Вирок

від 29.12.2010 по справі 1-245/10

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-245/10 Провадження № 1-245/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2010

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Салія В.В.

при секретарі - Рибаковій І.І.

з участю прокурора - Шкрибало О.В.

захисника - адвоката ОСОБА_1О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жидачеві в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина, громадянина України, позапартійного, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України -

ВСТАНОВИВ :

Підсудний ОСОБА_2 05 листопада 2010 року приблизно о 09.00 год., керуючи маловантажним автомобілем ГАЗ-3302 днз. 74707 ТВ, в селі Соколівка Жидачівського району порушив Правила безпеки дорожнього руху (ПДР), що призвели до дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). Так, в порушення п.п. 10.1, 10.9 ПДР при зміні напрямку руху автомобіля, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху та починаючи рух заднім ходом по вул. Бригадній не звернувся за допомогою до інших осіб з метою забезпечення безпеки руху, внаслідок чого задньою частиною автомобіля вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка несподівано вийшла на вулицю. В результаті наїзду потерпіла отримала тілесні ушкодження, від яких померла.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненому визнав і пояснив, що 05 листопада 2010 року приблизно о 09.00 год. керував належним йому маловантажним автомобілем ГАЗ-3302 днз. 74707 ТВ. Приблизно о 09:00 год. знаходився на вул. Бригадній в селі Соколівка Жидачівського району. Щоб виїхати з вулиці йому необхідно було їхати заднім ходом. Перед тим як почати рух заднім ходом він подивився в праве та ліве дзеркало заднього виду, переконався в безпеці руху та подав декілька звукових сигналів з метою попередити пішоходів про своє наближення, після чого почав рух заднім ходом. Коли проїхав певну віддаль відчув удар ззаді автомобіля і почув крики людей. Він відразу ж зупинив автомобіль, вискочив з салону на вулицю і побачив, що на землі біля автомобіля лежить жінка, похилого віку. Зрозумів, що вчинив наїзд на потерпілу. Перед вчиненням ДТП рухався із швидкістю не більше 15 км/год. Його автомобіль був технічно справним. Спиртних напоїв не вживав, був тверезий. У вчиненому розкаюється. Просить не позбавляти його прав, поскільки автомобіль є єдиним джерелом його доходів.

Наведене свідчить про те, що підсудний визнав і не оспорює встановлені в ході досудового слідства фактичні обставини і докази, що стверджують його винність в інкримінованому злочині.

В зв"язку з тим, що підсудний вину у вчиненому визнав і в суду немає підстав вважати, що він себе обмовив, об"єм дослідження доказів по справі, суд у відповідності з ст. 299 КПК України, із згоди учасників процесу, обмежив допитом підсудного та потерпілої, оголошенням висновків експертиз, а також дослідженням даних, характеризуючих особу підсудного, роз'яснивши підсудному наслідки застосування даної статті.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні заявила, що 05 листопада 2010 року приблизно о 09:00 год. підсудний належним йому автомобілем вчинив наїзд на її тітку ОСОБА_3. Наїзд вчинив з необережності. Просить не притягувати його до кримінальної відповідальності, їй відшкодовано матеріальні та моральні збитки. Просить не позбавляти його прав.

Даними протоколу огляду місця події від 05.11.2010 року, згідно якого ДТП мала місце на вул. Бригадній в селі Соколівка Жидачівського району.(а.с. 4-19).

Даними висновку судово-медичної експертизи № 174 від 18.11.2010 року, згідно якої на тілі трупа ОСОБА_3 виявлено, дві рани на голові; розтрощення лицевого та мозкового відділів черепа із розтрощенням речовини головного мозку; перелом лівої ключиці; перелом трьох ребер зліва; масивні крововиливи на поверхнях обох легень; розтрощення гортані; розрив серця та аорти; масивну внутрішньо- плевральну крововтрату - біля 1,5 літра та один синець на лівій руці. Смерть ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 настала 05.11.2010 року від тупої травми тіла із множинними пошкодженнями органів грудної клітки та розривом серця і внаслідок чого масивної внутрішньо-плевральної крововтратою - 1,5 літра. Всі виявлені на тілі трупа тілесні ушкодження є прижиттєвими, утворились під час ДТП із переїздом через тіло пішохода колесами вантажного автомобіля та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя. Між виявленими на тілі трупа ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями та настанням її смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок. (а.с.-61-62).

Даними висновку автотехнічної експертизи № 1/557 від 25.11.2010 року, згідно якої робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля НОМЕР_1, знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією, яких-небудь несправностей системи виявлено не було. Система рульового управління досліджуваного автомобіля НОМЕР_1, знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було.(а.с.-67-71).

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що винність підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, його дії органом досудового слідства за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки руху, що спричинило смерть потерпілої, з чим погоджується як підсудний, так і інші учасники процесу. Допущені підсудним порушення п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху є в причинному зв"язку з наслідками, які настали.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що позитивно характеризується, його щире каяття, думку потерпілої, якій відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, яка просить не притягувати його до кримінальної відповідальності, що є обставинами, котрі пом"якшують покарання, обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає, і вважає, що виправлення підсудного буде можливим без відбування покарання, а відтак, міру покарання за вчинене слід призначити у виді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України.

Враховуючи, що підсудного у приватній власності мається мало вантажний автомобіль ГАЗ-3302 і для нього як водія це для нього є єдиним заробітком, суд вважає, що міру покарання за вчинене слід призначити без застосування додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлено, судових витрат немає.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні у підсудного, необхідно залишити підсудному.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов"язки, а саме: без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції не змінювати місце проживання, не виїжджати за межі держави на постійне проживання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_2, який знаходиться на відповідальному зберіганні у підсудного, залишити підсудному.

Міру запобіжного заходу засудженому - підписку про невиїзд залишити до вступу вироку у законну силу.

Вирок можна оскаржити до судової палати з кримінальних справ Львівського апеляційного суду на протязі 15 діб з часу проголошення через Жидачівський районний суд.

Головуючий суддя :