Постанова

від 15.11.2017 по справі 911/1060/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 911/1060/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А. за участю представників: позивача Томчук М.О. посв. №047983 відповідачів не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 за позовомЗаступника місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до 1. Білоцерківської міської ради 2. Малого приватного підприємства фірми "Лінко" провизнання рішення та договору недійсними, зобов'язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

28.03.2016 заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради та Малого приватного підприємства фірми "Лінко" про визнання недійсним та скасування пункту 9.7 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №928-40-VI від 28.03.2013, яким Малому приватному підприємству фірмі "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99 передано земельну ділянку в оренду загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, з кадастровим номером земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за №26 від 10.04.2013, укладений між МППФ "Лінко" та Білоцерківською міською радою, який зареєстровано 26.07.2013 за №2023909 у реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області; зобов'язати Мале приватне підприємство фірму "Лінко" повернути до Білоцерківської міської ради Київської області земельну ділянку площею 0,7000 га, що знаходиться в м. Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99, з кадастровим номером: 3210300000:07:016:0026.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2016 (суддя Ярема В.А.) позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним та скасовано підпункт 9.7 пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №928-40-VI від 28.03.2013, яким Малому приватному підприємству фірмі "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99 передано земельну ділянку в оренду загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, з кадастровим номером земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки №26 від 10.04.2013, укладений між малим приватним підприємством фірмою "Лінко" та Білоцерківською міською радою, який зареєстровано 06.08.2013 за №2023909 у реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Зобов'язано Мале приватне підприємство фірму "Лінко" повернути до Білоцерківської міської ради Київської області земельну ділянку площею 0,7000га, що знаходиться в м. Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99, з кадастровим номером: 3210300000:07:016:0026.

За апеляційною скаргою Малого приватного підприємства фірми "Лінко" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 (головуючий суддя Чорна Л.В., судді Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.) скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017, а рішення господарського суду Київської області від 17.05.2016 у даній справі залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 15, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 116, 124, 134 Земельного кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі на 01.11.2017.

31.10.2017 від Малого приватного підприємства фірми "Лінко" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову у справі залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги за клопотанням сторін на 15 днів, розгляд касаційної скарги відкладено на 15.11.2017.

14.11.2017 від Малого приватного підприємства фірми "Лінко" надійшли додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу та клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, яке судом відхиляється з огляду на те, що явка представників не визнавалась обов'язковою.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 15.11.2017 прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Білоцерківської міської ради від 26.01.2012 №474-19-VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється" вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється: товариству з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-ЛДН" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99, загальною площею 0,7000 га, терміном на 10(десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

10.05.2012 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-ЛДН" (орендар) укладено договір оренди землі №59, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в м. Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99.

Згідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7000га. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 717 459,91 грн. (п. 5. договору).

Договір укладено на термін 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 договору).

Орендна плата вносить Орендарем у грошовій формі та розмірі 717 459,91*3%=21 523,80 грн. (п. 9. договору).

Згідно п. 15 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Згідно п. 16 договору функціональне використання земельної ділянки землі транспорту (автостоянка).

Передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.(п. 20 договору).

Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вулиця Некрасова, 99 передано товариству з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-ЛДН" по акту приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі від 10.05.2012.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 28.03.2013р. №928-40-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям" скасовано підпункт 1.1.: "товариству з обмеженою відповідальністю "Ітергруп-ЛДН" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вулиці Некрасова, 99, загальною площею 0,7000га, терміном на 10 (десять) років, за рахунок земельну населеного пункту м. Біла Церква" пункту 1: "Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється" рішення міської ради від 26.01.2012 №474-19-VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється" та припинити термін дії договору оренди землі від 20.08.2012 № 321030004000788, у зв'язку із поданням клопотання землекористувача.

Передати земельну ділянку в оренду малому приватному підприємству фірмі "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Некрасова, 99, на земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. (Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026).

10.04.2013 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та малим приватним підприємством фірмою "Лінко" (орендар) укладено договір оренди землі №26, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в м. Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99.

Згідно п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7000га. Кадастровий номер земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 717350,00 грн. (п. 5. договору).

Договір укладено на термін 10 (десять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 договору).

Орендна плата вносить Орендарем у грошовій формі та розмірі 717 350,00*3%=21 430,50 грн. (п. 9. договору).

Відповідно до пункту 15 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Згідно пункту 16 договору функціональне використання земельної ділянки землі транспорту (автостоянка).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.(п. 20 договору).

Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вулиця Некрасова, 99 передано малому приватному підприємству "Лінко" за актом приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду відповідно до договору оренди землі від 10.04.2013р

02.04.2013 складено акт про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позов прокуратура посилалась на те, що пункт 9.7 рішення Білоцерківської міської ради від 28.03.2013 №№928-40-VI прийнято всупереч ст.ст. 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка загальною площею 0,7000 га передана МППФ "Лінко" без затвердження та розроблення технічної документації із землеустрою та проведення земельних торгів.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив із наявності підстав для задоволення позову прокурора про визнання недійсним та скасування підпункту 9.7 пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №928-40-VI від 28.03.2013, яким Малому приватному підприємству фірмі "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99 передано земельну ділянку в оренду загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, з кадастровим номером земельної ділянки: 3210300000:07:016:0026 та відповідно визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №26 від 10.04.2013, укладений між відповідачами.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду апеляційна інстанція вказала, що прокурором всупереч статтям 32, 33, 35 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів на підтвердження позовних вимог та наявності підстав для визнання недійсним спірного пункту рішення міської ради.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вищевказані приписи закону не виконав.

Так, згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення (стаття 103 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені: найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови; найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу; найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів); стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду; підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги; новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (стаття 105 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку на вказані приписи процесуального законодавства уваги не звернув, оскільки посилаючись на відсутність доказів та доводів прокурора, як на підставу для звернення з позовом, не надала оцінки тій обставині, що судом першої інстанції було встановлено, що укладаючи договір оренди земельної ділянки № 26 від 10.04.2013 сторони дійшли згоди про те, що земельна ділянка загальною площею 0,7000 га передається без розташованих на ній будинків, будівель споруд та інших об'єктів.

Крім того, апеляційним судом безпідставно та без наведення будь - яких мотивів не взято до уваги, надану КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" інформацію про інвентаризовану самочинну будівлю, право власності на яку не зареєстровано, та довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що право власності за МППФ "Лінко" на спірній земельній ділянці ні на час виникнення спірних правовідносин, ні на цей час не зареєстровано, у передбаченому законодавством порядку.

А відтак, твердження суду апеляційної інстанції щодо неподання прокуратурою доказів відсутності на спірній земельній ділянці будівель та споруд належних МППФ "Лінко" не відповідають зібраним у справі матеріалам.

Крім того, судом також не взято до уваги, що в порушення вимог статей 123 Земельного кодексу України до одержання у користування спірної земельної ділянки, приватним підприємством не розроблено будь якої землевпорядної документації, а органом місцевого самоврядування її не затверджено.

Суд першої інстанції встановив, що прокурором належними та допустимими доказами доведено, що Білоцерківською міською радою Київської області всупереч вимог статей 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України передано МППФ "Лінко" у користування земельну ділянку площею 0,7000 га за відсутності розробленої, затверджено" технічної документації із землеустрою та без проведення земельних торгів, у зв'язку з чим укладений договір оренди підлягає визнанню недійсним.

До того ж, приймаючи вищевказану постанову суд апеляційної інстанції взагалі не обґрунтував відсутність доказів, що є порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України та судової практики Європейського суду з прав людини.

Приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України визначені повноваження суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що при новому розгляді даної справи апеляційний господарський суд повинен врахувати вищезазначене, а також повинен здійснити перегляд рішення господарського суду таким чином, щоб забезпечити справедливу рівновагу між інтересами сторін, та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

Адже, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не забезпечив виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірив ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 111 9 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Першого заступника прокурора Київської області, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі №911/1060/16 господарського суду Київської області скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді І. Алєєва

В. Корсак