської сільської ради з кадастровим номером НОМЕР_3, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7 та знаходиться в оренді ПП"Октан-Плюс" з 14.04.2016р..

В обґрунтування позову були покладені обставини щодо відсутності у позивача можливості приступити до виконання весняно-польових сільськогосподарських робіт на орендованій згідно з договором від 31.10.2015р. земельній ділянці, оскільки відповідач не допускав його до об"єкта оренди, мотивуючи свої дії укладеним ще 08.11.2011р. з громадянкою ОСОБА_7 договором оренди землі строком на 10 років.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд послався на те, що зі змісту наданої суду Поземельної книги (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3), запис в розділі 4 Книги про договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 засвідчено підписом головного спеціаліста сектору ДЗК - Лисяк І.В., але не скріплений печаткою відповідного територіального органу Держземагенства, а отже, в силу приписів пункту 10 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 р., такий запис є недійсним і відповідно таким, що не може підтверджувати факт державної реєстрації вказаного вище договору оренди землі в установленому законом порядку, у зв'язку з чим дійшов висновку про непідтвердження факту державної реєстрації договору оренди землі між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_2

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній станом на 08.11.2011р., відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст.13 названого Закону договір оренди землі ? це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.18 Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ч.5 ст.126 Земельного кодексу України в редакції станом на 08.11.2011р. встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 11.02.2010р. №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який набрав чинності 16.03.2010р. до 01 січня 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Порядок реєстрації договорів оренди землі було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

П.п.6, 7, 8 Порядку ведення Поземельної книги передбачено, що поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку, у тому числі, у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагенства. Поземельна книга в паперовому вигляді складається з аркушів, які формуються з використанням автоматизованої системи. До Поземельної книги в паперовому вигляді додаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї. Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів.

Відповідно до п.9 Порядку Поземельна книга вважається відкритою після зазначення кадастрового номера земельної ділянки і дати її відкриття на титулі Поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держземагенства.

Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з п.10 Порядку відомості із зазначенням дати вносяться до розділів Поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, м.Києва та Севастополя (далі - посадова особа). Записи до розділів Поземельної книги вносяться державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору. На підтвердження кожного запису в Поземельній книзі формується з використанням автоматизованої системи аркуш Поземельної книги, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

Відповідно до п.4, 7, 8 Порядку ведення Книги записів остання відкривається та ведеться у паперовому вигляді територіальним органом Держземагенства. Відповідний том розділу Книги записів у паперовому вигляді вважається відкритим після зазначення дати відкриття на титулі такого тому, що завіряється підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Сторінки тому розділу Книги записів нумеруються, прошнуровуються та опечатуються, про що посадовою особою робиться відповідний запис на останній сторінці. Запис засвідчується підписом керівника територіального органу Держземагентства із зазначенням його прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою цього органу. Записи із зазначенням дати вносяться до розділів Книги записів у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя (далі - посадова особа). Запис завіряється підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений зазначеним підписом та не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

Згідно з п.11 Порядку дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

За приписами п.16 1 Порядку державна реєстрація договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється після державної реєстрації земельної ділянки.

На підставі ст.30 Господарського процесуального кодексу України в засідання апеляційного суду викликано провідного спеціаліста відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Лисяк І.В. з оригіналами Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію договорів оренди землі з записами за 2011 рік та державного кадастрового реєстратора відділу Боровенську Л.Л..

В письмових поясненнях, наданих до матеріалів справи на вимогу апеляційного суду Лисяк І.В. зазначено, що сформовані аркуші Поземельної книги були роздруковані з використанням автоматизованої системи центру Державного земельного кадастру та доповнювалися відповідними записами посадовою особою територіального органу Держземагенства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021, що 14.09.2011р. ОСОБА_2 за допомогою автоматизованої системи подав заяву про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, до якої були додані документи, необхідні для такої реєстрації, подана заява разом з оригіналами документів була передана до "Центру ДЗК" для перевірки та формування Поземельної книги в електронному вигляді, через встановлений час через автоматизовану систему до спеціаліста Держкомзему була передана сформована Поземельна книга в електронному вигляді, що містила титульний аркуш та аркуші визначених розділів, після цього посадова особа вказаного територіального органу зареєструвала договір, зробила відповідний запис в його трьох екземплярах, проставила порядковий номер, підпис та печатку, роздрукувала Поземельну книгу та Книгу записів, у тому числі, і розділ 4 Поземельної книги, а також, що з 01.01.2013р. вся інформація, яка містилася в "Центрах ДЗК" (в електронному вигляді) та в органах Держземагенства (в паперовому вигляді) було конвертовано автоматично до єдиної бази Державного земельного кадастру у зв"язку з автоматичним конвертуванням відомостей про земельні ділянки виникли технічні помилки у відомостях Державного земельного кадастру, які були допущені не з вини органу, який здійснював ведення кадастру, у даному випадку, не було конвертовано запис про державну реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, про допущену помилку ОСОБА_7 була повідомлена кадастровим держреєстратором, а також, що вказаний договір є чинним, оскільки підстави припинення дії договору оренди землі, встановлені ст.34 Закону України "Про оренду землі" не регулюють дану ситуацію.

У письмових поясненнях кадастрового реєстратора Боровенської Л.Л. містяться посилання на те, що для пред"явлення до господарського суду не було подано оригінал справи по спірній земельній ділянці внаслідок перебування у відпустці спеціаліста з архівного відділу, в папці з копіями договорів оренди було знайдено деякі матеріали на цю ділянку, які і були надані суду.

В судових засіданнях 12.10. та 16.11.2017р. колегією суддів оглянуті оригінали витребуваних Поземельної книги та Книги записів, копії останніх представлені в матеріалах справи.

Отже, Поземельна книга на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 відкрита 08.11.2011р., запис про відкриття завірено Лисяк І.В. та скріплено печаткою управління Держкомзему у Дніпропетровській області; відомості, зазначені в розділах 1, 2, 3, 4 також завірені підписом цієї особи та скріплені печаткою.

Книга записів про державну реєстрацію договорів оренди відкрита 08.11.2011р., до Книги внесено запис №000053 від 08.11.2011р. про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ОСОБА_2. Записи завірені Лисяк І.В., скріплені печаткою управління та на виконання вимог п.7 Порядку ведення Книги записів засвідчені підписом виконуючого обов"язки керівника управління.

Одночасно слід зазначити, що згідно з договором оренди землі, укладеним ОСОБА_7 (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 4.820га на території Лозівської сільської ради.

Відповідно до п.п.8, 9, 20 договір укладено на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем в сумі 1532грн.10коп.. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

П.4.2 передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір містить відмітку про його реєстрацію відділом Держкомзему у Петропавлівському районі, про що у Державному реєстрі земель 08.11.2011р. вчинено запис за номером №122385514000486.

Відповідні відомості в договорі скріплені печаткою відділу.

З огляду на викладене державна реєстрація договору оренди землі, укладеного відповідачем та третьою особою здійснена у відповідності з вимогами чинного на момент такої реєстрації законодавства, зокрема станом на 08.11.2011р..

Отже, вказаний договір є таким, що набрав чинності.

При цьому відсутність печатки в розділі 4 Поземельної книги, на яку послався господарський суд за наслідками дослідження Поземельної книги наданої кадастровим реєстратором управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області Боровенською Л.Л. не є достатньою підставою для висновків стосовно недоведення факту державної реєстрації договору оренди землі між відповідачем та третьою особою при умові належним чином підтвердженого факту відкриття Поземельної книги, Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, внесення посадовою особою територіального органу Держземагенства необхідних записів до цих Книг, що відповідно до п.9 Порядку ведення Поземельної книги та п.11 Порядку ведення Книги записів свідчить про державну реєстрацію земельної ділянки та документа, що посвідчує право на земельну ділянку, а також обставин, зазначених посадовими особами у наданих апеляційному суду поясненнях.

У цьому зв"язку колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі не була предметом дослідження господарського суду взагалі і господарський суд не був позбавлений права її витребування.

Твердження господарського суду про можливість здійснення висновків по суті спору на підставі наявних у справі доказів, зокрема, даних Поземельної книги, яка відповідно до вимог Порядку містить тотожні за змістом і обсягом відомості, що у Книзі записів є невірними, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009р. №1021, якою затверджені Порядки ведення Поземельної книги та Книги записів станом на 08.11.2011р. були визначені обов"язкові умови складення як Поземельної книги так і Книги записів для реєстрації договорів оренди землі.

Таким чином, висновки господарського суду про те, що договір оренди землі між відповідачем та третьою особою не набрав законної сили є передчасними.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення та держаної реєстрації договору оренди землі між відповідачем та третьою особою, передача об"єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, за актом №43 третя особа (орендодавець) передала в оренду відповідачу (орендарю) земельну ділянку, загальною площею 4.820га для товарного сільськогосподарського виробництва.

За таких умов спірну земельну ділянку відповідач отримав в користування на підставі належним чином оформленого документа (зареєстрованого договору) та в порядку, передбаченому цим договором.

Крім того, договір оренди землі між відповідачем та третьою особою недійсним не визнано, станом на момент звернення з позовом по даній справі дію договору не припинено. Відповідачем надані докази фактичного користування земельною ділянкою, що являється предметом договору. Згідно з відомостями інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України ОСОБА_7, за період з 01.01.2011 по 31.12.2016р.р. отримувала від суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 дохід, у вигляді орендної плати, з подальшим внесенням податків до державного бюджету.

Згідно з п.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов"язкової реєстрації.

Викладене спростовує і висновки господарського суду відносно відсутності у відповідача прав на спірну земельну ділянку та доводи позивача про незаконне користування відповідачем даною ділянкою.

Зазначені висновки та доводи не відповідають фактичним обставинам справи.

Тому, у зв"язку з недоведенням обставин щодо протиправності дій відповідача, позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягають.

Отже рішення місцевого господарського суду слід скасувати.

Доводи позивача про наявність у нього права користування земельною ділянкою відповідно до положень ст.17 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення ним відповідного договору з третьою особою, якою передбачено, що об"єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, як на підставу для звернення з позовом визнані колегією суддів необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, у тому числі, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність, розумність.

За приписами ст.15 названого Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи з положень наведених норм, захист права позивача на користування земельною ділянкою шляхом звернення з позовом до господарського суду не повинен суперечити інтересам іншої особи, у даному випадку відповідача, який користується земельною ділянкою на законних підставах.

Посилання позивача на відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей щодо перебування спірної земельної ділянки в оренді у будь-якої особи колегією суддів не прийняті до уваги тому, що відповідно до ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та п. 3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Отже, при вирішенні даного спору, в силу приписів ст. 5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та п. 3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, пріоритет, як належні докази, мають відомості на паперових носіях.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи Петропавлівського районного суду №188/495/17 не унеможливлює розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016р. у справі №904/5316/16 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з приватного підприємства "Октан-Плюс" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1515грн.80коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов

Суддя Е.В.Орєшкіна

Повна постанова складена 21.11.2017р